Постанова

від 21.08.2024 по справі 320/45042/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/45042/23 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-ресурс» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-ресурс» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про скасування постанови та припису, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт-ресурс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, в якому просило:

- скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №10/17/073-1322, винесеної 16.02.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області;

- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Товариством з обмеженою відповідальніснтю «Профіт-ресурс», складений 06.02.2017 представником Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: подати до суду клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку (пропуску строку) на звернення до суду з даним позовом та документів (доказів) на підтвердження цих обставин.

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на 23.01.2024 у ТОВ «Профіт-ресурс» ще не було зареєстрованого електронного кабінету, що підтверждується відповіддю № 713117 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС станом на 17.04.2024.

Окрім того, скаржник звертає увагу на те, що на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року на адресу суду першої інстанції 30.01.2024 було надіслано клопотання про поновлення пропущеного строку, втім таке клопотання при винесенні спірної ухвали враховано не було.

Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду суду від 26 березня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач, у встановлений судом строк, не усунув недоліки позовної заяви, яка залишена без руху, тому зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У частині п`ятій ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви.

У силу вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вказану ухвалу було направлено на адресу позивача 19.01.2024 на електронну адресу: 0676572130@ukr.net, що підтверджується довідкою від 23.01.2024.

Так, порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Частиною шостою статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

Згідно із частиною сьомою статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Так, у своєму позові позивачем зазначено адресу електронної пошти, а саме 0676572130@ukr.net.

Згідно із частиною першої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

За приписами частини четвертої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо реєстрації позивача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі як станом на дату звернення до суду з відповідним позовом, так і станом на 17.04.2024, що підтверджується відповідною відповіддю № 713117.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення № 1845, або Положення ЄСІТС).

Підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05.10.2021 року після публікації 04.09.2021 року у газеті «Голос України» оголошення Вищої ради правосуддя про прийняття рішення №1845/0/15-21 про затвердження Положення про ЄСІТС.

За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Зміст наведених норм свідчить, що процедура реєстрації в ЄСІТС та, зокрема, реєстрації Електронного кабінету пов`язана з проходженням особою, яка бере участь у справі, запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У постанові від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20 Верховний Суд дійшов висновку, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з п.п. 15.15 Перехідних положень КАС України, суд вручає судові рішення в паперовій формі.

У постановах від 07.07.2020 у справі №120/4298/21-а, від 28.06.2022 у справі №761/21436/20, від 31 травня 2023 року у справі № 946/4244/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач реєстрував електронну адресу - 0676572130@ukr.net, на яку позивачу було направлено копію ухвали суду першої інстанції у підсистемі «Електронний кабінет» ЄСІТС та те, що така адреса вказана в будь-якому з державних реєстрів.

Натомість ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху направлено на особисту електронну адресу позивача.

Вказане спростовує посилання суду першої інстанції про те, що копію ухвали про залишення позову без руху від 19.01.2024 отримано позивачем в електронному кабінеті 23.01.2024 о 18:31, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 25.01.2024.

До того ж, вказана довідка від 25.01.2024 у матеріалах справи - відсутня.

Отже, копія ухвали суду першої інстанції від 19.01.2024 направлена на адресу позивача не у спосіб, встановлений законом, що в свою чергу не дає суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення судового рішення у встановлений процесуальний спосіб, який би слугував початком перебігу строку для усунення недоліків.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 320/3008/21 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

Зазначене спростовує висновок суду першої інстанції, що саме 23.01.2024 позивач отримав ухвалу від 19 січня 2024 року, і саме з цієї дати повинен відраховуватись строк для усунення недоліків.

У той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що на виконання вимог ухвали від 19.01.2024 позивачем за допомогою засобів поштового зв`язку направлено 30.01.2024 до суду першої інстанції відповідне клопотання про поновлення строку, яке отримано судом першої інстанції 03 лютого 2024 року.

Згідно пункту 1 Розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 (надалі - Інструкція №814) канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.

У разі неможливості з об`єктивних причин (кінець робочого дня, тощо) здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну (пункт 2 Розділу II Інструкції №814).

Втім, вказаних дій відповідальними працівниками Київського окружного адміністративного суду вчинено не було.

Заява позивача про усунення недоліків позовної заяви від 30.01.2024, яка надійшла на адресу суду 03.02.2024 взагалі не була зареєстрована, що підтверджується даними з картки реєстрації в КП «ДСС» та матеріалів справи.

Відтак, судом першої інстанції не було надано жодної оцінки надісланим позивачем документам до суду при винесенні ухвали від 26.03.2024.

У даному випадку, колегія суддів наголошує на тому, що повернення позову з формальних підстав унеможливлює доступ особи до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-ресурс» - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року - скасувати, а справу № 320/45042/23 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Т.Р. Вівдиченко

В.В. Кузьменко