Ухвала

від 11.12.2006 по справі 9/86б/22б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                           

Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

У Х В А Л

А

"28" листопада 2006

р.                                                    

по справі № 9/86б/22б.

Кредитор:  Державна податкова інспекція у  Городнянському районі

                    (правонаступник

Городнянського  відділення Чернігівської

                    міжрайонної державної  податкової 

інспекції)

 Боржник: Відкрите  акціонерне  

товариство "Городнянський завод

                     продтоварів", код

ЄДРПОУ 00381060, вул. Чорноуса,63,

                     м. Городня, 15100

Предмет спору: про визнання

боржника банкрутом

                                        Суддя:

Iвченко С.М.    

Представники сторін:

Кредиторів: Маршалова Т.М.

(довіреність № 701 від 25.05.2006) провідний юрисконсульт філії -

Чернігівського обласного управління ВАТ "Державний Ощадний банк

України", Панасевич В.М.- керуючий 

Городянською  філією  ВАТ 

„Державний  ощадний  банк 

України”,  Стаценко І.Г.

(довіреність № 805 від 13.11.2006 )провідний спеціаліст Городнянського

районного центру зайнятості ,   Коваль

Я.Г.( довіреність № 55 від 14.11.2006) юрисконсульт ДП "Городнянське

лісове господарство", ОСОБА_1. (ухвала господарського суду Чернігівської

області від 24.02.2006р. по справі № 9/270б/101б )  ліквідатор МВКП "Райдуга",

Крижановський М.Г.( довіреність № 17 від 02.10.2006) уп. представник ВАТ АБ

"Приватінвест",  Майборода   О.М.-уп. 

представник ВАТ АБ "Приватінвест",   Бебко А.Ю. (довіреність № 2401/07 від

04.09.2006)  головний

спеціаліст-юрисконсульт УПФУ в Городнянському районі, Варга О.В. (довіреність №

2406/07 від 04.09.2006) головний спеціаліст-юрисконсульт Головного управління

ПФУ в Городнянському районі, Андрощук С.В.( довіреність № б/н від 16.07.2006)

уп. представник ПП ОСОБА_4.

Боржника: ОСОБА_3. (довіреність №

б/н від 01.02.2006) уп. представник арбітражного керуючого ОСОБА_2.

                    Ухвалу  винесено 

після  перерв, що  оголошувались    у 

судовому  засіданні  згідно 

до  ч.  3 

ст.  77  Господарського  процесуального  кодексу 

України.

                У  межах 

провадження  по  цій 

справі     розглядаються   заяви 

та  клопотання, які  подані  

кредиторами  та  боржником 

як  під  час  

знаходження  справи  поза 

межами  місцевого  господарського  суду   

у  зв'язку   з 

оскарженням   процесуальних  документів, винесених  по 

справі, так і   подані   у 

ході  судового    засідання, 

а  саме:

- 

2 скарги ВАТ  “Державний  ощадбанк України ” від  07.09.06р. і від  13.11.06р.:1) про  зобов'язання 

ліквідатора   виключити  вимоги  

банку  з  четвертої  

черги   задоволення   та 

включення  їх   до  

окремого  реєстру   вимог 

кредиторів, які  забезпечені  заставою ,тобто першої  черги 

і  подати  на 

затвердження  суду   вказані 

зміни ; 2)  про  зобов'язання 

ліквідатора  здійснити  експертну 

оцінку  ринкової   вартості 

майнового  комплексу, яку  в 

подальшому   погодити  з 

комітетом ; а  також  усна 

заява  про  зупинення 

провадження  у  справі 

до розгляду  касаційної  скарги 

банку  на  рішення від 16.10.06р.  по 

справі  № 9/179;   письмове клопотання  про 

припинення  провадження  у 

справі  за  відсутністю 

предмету  спору;

- заява ВАТ КБ  “Приватінвест”   про 

визнання  його  грошових 

вимог  до  боржника   

та  включення  до 

першої  черги   задоволення 

як  забезпечених  заставою ;

- письмова заява Управління   Пенсійного 

фонду  України  в  Городнянському  районі 

від 18.09.06р.   про  визнання 

недійсним  договору   купівлі-продажу нерухомості від 11.02.05р.

,   укладеного   боржником 

з  ОСОБА_4., а  також 

про  зобов'язання  ліквідатора зробити   переоцінку 

майна   та  призначити 

нові  торги;  усна 

заява    представника у  судовому 

засіданні  про   залишення 

без  розгляду      питання 

визнання  недійсною   згаданої  

угоди  у  межах 

справи  про  банкрутство; клопотання    про  

зупинення  провадження  у 

справі  до   касаційного 

перегляду   рішення  по 

справі  № 9/179 від  16.10.06р.  

про  визнання  дійсним 

договору від 11.02.05р. , укладеного ВАТ 

“Городнянський  завод  продтоварів 

та   ПП  ОСОБА_4. 

і    тлумачення  вказаного 

договору.

- заява від 11.05.06р.  Відділення  

Виконавчої  дирекції Фонду   соціального 

страхування    від  нещасних 

випадків  на  виробництві  

та  профзахворювань України  в 

Городянському  районі   про 

поточні  грошові  вимоги 

у  сумі  343,65грн.

- клопотання ліквідатора   від 14.09.05р.   про  

затвердження     ліквідаційного  балансу  

та  звіту  ліквідатора 

і  припинення  провадження 

у  справі;

                    Дослідивши  надані 

суду  докази, заслухавши  пояснення 

представників  сторін , суд  встановив:

Згідно  до   ч.2 ст. 4-1 

Господарського  процесуального  кодексу  

України  господарські  суди 

розглядають    справи   про 

банкрутство  у  порядку 

провадження, передбаченому 

цим  кодексом з  урахуванням  

особливостей, встановлених 

Законом  України  „Про 

відновлення 

платоспроможності  боржника    або 

визнання  його  банкрутом”.

Відповідно  до   ч.1 

ст. 4-7 Господарського 

процесуального  кодексу   України   

  судове  рішення 

приймається    суддею  за 

результатами   обговорення  всіх  

обставин  справи. Статтею   43 

цього  кодексу   встановлено, що   господарський  суд 

оцінює  докази   за 

своїм  внутрішнім  переконанням, що  ґрунтується 

на   всебічному, повному і  об'єктивному  

розгляді  в  судовому 

процесі   всіх   обставин 

справи  в  їх 

сукупності, керуючись  законом.

Виходячи  з  системного   

аналізу  згаданих  вище 

норм ,а  також   наявних 

у  справі  доказів, 

пояснень  представників   сторін, 

суд  приходить  до  

висновку   про   необхідність 

відхилення   клопотань  про 

зупинення  провадження та

припинення  провадження  за 

відсутністю   предмету  спору, 

а  також  відмови у задоволенні   вимог кредиторів  про 

зобов'язання  ліквідатора  здійснити 

зміни   черговості   задоволення 

вимог  ВАТ  “Державний 

ощадний  банк  України” ,провести   повторну 

оцінку  ліквідаційної  маси, провести  повторні 

торги  стосовно  майна  

банкрута,  а  також 

про  відхилення  вимог 

ВАТ  КБ  “Приватінвест” та  визнання  

поточних  вимог  Відділення  

Виконавчої  дирекції Фонду   соціального 

страхування    від  нещасних 

випадків  на  виробництві  

та  профзахворювань України  в 

Городянському  районі ,

задоволення  клопотання  ліквідатора 

про  затвердження   ліквідаційного  балансу, звіту  ліквідатора 

та  припинення  провадження 

у  справі  у 

зв'язку  з  закінченням 

ліквідаційної  процедури  і 

затвердженням  ліквідаційного  балансу, 

враховуючи  наступне.

Клопотання  ВАТ  “Державний 

ощадний  банк”  та 

Управління  Пенсійного  фонду 

України   в Городнянському  районі 

про  зупинення  провадження 

у справі  до     касаційного   перегляду 

рішення  по  справі 

№9/179  не  підлягає 

задоволенню,  оскільки   вказана 

справа  не  є 

пов'язаною  зі  справою 

про  банкрутство,   заявники 

такого  клопотання не  надали 

суду   доказів   прийняття 

судом  касаційної  інстанції   

до  провадження касаційної  скарги.

Також  не  підлягає 

задоволенню  клопотання  ВАТ 

“Державний    Ощадбанк

України”  про  припинення 

провадження у  справі  з 

підстави відсутності предмету 

спору ,  оскільки  заявник    

такого  клопотання  не   

є  ініціатором   порушення 

провадження  у  цій 

справі, а  його  висновки 

про  відсутність    предмету 

спору  із-за  непідтвердженості  вимог 

податкової  інспекції   належними 

доказами є безпідставними, оскільки 

банком   не  враховано, що    він як 

і  інші кредитори  по 

цій  справі  мають  

вимоги  до  боржника, 

які  у  повному 

обсязі не  задоволені, а  тому   

твердження  про  відсутність 

предмету  спору    у 

справі про  банкрутство є  безпідставним 

і необґрунтованим.

 Провадження 

у  цій  справі 

було   порушено  ухвалою 

господарського  суду  Чернігівської 

області   від 26.01.2005 року   за 

заявою  Чернігівської міжрайонної

державної податкової інспекції 

(Городнянського   відділення)

,   процесуальним  правонаступником   якої 

у   зв'язку  з 

реорганізацією  органів  державної 

податкової  служби  є  

Державна  податкова  інспекція 

у  Городняннському  районі.

Цією ж ухвалою про порушення справи про банкрутство Відкритого

акціонерного товариства “Городнянський завод продтоварів” введено мораторій на

задоволення вимог кредиторів та звільнено 

активи боржника від податкової застави, розпорядником майна призначено арбітражного

керуючого ОСОБА_2

На  виконання  вимог  

ухвали  підготовчого   засідання  

від  15.02.05р.    ініціюючим 

кредитором  26.02.2005 року в

газеті “Голос України” № 37 було опубліковано оголошення   про 

порушення  провадження  у  

справі  з  метою 

виявлення  кредиторів боржника.

Ухвалою від 18.05.2005 року господарським  судом 

Чернігівської  області  затверджено реєстр вимог кредиторів, до  якого   

в  тому  числі 

включено  вимоги  ВАТ 

“Державний  Ощадбанк  України” у 

сумі 201 946, 20 грн. у четверту чергу  

задоволення, а  також    відмовлено 

у  визнання  вимог АБ 

“Приватінвест”    з  посиланням 

на   звернення  кредитора з 

вимогами  до   поручителя з   пропущенням 

строку,  а  тому 

після  припинення  поруки.

На  підставі    затвердженого    місцевим 

господарським  судом  реєстру 

вимог  кредиторів  у 

відповідності  до  вимог 

Закону  України  “Про 

відновлення  платоспроможності  боржника  

або  визнання його  банкрутом”  

скликано   перші  збори 

кредиторів, на  яких  обрано 

комітет  кредиторів  в складі трьох осіб, про що    суду надано 

протокол № 1 зборів кредиторів від 18.05.2005 року .

За  клопотанням   комітету 

кредиторів  постановою від 31.05.2005

року   господарським  судом боржника  визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну

процедуру. Ліквідатором призначено 

арбітражного  керуючого  ОСОБА_2.

Після  відкриття  ліквідаційної    процедури ухвалою від 25.06.2006 року  господарським судом  визнано 

поточні грошові вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань

України   у  сумі  

32 824, 25 грн.  та включено

їх  у 2-гу чергу задоволення.

Ухвалою  від  08.07.2005 року  господарським 

судом   Чернігівської  області 

за результатами розгляду заяви ОСОБА_4. з  проханням зобов'язати  ліквідатора виключити придбане   ним 

майно зі складу ліквідаційної маси, зобов'язано ліквідатора банкрута

виключити зі складу ліквідаційної маси належне ОСОБА_4. майно на праві

власності, а саме: цех кондитерський “в-2”, цех ковбасний з надбудованою

прибудовою “Л-1”, “л-1”, “Л1-1”, “Л2-1”, “Л3-1”, “Л4-1”, “Л5-1”, цех консервний

“П-1”, “П1-1”, “П2-1”, “П3-1”, “п-1”, “п1-1”, “п2-1”, “п3-1”, “п4-1”,

автомобіль “КАМАЗ”.

Ухвалою від 12.07.2005 року  

у  зв'язку  з надходженням заяви Управління

Пенсійного  фонду  України 

у  Городнянському  районі про визнання поточних грошових вимог в

розмірі 10 734, 80 грн., суд зобов'язав ліквідатора ОСОБА_2. розглянути вимоги

УПФУ та надати суду повідомлення про визнання чи заперечення цих вимог.

Ліквідатором  ОСОБА_2. повідомлено  суд про визнання поточних вимог Управління

Пенсійного  фонду  України 

у  Городнянському  районі 

в повному обсязі.

За наслідками розгляду скарги ВАТ “Державний   ощадбанк 

України” на дії ліквідатора , 

господарський  суд  ухвалою від 03.08.2005 року  зобов'язав ліквідатора провести виплати за

рахунок відчужуваного наявного майна банкрута , яке є у заставі

банку(товари  в  обороті), на погашення  його вимог, 

а  ухвалою  від 16.08.2005 року  зобов'язав ліквідатора виручені від продажу

заставного майна Боржника (товарів в обороті -сік яблучний та березовий) на

суму 164 160, 00 грн. направити у першу чергу на погашення вимог банку.

        Ухвала господарського суду

Чернігівської області від 08.07.2005 року стосовно  заяви 

ОСОБА_4про виключення майна з ліквідаційної маси постановою Київського

апеляційного господарського суду    від

14.02.06р.  була скасована,  а 

провадження  у  справі 

припинено. Вказана  постанова  суду 

апеляційної  інстанції  скасована 

постановою  Вищого  господарського   суду 

України від  24.05.06р.  і апеляційна    скарга 

на  ухвалу  господарського   суду 

Чернігівської  області   від 

08.07.06р.  направлена  на 

повторний  апеляційний  перегляд , 

внаслідок  якого  постановою Київського  апеляційного 

господарського   суду  від 05.09.06р.   ухвала господарського   суду 

Чернігівської  області   від 

08.07.06р.   скасована  і  

справа повернута   місцевому  господарському  суду 

на  розгляд   з  

вказівкою про   врахуванням викладених  у 

ній  обґрунтувань  і 

висновків. Враховуючи, що  

Київський  апеляційний  господарський 

суд    вказав  на 

те,  що  ОСОБА_4. 

було  подано  заяву  

про  виключення   майна 

зі  складу  ліквідаційної 

комісії, а  не  скаргу,  

така заява   судом  помилково   

кваліфікована    як   скарга 

на  дії  ліквідатора, заявник   не 

звертався   до   ліквідатора 

з  даного  питання,  

і  враховуючи  ,що 

внаслідок    скасування    процесуальних  документів, що  були 

винесені судами, відсутнє 

судове  рішення   щодо  

розгляду   по  суті 

заяви  ОСОБА_4,   суд доходить 

до  висновку що   така 

заява з  врахуванням  позиції суду 

апеляційної  інстанції   не 

підлягає  розгляду  по 

суті,  оскільки  подання 

та  розгляд  судом 

подібних  заяв  не 

передбачені  Законом  України 

“Про  відновлення  платоспроможності  боржника 

або  визнання  його 

банкрутом”, а як  скаргу  таку 

заяву   кваліфікувати  та 

розглядати не  можна.

        Постановою від 09.11.2005 року Вищим

господарським судом України скасовано в частині невизнання та не включення до

реєстру  кредиторів  вимог ВАТ АБ “Приватінвест” ухвалу

господарського суду Чернігівської області від 18.05.2005 року, якою був

затверджений реєстр грошових вимог кредиторів 

і справу  направлено  на 

новий  розгляд  у  цій  частині.

        Наявні    у 

справі  докази, пояснення    представника  АБ “Приватінвест” у  судовому 

засіданні свідчать  про  наступне. Заяву ВАТ  АБ “Приватінвест” направлено  до 

господарського  суду 11.03.2005

року. У  заяві ВАТ АБ “Приватінвест”   вказано 

про існування  до  боржника майнових вимог, на підтвердження

існування яких  банк надав  суду кредитний договір від 22.08.2002 року №

64, укладений між АБ “Приватінвест” та МВКП “Райдуга”, на суму 74 000, 00 грн.,

додаткову угоду від 10.09.2002 року ,якою сума кредиту була збільшена до 128

000, 00 грн. та встановлено строк 

повернення  кредиту до 21.08.2003

року. За договором застави від 27.08.2002 року боржник виступив по кредитному

договору від 22.08.2002 року № 64 майновим поручителем. Згідно переліку

заставного майна боржник передав АК “Приватінвест” у забезпечення

виконання  МВКП “Райдуга” зобов'язань по

кредитному договору майно (транспортні засоби , машини та інше), яке належить

боржнику на праві власності. Договір застави та додаток до нього від 11.09.2002

року посвідчені нотаріально.

        Згідно частини 2 статті 11 Закону

України “Про заставу”, заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя

особа (майновий поручитель). Тобто закон вказує, що договір застави, де

заставодавцем є третя особа (майновий поручитель) є похідним та таким, що

забезпечує основне зобов'язання, виконання якого взяла на себе особа, не

пов'язана з майновими правами на заставне майно. При укладанні договору застави

не потрібно укладати окремо договір поруки, так як майнова порука вказує лише

на суб'єктний склад договірних правовідносин по відношенню до заставного майна

та основного зобов'язання, і не вказує на існування двох видів забезпечувальних

зобов'язань. У  зв'язку  з  цим,

суд приходить до висновку, що у  ВАТ АБ

“Приватінвест” існували до Боржника вимоги, які ґрунтувались на договорі

застави від 27.08.2002 року. На підтвердження виконання умов кредитного

договору ВАТ АБ “Приватінвест” надав рішення господарського суду Чернігівської

області від 15.02.2005 року по справі № 12/45 , згідно якого з МВКП “Райдуга”

на користь АБ “Приватінвест”  стягнуто

суму боргу по  кредиту  - 128 000, 00 грн., 80 689, 12 грн.

заборгованості по відсоткам, 6 316, 06 грн.пені та прострочку повернення

кредиту. З винесенням рішення суду про стягнення з МВКП “Райдуга”

заборгованості по кредитному договору, зобов'язання для МВКП “Райдуга” по

виконанню умов кредитного договору припинилось, таке зобов'язання після  винесення 

рішення випливає не з кредитного договору, а з рішення суду, яке за

своєю правовою природою є відмінним від договірного зобов'язання.  Згідно частини 1 статті 28 Закону України

“Про заставу”, застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою

зобов'язання. Після прийняття господарським судом рішення  про стягнення 

МВКП “Райдуга” на користь ВАТ АБ “Приватінвест” у примусовому порядку

заборгованості по кредитному договору, припинило існувати похідне від

кредитного договору від 22.08.2002 року зобов'язання -договір застави від

27.08.2002 року. Згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального

кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно частини 1 статті 1

Закону України  “Про  відновлення 

платоспроможності  боржника  або 

визнання  його  банкрутом” 

безспірні вимоги кредиторів -це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші

вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими

документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів

з рахунків боржника. Враховуючи те, що з часу подання до господарського суду

заяви про визнання майнових вимог ВАТ АБ “Приватінвест” не надано суду доказів

стягнення з МВКП “Райдуга” заборгованості по рішенню суду (виписки з

банківського рахунку про зарахування заборгованості, постанови про відкриття

виконавчого провадження про примусове стягнення з МВКП “Райдуга”

заборгованості, звіту ліквідатора в процедурі банкрутства МВКП “Райдуга” про

зарахування грошових вимог, нотаріального напису на договорі застави та

відкриття в зв'язку з цим виконавчого провадження),  а 

представниками  банку  та 

МВКП  “Райдуга” у  судовому 

засіданні  підтверджено невиконання  судового 

рішення  та  непогашення 

боргу  позичальником  банку, 

суд приходить до висновку, що вимоги 

ВАТ АБ “Приватінвест” до боржника є недоведеними і такими, що не

підтверджуються належними  письмовими

доказами. Також судом   має  бути 

враховано ,що згідно частини 1 статті 1 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  боржник -це суб'єкт підприємницької

діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами

протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Згідно

частини 1 статті 1 Закону кредитором є юридична або фізична особа, яка має у

встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань

до боржника. Грошове зобов'язання -це зобов'язання боржника заплатити кредитору

певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших

підставах, передбачених цивільним законодавством України. Закон зобов'язує суд

при вирішенні питань пов'язаних з розглядом вимог кредиторів з'ясовувати  існування саме грошових вимог до боржника.

Договір застави від 27.08.2002 року містить вимоги до боржника щодо стягнення

майна, як задоволення у разі невиконання зобов'язання боржником по основному

зобов'язанню. Тобто майнові вимоги не є грошовими і стосуються лише майна

боржника, яке може бути реалізовано, в порядку статей 20-21 Закону України “Про

заставу”, через аукціон (публічні торги). Наявність у ВАТ  АБ “Приватінвест” укладеного з боржником

договору застави від 27.08.2002 року та 

незвернення  банком  у 

встановленому  порядку   стягнення на заставне  майно боржника,   не свідчить про існування у боржника перед

АБ “Приватінвест” грошових вимог, а тому такі вимоги не можуть бути прийняті

судом у справі про банкрутство і  у  визнанні 

вимог    банку  до  

боржника   має  бути 

відмовлено.

           Зважаючи    на 

підтвердження  належними  доказами 

 ,а  саме розрахунковою    відомістю 

про  нарахування і  перерахування   страхових 

внесків  та  витрачання 

коштів  Фонду   соціального  

страхування  від  нещасних 

випадків  на  виробництві  

та  професійних  захворювань України за  9 

місяців  2005р., поданою   ліквідатором 

банкрута  кредиторові,    поточні 

вимоги Відділення  

Виконавчої  дирекції Фонду   соціального 

страхування    від  нещасних 

випадків  на  виробництві  

та  профзахворювань України  в 

Городянському  районі   у 

сумі  343,65грн.   підлягають 

визнанню  господарським  судом..

Відповідно  до   п.4 ст. 

25  Закону  України  

„Про  відновлення  платоспроможності  боржника 

або  визнання  його 

банкрутом”  дії  ліквідатора 

можуть  бути   оскаржені 

до  господарського   суду 

комітетом  кредиторів  або 

кожним  кредитором  окремо. Причому   оскарження  

передбачає   наявність  відповідного 

конфлікту інтересів 

ліквідатора  боржника, як  особи, уповноваженої   здійснювати 

відповідні  дії у  ліквідаційній 

процедурі  та  кредитора. 

Як  вбачається   з 

наданих  суду  матеріалів 

на  підтвердження  скарг 

ВАТ  “Державний  ощадний банк 

України” з  приводу  зобов'язання ліквідатора виключити банк з

4-ої черги і включити його до 1-ої черги задоволення  вимог, а 

також   про  зобов'язання  

ліквідатора   здійснити  експертну 

оцінку     майна   боржника ,яку  узгодити 

з  комітетом  кредиторів , 

Ощадбанк   з  цього 

приводу   до  ліквідатора  

не  звертався,  доказів 

відмови ліквідатором   у  його  

проханні  суду  не 

надав.  Управління  Пенсійного 

фонду  України  у 

Городнянському  районі    у 

встановленому  порядку   також 

не  зверталось  до 

ліквідатора  та  не 

надало   доказів     відмови  

ліквідатором  у    здійсненні    його 

прохання  про   переоцінку 

майна  банкрута   та  призначення  нових 

торгів з  приводу   продажу  

ліквідмаси  банкрута.

При  цьому     судом 

враховується, що  в  обгрунтування   своєї 

позиції  Ощадбанк   вказує 

на  визнання  за 

рішенням від  11  квітня 

2006року  Городнянським  районним 

судом, яке  залишено  в 

силі  ухвалою Чернігівського

апеляційного суду  від 09.11.2006року ,

договору  застави  нерухомого 

майна від 12.02.02р. , не 

посвідченого  нотаріально,  дійсним. Виходячи  з 

того, що  ухвала  господарського  суду від 18.05.2005 року  про 

визнання    грошових   вимог 

та  затвердження   реєстру 

кредиторів  набрала  законної 

сили,   переглядалась  як 

в  апеляційному, так  і 

касаційному  порядках  і 

у  частині  вимог  

Ощадбанку   залишена  без 

змін ,  місцевий   господарський  суд   позбавлений 

права   самостійної  зміни   

ухвали і  може  переглянути  

вказане  судове  рішення 

лише у  порядку   перегляду 

за  нововиявленою  обставиною, 

однак  такої  заяви 

учасниками  провадження  не 

подано, а  з  ініціативи 

суду   перегляд  судового 

рішення  у  порядку 

ст. 112-114 Господарського 

процесуального  кодексу  України 

не  передбачено. При   цьому 

судом   приймається  до 

уваги, що Ощадбанком    питання    черговості  

задоволення  його  вимог  

не  заперечувалось  ні  

при  зверненні  до 

суду  з  грошовими 

вимогами, ні  при  розгляді  

вимог  та  реєстру 

кредиторів,  ні  навіть 

при  розгляді  скарги на 

дії   ліквідатора  , у 

якій  зазначалось  про 

заставне  майно- лише товар в  обороті, 

а  не  об'єкти 

нерухомості.  Зважаючи  на 

те,  що    заставне 

майно  має    спеціальний 

статус, який   полягає  у 

спеціальній  формі   посвідчення 

договору  застави (виключно нотаріальній   стосовно  

об'єктів  нерухомості ),  спеціального  

обліку з  занесенням  до 

державного  реєстру  обтяжень, 

перевірці на  предмет  наявності  

чи  відсутності  заборон 

та  обтяжень  при   

відчуженні заставного  майна,  суд 

доходить  висновку  про 

те,  що   внаслідок  

дій  банку, який  не 

посвідчив  договір  застави 

нерухомого  майна   нотаріально, 

не  вжив  заходів  

по  реєстрації  застави, 

не  повідомив  ні 

розпоряднику  майна, ні  суду  

на  стадії    прийняття 

судом  заяв  про 

грошові   вимоги  кредиторів, а 

також  на  стадії 

розгляду  реєстру  кредиторів 

про  наявність   заставного 

майна, учасники  провадження  не 

знали  та  не 

могли  знати  про 

існування  заставного  майна у 

вигляді  об'єктів  нерухомості.

У     своїх поясненнях   представники   ВАТ “Державний  ощадний 

банк  України”   в 

судовому  засіданні  зазначали, 

що  на  думку 

банку  оцінка  майна 

банкрута, здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр

нерухомості”  є  заниженою 

та  не  відповідає 

оцінці, яка  була  здійснена 

при  наданні  кредиту 

боржнику та  визначенні  заставної 

вартості  майна.

Як  

свідчить наявний  у  матеріалах 

справи  протокол № 1  комітету кредиторів  від 18.05.2005 року питання порядку

реалізації майна боржника 

розглянуто  комітетом  та 

з  цього  приводу 

прийнято   рішення. ТОВ “Центр

нерухомості”, який діяв на підставі договору на проведення незалежної оцінки

майна від 08.06.2006 року № 66, 

здійснено незалежну експерту оцінку майна боржника, за  якою з Чернігівською філією “Української

універсальної біржі” укладена  угода на

організацію та проведення відкритих торгів (аукціону).

12.07.2005 року відбулись торги ,

за результатами яких переможцем став ОСОБА_4., який придбав майно, зазначене у

експертному висновку, за 237 000, 00 грн.. 25.07.2005 року ліквідатором  та 

покупцем укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

Протягом часу, з якого

ліквідатором  здійснювалась підготовка до

продажу майна банкрута жодним з кредиторів не оскаржено до суду дії  ліквідатора 

та   результати  оцінки 

майна  банкрута. Посилання банку

на те, що  ТОВ  “Центр нерухомості” занижена при проведенні

незалежної експертної оцінки вартість майна банкрута  з 

посиланням  на  експертну оцінку по залишковій вартості

комплексу будівель,  здійснену Експертною

фірмою “Еталон” не  може  бути 

взято  до  уваги, 

оскільки   висновки  щодо 

вартості  зроблені  у 

різний  час (у  травні 

2005р.  та  січні 

2002р.), з  них  вбачаються різні підходи здійснення

оцінки:  ринкової вартості- ТОВ  “Центр нерухомості”, залишкової вартості -

Експертною  фірмою “Еталон”.

За  таких  обставин, коли    ВАТ 

„Державний  ощадний  банк 

України”  та  Управлінням  

Пенсійного  фонду  України 

в  Городянському  районі  

не  дотримано  порядку   

оскарження  дій   ліквідатора, а  також 

враховуючи,  що    їх  

вимоги  щодо  проведення   

іншої   оцінки   та 

повторних  торгів   заявлено   

після    тривалого  часу  

як  майно вже було  продано 

та  виручені  кошти 

спрямовані  на часткове  погашення 

вимог  кредиторів, в  тому 

числі  і  тих, які  

подали  скарги,     такі 

скарга  і  заява   

не    підлягають   задоволенню.              

 Щодо вимоги про зобов'язання ліквідатора

банкрута здійснити переоцінку майна та призначити нові торги господарський суд

доходить  висновку , що така вимога не

ґрунтується на доказах, наявних  у  справі, а 

тому  є необгрунтованою  і 

безпідставною  та   не 

підлягає задоволенню, так  як  проведені 

торги не були визнані недійними та не було подано письмових доказів про

незаконність проведення торгів, 

договір  купівлі-продажу  цілісного 

майнового  комплексу  не 

визнаний  недійсним, грошові  кошти, одержані  від продажу направлені  на 

часткове  задоволення  вимог 

кредиторів, у  тому  числі 

і  Управлінню  Пенсійного 

фонду   та  Ощадбанку.

По  завершенні  розрахунків 

з  кредиторами  за 

рахунок  виручених  від 

продажу   цілісного  майнового 

комплексу коштів,  14.09.2005 року

ліквідатором  банкрута ОСОБА_2.

надано  суду звіт ліквідатора,

ліквідаційний  баланс  та заявлено  

клопотання затвердити  їх у

зв'язку з завершенням ліквідаційної процедури.

Разом зі звітом подано протокол № 4

комітету кредиторів від 30.08.05., 

у  якому  викладено 

клопотання про  затвердження   звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

ВАТ “Державний ощадний банк  України”,

подаючи суду клопотання про залучення до 

матеріалів    справи протоколу

комітету  кредиторів  від 09.09.206 року № 6 , в якому  йдеться 

про  відміну  рішення комітету  кредиторів  

від 30.08.05р.  про  погодження 

ліквідаційного  звіту  та 

ліквідаційного  балансу, не надав

доказів, що збори кредиторів були зібрані ліквідатором, який повідомив усіх

кредиторів про проведення зборів 09.09.2006 року. За таких обставин,

господарський суд вважає, що протокол від 09.09.2006 року № 6 є таким, що не

має  правових наслідків,  оскільки 

рішення прийнято кредиторами з 

порушенням  порядку скликання

комітету  кредиторів.

Поданий 14.09.05р. звіт  ліквідатора з 

уточненням щодо суми задоволення 

вимог УПФУ, наданим  у  судовому 

засіданні  24.11.06р.,  свідчить, 

що за період ліквідаційної 

процедури було виявлено та здійснено продаж майна банкрута на загальну

суму 270 717, 90 грн. . За  рахунок   виручених 

від  продажу  коштів здійснено часткове задоволення  вимог кредиторів у сумі 179629,09грн., решта

кредиторських вимог на  суму 443978,29

грн. залишилась незадоволеною із-за відсутності 

майна  банкрута.

У своєму звіті ліквідатор ставить

питання про неможливість подальшого функціонування банкрута із-за відсутності у

нього майна та грошових коштів.

Як вбачається з ліквідаційного

балансу після часткового задоволення вимог кредиторів у банкрута  відсутнє майно,  грошові 

кошти  та  інші 

активи, що  не дає змоги  продовжувати 

діяльність  підприємства-банкрута

і його   діяльність  як 

юридичної  особи   має 

бути  припинена.

У 

зв'язку   з  завершенням  

ліквідаційної  процедури,  затвердженням 

звіту  ліквідатора,  ліквідаційного  балансу 

банкрута провадження у справі про банкрутство   підлягає 

припиненню, вимоги  кредиторів,

залишились  не задоволеними  у 

зв'язку  з  недостатністю 

майна,  мають  бути 

визнані  погашеними. Копія  цієї 

ухвали  підлягає  направленню 

учасникам  провадження  по 

справі, а  також  державному 

реєстратору, органам  статистики,

податкової   служби  для 

здійснення  реєстрації  припинення 

юридичної  особи, зняття  з 

податкового   обліку.

        Керуючись  ст. 25,32 Закону  України 

“Про  відновлення  платоспроможності  боржника 

або  визнання  його 

банкрутом”  ,ст.  86 

Господарського 

процесуального  кодексу  України,суд 

У Х В А Л И В:

1. У  задоволенні 

клопотань  про  зупинення 

провадження  у  справі,а 

також  припинення  провадження 

з  підстав  відсутності 

предмету  спору   відмовити.

2. У  визнанні 

вимог  ВАТ  АБ 

“Приватінвест”  відмовити.

3.У 

задоволенні   скарг ВАТ  “Державний ощадний  банк 

України”   та заяви  Управління  

Пенсійного  фонду  України 

у  Городнянському  районі  

про  зобов'язання  ліквідатора 

виключити  вимоги   банку 

з  четвертої   черги  

задоволення   та  включення 

їх   до   окремого 

реєстру   вимог  кредиторів, які  забезпечені 

заставою, тобто першої  черги  і  подати  на 

затвердження  суду   вказані 

зміни ;   про  зобов'язання 

ліквідатора  здійснити  експертну 

оцінку  ринкової   вартості 

майнового  комплексу, яку  в 

подальшому   погодити  з 

комітетом кредиторів ; про 

зобов'язання  ліквідатора

зробити   переоцінку  майна  

та  призначити  нові 

торги відмовити.

4.Визнати   поточні 

грошові  вимоги  Відділення  

Виконавчої  дирекції Фонду   соціального 

страхування    від  нещасних 

випадків  на  виробництві  

та  профзахворювань України  в 

Городянському  районі у сумі  343,65грн.

5.Затвердити звіт  ліквідатора 

та  ліквідаційний  баланс 

Відкритого  акціонерного  товариства “Городнянський  завод 

продтоварів”.

6.Припинити  діяльність юридичної  особи- 

ВАТ  “Городнянський  завод 

продтоварів” у зв'язку  з  його 

банкрутством.

7.Вимоги  всіх  

кредиторів, які   залишились  незадоволеними   із-за 

відсутності  майна банкрута  вважати 

погашеними.

8. Провадження  у 

справі  припинити.

9.Копію  цієї 

ухвали   направити  учасникам 

провадження  по  справі, а 

також  державному  реєстратору, органу  статистики, податкової   служби 

для  здійснення  реєстрації 

припинення  юридичної  особи, зняття 

з  податкового   обліку.

Суддя                                                                                      

    Івченко С.М.