Ухвала

від 22.01.2024 по справі 922/3480/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/3480/23

Східний апеляційний господарський суд у складі:

суддя Білоусова Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Христоєвої Ганни Іванівни (вх. № 144 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 у справі №922/3480/23 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жиляєвим Є.М., повний текст рішення складено 20.10.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай-Україна", м. Київ,

до Фізичної особи-підприємця Христоєвої Ганни Іванівни, м. Харків,

про стягнення 336 816,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 у справі №922/3480/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай-Україна" задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Христоєвої Ганни Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай-Україна" 172 632,96 грн основного боргу, 48115,77 грн інфляційних втрат, 7247,67 грн 3% річних; 107485,99 грн пені та 5032,23 грн судового збору.

У решті позову відмовлено.

Фізична особа-підприємець Христоєва Ганна Іванівна з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити ФОП Христоєвій Г.І. строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 у справі № 922/3480/23, відкрити апеляційне провадження, надати термін для викладення правової позиції, доводів, міркувань.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3480/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

18.01.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3480/23.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст.256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч.2 ст.256 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом 20.10.2023, повний текст рішення складено та підписано 20.10.2023, тому останнім днем подання апеляційної скарги є 09.11.2023.

Однак Фізична особа-підприємець Христоєва Ганна Іванівна звернулась з апеляційною скаргою 09.01.2024, тобто поза межами процесуального строку на апеляційне оскарження, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Звертаючись до суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду апелянт посилається на те, що про оскаржуване судове рішення дізналась 20 грудня 2023 року, оскільки після запровадження військового стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації ОСОБА_1 перемістилася до Харківської області (смт. Вільшани), отримала статус ВПО (довідку додає), до міста Харкова приїжджає приблизно раз на два-три тижні. Представником апелянта подано до суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи, але, в зв`язку з масованими ракетними атаками із матеріалами справи ОСОБА_1 ще не ознайомлена.

Апеляційну скаргу подано скаржником 09.01.2024, тобто через два місяці після винесення оскаржуваного рішення і посилання Фізичної особи-підприємця Христоєвої Ганни Іванівни на те, що вона дізналася про нього в грудні 2023 року не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Рішення суду від 20.10.2023 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.10.2023.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Як свідчать матеріали справи, апелянту було достеменно відомо про розгляд справи №922/3480/23 у суді першої інстанції, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ухвали про відкриття провадження у справі від 21.08.2023, яке свідчить про отримання ухвали суду уповноваженою особою відповідача 25.08.2023 (а.с.71) та телефонограмою від 22.08.2023, відповідно до якої інформацію щодо відкриття провадження у справі № 922/3480/23 було передано апелянту 22.08.2023 о 15:15 год. засобами телефонного зв`язку (а.с.70).

Фізична особа-підприємець Христоєва Ганна Іванівна не була позбавлена можливості своєчасно ознайомитись з відповідним судовим рішенням суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Разом з тим, довідка внутрішньо переміщеної особи від 21.04.2022, яку видано ОСОБА_1 , та де зазначено фактичне місце проживання апелянта в смт Вільшани Харківської області, не є достатніми та належними доказами, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки як зазначав сам апелянт в місті він буває раз на два-три тижні, що свідчить про те, що поштову кореспонденцію останній міг отримати значно раніше.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, суд не вбачає обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, а підстави, наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними, оскільки не підтвердженні відповідними доказами.

Відповідно до ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.4 ст.260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.

Згідно з п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Враховуючи те, що скаржник оскаржує рішення про стягнення з нього 172 632,96 грн основного боргу, 48 115,77 грн інфляційних втрат, 7247,67 грн 3% річних, 107 485,99 грн пені, за подання апеляційної скарги у даній справі повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 7 548,35грн (335 482,39 грн*1,5%*150%).

В той же час, враховуючи застосування до суми 7 548,35грн коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки апеляційна скарга подана в електронному вигляді, розмір судового збору за подання апеляційної скарги в означеному випадку повинен становити 6 038,68 грн. Однак, до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи визнання судом підстав пропущення строку подання апеляційної скарги неповажними, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Суд звертає увагу апелянта, що вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду апеляційної інстанції, передбаченими положеннями статті 275 ГПК України. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

У тексті прохальної частини апеляційної скарги відсутні вимоги апелянта про те судове рішення від якої дати оскаржується та які повноваження суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення стосовно суми основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зобов`язати Фізичну особу-підприємця Христоєву Ганну Іванівну уточнити вимоги апеляційної скарги в цій частині та надіслати такі уточнення позивачу. Докази надсилання позивачу уточнення вимог апеляційної скарги направити на адресу суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Христоєвої Ганни Іванівни (вх. № 144 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 у справі №922/3480/23 залишити без руху.

2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою court.gov.ua/sud4875

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Я.О. Білоусова