Рішення

від 10.01.2024 по справі 160/27245/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 рокуСправа №160/27245/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі до Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2023 року представник релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

визнати протиправною та скасувати постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 25 травня 2023 року №7/6-140, винесену Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.

В обґрунтування позовної заяви представником позивача зазначено, що Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради звернулося до позивача з листом від 10.01.2023 року №7/6-12 з приводу необхідності звернення до відповідача з метою укладення у подальшому Охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, що належить позивачу на праві власності, розташований за адресою: м.Дніпро, вул. Марії Ярової, 1 та просив надати певний перелік документів.

17 січня 2023 року в процесі договірної комунікації та для укладення Охоронного договору, відповідачем з виходом на місце знаходження будівлі, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Виробнича, 4а, було встановлений технічний стан Пам`ятки, її характеристику, внаслідок чого 27.02.2023 року відповідачем було складено Акт технічного стану об`єкта культурної спадщини №8-а.

11 травня 2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради було складено акт про вчинення правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини за ухилення від підписання Охоронного договору.

25 травня 2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради було винесено постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини №7/6-140 в максимальному розмірі, що дорівнює 17000,00 грн.

Релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 25 травня 2023 року №7/6-140, винесену Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, оскільки вона не відображає фактичні взаємовідносини між сторонами щодо погодження суттєвих умов Охоронного договору, відсутня протиправна поведінка позивача щодо ухилення від його укладання та загалом постанова є невмотивованою, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/27245/23 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року, з урахуванням усунення недоліків позовної заяви, провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

28 листопада 2023 року на адресу суду від представника Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву вх.№102011/23, в якому представник відповідача позов не визнає та заперечує проти задоволення позову, виходячи з наступного.

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Пам`ятка на праві власності належить релігійній громаді Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, (далі -Позивач).

Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради, спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини.

Управління здійснює повноваження, визначені чинним законодавством для виконавчих органів міської ради з питань охорони культурної спадщини на підставі, у межах та у спосіб, установлені законами України та Положенням про управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, затвердженим рішенням міської ради від 19.09.2018 року №102/35.

10 січня 2023 року відповідачем складено лист щодо виконання вимог пам`яткоохоронного законодавства стосовно укладання охоронного договору на пам`ятку архітектури національного значення «Миколаївська церква», охоронний №1079.

Лист отримано Дніпропетровським єпархіальним управлінням Української православної церкви.

В листі - відповіді позивач погодився розглянути проект охоронного договору та зазначив, що релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії ДЄ УПЦ в м.Дніпро безпосередньо входить до складу Дніпропетровської єпархії УПЦ.

Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини складено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1768 від 21.12.2001 року «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини», якою затверджено типову форму охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини.

Позивачем була хибно визначена правова природа охоронного договору та надані зауваження у відповідності до Цивільного кодексу України.

Охоронний договір на Пам`ятку за своєю правовою природою є адміністративним договором, актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 року №885 Міністерство культури та інформаційної політики України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 3 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення, охоронний договір підписується органом охорони культурної спадщини, на території якого знаходиться пам`ятка, після погодження його з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Зважаючи на те, що релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії ДЄ УПЦ в м.Дніпро безпосередньо входить до складу Дніпропетровської єпархії УПЦ, з метою прискорення процесу укладання охоронного договору на Пам`ятку, відповідачем акт про вчинення правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини №11/6-6 від 11.05.2023 було надано до Дніпропетровського єпархіального управління УПЦ.

Позивачем акт про вчинення правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини № 11/6-6 від 11.05.2023 було проігноровано.

Фінансові санкції, передбачені статтею 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» було накладено заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директором департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, шляхом винесення постанови про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини №7/6-140 від 25.05.2023 року було надано до Дніпропетровського єпархіального управління УПЦ.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі.

08 грудня 2023 року на адресу суду від представника релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі надійшла відповідь на відзив вх.№105431/23, в якій представник позивача вважає, що доводи наведені у відзиві не спростовують обставини та факти наведені позивачем в позові, з урахуванням наступного.

Положення Закону України «Про охорону культурної спадщини» не містять обов`язкової форми або визначеного переліку суттєвих умов, які повинні складати Охоронний договір.

У цьому контексті спростуванню підлягають доводи відповідача про те, що всі істотні умови охоронного договору визначено державою та закріплено в Законі України «Про охорону культурної спадщини», без наведення номера статті Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», «Охоронні договори» не визначено переліку суттєвих умов, на яких сторони мусять укласти Охоронний договір.

Сторони є вільними у праві на погодження суттєвих умов.

Мова йдеться лише про обов`язок власника укласти такий вид договору.

При цьому, порядок та форми типових охоронних договорів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, не бажання відповідача відповідально підійти до процесу укладення Охоронного договору призвело до залишення поза межами договірного врегулювання низки суттєвих умов, які могли дійсно забезпечити належний договірний механізм збереження пам`ятки, а не бути формальним актом - виконанням з боку відповідача.

Внаслідок чого в підписаному сторонами Охоронному договорі не були враховані такі суттєві умови, Відповідачем не надано необхідну інформацію, не вирішено низку договірних узгоджень:

-релігійна громада не є прибутковою організацією, що повинно бути враховано та мусить вплинути на обсяги та терміни виконання запропонованих відповідачем переліку проектних та будівельних робіт;

- у проекті Охоронного договору відсутні компенсуючи механізми;

- відповідачем не надано позивачеві інформацію/програму щодо можливого співфінансування проектних та реставраційних робіт Пам`ятки, як то мало місце в інших подібних випадках;

- відсутність врегулювання обсягів та строків проведення позивачем проектних та реставраційних робіт Пам`ятки в частині необхідності наведення механізму такого обчислення, їх нормативно - правового обґрунтування;

-погодження належного формулювання терміну дії договору, в частині виключення запропонованої відповідачем редакції «Термін дії цього договору до зміни власника»;

-питання визначення предмету Охоронного договору, що не може охоплювати рухомі речі, оскільки вони не мають відповідного охоронного статусу та належать на праві власності релігійній громаді позивача;

- врегулювання порядку погодження в разі продажу, передачі у володіння, користування чи управління Пам`яткою третім особам;

-уточнення назви «Центрального органу охорони», який в проекті Охоронного договору не визначений, особу його не встановлено;

-повторне прохання позивача надати всю проектну документацію, що знаходиться у розпорядженні відповідача та на яку останній посилається для визначення площі та розміру території Пам`ятки, яку відповідач зобов`язує утримувати упорядженою;

-узгодження питання та відображення в Охоронному договорі алгоритму дій Сторін, за для збереження Пам`ятки, в разі незаконного захоплення Пам`ятки третіми особами, підпалу, паплюження її внутрішнього облаштування;

-відсутні фактичні обов`язки відповідача за Охоронним договором.

Крім того, представник позивача зазначив, що порушення порядку вручення Акту про вчинення правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини №11/6-6 від 11.05.2023 року призвело до порушення права позивача на надання письмових пояснень, як гарантовано статтею 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини», що, як наслідок, призвело до незаконного винесення постанови від 25 травня 2023 року №7/6-140.

Акт від 11.05.2023 року вих. №11/6-6 було вручено архієрею ОСОБА_1 , який не є уповноваженою особою, оскільки не є членом релігійної громади позивача та взагалі не перебував за адресою місцезнаходження позивача.

За приписами положень статті 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини», керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акту може подати письмові пояснення до нього.

Очевидним є те, що приписами Закону саме керівника юридичної особи наділено правом надати письмові пояснення, саме йому або юридичній особі, яку він очолює, вручається такий акт.

З урахуванням викладеного представник позивача просить задовольнити позовні вимоги релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі - позивач, код ЄДРПОУ 25840356, місце реєстрації: вул. Виробнича, буд.4а, Самарський район, Дніпропетровська область, 49000.

Будівля Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії УПЦ в м. Дніпро - пам`ятка архітектури національного значення «Миколаївська церква», охоронний №1079, взята на державний облік Постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 року №442 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави».

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Пам`ятка на праві власності належить релігійній громаді Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви.

Основний вид економічної діяльності за кодом КВЕД 94.91 - Діяльність релігійних організацій.

У відповідності до пункту 1.1 Статуту, Релігійна громада Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкві в Дніпрі є неприбутковою релігійною організацією, котра як структурний підрозділ Української Православної Церкви безпосередньо входить до складу Дніпропетровської єпархії УПЦ.

Пунктом 1.2 Статуту, парафія створюється за добровільною згодою віруючих осіб православного віросповідання, для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширення православної віри, а також задля піклування про релігійно - моральне виховання.

У відповідності до пункту 1.4 Статуту, парафія зареєстрована та здійснює свою діяльність з дотримання вимог чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Статуту про управління Української Православної Церкви, Статуту Управління Дніпропетровської єпархії УПЦ, а також цього Статуту.

Пунктом 2.1. Статуту встановлено, що парафію очолює настоятель.

Відповідно до наказу №91 від 20 лютого 2013 року настоятелем Храму визначено Проітерея ОСОБА_2 .

Відповідно до підпункту б) пункту 2.15 Статуту, парафіяльні збори у згоді зі Статутом про управління УПЦ вживають заходи по збереженню та цільовому використанню отриманого від держави та набутого в іншій спосіб майна.

Релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі перебуває в Лівобережній ДПІ м.Дніпропетровська ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Самарський район), з 26.02.2004 року як платник податків та з 01 березня 2004 року як платник єдиного внеску.

Судом встановлено, що 10 січня 2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради складено лист щодо виконання вимог пам`яткоохоронного законодавства №7/6-12 та скеровано його до Миколаївської Церкви Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви.

На виконання вимог частини 1 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» позивача було зобов`язано надати перелік необхідних документів, а саме:

- технічний паспорт на будівлю;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності або свідоцтво про право власності;

- довідку щодо балансоутримувача, якщо об`єкт не перебуває у власності;

- паспорт об`єкта культури спадщини;

- облікову картку культурної спадщини;

- статут підприємства;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- перелік робіт, які планується зробити, після складання Акту технічного стану;

- підписанту (доручення, наказ, розпорядження, якщо не передбачено статутом чи положенням).

17 січня 2023 року в процесі договірної комунікації та для укладення Охоронного договору, Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради з виходом на місце знаходження будівлі, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Виробнича, 4а, було встановлений технічний стан Пам`ятки, її характеристику, внаслідок чого 27 лютого 2023 року складено Акт технічного стану об`єкта культурної спадщини №8-а.

23 березня 2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради було підписано супровідний лист №7/6-75, до якого додавався оновлений проект Охоронного договору, в якому відповідачем зазначені не погоджені пункти останнього:

- термін дії договору;

- права та обов`язки третіх осіб;

- визначення предмету договору щодо рухомого майна Пам`ятки;

- питання розпорядження/відчуження Пам`яткою;

- площа території та її утримання, що входить в історичний ареол Пам`ятки; .;

- врегулювання замовлення та розробка проектно-технічної документації;

- необхідність надання позивачеві копій проектних документів, що є в розпорядженні.

07 квітня 2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради в листі №7/6-91 надано оцінку запропонованим позивачем суттєвим умовам, що були викладені в листі від 30.03.2023 року, де запропоновано укласти Охоронний договір на умовах відповідача, нагадавши про відповідальність за ухилення від підписання охоронного договору, що передбачена ст. 46 Закону України «Про охорону культурної спадщини», статті 92 КУпАП.

08 травня 2023 року релігійною громадою Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі було підготовлено та вручено відповідачеві лист вх.№15/11), в якому позивачем наголошено, зокрема на тому, що:

-релігійна громада не є прибутковою організацією, що повинно бути враховано та мусить вплинути на обсяги та терміни виконання запропонованих відповідачем переліку проектних та будівельних робіт;

- у проекті Охоронного договору відсутні компенсуючи механізми;

- відповідачем не надано позивачеві інформацію/програму щодо можливого співфінансування проектних та реставраційних робіт Пам`ятки, як то мало місце в інших подібних випадках;

- відсутність врегулювання обсягів та строків проведення позивачем проектних та реставраційних робіт Пам`ятки в частині необхідності наведення механізму такого обчислення, їх нормативно - правового обґрунтування;

-погодження належного формулювання терміну дії договору, в частині виключення запропонованої відповідачем редакції «Термін дії цього договору до зміни власника»;

-питання визначення предмету Охоронного договору, що не може охоплювати рухомі речі, оскільки вони не мають відповідного охоронного статусу та належать на праві власності релігійній громаді позивача;

- врегулювання порядку погодження в разі продажу, передачі у володіння, користування чи управління Пам`яткою третім особам;

-уточнення назви «Центрального органу охорони», який в проекті Охоронного договору не визначений, особу його не встановлено;

-повторне прохання позивача надати всю проектну документацію, що знаходиться у розпорядженні відповідача, та на яку останній посилається для визначення площі та розміру території Пам`ятки, яку відповідач зобов`язує утримувати упорядженою;

-узгодження питання та відображення в Охоронному договорі алгоритму дій Сторін, за для збереження Пам`ятки, в разі незаконного захоплення Пам`ятки третіми особами, підпалу, паплюження її внутрішнього облаштування;

-відсутні фактичні обов`язки відповідача за Охоронним договором.

11 травня 2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради було складено акт про вчинення правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини за ухилення від підписання Охоронного договору, який 12 травня 2023 року було вручено архієрею ОСОБА_1 .

25 травня 2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради складено Постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини №7/6 -140 розмірі 17 000, 00 грн., яку підписано заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директором департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради М. Лисенком.

05 червня 2023 року релігійною громадою Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі отримано винесену постанову від 25.05.2023 року №7/6-140.

14 червня 2023 року релігійною громадою Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі було підготовлено та скеровано лист до Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради щодо укладення Охоронного договору.

03 серпня 2023 року Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради звернулося до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 25.05.2023 року №7/6-140.

03 серпня 2023 року державним виконавцем Бутенко О.М. Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження №72428426.

24 серпня 2023 року начальником Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Кітаєв С.С.) було винесено постанову про результати перевірки законності ВП №72428426 за наслідками якої дії державного виконавця Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бутенко О.М. були визнані такими, що вчинені з порушенням вимог чинного Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5.

02 листопада 2023 року державним виконавцем Тичинською О.О. Самарського відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повторно відкрито провадження з виконання постанови від 25 травня 2023 року №7/6-140.

15 листопада 2023 року позивач звернувся до керівника та державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тичинської О.О. з заявою від 15.11.2023 року про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 73207535 від 02.11.2023 року.

28 листопада 2023 року заступником начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тичинською Оленою Олександрівною було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.11.2023 року, з причини, що заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультативними, майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.

Релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 25 травня 2023 року №7/6-140, винесену Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, оскільки вона не відображає фактичні взаємовідносини між сторонами щодо погодження суттєвих умов Охоронного договору, відсутня протиправна поведінка позивача щодо ухилення від його укладання та загалом постанова є невмотивованою, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року №1805-ІІІ.

За змістом частин 1, 3 та 4 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» всі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції за ухилення власника пам`ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам`ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями статті 25 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених Законом вимог.

Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Такий обов`язок визначений статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768, визначено, що власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

При цьому, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (пункт 1 Порядку №1768).

У той же час, в пункту 5 Порядку №1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються:

1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);

4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);

5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);

6) паспорт пам`ятки.

Таким чином, як вбачається з вищевикладених норм чинного законодавства, юридичні або фізичні особи у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 року в справі №826/25854/15.

Судом з матеріалів справи вбачається, що Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради на зауваження позивача щодо змісту Охоронного договору було надано пояснення щодо Охоронного договору, а саме:

- зазначений термін дії охоронного договору є допустимим та відповідає положенням статей 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України;

- у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» всі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, охоронний договір не охоплює права та обов`язки третіх осіб, які не є стороною в цьому договорі;

- предметом охоронного договору є пам`ятка культурної спадщини, правовий режим якої відрізняється від інших матеріальних об`єктів;

- відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини;

- науково-проєктну документацію щодо меж і режимів використання зон охорони пам`ятки архітектури та містобудування національного значення - Миколаївська церква виготовлено та затверджено, тобто режими використання пам`ятки визначено. Науково-проектна документація щодо меж і режимів використання зон охорони пам`ятки архітектури та містобудування національного значення - Миколаївської церкви виготовлена ТОВ «РИОМ».

Відповідно до завдання на розроблення зон охорони пам`ятки архітектури та містобудування національного значення один примірник зазначеної документації передано релігійній громаді Свято-Миколаївської церкви. Однак, Управління не є замовником та розпорядником зазначеної документації.

Окремо зазначено, що релігійна громада Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви не належить до комунальної власності міста Дніпро.

11 травня 2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради було складено акт про вчинення правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини за ухилення від підписання Охоронного договору.

Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради акт про вчинення правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини №11/6-6 від 11.05.2023 було надано до Дніпропетровського єпархіального управління УПЦ.

Протягом трьох днів з моменту отримання зазначеного акту позивач мав змогу подати письмові пояснення або укласти охоронний договір.

Фінансові санкції, які передбачені статтею 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», було накладено заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директором департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради шляхом винесення постанови про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини №7/6-140 від 25 травня 2023 року було надано до Дніпропетровського єпархіального управління УПЦ.

Суд встановив, що релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії ДЄ УПЦ в м.Дніпро не підписала охоронний договір.

Тобто, той факт, що в листуванні, починаючи з 10 січня 2023 року, позивач не заперечував проти підписання договору, однак, при цьому його фактично не підписував, не нівелює самого факту не підписання та не звільняє позивача від відповідальності, оскільки саме такі дії і є ухиленням від підписання договору, за що передбачена чинним законодавством України відповідальність.

Отже, релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії ДЄ УПЦ в м.Дніпро не виконала обов`язок передбачений частиною 1 статті 23 Закону №1805-ІІІ щодо укладення охоронного договору протягом строку, встановленого законодавством, за що передбачена відповідальність абзацом 6 частини 1 статті 44 Закону №1805-ІІІ, а тому постанова відповідача про застосування фінансових санкцій до релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії ДЄ УПЦ в м.Дніпро за порушення законодавства про охорону культурної спадщини №7/6-140 від 25 травня 2023 року є правомірною і суд не знаходить підстав для її скасування.

Суд при прийнятті рішення в справі враховує, що 16 червня 2023 року релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії ДЄ УПЦ в м.Дніпро уклала охоронний договір на пам`ятку архітектури національного значення «Миколаївська церква», охоронний номер 1079.

Посилання представника позивача про порушення порядку повідомлення про складений акт відповідачем від 11 травня 2023 року, як на підставу для скасування постанови про застосування штрафних санкції, не приймається судом, оскільки, по-перше, повідомлення про акт було скеровано на адресу Дніпропетровського єпархіального управління УПЦ, по-друге, процес врегулювання правовідносин сторін тривав ще з 10 січня 2023 року, відтак позивач мав достатньо часу для врегулювання спірних питань (пунктів) Охоронного договору для його подальшого укладання.

Свідчить про це також факт, що на виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини» листом №1/8-21 від 19.06.2023 року охоронний договір від 16.06.2023 № 13/6-35 направлено на погодження до Міністерства культури та інформаційної політики України.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, судові витрати позивачеві з відповідача - суб`єкта владних повноважень не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м.Дніпрі до Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник