Ухвала

від 19.01.2024 по справі 320/45042/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 січня 2024 року місто Київ № 320/45042/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-ресурс"до проДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради скасування постанови та припису, ВСТАНОВИВ:

іДо Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіт-ресурс" (далі - позивач, ТОВ "Профіт-ресурс") із позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:

- скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №10/17/073-1322, винесеної 16.02.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області;

- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Товариством з обмеженою віждповідальніснтю "Профіт-ресурс", складений 06.02.2017 представником Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Згідно конверту, долученого до матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду в червні 2023 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №320/45042/23 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є:

- постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №10/17/073-1322, винесеної 16.02.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Товариством з обмеженою віждповідальніснтю "Профіт-ресурс", складений 06.02.2017 представником Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

До суду з даним позовом позивач звернувся у червні 2023 року, пропустивши шестимісячний строк звернення (майже через 7 років з моменту винесення оскаржуваних постанови та припису), визначений абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України.

До позовної заяви позивачем долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування якого позивачем зазначено, що про складення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2017 та про винесення постанови від 16.02.2017 №10/17/073-1322, які є предмето оскарження у даній справі, позивачу стало відомо під час ознайомлення 31.05.2023 з матеріалами виконавчого провадження №54174803.

Дослідивши вказане клопотання, суд доходить висновку, що зазначені в ньому обгрунтування не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, а лише свідчать про намір ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження №54174803, а надана суду заява від 30.05.2023 про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №54174803 та відповідна розписка не можуть бути розцінені судом, як підстава поважності пропуску строку звернення з позовною заявою до суду. Суд зауважує, що звернення позивача із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.

З урахуванням наведеного, суддя доходить висновку, що підстави, наведені позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, клопотання про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, враховуючи приписи частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про необхідність надання позивачу десятиденного строку для подання обгрунтованого клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку (пропуску строку) на звернення до суду з даним позовом та документів (доказів) на підтвердження цих обставин.

Оскільки позивачем такі обставини не наведені, а зазначені позивачем в адміністративному позові причини пропуску процесуального строку звернення до суду є неповажними, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом: подання до суду клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку (пропуску строку) на звернення до суду з даним позовом та документів (доказів) на підтвердження цих обставин.

Керуючись статтями 122-123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-ресурс" залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Марина Білоноженко