Постанова

від 23.05.2007 по справі 9/86б/22б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/86б/22б

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.05.2007                                                                                           № 9/86б/22б

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Сотнікова С.В.

 суддів:                                          Дикунської  С.Я.

                                        Шипка  В.В.

 при секретарі:                     Назаровій В.В.  

 За участю представників:

 від Державна податкова інспекція у Городянському районі Чернігівськоїобласті:

Остронос С.А. (дов. № 3 від 24.04.07р.);

від Чернігівського облуправління ВАТ “Державний ощадний банк України”:

Маршалова Т.Г. (дов. ВСХ № 024782 від 25.05.06р.),

Панасевич В.М. (дов. ВЕЕ № 005653 від 12.02.07р.);

від Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області: Бебко А.Ю. (дов. № 177/05 від 15.01.07р.);

від Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Яковенко В.В.:

Андрощук С.В. (дов. б/н від 16.07.06р.);

 від боржника: не з'явився;-

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області

 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2006

 у справі № 9/86б/22б (Iвченко С.М.)

 за позовом                               Городнянське відділення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Городнянський завод продтоварів"

 про                                                  визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2006р. у справі

№ 9/86б/22б у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, а також припинення провадження з підстав відсутності предмету спору відмовлено.

У визнанні вимог ВАТ АБ “Приватінвест” відмовлено.

У задоволенні скарг ВАТ “Державний ощадний банк України” та заяви Управління Пенсійного фонду України у Городнянському районі про зобов'язання ліквідатора виключити вимоги банку з четвертої черги задоволення та включення їх до окремого реєстру вимог кредиторів,  які забезпечені заставою, тобто першої черги і подати на затвердження суду вказані зміни; про зобов'язання ліквідатора здійснити експертну оцінку ринкової вартості майнового комплексу, яку в подальшому погодити з комітетом кредиторів; про зобов'язання ліквідатора зробити переоцінку майна та призначити нові торги відмовлено.

Визнано поточні грошові вимоги Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Городнянському районі у сумі 343,65 грн.

Зобов'язано затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Відкритого акціонерного товариства “Городянський завод продтоварів”.

Припинено діяльність юридичної особи – ВАТ “Городнянський завод продтоварів” у зв'язку з його банкрутством.

Вимоги всіх кредиторів, які залишились незадоволеними із-за відсутності майна банкрута ухвалено вважати погашеними.

Провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Чернігівського обласного управління ВАТ  “Державний ощадний банк України” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області  звернулося  з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського  суду  Чернігівської області  від 28.11.2006р. у справі № 9/86б/22б.

Ухвалою Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2007р. заяву про самовідвід судді Дзюбко П.О. задоволено. Справу передано на розгляд колегії суддів під головуванням судді Сотнікова С.В., суддів Шипко В.В., Дикунська С.Я.

16.03.2007р. до відділу документального забезпечення від ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Чернігівського обласного управління ВАТ  “Державний ощадний банк України” надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому Банк просив скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 26.01.2005р. у справі № 9/86б, скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 31.05.2005р. у справі № 9/86б про визнання боржника банкрутом, скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 28.11.2006р. у справі № 9/86б/22б, провадження у даній справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

24.04.2007р. до відділу документального забезпечення від Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому Фонд просив скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 26.01.2005р. у справі № 9/86б, скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 31.05.2005р. у справі № 9/86б про визнання боржника банкрутом, скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 28.11.2006р. у справі № 9/86б/22б.

Колегією суддів приймаються до розгляду зазначені доповнення до апеляційних скарг в частині вимог про скасування ухвали господарського суду Чернігівської області від 28.11.2006р. у справі № 9/86б/22б, оскільки, в апеляційній інстанції, згідно ст. 99 ГПК України, справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Розділом ХІІ Кодексу. Розділом ХІІ ГПК України не передбачено права апелянта доповнювати вимоги апеляційної скарги після порушення апеляційного провадження у справі за поданою апеляційною скаргою.

Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р. продовжено строк вирішення справи.

Представник боржника в судове засідання не з'явився, про місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Враховуючи те, що в матеріалах справи міститься достатньо належних та допустимих доказів, що мають значення для справи, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника боржника.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою Державної податкової інспекції у Городняннському районі (правонаступник Городнянського відділення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції) ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.01.2005 року порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Городнянський завод продтоварів”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та звільнено активи боржника від податкової застави, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рідзель Надію Михайлівну.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі – Закон про банкрутство) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, який має податковий борг, повинні бути викладені обставини, які підтверджують неплатоспроможність платника податків, зокрема: сума податкового боргу платника податків, а також строк його сплати, розмір пені та штрафних санкцій, реквізити податкових декларацій платника податків або податкового повідомлення, рішення (вищого) контролюючого органу на скаргу платника податків, а у разі оскарження акта вищого (центрального) органу у судовому порядку - відповідне судове рішення.

Існування податкового боргу у боржника підтверджується, зокрема, рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.04.2003р. про стягнення податкового боргу за рахунок активів, податковими вимогами, які залишились без виконання, внаслідок самостійного узгодження сум податкових зобов'язань, шляхом подання податкових декларацій, що підтверджується витягом з особової картки платника податків, в загальному розмірі 103353,53 грн.

За таких обставин, доводи апелянтів про відсутність підстав для порушення справи про банкрутство є безпідставними та спростовуються доказами, що містяться у матеріалах справи.

Ухвалою від 18.05.2005 року господарським судом Чернігівської області затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого в тому числі включено вимоги ВАТ "Державний Ощадбанк України" у сумі 201946, 20 грн. у четверту чергу задоволення, а також відмовлено у визнання вимог АБ "Приватінвест" з посиланням на звернення кредитора з вимогами до поручителя з пропущенням строку, а тому після припинення поруки.

На підставі затвердженого місцевим господарським судом реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скликано перші збори кредиторів, на яких обрано комітет кредиторів в складі трьох осіб, про що суду надано протокол № 1 зборів кредиторів від 18.05.2005 року .

За клопотанням комітету кредиторів постановою від 31.05.2005 року господарським судом Чернігівської області боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рідзель Н.М.

Ухвалою від 25.06.2006 року визнано поточні грошові вимоги Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у сумі 32824,25 грн. та включено їх у 2-гу чергу задоволення.

Ухвалою від 08.07.2005 року зобов'язано ліквідатора банкрута виключити зі складу ліквідаційної маси належне Яковенко В.В. майно на праві власності.

Ухвалою від 12.07.2005 року у зв'язку з надходженням заяви Управління Пенсійного фонду України у Городнянському районі про визнання поточних грошових вимог в розмірі 10734,80 грн., суд першої інстанції зобов'язав ліквідатора Рідзель П.М. розглянути вимоги заявника та надати суду повідомлення про визнання чи заперечення цих вимог. Ліквідатором Рідзель Н.М. повідомлено суд про визнання поточних вимог Управління Пенсійного фонду України у Городнянському районі в повному обсязі.

За наслідками розгляду скарги ВАТ "Державний Ощадбанк України" на дії ліквідатора, ухвалою від 03.08.2005 року зобов'язано ліквідатора провести виплати за рахунок відчужуваного наявного майна банкрута, яке знаходиться в заставі банку (товари в обороті), на погашення його вимог.

Ухвалою   від 16.08.2005 року зобов'язано ліквідатора виручені від продажу заставного майна Боржника (товарів в обороті - сік яблучний та березовий) на суму 164160, 00 грн. направити у першу чергу на погашення вимог банку.

Ухвала господарського суду Чернігівської області від 08.07.2005 року, якою виключено майно Яковенка В.В. з ліквідаційної маси, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2006р. скасована, а провадження у справі припинено. Зазначена постанова суду апеляційної інстанції скасована постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2006р. і апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 08.07.2006р. направлена на повторний апеляційний перегляд, за результатами якого постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2006р. ухвала господарського суду Чернігівської області від 08.07.2006р. скасована і справа повернута місцевому господарському суду на розгляд з вказівкою про врахування викладених у ній обґрунтувань і висновків.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду комітетом кредиторів або кожним кредитором окремо. Причому оскарження передбачає наявність відповідного конфлікту інтересів ліквідатора боржника, як особи, уповноваженої здійснювати відповідні дії у ліквідаційній процедурі та кредитора.

Щодо скарг ВАТ “Державний ощадний банк України” та Управління Пенсійного фонду України у Городнянському районі з приводу зобов'язання ліквідатора виключити банк з 4-ої черги і включити його до 1-ої черги задоволення вимог, а також про зобов'язання ліквідатора здійснити експертну оцінку майна боржника, яку узгодити з комітетом кредиторів, то як вбачається з матеріалів справи скаржники з такими питаннями щодо здійснення переоцінки майна банкрута та призначення нових торгів з приводу продажу ліквідаційної маси банкрута до ліквідатора не звертались, доказів відмови ліквідатора ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надали.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що обставини, встановлені рішенням Городнянського районного суду від 11 квітня 2006 року, залишеного без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09.11.2006р, яким визнано дійсним договір застави нерухомого майна від 12.02.02р. не посвідченого нотаріально є нововиявленими, оскільки на момент прийняття ухвали господарським судом Чернігівської області від 18.05.2005 року про визнання грошових вимог та затвердження реєстру кредиторів, зазначені обставини не були відомі суду першої інстанції та не могли бути враховані при прийнятті зазначеного судового рішення. Разом з тим,  учасниками провадження не подавалась заява у порядку ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України для перегляду ухвали господарського суду Чернігівської області від 18.05.2005 року.

Щодо доводів апелянтів про те, що оцінка майна банкрута, яка здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр нерухомості”, є заниженою та не відповідає оцінці,  яка була здійснена при наданні кредиту боржнику та визначенні заставної вартості майна, апеляційна колегія зазначає наступне.

Як вбачається з протоколу № 1 комітету кредиторів від 18.05.2005р., питання порядку реалізації майна боржника розглянуто комітетом та з цього приводу прийнято рішення. ТОВ “Центр нерухомості”, який діяв на підставі договору на проведення незалежної оцінки майна від 08.06.2006р. № 66, здійснено незалежну експерту оцінку майна боржника, за якою з Чернігівською філією “Української універсальної біржі” укладена угода на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону).

12.07.2005 року відбулись торги, за результатами яких переможцем став Яковенко В.В., який придбав майно, зазначене у експертному висновку, за 237000 грн.

25.07.2005   року   ліквідатором та покупцем укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

Протягом часу, з якого ліквідатором здійснювалась підготовка до продажу майна банкрута жодним з кредиторів не оскаржено до суду ані дії ліквідатора, ані результати оцінки майна банкрута.

За таких обставин, судом першої інстанції правомірно відмовлено у вимогах щодо проведення іншої оцінки та призначення повторних торгів.

Щодо вимоги про зобов'язання ліквідатора банкрута здійснити переоцінку майна та призначити нові торги то така вимога також не підлягає задоволенню, оскільки проведені торги недійними не визнавались, будь-яких доказів незаконності проведення торгів суду першої інстанції не надано. Разом з тим, договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу є дійсним, а грошові кошти, одержані від продажу направлені на часткове задоволення вимог кредиторів, у тому числі і апелянтам.

Крім того, місцевим господарським судом правомірно визнано поточні вимоги Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Городянському районі у сумі 343,65 грн., оскільки підтверджені розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2005р., поданою ліквідатором банкрута кредиторові.

По завершенні розрахунків з кредиторами за рахунок виручених від продажу цілісного майнового комплексу коштів, 14.09.2005 року ліквідатором банкрута Рідзель Н.М. надано суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та заявлено клопотання затвердити їх у зв'язку з завершенням ліквідаційної процедури.

Разом зі звітом подано протокол № 4 комітету кредиторів від 30.08.2005р., у якому викладено клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Щодо протоколу комітету кредиторів від 09.09.2006 року № 6 про відміну рішення комітету кредиторів від 30.08.2005р. про погодження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу (протокол № 4) апеляційна колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 16 Закону про банкрутство збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.

Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що рішення викладене в зазначеному протоколі не може вважатись легітимним, оскільки збори кредиторів не були зібрані ліквідатором, який зобов'язаний повідомити усіх кредиторів про проведення зборів 09.09.2006 року, тобто засідання проведено з порушенням визначеної законом процедури. Доказів зворотнього Чернігівським обласним управлінням ВАТ “Державний ощадний банк України” не надано.

Як вбачається з поданого 14.09.2005р. звіту ліквідатора з уточненням від 24.11.2006р. щодо суми задоволення  вимог Управління ПФУ в Городянському районі, за період ліквідаційної процедури було виявлено та здійснено продаж майна банкрута на загальну суму 270717,90 грн. За рахунок виручених від продажу коштів здійснено часткове задоволення вимог кредиторів у сумі 179629,09грн., решта кредиторських вимог на суму 443978,29 грн. залишилась незадоволеною із-за відсутності майна банкрута.

У звіті ліквідатором поставлено питання про неможливість подальшого функціонування банкрута із-за відсутності у нього майна та грошових коштів.

Відповідно до ст. 40 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 32 зазначеного Закону, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Як вбачається з ліквідаційного балансу після часткового задоволення вимог кредиторів у банкрута відсутнє майно, грошові кошти та інші активи, що не дає змоги продовжувати діяльність підприємства-банкрута.

За таких обставин, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що у зв'язку з завершенням ліквідаційної процедури, затвердженням звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, вимоги кредиторів, що залишились не задоволеними у зв'язку з недостатністю майна, мають бути визнані погашеними, а боржника належить ліквідувати як юридичну особу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтами не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які вони посилаються в апеляційних скаргах.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Чернігівської області  від 28.11.2006р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області, Чернігівського обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області  від 28.11.2006р. у справі  № 9/86б/22б – без змін.

Матеріали справи № 9/86б/22б повернути Господарському суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Сотніков С.В.

 Судді                                                                                          Дикунська  С.Я.

                                                                                          Шипко  В.В.