РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
19 січня 2024 р. Справа № 120/16162/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тиховського Миколи Олеговича до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на праві постійного користування належать земельні ділянки з кадастровим номером 0524385200:02:000:0085 площею 0,1617 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0062 площею 4,1323 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:9086 площею 1,3145 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0269 площею 24,8225 га, кадастровим номером 0524385200:02:000:0083 площею 3,0814 га, що розташовані на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства, що підтверджується державним актом постійного користування серії ВН №00004 від 18.06.1992 та витягами з державного реєстру речових прав.
Вказав, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо прийняття рішення про продаж земельних ділянок з кадастровими номерами 0524385200:02:000:0085, 0524385200:02:000:0062, 0524385200:02:000:9086, 0524385200:02:000:0269 та 0524385200:02:000:0083, відповідно до статті 128 Земельного кодексу України за ціною, що дорівнює нормативній грошовій оцінці земельних ділянок.
03.10.2023 року на 32 сесії 8 скликання Шпиківської елищної ради було винесено на розгляд питання "Про надання дозволу на викуп земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ", проте за результатами розгляду даного клопотання рішення не прийнято.
На переконання позивача, відсутність належним чином оформленого рішення про продаж земельної ділянки чи відмову у такому продажі, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою від 27.10.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На переконання Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області суб?єктом права на викуп земельних ділянок з кадастровим номером 0524385200:02:000:0085 площею 0,1617 га з кадастровим номером 0524385200:02:000:0062 плошею 4,1323 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:9086 площею 1,3145 та, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0269 плошею 24,8225 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0083 площею 3,0814 га, що розташовані на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства на підставі пункту п. 6-1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України є саме Фермерське господарство «Славіна».
Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.
Згідно державного акту на право постійного користування землею, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за №00004 від 18.06.1992 року, ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 31.05 га, яка розташована на території Печерської сільської ради.
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, у вересні 2023 року гр. ОСОБА_1 звернувся Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області з клопотанням про продаж земельних ділянок за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельних ділянок, які перебувають у його постійному користуванні, а саме:
- з кадастровим номером 0524385200:02:000:0085 площею 0,1617 га,
- з кадастровим номером 0524385200:02:000:0062 площею 4,1323 га,
- з кадастровим номером 0524385200:02:000:9086 площею 1,3145 га,
- з кадастровим номером 0524385200:02:000:0269 площею 24,8225 га,
- з кадастровим номером 0524385200:02:000:0083 площею 3,0814 га, для ведення фермерського господарства.
03.10.2023 року на 32 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради було винесено на розгляд питання "Про надання дозволу на викуп земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ", проте за результатами розгляду даного клопотання рішення не прийнято.
Із результатів поіменного голосування та витягу з протоколу 32 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради щодо вирішення питання "Про надання дозволу на викуп земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 " вбачається, що за продаж земельної ділянки проголосувало 0 - депутатів, проти - 15, Селищний голова - 1, утримались - 2.
На переконання позивача, відсутність належним чином оформленого рішення про продаж земельної ділянки чи відмову у такому продажі, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1-2 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Глава 20 ЗК України регулює питання продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів.
Так, статтею 127 ЗК України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.
Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди орендаря.
Відповідно до положень частини першої статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Згідно з частиною другою вищевказаної статті громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.
Частиною третьою статті 128 ЗК України визначено, що орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Жодних виключень із вказаної вище норми права законодавцем не визначено, що кореспондує обов`язку суб`єктів владних повноважень щодо неухильного дотримання вказаних вище строків щодо розгляду заяви (клопотання) з питань продажу земельних ділянок.
В силу частини 5-6 статті 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Разом з цим, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до частин 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Тобто, обов`язку органу місцевого самоврядування зі здійснення розгляду заяви (клопотання) зацікавленої особи з приводу продажу земельної ділянки комунальної власності протягом місячного строку, встановленому нормою частини 3 статті 128 ЗК України, кореспондує обов`язок скликання не рідше ніж один раз на місяць сесії сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення), районної чи обласної ради з питань відведення земельних ділянок, встановлений нормою частини 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування".
Частина 3 статті 128 Земельного кодексу України чітко визначає обов`язок органу місцевого самоврядування у разі прийняття рішення про відмову в продажу земельної ділянки зазначати у цьому рішенні обґрунтування (причини, мотиви) такої відмови.
З наведеного слідує, що за наслідками розгляду заяви позивача відповідач, як суб`єкт владних повноважень, мав прийняти одне із можливих рішень, а саме:
1) рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки;
2) рішення про відмову в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Жодних інших альтернативних рішень законодавцем не визначено, тобто за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема про надання дозволу на продаж земельної ділянки або мотивована відмова.
В той же час, відповідно до п. 6-1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.
У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.
Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами, у місяць, що настає за звітним роком. Покупець має право на дострокове погашення всієї або частини суми ціни продажу земельної ділянки з розстроченням платежу з урахуванням індексу інфляції. Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення - 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення - 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.
Право купівлі земельної ділянки відповідно до цього пункту також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.
Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; та ін.
Відповідно до частини 2 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
З огляду на вищезазначені норми, питання продажу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Шпиківська селищна рада.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що суб?єктом права на викуп земельних ділянок з кадастровим номером 0524385200:02:000:0085 площею 0,1617 га з кадастровим номером 0524385200:02:000:0062 плошею 4,1323 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:9086 площею 1,3145 та, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0269 плошею 24,8225 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0083 площею 3,0814 га, що розташовані на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства на підставі пункту п. 6-1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України є саме Фермерське господарство «Славіна».
Втім, суд критично ставиться до вищевказаного, як підстав прийняття оскаржуваного рішення про відмову в наданні дозволу на викуп земельних ділянок ОСОБА_1 з огляду на таке.
Із результатів поіменного голосування та витягу з протоколу 32 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради щодо вирішення питання "Про надання дозволу на викуп земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 " вбачається, що за продаж земельної ділянки проголосувало 0 - депутатів, проти - 15, Селищний голова - 1, утримались - 2. Отже рішення не прийнято.
Суд звертає увагу на те, що витяг з протоколу з32 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради від 03.10.2023 не містять таких підстав відмови у викупі земельних ділянок.
Суд критично ставиться до вищевказаного, як на доказ того, що відповідачем не допущено бездіяльності, оскільки за наслідком розгляду клопотання не прийнято ані позитивного рішення про продаж земельної ділянки, ані мотивованої відмови у її продажі.
При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду у постанові №454/160/17 від 09.07.2020 року, які полягають у тому, що результати голосування не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження та не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.
Не вирішення відповідачем клопотання позивача про продаж земельної ділянки; не голосування частини депутатів попри їх присутність за будь-який із можливих варіантів (за, проти); не прийняття відповідного рішення відповідачем "за" чи "проти" по клопотанню позивача у визначений законом строк, свідчить про протиправну бездіяльність Шпиківської селищної ради.
У свою чергу, утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися відмовою у продажі земельної ділянки.
Таким чином, у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Продаж земельної ділянки або відмова у її продажі є змістом відповідного індивідуального правового акту.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення суб`єкта владних повноважень про продаж земельної ділянки чи відмову у її продажі, свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень не прийняв жодного відповідного рішення.
До того ж, слід врахувати правовий висновок Верховного Суду у постанові №580/707/21 від 27 липня 2022 року, де суд касаційної інстанції у подібних земельних правовідносинах, досліджуючи питання наявності протиправної бездіяльності у суб`єкта владних повноважень при розгляді заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вказав, що неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у наданні такого дозволу
Земельний кодекс України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу, про продаж земельної ділянки або про відмову у продажі).
Суд вважає, що наведений висновок Верховного Суду можливо застосувати при розгляді цієї справи, оскільки наслідком вирішення заяв про надання дозволу на розроблення проекту та про продаж земельної ділянки є прийняття рішення відповідної ради на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові №800/304/17 від 27 лютого 2020 року під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не прийняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача про продаж земельної ділянки.
Тому, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про продаж земельних ділянок 0524385200:02:000:0085 площею 0,1617 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0062 площею 4,1323 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:9086 площею 1,3145 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0269 площею 24,8225 га, кадастровим номером 0524385200:02:000:0083 площею 3,0814 га, що розташовані на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області яка дорівнює нормативні грошовій оцінці земельної ділянки, для ведення фермерського.
Визначаючись щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача прийняти рішення про продаж ОСОБА_1 земельних ділянок 0524385200:02:000:0085 площею 0,1617 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0062 площею 4,1323 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:9086 площею 1,3145 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0269 площею 24,8225 га, кадастровим номером 0524385200:02:000:0083 площею 3,0814 га, що розташовані на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області яка дорівнює нормативні грошовій оцінці земельної ділянки, для ведення фермерського господарства, суд виходить із наступного.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
В даному ж випадку, враховуючи те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , належним для відновлення порушених прав та інтересів позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути його клопотання (заяви) про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення 0524385200:02:000:0085 площею 0,1617 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0062 площею 4,1323 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:9086 площею 1,3145 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0269 площею 24,8225 га, кадастровим номером 0524385200:02:000:0083 площею 3,0814 га, що розташовані на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області яка дорівнює нормативні грошовій оцінці земельної ділянки, для ведення фермерського господарства та прийняти вмотивоване рішення.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 5368 грн судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 3578,70 грн (2/3 задоволених вимог).
Стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
З цього приводу суд зазначає, що згідно пунктом 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно частиною 7 статті 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: - Договір про надання правової допомоги №131-2023 від 20.10.2023 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000682, ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1099194.
Разом з цим, позивачем не надано суду ані детального опису робіт (наданих послуг), ані квитанції про оплату послуг, ані будь-яких інших документів, з зі змісту яких можна було б встановити обсяг, характер наданих адвокатом послуг.
З наведеного вище слідує, що витрати на професійну правничу (правову) допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про продаж (викуп) земельних ділянок з кадастровим номером 0524385200:02:000:0085 площею 0,1617 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0062 площею 4,1323 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:9086 площею 1,3145 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0269 площею 24,8225 га, кадастровим номером 0524385200:02:000:0083 площею 3,0814 га, що розташовані на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельних ділянок.
Зобов`язати Шпиківську селищну раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про продаж (викуп) земельних ділянок з кадастровим номером 0524385200:02:000:0085 площею 0,1617 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0062 площею 4,1323 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:9086 площею 1,3145 га, з кадастровим номером 0524385200:02:000:0269 площею 24,8225 га, кадастровим номером 0524385200:02:000:0083 площею 3,0814 га, що розташовані на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області яка дорівнює нормативні грошовій оцінці земельної ділянки, для ведення фермерського господарства та прийняти вмотивоване рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 3578,70 (три тисячі п`ятсот сімдесят вісім гривень 70 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області вул. Ліпіна, 4, смт Шпиків, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326261
СуддяМультян Марина Бондівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2024 |
Оприлюднено | 22.01.2024 |
Номер документу | 116419846 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Мультян Марина Бондівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні