Постанова

від 26.12.2023 по справі 522/25724/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3681/23

Справа № 522/25724/21

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» в інтересах якого діє представник-адвокат Дудник Юрій Григорович та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ніц Анатолій Сергійович

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2022 року

у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

15 грудня 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» звернулось до суду із вказаним вище позовом, у якому просило стягнути з відповідачки заборгованість по щомісячним внескам та платежам у розмірі 19 093,70 грн, три відсотки річних у сумі 370,35 грн, інфляційні втрати у сумі 957,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно протоколу установчих зборів від 28 травня 2016 року співвласниками будинку було створено ОСББ «Основа Комфорт».

Відповідачка ОСОБА_1 , є власницею квартири АДРЕСА_1 , отже є співвласницею цього багатоповерхового житлового будинку, водночас систематично порушувала свої зобов`язання по сплаті щомісячних внесків та платежів, у зв`язку з чим за період з червня 2020 року утворилася заборгованість, яка станом на 01 грудня 2021 року становить 19093,70 грн.

Загальна сума боргу з урахування інфляційних витрат та 3% річних становить 20421,85 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2022 року позовну заяву ОСББ задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Основа Комфорт» заборгованість у розмірі 16 343,70 грн по щомісячним внескам та платежам. Вирішено питання стосовно судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСББ «Основа Комфорт», яке створено власниками квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , із метою управління і забезпечення експлуатації нерухомого майна, фактично здійснювало управління вказаним житловим будинком та несло витрати по його утриманню, а відповідачка, яка є власницею нерухомості у цьому будинку, не відмовилась від цих послуг, отримувала їх, однак не оплачувала їх вартості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСББ «Основа Комфорт» у частині стягнення з відповідачки заборгованості за паркування, суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання по сплаті цих послуг пов`язане безпосередньо з діями жителів будинку направлених на паркування автомобіля, проте матеріали не містять будь яких доказів, які б свідчили про здійснення відповідачкою паркування у дворі будинку АДРЕСА_2 розташованого по вказаній адресі.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСББ «Основа Комфорт» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обов`язок оплати внесків також і за парування у дворі будинку особистого транспорту для жителів цього будинку встановлений рішенням ОСББ, яке ніким не оскаржувалось. Також до апеляційної скарги скаржником долучено фотографії паркування у дворі ТЗ, який належить ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах якої дії представник-адвокат Ніц А.С. звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення у частині задоволення позовних вимог ОСББ «Основа Комфорт» та ухвалити у цій частині нове судове рішення яким відмовити у їх задоволенні.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що поза увагою суду залишилось те, що з огляду на невиконання позивачем обов`язку з забезпечення ЖК послуг належної якості у відповідачки не виникло обов`язку з плати внесків.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін за доводами апеляційних скарг, перевіривши їх доводи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає вказаним вимогам, з огляду на таке.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року №417-VIII(далі - Закон №417), кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову

Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року №2866-III (далі - Закон №2866) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ст. ст. 4, 12 Закону №2866, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 1 Закону №417 передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 10 Закону №2866, вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону №2866).

Згідно положень п. 11 ст. 10 Закону №417 рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України №417 співвласники зобов`язані виконувати рішення загальних зборів.

Відповідно до ст. 15 Закону №417 співвласник зобов`язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону №2866, для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Згідно частині 2 статті 8 Закону №2866, кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до статті 15 Закону №2866 співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності ( ч.1 ст. 20 Закону №2866).

Згідно з частинами 5, 8 ст. 22 Закон у №2866 у разі, якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Як передбачено частинами 2, 3 ст. 23 Закону №2866, власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Закон №417, який набрав чинність 01.07.2015 року, визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №417 власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст. 7 Закону №417).

Згідно з ч.1 ст. 9 вказаного Закону №417, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №417, витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Тому співвласники сплачують в ОСББ внески на відшкодування витрат на управління будинком.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15), від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15) та постановах Верховного Суду від 14.12.2017 у справі №910/582/17, від 22.05.2018 у справі №910/12065/1

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, встановлюється загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.01.2020 року у справі 910/1395/19, законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та на особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу установчих зборів від 28 травня 2016 року співвласниками Будинку було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт». Відповідачка ОСОБА_1 , є власницею квартири АДРЕСА_1 , і є співвласницею цього багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до Статуту ОСББ: Метою діяльності ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Основними завданнями є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно акта про списання багатоквартирного будинку з балансу від 01 грудня 2017 року, з балансу КП «ЖКС «Фонтанський» списано багатоквартирний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи: 40828932.

Також у п. 2 Розділу V Статуту ОСББ «Основа Комфорт» зазначається, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Загальними зборами ОСББ «Основа Комфорт» від 08 липня 2017 року затвердженні тарифи на обслуговування будинку у розмірі - 3,57 грн. до 31.12.2017 року.

Також відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «Основа Комфорт» від 21 грудня 2018 року встановлено витрати на управління багатоквартирного будинку в розмірі - 4, 55 грн. за м.кв.

Відповідачка свої зобов`язання з оплати цільових внесків та платежів, визначених ОСББ, не виконує належним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на грудень 2021 року, згідно розрахунку ОСББ «Основа Комфорт», становить 19093,70 грн.

Доводи скаржниці про те, що поза увагою суду залишилось те, що з огляду на невиконання позивачем обов`язку з забезпечення ЖК послуг належної якості у неї не виникло обов`язку з плати внесків, апеляційний суд відхиляє та зауважує таке.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16-ц.

З огляду на вказане вище та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України, слід зробити висновок, що відповідачка посилаючись на обставини стосовно невиконання позивачем обов`язків із забезпечення надання житлово-комунальних послуг належної якості, мала довести суду ці обставини належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України, однак таких доказів не надала.

Тож, у справі, що переглядається, встановивши факт отримання відповідачкою послуг з управління багатоквартирним будинком, порушення строків їх оплати, а також відсутність актів-претензій або інших доказів щодо надання позивачем послуг неналежної якості, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості з оплати наданих послуг з обслуговування будинку.

Щодо доводів ОСББ «Основа Комфорт»про доведеність позовних вимог про стягнення з відповідачки плати за паркування у дворі будинку АДРЕСА_2 , апеляційний суд зауважує про таке.

Дійсно, протоколом зборів (письмового опитування) співвласників багатоквартирного будинку від 30.06.2020 року у п.7 вказано, про встановлення оплати в розмірі 250 грн/міс. за паркування у дворі для жителів будинку і 400 грн/міс для власників нежитлових приміщень і орендарів.

Водночас, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, вказане зобов`язання по сплаті пов`язане безпосередньо з діями жителів будинку направлених на паркування автомобіля. Відповідачка заперечує паркування свого автомобіля у дворі вказаного вище будинку, при цьому матеріали справи не містять будь яких доказів, які б свідчили про здійснення останньою паркування свого авто у дворі будинку АДРЕСА_2 .

Щодо наданих ОСББ «Основа Комфорт» апеляційному суду доказів на підтвердження позовних вимог у наведеній вище частині, апеляційний суд зауважує про таке.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивачем ОСББ «Основа Комфорт» на підтвердження обставин, зокрема, щодо користування відповідачкою парковкою, яка розташована у дворі будинку АДРЕСА_2 не надано суду жодних доказів.

Стосовно доданих до апеляційної скарги в якості доказів фотографій на яких зображений транспортний засіб, що припаркований у дворі будинку, апеляційний суд, відповідно до положень ч.3 ст. 367 ЦПК України не приймає такі, як доказ, оскільки позивачем не доведено суду неможливості подання таких до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від ОСББ «Основа Комфорт», як і взагалі не наведено причин неможливості подання такого доказу суду першої інстанції.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бюрг та інші проти Франції" (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гору проти Греції" №2) [ВП], § 41" (Gorou v. Greece no.2).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду про часткове задоволення позовних вимог ОСББ «ОсноваКомфорт» з підстав, наведених у змісті оскаржуваного рішення.

Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржниками не надано.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, з мотивів наведених у апеляційних скаргах.

У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційні скарги потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційних скарг правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2023 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

О.Ю.Карташов