Ухвала

від 17.07.2023 по справі 752/14447/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/14447/22

Провадження № 1-кс/752/4640/23

У Х В А Л А

17.07.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 12022100000000577 від 03.08.2022 р.,

в с т а н о в и в:

адвокат ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва в інтересах потерпілого ОСОБА_4 зі скаргою на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 12022100000000577 від 03.08.2022 р.

В скарзі захисник просив скасувати рішення начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 від 01.06.2023 р. № 09/5-р23 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 від 24.05.2023 р. на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000577 від 03.08.2022 р., зобов`язати начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 розглянути скаргу адвоката ОСОБА_3 від 24.05.2023 р. на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ст.308 КПК України та з урахуванням положень ст.110 КПК України.

Скарга обгрунтована тим, що ОСОБА_4 є потерпілим у кримінальному провадженні № 1202210000000577 від 03.08.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст.263, ч.1 ст.388 КК України.

24.05.2023 р. адвокатом ОСОБА_3 в інетерсах ОСОБА_4 подано керівнику Київської міської прокуратури скаргу на недотримання розумних строків процесуальним прокурором у кримінальному провадженні.

Однак, в порушення вимог ст.ст. 110, 308 КПК України начальник відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 . Листом від 01.06.2023 р. № 09/5-р23 відмовив у задоволенні скарги на недотримання розумнихстроків.

Заявник вважає рішення прокурора про відмову у задоовленні скарги необгрунтованим та таким, щопідягає скасуванню.

Заявником подана заява про розгляд скарги у його відсутність.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду на адресу суду не звертався.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП у м.Києві перебуває кримінальне провадження № 1202210000000577 від 03.08.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст.263, ч.1 ст.388 КК України.

Процесуальне керівництво у данному кримінальному провадженні здійснюється Київською міською прокуратурою.

24.05.2023 р. адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подано керівнику Київської міської прокуратури скаргу на недотримання розумних строків процесуальним прокурором у кримінальному провадженні при вирішенні питання щодо вилучення арештованих транспортних засобів, що є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Заявник просив надати прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо вчинення слідчих та процесуальних дій, направлених на вилучення з користування ОСОБА_7 транспортних засобів, що є речовими доказами у кримінальному провадженні та були арештовані на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва.

01.06.2023 р. начальником відділу Київської міської прокуратури я.Коцовським надана відповідь на зазначену скаргу, в якій повідомлялось про скерування постанови про арешт майна для виконання до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в м.Києві.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з цією ж статтею строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

При цьому, відповідно до ст.294 КПК якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури;

2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником;

3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.

Разом із тим, ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Згідно ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Для розуміння поняття найкоротших, розумних строків досудового розслідування, слід керуватися ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (Право на справедливий суд) та практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

В даному випадку доказів захисник посилався на недотримання розумних строків при вирішенні питання щодо вилучення арештованого майна із користування особи, у якої воно знаходиться.

Однак, як вбачається з відповіді Київської міської прокуратури ухвала слідчого судді про арешт майна у кримінальному провадженні направлена за належністю до виконання до ГСЦ МВС в м.Києві, а отже для вжиття заходів прокурорського реагування підстави відсутні.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволенняскарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 8, 110, 220, 303, 306-307, 308, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 12022100000000577 від 03.08.2022 р. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя