Рішення

від 15.01.2024 по справі 180/178/23

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/178/23

2/180/39/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 р. м.Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Хомченко С.І.

за участю секретаря - Меньшикової А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Марганецького міського нотаріального округу Дряблова Н.Ф. про розірвання договору купівлі-продажу із відстроченням платежу та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Марганецького міського нотаріального округу Дряблова Н.Ф. про стягнення суми приросту ринкової вартості будинку після проведення поліпшень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу із відстроченням платежу, мотивуючи тим, що 24.02.2021 року між нею, ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 - з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із відстроченням платежу. В пункті 10 договору сторонами була узгоджена вартість будинку в розмірі 378000 гривень, що еквівалентно 13538,68 долларів США. Пунктом 11-15 договору зазначено, що під час укладання цього договору, але до його нотаріального посвідчення покупець передав продавцю, а продавець прийняв від покупця, в рахунок оплати вартості житлового будинку з господарчими спорудами 28000 грн., що еквівалентно 1002,86 долларів США. Залишок несплаченої суми, що складає 350000 грн, що еквівалентно 12535,82 долларів США, покупець зобов`язується виплатити до 01.02.2023 року. 28.01.2023 року при спілкуванні з відповідачем через ВАЙБЕР, останній повідомив, що в нього відсутні гроші, тому розрахуватися по договору не може. Розрахуватися в любий інший спосіб, відповідач відмовився. Порушення договору в частині несплати покупцем у встановлений договором строк решти грошових коштів за придбане майно є істотним порушенням умов договору, що свідчить про те, що власник будинку ОСОБА_3 позбавлена можливості отримувати очікуване при укладенні договору та використати результати договору. Просить суд розірвати договір купівлі-продажу з відстроченням платежу будинку АДРЕСА_1 від 24.02.2021 року, що має такі характеристики: загальна площа 82,0 кв.м., житлова площа 42,7 кв.м., господарські споруди: погріб, гараж, розташований на земельній ділянці площею 0,0544 га, призначеній для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд(присадибна ділянка), укладений між ОСОБА_3 (продавець) - з однієї сторони, та ОСОБА_4 - з другої сторони (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 105. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

06.03.2023 року позивач надав уточнену позовну заяву в якій просить суд розірвати договір купівлі-продажу з відстроченням платежу будинку АДРЕСА_1 від 24.02.2021 року, що має такі характеристики: загальна площа 82,0 кв.м., житлова площа 42,7 кв.м., господарські споруди: погріб, гараж, розташований на земельній ділянці площею 0,0544 га, призначеній для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд(присадибна ділянка), укладений між ОСОБА_3 (продавець) - з однієї сторони, та ОСОБА_4 - з другої сторони (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 105. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідач ОСОБА_4 надала до суду зустрічну позовну заяву, в якій посилалась на те, що 24.02.2021 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_4 , був укладений договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із відстроченням платежу. В пункті 10 договору сторонами була узгоджена вартість будинку в розмірі 378000 гривень, що еквівалентно 13538,68 долларів США. Пунктом 11-15 договору зазначено, що під час укладання цього договору, але до його нотаріального посвідчення покупець передав продавцю, а продавець прийняв від покупця, в рахунок оплати вартості житлового будинку з господарчими спорудами 28000 грн., що еквівалентно 1002,86 долларів США. Залишок несплаченої суми, що складає 350000 грн, що еквівалентно 12535,82 долларів США, покупець зобов`язується виплатити до 01.02.2023 року. 25.02.2021 року позивач отримав від ОСОБА_3 технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_1 , а також всі ключі вд замків які знаходяться в будинку та прибудовах. Саме з 25.02.2021 року ОСОБА_4 та його сім`я почали фактично проживати без реєстриції в будинку домоволодіння АДРЕСА_1 . За 2021 рік позивачем побудовано згідно до технічного плану буд. АДРЕСА_1 : А1 масандра; 1.1 прихожа 16 кв.м, 1.2 вбиральня 3.1 кв.м; 1.3 житлова кімната 11.2 кв.м; 1.4 житлова кімната 11.3 кв.м; 1.5 житлова кімната 9.5 кв.м; 1.5 житлова кімната 9.6 кв.м; Е навіс 53 куб.м; Ж літній душ куб.м.; огорожа №1,2. Тому просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму приросту ринкової вартості будинку АДРЕСА_1 після проведення поліпшень у розмірі 354500,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив задовольнити первісний позов в повному обзязі та не визнає зустрічний позов в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнають в повному обсязі та просять задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та наведені у позовній заяві доводи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24 лютого 2021 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 , був укладений договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із відстроченням платежу. За умовами даного договору продавець продав та передав, а покупець купив та прийняв у власність будинок АДРЕСА_1 (п.1 договору). Продаж будинку вчинено за ціною 378000 гривень (за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору складало еквівалент 13538,68 доларів США) та на умовах часткового відстрочення проведення розрахунків покупцем (п.10 договору). Зокрема, сторони домовились про наступний порядок розрахунків (п.12 договору): грошові кошти в розмірі 350000 гривень (еквівалент 12535,82 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору) покупець зобов`язується виплатити до 01.02.2023 року. Факт повного розрахунку підтверджується заявою продавця, справжність підпису на ній засвідчується нотаріально (п.14,15 договору) (а.с.5-6).

Вищевказаний договір купівлі-продажу будинку з відстроченням платежу 24.02.2021 року було посвідчено приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф. за реєстровим №105. (а.с.6 зворотня сторона).

Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу будинку з відстроченням платежу від 24.02.2021 року, зокрема п.1, позивач виконав в повному обсязі свої договірні зобовязання продавця. Натомість відповідач виконав свої зобовязання зі сплати вартості придбаного у позивача будинку лише частково шляхом передачі першої частини вартості придбаного майна грошових коштів в розмірі 28000 гривень (еквівалент 1002,86 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору) в день укладення згаданого договору, але до його нотаріального посвідчення. Решта зобовязань відповідача, а саме сплата до 01 лютого 2023 року залишку обумовленої сторонами вартості будинку грошових коштів в розмірі, що на момент сплати еквівалентно 12535,82 доларів США, не виконано, при цьому такі кошти не сплачено відповідачем і дотепер. (а.с.5 зворотня строна, а.с.6).

В судовому засіданні допитані свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтвердили факт побудови позивачем другого поверху ( масандра, прихожа, вбиральня, житлові кімнати, навіс) до 24.02.2021 року.

Так, свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що працює в службі у справах дітей Марганецької міської ради, добре занє сім"ю ОСОБА_9 в зв"язку з тим, що ця сім"я займається вихаванням дітей шляхом створення будинку сімейного типу. дана сім"я з 2012 року проживала вспірному будинку по АДРЕСА_1 і служба неодноразово виходила до них з відповідними перевірками щодо обстеження житла і житлових умов. Так. з моменту переїзду в даний будинок, сім"я добудувала мансандру на другому поверсі, де побудували 4 кімнати для дітей і туалетну кімнату, у дворі побудували альтанку з навісом.. Вони все добудовували самостійно. Також вони почали будувати огорожу, але зробили тільки фундамент і стовпчики.

Свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , коржний окремо, суду пояснили, що їхі сім"я у дружніх стосунках з сім"єю ОСОБА_9 , оскільки у них дитячі будинки сімейного типу. В 2014 році ОСОБА_9 вже закінчили добудову 2 поверху свого будинку, де побудували 4 кімнтали, хол і таалетну кімнату. На вулиці побудували альтанку, де вони разом світкували сімейні свята. Тако у дворі був гараш, душ, фундамент і стовпчики для огорожі.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що вони також у дружніх стосунках з сім"єю позивача. Коли тарасюки купили спірний будинок, була мансандра, але тільки стіни. В 2014 році ОСОБА_9 добудували другий поверх, де появились 4 кімнати, хол, туалетна кімната, зробили альтанку з навісом. В цій альтанці в серпні 2020 року вони всі разом святкували день народження ОСОБА_10 .

В сужовому засіданні представник позивача наполігає на задоволенні позову, оскільки відповідач не виконав умови договору та не спалатив обумовлену вартість будинку.

Представник відповідача не визнає позов, оскільки вважає, що розрахувався за придбаний будинок, але не може цей факт довести. У зустрічному позові просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 вартіть приросту будинку, тобто вартість добудованого другого поверху. Так, як пояснив відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 , від придбав будинок без другого поверху, що підтверджується договором та технічною документацією, потім за два місяці побудував другий поверх з кімнатами та поїхав на заробітки в Магадан. Технічні документи підтверджують тот факт, що добудови до будинку здійвснив саме він.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 25грудня 2015року №1127«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майно» (далі Порядок).

Так, відповідно до ст.124 ч.2 Конституції України, ст.ст.15, 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст.11ЦК України підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є договорита іншіправочини,акти цивільногозаконодавства.У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом ст.ст.202, 203ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

За змістом ст.ст.6, 627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом норм ст.ст.655, 657ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Нормами ст.ст.691, 692ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст.694ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Відповідно до ст.695ЦК України договором пропродаж товарув кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Статтею 629ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.526ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст.610, 611ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст.214ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Нормою ст.615ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст.653ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а отже і про можливість задоволення позову в повному обсязі.

Свою правову позицію суд мотивує наступним.

За загальним правилом (ст.692 ч.ч.1, 2 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч.2 ст.692 ЦК України). У такому випадку покупець повинен провести оплату товару в повному обсязі в строк (термін), передбачений договором. Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк (термін), продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ст.692 ч.3 ЦК України) або розірвання договору з підстав, передбачених ст.651 ЦК України.

При цьому, підставами для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є істотне порушення другою стороною цього договору, а також інші випадки, встановлені договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 ч.2 ст.651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, повинні бути доведені та встановлені не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Правові позиції, аналогічні наведеним вище правовим висновкам суду, містяться в постановах Верховного Суду України від 06 червня 2012 року по справі №6-46цс12, від 18 вересня 2013 року по справі №6-75цс13, у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року по справі №206/2414/16-ц, від 03 жовтня 2018 року по справі №629/4373/15-ц, від 18 жовтня 2018 року по справі №240/198/17, від 16 січня 2019 року по справі №712/757/16-ц.

Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то в ході розгляду справи знайшли своє повне та належне підтвердження факти укладення між сторонами нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку з відстроченням платежу від 24 лютого 2021 року, виконання позивачем, як продавцем, своїх обовязків за даним договором в повному обсязі, а також факт неповного виконання відповідачем своїх договірних зобовязань оплати вартості придбаного нерухомого майна. Зокрема, відповідачем було сплачено лише перший платіж за договором в день його укладення, визначений сторонами в розмірі 28000 гривень (еквівалент 1002,86 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору). Разом з тим, решта вартості будинку в загальному розмірі еквівалентно 12535,82 доларів США, сплата якої договором передбачена з розстроченням до 01 лютого 2023 року, відповідачем не тільки у передбачений договором строк, а взагалі сплачена так і не була. Дані обставини безсумнівно свідчать про порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу, що виявилось у невиконанні ним свого договірного зобовязання із оплати погодженої сторонами ціни будинку, а оскільки оплата товару за договором купівлі-продажу є основним обовязком покупця та метою укладення договору продавцем, порушення відповідачем такого свого обовязку є істотним порушенням договору. При цьому, враховуючи, що загальна вартість узгодженої сторонами вартості будинку за договором купівлі-продажу становить еквівалент 13538,68 доларів США, а сплачена відповідачем сума дорівнює еквіваленту 1002,86 доларів США, очевидним є висновок суду про завдання відповідачем позивачу шкоди у вигляді недоплаченої суми в еквіваленті 12535,82 доларів США. Завдання такої шкоди позивачу з огляду на співмірність отриманого та очікуваного останнім за договором вказує, що існує дійсна істотна різниця між тим, на що мав право розраховувати позивач, укладаючи спірний договір купівлі-продажу, і тим, що в дійсності він зміг отримати.

Таким чином, наведені абзацом вище фактичні обставини спірних правовідносин сторін по справі, їх оцінка судом з огляду на правові висновки суду безумовно свідчать про наявність всіх достатніх підстав, передбачених ст.651 ч.2 ЦК України, для розірвання на вимогу позивача договору купівлі-продажу будинку з відстроченням платежу від 24 лютого 2021 року з підстав істотного порушення вказаного договору відповідачем. З цих підстав суд вважає обґрунтованим та доведеним позов в частині вимог позивача про розірвання означеного договору, а отже і про можливість задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір в розмірі 3790,60 гривень.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_4 , суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24 лютого 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , був укладений договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із відстроченням платежу. За умовами даного договору продавець продав та передав, а покупець купив та прийняв у власність будинок АДРЕСА_1 (п.1 договору). Продаж будинку вчинено за ціною 378000 гривень (за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору складало еквівалент 13538,68 доларів США) та на умовах часткового відстрочення проведення розрахунків покупцем (п.10 договору). Зокрема, сторони домовились про наступний порядок розрахунків (п.12 договору): грошові кошти в розмірі 350000 гривень (еквівалент 12535,82 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору) покупець зобов`язується виплатити до 01.02.2023 року. Факт повного розрахунку підтверджується заявою продавця, справжність підпису на ній засвідчується нотаріально (п.14,15 договору) (а.с.5-6).

Вищевказаний договір купівлі-продажу будинку з відстроченням платежу 24.02.2021 року було посвідчено приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф. за реєстровим №105. (а.с.6 зворотня сторона).

Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу будинку з відстроченням платежу від 24.02.2021 року, зокрема п.1, позивач виконав в повному обсязі свої договірні зобовязання продавця. Натомість відповідач виконав свої зобовязання зі сплати вартості придбаного у позивача будинку лише частково шляхом передачі першої частини вартості придбаного майна грошових коштів в розмірі 28000 гривень (еквівалент 1002,86 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору) в день укладення згаданого договору, але до його нотаріального посвідчення. Решта зобовязань відповідача, а саме сплата до 01 лютого 2023 року залишку обумовленої сторонами вартості будинку грошових коштів в розмірі, що на момент сплати еквівалентно 12535,82 доларів США, не виконано, при цьому такі кошти не сплачено відповідачем і дотепер. (а.с.5 зворотня строна, а.с.6).

Невід`ємне поліпшення нерухомого майна - результати заходів, спрямованих на покращення фізичного (технічного) стану та (або) якісних характеристик нерухомого майна.

Частиною 3ст. 390 ЦК Українивстановлено, що добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість (ч. 4ст. 390 ЦК України)

У постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-389цс16 зазначено, що: «частина третя зазначеної норми матеріального права регулює права добросовісного або недобросовісного набувача чужого майна на відшкодування витрат, здійснених ним з часу, коли у власника виникло право на повернення цього майна або на отримання доходів від його використання. Разом з тим положення частини четвертоїстатті 390 ЦК Українизастосовуються до правовідносин, при яких добросовісному набувачу (володільцю) належить право на поліпшення набутого ним майна та залишення за собою результатів такого поліпшення за умови можливості їх відокремлення або право на відшкодування сум, на які збільшилась вартість поліпшеного майна, за неможливості їх відокремлення. Застосування зазначених норм матеріального права суттєво різниться залежно від визначення підстав та сум, які підлягають відшкодуванню. Зокрема за положеннями частини третьої підлягають відшкодуванню фактичні витрати, здійснені добросовісним або недобросовісним набувачем, які необхідно було зробити задля збереження майна або на його утримання з часу, коли власнику належало право зокрема на повернення майна. На відміну від норми частини третьоїстатті 390 ЦК України, за положеннями частини четвертої цієї статті добросовісному набувачу або володільцю належить право отримати відокремлювані поліпшення майна або право на відшкодування невідокремлюваних поліпшень пропорційно збільшенню вартості майна унаслідок цих поліпшень.

Відповідно до вимогст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.13 ЦПКпередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силуст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 (покази яких виладено вище) підтвердили те, що позивач, після придбання спірного будинку, добудував другий поверх. а саме побудував там 4 житлові кімнати, з вбиральнею та прихожею, та альтанку с навісом у дворі, та почав зводити огорожу. Однак, у встановленому порядку позивач не зареєстрував у Маргаецькому БТІ вказані прибудови, а тому і в договорі купівлі-продажу будинку не зазначено відповідні відомості.

Однак, в технічному паспорті на домоволодіння (а.с. 57-60), який було складено марганецьким БТІ у 2020 році, в експлікації до будинку зазначена мансарда площею 68,2 кв.м. та огорожа. Також видно, що мансарда не має кімнат.

Згідно технічного паспорту, який виготовлено станом на 22.03.2023 року, зазначено, що будинок має мансардний поверх, який складається з чотирьох житлових кімнат, прихожої та вбиральні. Характеристика будинку містить відмомтсі про те, що будинок споруджено в 1960 році, мансарду - в 1990 році, погріб і гараж - у 1957 та 1995 роках відповідно, навіс, літній душ, огорожу - в 2021 році.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 не надав суду докази стосовно того, що він самостійно за два місяці в 2021 році побудував другий поверх з кімнатами та навіс і огорожу. свої позовні вимоги він обгрунтовує лише технічним поспартом від 22.03.2023 року.

Однак, доводи позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили свідки і також технійні паспорти на будинок від 2020 року та від 22.03.2023 року, в яких маються відомості про мансардний поверх, який існував вже з 1990 року.

Враховуючи зазначене. суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову, оскільки позивач за зустрічним позовом не довів здіснення саме ним поліпшень будинку.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.5,6ст. 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставіст. 141 ЦПК Українирозподілу між сторонами не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 174, 209, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Марганецького міського нотаріального округу Дряблова Н.Ф. про розірвання договору купівлі-продажу будинку - задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу з відстроченням платежу будинку АДРЕСА_1 від 24.02.2021 року, що має такі характеристики: загальна площа 82,0 кв.м., житлова площа 42,7 кв.м., господарські споруди: погріб, гараж, розташований на земельній ділянці площею 0,0544 га, призначеній для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд(присадибна ділянка), укладений між ОСОБА_3 (продавець) - з однієї сторони, та ОСОБА_4 - з другої сторони (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 105.

Зобов*язати державного реєстратора скасувати державну реєстрацію вказаного договору купівлі - продажу та право власності ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими спорудами , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3790 гривень 60 копійок.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_10 , третя особа приватний нотаріус Марганецького міського нотаріального округу Дряблова Н.Ф. про стягнення суми приросту ринкової вартісті будинку - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: С. І. Хомченко