Ухвала

від 19.01.2024 по справі 494/1679/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 січня 2024 року

м. Київ

справа № 494/1679/21

провадження № 61-6ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 27 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Петрівська станція «Юний технік» Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області, Відділу освіти, молоді та спорту Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі шляхом допуску до роботи, зобов'язання виплатити невиплачену заробітну плату за весь час відсторонення від роботи та стягнення моральної шкоди,

встановив:

29 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 27 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

За приписами частини 3 статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Касаційна скарга ОСОБА_1 подана та підписана адвокатом Бєлік А. Г.

Нормою частини четвертої статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Враховуючи імперативну вказівку цивільного процесуального законодавства, належним підтвердженням повноважень адвоката представляти інтереси особи в цивільному судочинстві є надання ордеру, який видається на підставі договору про надання правової допомоги, або довіреності.

До касаційної скарги ОСОБА_1 долучено договір про надання правової допомоги від 07 лютого 2022 року № 06/21цв, укладений між заявником та адвокатом Бєлік А. Г.

Суд звертає увагу на те, що договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов'язки адвоката (адвокатського об'єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об'єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах.

На підставі договору адвокатом (адвокатським об'єднанням) видається ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката (адвокатського об'єднання) на вчинення дій в інтересах клієнта, що узгоджується з пунктом 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

З огляду на те, що чинним цивільним процесуальним законодавством передбачено підтвердження повноважень адвоката шляхом надання лише довіреності чи ордеру та не надано можливості підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси учасника справи у інший спосіб, касаційну скаргу слід залишити без руху для надання заявником належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Бєлік А. Г. представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді та підписувати від її імені касаційну скаргу.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте всупереч пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

До касаційної скарги доданог клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є одинокою матір'ю, яка має дитину віком до чотирнадцяти років. Вказано, що наведена обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копією довідки про склад сім'ї та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України від 30 липня 2014 року № 00014248192.

Також зазначено, що наразі ОСОБА_1 перебуває у дуже скрутному матеріальному становищі, що позбавляє її можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Верховний Суд звертає увагу адвоката Бєлік А. Г. на те, що на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність в матеріалах справи доказів, зазначених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Крім того, до клопотання не долучено жодних належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану заявника.

Оскільки заявником не наведено будь-яких обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження відсутності у неї можливості сплатити судовий збір, суд не має змоги оцінити її майновий стан, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, заявник звільнена від сплати судового збору в частині вимог про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Проте законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогою про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, а також за вимогою про відшкодування моральної шкоди.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270, 00 грн.

Ураховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині оскарження однієї вимоги немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи) становить 1 452, 80 грн (2 270, 00 грн * 0, 4 * 1 * 200 % * 0, 8).

Крім того, враховуючи те, що 1 % від ціни позову в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди (10 000, 00 грн) становить менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині складає 1 452, 80 грн (2 270, 00 грн * 0, 4 * 200 % * 0, 8).

Отже, ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у загальному розмірі 2 905, 60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати, щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Представник заявника вказує, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначає, що судом апеляційної інстанції не було взято до уваги її посилання на необхідність застосування правових висновків Верховного Суду у певних справах, висловлених у подібних правовідносинах, не зазначаючи при цьому дати прийняття таких постанов Верховного Суду.

Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень також зазначено пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України. Проте представник заявника чітко не вказує у тексті касаційної скарги, які саме докази не були досліджені судами, а також, які обставини вказані докази повинні були підтвердити чи спростувати.

Таким чином, необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень.

Також згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до судув електронній формі заявипо суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предметаабо підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справизобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Касаційна скарга надіслана представником заявника в електронній формі через підсистему «Електронний суд», проте доказів надсилання копії касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України суду не надано.

З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги з доказаминадсилання її копії та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності в інших учасників справи електронних кабінетів чи відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи електронних кабінетів - у паперовій формі листом з описом вкладення) (у випадку якщо касаційна скарга в новій редакції буде подана через підсистему «Електронний суд») або нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи (у випадку подання нової редакції касаційної скарги у паперовій формі), оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали, в якій слід уточнити підстави касаційного оскарження із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, а також надати суду документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, представляти інтереси ОСОБА_1 в суді касаційної інстанції та підписувати документи, подані від її імені.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Бєлік Анжели Георгіївни про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 27 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов