Постанова

від 19.11.2007 по справі 43/490

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.11.2007                                                                                          

№ 43/490

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            

 при секретарі:            

 За участю представників:

 - позивача: ОСОБА_1.,

- відповідача: Бурлак Д.П. (дов.

від 10.09.07),

 - третьої особи: Білецький О.В. (дов. від

07.02.07 №29.22/407),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м. Києва від

23.07.2007

 у справі № 43/490  

 за позовом                               Суб"єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 до                                                   Відділу державної

виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

 третя особа                                Міністерство

юстиції України

 про                                                 

стягнення 94 089,42 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності

- фізична особа ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду м.

Києва з позовом до Державної виконавчої служби у Печерському районі м. Києва

(далі-відповідач) про стягнення з відповідача 94089,42 грн., з яких: 47044,71

грн. - збитки, пов'язані з неналежним здійсненням виконавчого провадження,

47044,71 грн. - компенсація за моральну шкоду.

16.05.07 позивачем через канцелярію

суду 1-ої інстанції було подано письмове доповнення та уточнення до позовної

заяви, відповідно до якого він просив суд замінити первісного відповідача у

справі на Відділ державної виконавчої служби (далі - ВДВС) Печерського

районного управління юстиції у м. Києві. Це клопотання позивача було залишено

місцевим господарським судом без розгляду.

Ухвалою Господарського суду м.

Києва від 22.05.07 до участі у справі в якості третьої особи було залучено

Міністерство юстиції України.

Рішенням Господарського суду м.

Києва від 23.07.07 в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду

першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його

скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого

господарського суду, обставинам справи, а також порушенням та неправильним

застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного

рішення, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ВДВС

Печерського районного управління юстиції у м. Києві зазначив, що він є

новоутвореним органом Міністерства юстиції України та не є правонаступником

Державної виконавчої служби у Печерському районі м. Києва.

Матеріалами справи підтверджується,

що відповідач у справі на підставі наказу Департаменту державної виконавчої

служби від 19.01.07 № 2 “Про ліквідацію регіональних та територіальних органів

державної виконавчої служби” ліквідований.

Згідно з п. 4 наказу Міністерства

юстиції України від 25.01.07 № 21/5 “Про реформування органів юстиції” відділи

державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст

обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції є правонаступниками

відповідних державних виконавчих служб у районах, містах (містах обласного

значення), районах у містах.

Частиною 2 ст. 104 Господарського

процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що порушення

або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для

скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до

прийняття неправильного рішення.

З урахуванням того, що подане

позивачем доповнення та уточнення до позовної заяви від 16.05.07 місцевим

господарським судом не було розглянуто, а також того, що правонаступником  Державної виконавчої служби у Печерському

районі м. Києва, як було зазначено вище, є ВДВС Печерського районного

управління юстиції у м. Києві, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду

1-ої інстанції  прийнято з порушенням

норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, в

зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Ухвалою колегії суддів Київського

апеляційного господарського суду від 10.10.07 на підставі ст. 24 ГПК України

первісного відповідача у справі Державну виконавчу службу у Печерському районі м.

Києва замінено його правонаступником - ВДВС Печерського районного управління

юстиції у м. Києві.

У відзиві на позовну заяву,

поданому відповідачем до апеляційного суду 19.11.07, останній, вважаючи

викладені позивачем доводи безпідставними, просить суд залишити позов без

задоволення.

Відповідно до п.2 ст. 103 ГПК

України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має

право скасувати рішення повністю і прийняти нове рішення у справі.

Користуючись правом, передбаченим

ст. 103 ГПК України, колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги

дійшла висновку про прийняття нового рішення у справі, а саме про часткове

задоволення позовної заяви Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду м.

Києва від 08.06.05 № 43/356 задоволено позов Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. до Закритого акціонерного товариства

“Київ-Агротранс” про стягнення 47 064, 44 грн.

04.07.05 Господарським судом м.

Києва відповідно до вимог ст. 116 ГПК України було видано наказ про примусове

виконання рішення № 43/356.

На підставі зазначеного вище наказу

та заяви стягувача державним виконавцем районного відділу державної виконавчої

служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві винесено постанову

про відкриття виконавчого провадження від 14.07.05.

12.09.05 від ВДВС Печерського

району м. Києва перераховано на банківський рахунок позивача 19,73 грн.

30.09.05 державним виконавцем було

винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ст.

37 Закону України “Про виконавче провадження” та направлено виконавчі документи

для подальшого виконання до ДВС Дніпровського району м. Києва, за фактичним

місцезнаходженням боржника.

15.11.05 після проведення всіх

виконавчих дій державний виконавець ДВС Дніпровського району м. Києва виніс

постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки боржник за адресою:

м. Київ, вул. Визволителів, 5, не знаходиться, кошти на р/рахунках боржника

відсутні, згідно з повідомленням ДПА Печерського району м. Києва боржник

перебуває на обліку у Печерському районі м. Києва за адресою: м. Київ,

АДРЕСА_1. У зв'язку з чим, наказ Господарського суду м. Києва № 43/356 від

04.07.05 направлено за територіальністю до ДВС у Печерському районі м. Києва.

Після отримання згаданого наказу

державний виконавець ДВС Печерського району м. Києва відмовив у відкритті

виконавчого провадження у зв'язку з тим, що всі виконавчі дії проведено.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 09.02.06 дії та бездіяльність ДВС Печерського району м.

Києва по виконанню наказу № 43/356 визнано неправомірними.

Скасовано постанову державного

виконавця ВДВС Печерського району м. Києва від 30.09.05. Зобов'язано ДВС

Печерського району м. Києва вжити всіх заходів до виконання наказу

Господарського суду м. Києва від 04.07.05 № 43/356 згідно чинного

законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України

“Про виконавче провадження” на відповідача покладається примусове виконання

рішень в Україні.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач

зазначив, що внаслідок неправомірних дій та бездіяльності відповідача йому було

завдано моральної шкоди та збитків, всього на суму 94089,42 грн.

Так, зокрема, відповідачем не було

винесено жодної постанови про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках

в банках та інших фінансових установах, не накладено арешт на автомобілі

боржника.

Відповідачем не було встановлено

місцезнаходження постійно діючого органу боржника, оскільки дані, що він

знаходиться за адресою: м. Київ,АДРЕСА_2, в матеріалах, наданих суду ВДВС

Печерського РУЮ, відсутні. Між тим, у боржника є майно - автомобілі,

зареєстровані у Печерському районі, тобто питання про їх арешт та реалізацію

повинні були проводитися ВДВС у Печерському районі, а державний виконавець безпідставно

надіслав виконавчий документ - наказ суду до ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва.

Згідно зі ст. 86 Закону України

“Про виконавче провадження” стягувач має право звернутися з позовом до

юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі

невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач

звільняється від сплати державного мита.

Збитки, заподіяні державним

виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого

провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Як зазначено у ст. 16 Цивільного

кодексу України (далі - ЦК України), захист цивільних прав та інтересів

здійснюється судом, зокрема, шляхом відшкодування з особи, яка порушила право,

завданих збитків, обсяг яких визначаться ст. 22 цього Кодексу.

Колегія суддів, погоджуючись з

доводами позивача, вважає обґрунтованими вимоги в частині стягнення з

відповідача 47044,71 грн. збитків, пов'язаних з неналежним здійсненням

виконавчого провадження.

Позовні вимоги в частині стягнення

47044,71 грн. моральної шкоди задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Статтею 23 ЦК України визначено, що

особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення

її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю і стражданнях,

яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням

здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,

членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності, а

також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За твердженням позивача наявність

моральної шкоди підтверджується тим, що своїми неправомірними діями та

бездіяльністю відповідач позбавив його можливості, як суб'єкта підприємницької

діяльності, реалізовувати свої здібності, коштів, та можливості отримувати

прибутки, у зв'язку з чим він не мав можливості продовжувати звичайний спосіб

життя.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК

України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається

як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 ГПК України

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів на підтвердження правомірності

своїх вимог щодо стягнення 47044,71 грн. моральної шкоди позивачем не було

надано апеляційному господарському суду, тому колегія суддів не знаходить

підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України

судові витрати підлягають перерозподілу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101,

103-105  Господарського процесуального

кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду м.

Києва від 23.07.07 у справі № 43/490 

скасувати.

3.Резолютивну частину рішення

викласти в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Сягнути з Відділу державної

виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві на

користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_147044,71

грн. збитків, 470, 45 грн. державного мита, 59 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.”

4.Стягнути з Відділу державної

виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві на

користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1235,23 грн.

державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

5.Видачу наказу на  виконання 

даної  постанови  доручити Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                         

 22.11.07 (відправлено)