Постанова

від 30.11.2023 по справі 1522/28669/12

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/653/23

Справа № 1522/28669/12

Головуючий у першій інстанції Нікітіна С. Й.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

від позивача ОСОБА_3 не з`явились,

від позивача ОСОБА_4 не з`явились,

від відповідача Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» в особі ліквідатора не з`явились,

від відповідача дочірнього підприємства «Професіонал-Міський» Комерційного центру «Професіонал» - не з`явились,

від відповідача Одеської обласної прокуратури не з`явились,

переглянувши справу №1522/28669/12 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» в особі ліквідатора, дочірнього підприємства «Професіонал-Міський» Комерційного центру «Професіонал», Одеської обласної прокуратури про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна за апеляційною скаргою Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» в особі ліквідатора на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року у складі судді Нікітіної С.Й., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 11 грудня 2012 року до суду з позовом, просив стягнути з відповідачів ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал», УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 борг в сумі 421596,00 грн., інфляційні втрати в сумі 260124,73 грн., 3% річних в сумі 63239,40 грн.; стягнути з відповідачів ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал», УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» вартість зроблених поліпшень у сумі 260782,00 грн.; розподілити судові витрати. Позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 стали переможцями торгів з реалізації будівель і споруд Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» та уклали на Одеській аграрній біржі 19 червня 2007 року договори купівлі-продажу. Оскільки договори купівлі-продажу не були посвідчені нотаріально, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до господарського суду з позовними вимогами про визнання дійсними договорів купівлі-продажу №02/06-07В, 03/06-07В, 04/06-07В, 05/06-07В від 19 червня 2007 року, визнання права власності на придбане на підставі цих договорів майно. 05 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений інвестиційний договір реконструкції об`єктів нерухомості, відповідно до якого ОСОБА_1 фінансував виконання будівельно-ремонтних робіт придбаної нерухомості. У господарській справі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було відмовлено (т.1 а.с.2-6).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2012 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.46).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 січня 2013 року (описку виправлено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 січня 2023 року) визнано укладену 27 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ДП «Професіонал-Мінський», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 мирову угоду, провадження у справі закрито з підстав визнання судом укладеної сторонами мирової угоди (т.1 а.с.81-86, 88).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2014 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено; ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 січня 2013 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с.176-181).

03 листопада 2014 року у справі №1552/28669/12 подано уточнену позовну заяву, де позивачами виступили ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які звернули позовні вимоги до відповідачів ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал», УДК «Укрзакордоннафтогазбуд». Позивачі просили визнати дійсними та такими, що підлягають державній реєстрації, укладені на товарній біржі договори купівлі-продажу, а саме:

Договір купівлі-продажу №05/06-07В від 19 червня 2007 року між ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал» та ОСОБА_3 , затверджений керуючим Одеською аграрною біржою, згідно якого ОСОБА_3 набула право власності на трьох поверхову будівлю їдальні корпус №6 Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», загальною площею 3816,0 кв.м, 1985 року побудови, площа забудови 972 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Договір купівлі-продажу №04/06-07В від 19 червня 2007 року між ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал» та ОСОБА_4 , затверджений керуючим Одеською аграрною біржою, згідно якого ОСОБА_3 набув право власності на дві будівлі очисних споруд Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», корпус №8, загальною площею 1256,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та корпус № НОМЕР_1 , загальною площею 1656,0 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

Договір купівлі-продажу №03/06-07В від 19 червня 2007 року між ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал» та ОСОБА_4 , затверджений керуючим Одеською аграрною біржою, згідно якого ОСОБА_3 набув право власності на будівлю актового залу Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», корпус №4, загальною площею 1398,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

Договір купівлі-продажу №02/06-07В від 19 червня 2007 року між ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал» та ОСОБА_3 , затверджений керуючим Одеською аграрною біржою, згідно якого ОСОБА_3 набула право власності на будівлю трансформаторної підстанції корпус №7 Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», загальною площею 159,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.203-208).

Відповідачі ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал», УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» пояснень, заперечень суду першої інстанції не надали, в судовому засіданні представники присутніми не були, докази вручення відповідачам позовної заяви та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи відсутні.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року позов задоволено; визнано зазначені позивачами договори купівлі-продажу дійсними та такими, що підлягають державній реєстрації (т.1 а.с.222-224).

26 жовтня 2020 року апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року подано Українською державною корпорацією «Укрзакордоннафтогазбуд» в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого (т.2 а.с.1-8).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» в особі ліквідатора на рішення суду.

В апеляційній скарзі УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» в особі ліквідатора просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному.

Постановою господарського суду м. Києва від 18 червня 2013 року УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Після відкриття ліквідаційної процедури суб`єкт господарювання в силу спеціальних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обмежується в реалізації певних прав та виконання тих або інших обов`язків, змінюється порядок управління майном даного суб`єкта господарювання, встановлюється спеціальна компетенція щодо розпорядження таким майном, встановлюється спеціальний режим використання майна та коштів банкрута, призначається судом особа, яка виступає від імені юридичної особи - банкрута. В судовому засіданні при проголошенні рішення уповноважена особа УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» присутнім не був, рішення суду на адресу УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» чи ліквідатора банкрута арбітражного керуючого не направлялось, докази направлення та вручення копії рішення в справі відсутні. На дату прийняття оскаржуваного рішення вже були рішення інших судів, якими встановлені обставини, розглянутий спір по суті та прийняте протилежне (оскаржуваному рішенню) рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Такими є рішення у справах №26-20-30/303-07-8330, №26-20-30/300-07-8327, що перебували на розгляді господарського суду Одеської області та набрали законної сили на дату відкриття провадження у цивільній справі, з огляду на що суд мав підстави для відмови у відкритті провадження у справі №1522/28669/12, а на стадії розгляду цивільної справи підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України (в чинній редакції станом на 10 листопада 2014 року) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не підлягали доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. В межах господарських справ №26-20-30/303-07-8330, №26-20-30/300-07-8327 було встановлено, що ні у ДП «Професіонал-міський», ні у покупців ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не виникло право власності на спірні об`єкти по укладеним договорам; що ДП «Професіонал-міський» не був власником об`єктів нерухомості, а УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» володіло майном на праві господарського відання, а тому відчуження майна підлягало узгодженню з Кабінетом Міністрів України та Фондом державного майна України, чого не було зроблено, (продаж майна здійснено особою, яка не уповноважена розпоряджатися державним майном у порушення встановленого чинним законодавством порядку); що правочин не було посвідчено нотаріально; що не застосовується до правочинів, які підлягають державній реєстрації і нотаріальному посвідченню норма частини 2 статті 220 ЦК України, так як момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 УК України пов`язується із державною реєстрацією; що завод «Еталон» є структурною одиницею Корпорації, майно заводу є державною власністю, що входить до складу Корпорації і закріплюється за заводом на правах повного господарського відання.

Отже, рішеннями у господарських справ №26-20-30/303-07-8330, №26-20-30/300-07-8327 було встановлено, що договори від 19 червня 2007 року №05/06-07В, №02/06-07В, №04/06-07В, №03/06-07В є неукладеними, відповідно, не створюють правових наслідків, тому не можуть бути визнані судом дійсними; що перехід права власності на майно від УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не відбувся.

Засновником УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» є держава в особі Кабінету Міністрів України, майно корпорації належить їй на праві повного господарського відання. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року №1032-р функції з управління УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» та контроль за діяльністю було покладено на Міністерство енергетики та вугільної промисловості. Майно, щодо якого укладені спірні договори про відчуження, перебувало у державній власності, УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» не було власником такого майна, а лише мало речове право (право господарського відання), з огляду на що в справі про визнання дійсними договорів купівлі-продажу підлягала залученню держава в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24 липня 2007 року було порушено провадження у справі №15/471-б про банкрутство УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Незважаючи на те, що розгляд цивільної справи безпосередньо впливав на майновий стан боржника/банкрута, а результат розгляду цивільної справи фактично зменшив обсяг активів боржника, суд не залучив до участі в справі арбітражного керуючого. На дату прийняття рішення у цивільній справі спірні об`єкти нерухомості перебували у статусі ліквідаційної маси УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» та були включені до Єдиного реєстру об`єктів державної власності станом на 01 січня 2013 року.

Суд не виконав вказівки апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2014 року у справі №1522/28669/12, зроблені при перегляді за апеляційною скаргою прокурора ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди.

Суд не направляв судові рішення, повістки та інші процесуальні документи за юридичною адресою місцезнаходження УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» та не повідомляв належним чином учасників справи ні про хід судового процесу, ні про прийняте рішення.

В апеляційній скарзі зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Апеляційна скарга містить завідомо неправдиві відомості про час і дату відкриття ліквідаційної процедури, строки ліквідаційної процедури сплинули згідно вимог статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства. УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» був повідомлений належним чином про судове засідання за адресою, оприлюдненою в газеті «Урядовий кур`єр» №150 від 19 серпня 2009 року, за цією адресою здійснювалось листування, направлялись судові повістки та рішення.

Позивач ОСОБА_1 був зацікавлений у придбанні нерухомого майна для використання у підприємницькій діяльності. Виставлене на аукціон для продажу на товарній біржі майно тривалий час не використовувалось у виробничій діяльності та ніким не охоронялось, що призвело до розкрадання майна. З урахуванням того, що отримані підприємством-банкрутом кошти інвестора від продажу на товарній біржі майна не були повернуті інвестору ОСОБА_1 , не відшкодовані збитки від вкладення коштів у ремонт придбаних на біржі будівель, ОСОБА_1 вимушений був звернутися до цивільного суду із самостійним позовом. Рішення господарських судів не мають юридичних наслідків для ОСОБА_1 , так як він не був учасником господарських справ. ОСОБА_1 як інвестор разом з переможцями аукціону ОСОБА_3 , ОСОБА_4 придбав майно, тому вони є добросовісними набувачами, у яких не може бути витребуване майно згідно вимог статті 388 ЦК України. З огляду на відсутність підстав для витребування у добросовісних набувачів майна, придбаного ними на підставі біржового договору, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Позбавлення майна без компенсації його реальної вартості не відповідає практиці ЕСПЛ (т.2 а.с.132-137, 157-163).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2014 року за апеляційною скаргою прокурора скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 січня 2013 року про затвердження укладеної сторонами мирової угоди та закриття провадження у справі про стягнення грошових коштів, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При продовженні розгляду справи судом першої інстанції суд фактично прийняв до розгляду інший позов, який 03 листопада 2014 року подали ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ДП «Професіонал-Міський», УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання договорів такими, що підлягають державній реєстрації (у позові, що суд розглядав раніше та затверджував мирову угоду, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були відповідачами, а позовні вимоги були про стягнення грошових коштів). Тобто, суд фактично прийняв до розгляду позов, пред`явлений іншими сторонами про інший предмет на підстави, який при правильному його поданні мав би виключну підсудність, не належну Приморському районному суду м. Одеси (т.1 а.с.203-208).

Ухвала суду першої інстанції про прийняття поданого 03 листопада 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позову (названий як уточнена позовна заява) до провадження суду в справі відсутня.

Суд не надсилав відповідачам ДП «Професіонал-Міський», УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» копію позовної заяви, що була подана 03 листопада 2014 року, відповідно, в справі відсутнє підтвердження отримання відповідачами позовної заяви, надання заперечень, пояснень щодо нових позовних вимог.

Суд розглянув справу 10 листопада 2014 року у судовому засіданні з ухваленням рішення про задоволення позову.

Суд не надсилав відповідачам ДП «Професіонал-Міський», УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» судову повістку (судове повідомлення) про розгляд справи 10 листопада 2014 року за новими позовними вимогами, відповідно, в справі відсутні докази належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи (т.1 а.с.209-220).

Отже, суд розглянув подані 03 листопада 2014 року нові позовні вимоги через сім днів 10 листопада 2014 року без вручення відповідачам позовної заяви, не маючи позиції відповідачів щодо позовних вимог, без повідомлення відповідачів належним чином про дату, час і місце засідання суду.

Докази виконання судом вимог норм процесуального закону щодо надіслання учасникам справи, які не були присутні при проголошенні рішення, копії судового рішення в справі відсутні.

Доводи апеляційної скарги щодо не отримання нової позовної заяви, не повідомлення про дату, час і місце розгляду справи приймаються, посилання ОСОБА_1 на виконання судом норм процесуального права в цій частині не заслуговують на увагу. Зазначені обставини в силу положень пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є порушенням норм процесуального права, що мають наслідком обов`язкове скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до положень пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

У поданих 03 листопада 2014 року до Приморського районного суду м. Одеси Марчан О.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позовними вимогами, за якими суд ухвалив рішення 10 листопада 2014 року, позивачі просили визнати дійсними та такими, що підлягають державній реєстрації, укладені на товарній біржі договори купівлі-продажу, а саме:

Договір купівлі-продажу №05/06-07В від 19 червня 2007 року між ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал» та ОСОБА_3 , затверджений керуючим Одеською аграрною біржою, згідно якого ОСОБА_3 набула право власності на трьох поверхову будівлю їдальні корпус №6 Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», загальною площею 3816,0 кв.м, 1985 року побудови, площа забудови 972 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Договір купівлі-продажу №04/06-07В від 19 червня 2007 року між ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал» та ОСОБА_4 , затверджений керуючим Одеською аграрною біржою, згідно якого ОСОБА_3 набув право власності на дві будівлі очисних споруд Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», корпус №8, загальною площею 1256,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та корпус № НОМЕР_1 , загальною площею 1656,0 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

Договір купівлі-продажу №03/06-07В від 19 червня 2007 року між ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал» та ОСОБА_4 , затверджений керуючим Одеською аграрною біржою, згідно якого ОСОБА_3 набув право власності на будівлю актового залу Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», корпус №4, загальною площею 1398,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

Договір купівлі-продажу №02/06-07В від 19 червня 2007 року між ДП «Професіонал-Міський» ТОВ «Комерційний центр «Професіонал» та ОСОБА_3 , затверджений керуючим Одеською аграрною біржою, згідно якого ОСОБА_3 набула право власності на будівлю трансформаторної підстанції корпус №7 Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», загальною площею 159,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.203-208).

Дочірнє підприємство «Професіонал-Міський» Комерційного центру «Професіонал» не був власником будівель, щодо яких укладено 19 червня 2007 року на Одеській аграрній біржі договори купівлі-продажу з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про дійсність яких ухвалено судове рішення.

Ізмаїльський завод «Еталон», будівлі якого були об`єктами продажу за укладеними 19 червня 2007 року на Одеській аграрній біржі договорами купівлі-продажу з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про дійсність яких ухвалено судове рішення, був структурною одиницею Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд».

Майно заводу «Еталон» було державною власністю, що входить до складу Корпорації, майно закріплювалось за заводом на праві повного господарського відання.

В силу положень частини 2 статті 74, частини 5 статті 75, статей 136, 141 Господарського кодексу України (в редакції станом на 11 березня 2007 року), Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (в редакції станом на 21 вересня 2006 року) об`єкти продажу за укладеними 19 червня 2007 року на Одеській аграрній біржі договорами купівлі-продажу з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про дійсність яких ухвалено судове рішення, як державне майно належали Державі, а Українська державна корпорація «Укрзакордоннафтогазбуд», структурною одиницею якої був завод «Еталон», володіла майном на праві господарського відання.

Володіння майном на праві господарського відання має наслідком необхідність узгодження відчуження майна з Кабінетом Міністрів України та Фондом державного майна України.

Українська державна корпорація «Укрзакордоннафтогазбуд», структурною одиницею якої був завод «Еталон» не була особою, уповноваженою розпоряджатися державним майном.

Відповідно до Статуту Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року №198, засновником Корпорації є Держава в особі Кабінету Міністрів України; майно Корпорації становлять закріплені за нею основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у її самостійному балансі, яке належить їй на праві повного господарського відання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року №1032-р «Про деякі питання Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» визначалось, що функції з управління УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» та контроль за її діяльністю здійснює Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

Отже, ухваливши рішення про визнання дійсними договорів купівлі-продажу будівель заводу «Еталон», суд вирішив питання про права, інтереси та обов`язки Держави в особі Кабінету Міністрів України та уповноваженого ним Міністерства щодо розпорядженням державним майном. Зазначені обставини в силу положень пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України є порушенням норм процесуального права, що мають наслідком обов`язкове скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові, так як до участі у справі не залучений належний відповідач, яким є уповноважений власник державного майна.

Крім того, ухвалою господарського суду м. Києва від 24 липня 2007 року було порушено провадження у справі №15/471-б про банкрутство Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду м. Києва від 31 липня 2009 року у справі №15/471-б було введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого. Постановою господарського суду м. Києва від 18 червня 2013 року у справі №15/471-б було визнано Українську державну корпорацію «Укрзакордоннафтогазбуд» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній з 18 січня 2013 року) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансування в установленому порядку.

Фондом державного майна України листом від 14 листопада 2019 року №10-52-20055 було повідомлено, що згідно інформації про нерухоме державне майно, яке перебувало на балансах юридичних осіб згідно з даними УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», що була надана до Фонду державного майна України з метою внесення до Єдиного реєстру об`єктів державної власності станом на 01 січня 2013 року, у переліку перебували об`єкти, щодо яких укладено на біржі договори, а саме будівля актового залу, корпус №4 м. Ізмаїл вул. Болградське шосе, 8-и; дві будівлі очисних споруд, корпус №8 та корпус №10 м. Ізмаїл вул. Болградське шосе, 8-м та АДРЕСА_1 ; будівля їдальні, корпус №6 м. Ізмаїл вул. Болградське шосе, 8-к; будівля трансформаторної підстанції, корпус №7 м. Ізмаїл вул. Болградське шосе, 8-л.

Отже, станом на 18 червня 2013 року вказані об`єкти не вибули з державної власності, перебували у повному господарському віданні УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» та, відповідно, підлягали включенню в ліквідаційну масу банкрута УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» в порядку статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній з 19 січня 2013 року).

Справа №15/471-б про банкрутство Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» перебувала на стадії здійснення ліквідаційної процедури в провадженні господарського суду і на час розгляду цивільної справи №1522/28669/12, проте ліквідатор банкрута арбітражний керуючий не був залучений до участі у розгляді цивільної справи.

ОСОБА_4 , ОСОБА_3 як суб`єкти підприємницької діяльності - фізичні особи зверталися кожен окремо до господарського суду в межах справ №26-20-30/300-07-8327 та №26-20-30/303-07-8330 з позовними вимогами до ДП «Професіонал-Міський» із залученням в якості третіх осіб УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», Фонду державного майна України, Ізмаїльського заводу «Еталон», Одеської аграрної біржі, КП «Ізмаїльське МБТІ», Ізмаїльської ОДПІ, Кабінету Міністрів України, із залучення прокуратури Одеської області про визнання дійсними договорів купівлі-продажу №02/06-07, №05/06-07, №03/06-07, №04/06-07 від 19 червня 2007 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25 січня 2011 року у справі №26-20-30/303-07-8330, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17 березня 2011 року, позов суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року у справі №№26-20-30/303-07-8327, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17 березня 2011 року, позов суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу залишено без задоволення.

Судовими рішеннями у вказаних господарських справах встановлено, що договори купівлі-продажу №02/06-07, №05/06-07, №03/06-07, №04/06-07 від 19 червня 2007 року є неукладеними, визнанню судом дійсними не підлягають.

У цивільній справі №1522/28669/12 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позовні вимоги про визнання дійсними договорів купівлі-продажу №02/06-07, №05/06-07, №03/06-07, №04/06-07 від 19 червня 2007 року заявили як фізичні особи після того, як набрали законної сили рішення у господарських справах про відмову в задоволенні поданих ними як суб`єктами підприємницької діяльності позовів.

Висновки господарських судів у судових рішеннях в справах №26-20-30/300-07-8327 та №26-20-30/303-07-8330, що набрали законної сили, мають значення при розгляді цивільної справи №1522/28669/12 при вирішенні вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Щодо ОСОБА_1 , то дана особа не є стороною договорів, про визнання дійсними яких у цивільній справі пред`явлені вимоги, тому порушене право, за захистом якого він звернувся до суду (інвестування ремонтних робіт), не підлягає захисту шляхом визнання дійсними договорів, стороною у яких він не є.

З огляду на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

В силу положень статті 141 ЦПК України понесені УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» витрати на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 643,80 грн. підлягають покладенню на ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» в особі ліквідатора задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» в особі ліквідатора, дочірнього підприємства «Професіонал-Міський» Комерційного центру «Професіонал», Одеської обласної прокуратури про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» витрати на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 214 грн. 60 коп. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 січня 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова