Ухвала

від 18.01.2024 по справі 751/3322/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 січня 2024 року

м. Київ

справа № 751/3322/23

провадження № 61-936ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час відсторонення, встановлення факту мобінгу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням зміненої позовної заяви, просив визнати незаконним та безпідставним наказ про його звільнення від 06 березня 2023 року № 30-К і поновити його на посаді практичного психолога спеціалізованого відділення № 2 Комунального некомерційного підприємства «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради (далі - КНП «СП» ЧМР); стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 березня 2023 року до дня поновлення на роботі та середній розмір заробітної плати з 01 березня 2022 року до 23 травня 2022 року за час вимушеного призупинення у сумі 22 626,00 грн; встановити факт вчинення мобінгу з боку керівництва КНП «СП» ЧМР; зобов`язати відповідача виплатити йому моральну шкоду, завдану постійними утисками, психологічним тиском, який призвів до погіршення стану його здоров`я і зору, враховуючи його видатки і втрати, в сумі 20 000,00 грн.

Новозаводський районний суд м. Чернігова рішенням від 04 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовив.

Чернігівський апеляційний суд постановою від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2023 року змінив, доповнив резолютивну частину реченням наступного змісту: «Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади практичного психолога спеціалізованого відділення № 2 КНП «СП» ЧМР з 06 березня 2023 року на 31 березня 2023 року». В іншій частині рішення суду залишив без змін.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з КНП «СП» ЧМР середнього розміру заробітної плати з 01 березня 2022 року до 23 травня 2022 року за час вимушеного призупинення у сумі 22 626,00 грн, встановлення факту вчинення мобінгу з боку керівництва КНП «СП» ЧМР та стягнення моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн, ОСОБА_1 не оскаржувалося, а тому не було предметом апеляційного перегляду.

15 січня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року (повний текст якої складено 18 грудня 2023 року), у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

Пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, ОСОБА_1 в касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Також, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, в якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев