Рішення

від 03.01.2024 по справі 536/65/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 536/65/23

номер провадження 2/695/169/24

03 січня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Шевченка В.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Придніпровський край», треті особи без самостійних вимог: Головний сервісний центр МВС, Головне управління Держпродспоживслужби у Полтавській області

про встановлення права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мулявка С.О. звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до СТОВ «Придніпровський край» про встановлення права власності, в якому просить:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на наступне майно:

?Трактор колісний МТЗ-82, 1993 р.в., двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , заводський № НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ;

?Трактор колісний ЮМЗ-6КЛ, 1983 р.в., двигун № НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 , заводський № НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ;

?Трактор колісний Т-150 К, 1989 р.в., шасі № НОМЕР_9 , двигун № НОМЕР_10 , заводський № НОМЕР_11 , д.н.з. НОМЕР_12 ;

?Автомобіль ЗІЛ, 1992 р.в., модель 431410, вантажний бортовий, колір синій, д.н.з. НОМЕР_13 ;

?Комбайн ДОН-1500, 1991 р.в., № машини НОМЕР_14 , № двигуна НОМЕР_15 , д.н.з. НОМЕР_16 ;

?Трактор навантажувач ПЕА -1.0, 1987 р.в, двигун № НОМЕР_17 . заводський № НОМЕР_18 , д.н.з. НОМЕР_19 .

Позовна заява обґрунтована тим, що 20.12.2017 року відповідно до протоколу зборів спілки громадян-співвласників майна бувшого КСП «Колос» на суму майнових сертифікатів колишнього КСП «Колос» (реорганізованого в ПСП «Колос») позивачу було виділене в натурі рухоме майно: трактор МТЗ-82, 1993 р.в., № НОМЕР_4 ; трактор ЮМЗ-6, 1983 р.в., № НОМЕР_8 ; трактор Т-150 К, 1989 р.в.. № НОМЕР_12 ; автомобіль ЗІЛ, 1992 р.в., № НОМЕР_13 ; комбайн ДОН-1500, 1991 р.в., № НОМЕР_16 ; трактор Карпатець ПЕА 1.0, 1987 р.в., № НОМЕР_19 . Вказані транспортні засоби були передані позивачу за актом приймання-передачі від 25.01.2018 року разом із відповідними технічними паспортами. Ці транспортні засоби були зареєстровані та знаходились в користуванні ПСП «Колос», а згодом - у його правонаступника - ТОВ «Юнігрейн-Агро», але ТОВ «Юнігрейн-Агро» не здійснило своєчасно перереєстрацію вказаних транспортних засобів у зв`язку зі зміною назви та власника.

Факт передачі майна зафіксований на сертифікатах, підтверджених керівником та печаткою ТОВ «Юнігрейн-Агро».

Передані позивачу транспортні засоби потребують державної реєстрації. При зверненні до ТСЦ №5342 МВС м. Кременчук позивачу було відмовлено в їх реєстрації в зв`язку з тим, що вони, згідно технічного паспорту, належать ПСП «КОЛОС» .

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб ПСП «КОЛОС» було припинено 11.08.2014 року шляхом приєднання до ТОВ «Юнігрейн-Агро». В свою чергу, ТОВ «Юнігрейн-Агро» було припинено 19.09.2019 року, його правонаступником стало СТОВ «Придніпровський край».

Позивач не може здійснити реєстрацію транспортних засобів у зв`язку з непроведенням ТОВ «Юнігрейн Агро» дій по перереєстрації транспортних засобів та ненаданні належним чином оформлених документів на передачу права власності. ТОВ «Юнігрейн Агро» не здійснювало будь-яких дій по виправленню ситуації, що склалася. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.01.2023 р. цивільна справа №536/65/23 за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Придніпровський край», треті особи РСЦ №5342 м. Кременчук, Головне управління Держпродспоживслужби про визнання права власності передана за підсудністю до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.02.2023 р. відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

23.03.2023 р. від третьої особи представника РСЦ ГСЦ МВС в Полтавській області надійшли пояснення, в яких зазначено, що процедура реєстрації транспортних засобів передбачена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (надалі - Порядок). Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідно до протоколу зборів спілки громадян-співвласників бувшого КСП «Колос» ОСОБА_1 було виділене в натурі рухоме майно: трактор МТЗ-82 № НОМЕР_4 , трактор ЮМЗ-6 № НОМЕР_8 , трактор Т-150 НОМЕР_20 , автомобіль ЗІЛ № 171-69 СН, комбайн ДОН-1500 № НОМЕР_16 , трактор карпатець ПЕА 1.0 № НОМЕР_19 . Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 09.03.2023, автомобіль ЗІЛ 431410, 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_13 , є власністю Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос», в яке було реорганізоване КСП «Колос». У матеріалах справи відсутні докази підтвердження реорганізації КСП «Колос» в ПСП «Колос» та підтвердження передачі транспортних засобів з одного підприємства в інше. Оскільки, позивачем не надані документи, які б підтверджували перехід права власності від КСП «Колос» до ПСП «Колос» на автомобіль марки ЗИЛ, модель 431410, 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_13 , який був переданий ОСОБА_1 на підставі протоколу зборів спілки громадян-співвласників майна бувшого КСП «Колос» від 20.12.2017, провести перереєстрацію останнього на даний час неможливо.

05.04.2023р.від СТОВ«Придніпровський край»до судунадійшли письмовіпояснення,в яких СТОВ «Придніпровський край» вказує, що вважає себе неналежним відповідачем, а також позивачем обрано невірний спосіб захисту. Підставою подання позивачем позовної заяви стала відмова територіального сервісного центру №5342 МВС м. Кременчук у реєстрації за позивачем автомобіля ЗІЛ 1992 р.в. № НОМЕР_13 та відмова Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області в реєстрації сільськогосподарської техніки, а саме: трактора МТЗ-82 1993р.в. № НОМЕР_4 , трактора ЮМЗ-6 1983 р.в. № НОМЕР_8 , трактора Т-150 К 1989 р.в. № НОМЕР_12 , комбайна ДОН-1500 1991 р.в. № НОМЕР_16 , трактора Карпатець ПЕА 1.0 1987 р.в. № НОМЕР_19 . ТОВ «Юнігрейн-Агро» так само, як і позивач, було членом спілки громадян-співвласників майна бувшого КСП «КОЛОС» і також було виділено в натурі майно згідно майнових сертифікатів. ТОВ «Юнігрейн-Агро» на дату виділення позивачу майна і на сьогоднішній день не має жодних майнових претензій до позивача щодо виділеного йому майна та в жодному разі не претендує на це майно та не оспорює право позивача на це майно. Також вище вказані транспортні засоби ніколи не належали на праві власності ТОВ «Юнігрейн-Агро», а відповідно і не належать СТОВ «Придніпровський край».

Ухвалою суду від 24.04.2023 р. було замінено в справі третю особу - Територіальний сервісний центр №5342 РСЦ МВС в Полтавській області на Регіональний сервісний центр ГЦС МВС в Полтавській області.

28.09.2023 р. від СТОВ «Придніпровський край» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені обґрунтування, ідентичні тим, що вказані в письмових поясненнях, поданих до суду 05.04.2023 р.

Ухвалою суду від 11.10.2023 р. було замінено в справі третю особу - Регіональний сервісний центр ГЦС МВС в Полтавській області на Головний сервісний центр МВС.

01.12.2023 р. від представника третьої особи Головного сервісного центру МВС до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що згідно позову позивачу згідно майновихсертифікатів було виділено в натурі майно КСП «Колос»: трактор МТЗ-82 1993р.в. № НОМЕР_4 , трактор ЮМЗ-6 1983 р.в. № НОМЕР_8 , трактор Т-150 К 1989 р.в. № НОМЕР_12 , комбайн ДОН-1500 1991 р.в. № НОМЕР_16 , трактор Карпатець ПЕА 1.0 1987 р.в. № НОМЕР_19 . Згідно інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 09.03.2023 р., ЗІЛ, модель 431410, 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_13 , є власністю ПСП «Колос». Позивачем не надано доказів реорганізації КСП «Колос» в ПСП «Колос» та підтвердження передачі транспортного засобу з одного підприємства на інше. Тому автомобіль ЗІЛ не було зареєстровано за позивачем.

У судовому засіданні позивач та його представник адвокат Мулявка С.О. наполягали на задоволенні позову. Представник вказав, що в результаті розпаювання майна КСП «Колос» позивачу було виділене та передане фізично вказане в позові рухоме майно. Позивач не може зареєструвати своє право власності на дані транспортні засоби, оскільки автомобіль ЗІЛ зареєстрований за ПСП «Колос», яке є правонаступником КСП «Колос». Натомість СТОВ «Придніпровський край», яке є правонаступником ТОВ «Юнігрейн-Агро» (до якого було приєднано ПСП «Колос») повинно було зареєструвати на себе право власності на дане майно, а потім вже позивач міг зареєструвати його за собою. Позивач фактично володіє даним майном, але юридично його право власності на техніку не зареєстроване, чим порушено його право власності. СТОВ «Придніпровський край» порушує права позивача.

Представник відповідача СТОВ «Придніпровський край» в судове засідання не з`явився, але скерував до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника товариства.

Представник третьої особи - Головного сервісного центру МВС у судове засідання не з`явився, але в скерованих до суду поясненнях просив проводити розгляд справи без його участі.

У судовезасідання представниктретьої особи - Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області не з`явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши доводи сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно копій свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна КСП «Колос» (ПСП «Колос») (с. Максимівка, Кременчуцького району Полтавської області): серія ПО №1038 від 03.01.2018, частка становить 9580,85 грн.; серія ПО №1051 від 09.01.2018 р., частка 3900,00 грн.; серія ПО №1035 від 03.01.2018 р., частка становить 5791,66 грн.; серія ПО № 1031 від 03.01.2018 р., частка 8541,00 грн.; серія ПО №1039 від 03.01.2018 р., частка 2472,00 грн.; серія ПО №1011 від 29.12.2017 р., частка складає 5753,00 грн.

Всі свідоцтва мають відмітку про виділення майна в натурі, що засвідчено підписом голови комісії з припинення та печаткою ТОВ «Юнігрейн-Агро».

З наданих стороною позивача копій протоколу №1 загальних зборів КСП «Колос» від 21.01.2000 р., розпорядження голови Кременчуцької РДА Полтавської області від 25.02.2000 р. №99 та протоколу №2 загальних зборів КСП «Колос» від 03.03.2000 р. вбачається, що ПСП «Колос» є правонаступником КСП «Колос».

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ПСП «Колос» (код ЄРПОУ 03773300, місцезнаходження: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Максимівка, вул. Першотравнева, 68) 11.08.2014 р. припинено за рішенням засновників. Правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн-Агро» (код ЄДРПОУ 31818075, місцезнаходження: Полтавська область, Семенівський район, с. Бакумівка, вул. Радянська, 17).

Згідно витягу з ЄДРПОУ вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн-Агро» (код ЄДРПОУ 31818075, місцезнаходження: Полтавська область, Семенівський район, с. Бакумівка, вул. Радянська, 17) припинило діяльність 19.09.2019 р. Його правонаступником є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край» (код ЄДРПОУ 25207363, місцезнаходження: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 52/3).

Відповідно до протоколу №13 зборів Комітету спілки громадян-співвласників бувшого КСП «Колос» від 20.12.2017 р. та Уточнення до протоколу №13 зборів Комітету спілки громадян-співвласників бувшого КСП «Колос» від 20.12.2017 р. комітетом прийнято рішення про виділення майна в натурі позивачу: Трактор колісний МТЗ-82, 1993 р.в., двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , заводський № НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ; Трактор колісний ЮМЗ-6КЛ, 1983 р.в., двигун № НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 , заводський № НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ; Трактор колісний Т-150 К, 1989 р.в., шасі № НОМЕР_9 , двигун № НОМЕР_10 , заводський № НОМЕР_11 , д.н.з. НОМЕР_12 ; Автомобіль ЗІЛ, 1992 р.в., модель 431410, вантажний бортовий, колір синій, д.н.з. НОМЕР_13 ; Комбайн ДОН-1500, 1991 р.в., № машини НОМЕР_14 , № двигуна НОМЕР_15 , д.н.з. НОМЕР_16 ; Трактор навантажувач ПЕА -1.0, 1987 р.в, двигун № НОМЕР_17 , заводський № НОМЕР_18 , д.н.з. НОМЕР_19 .

Згідно акту приймання-передачі майна від 25.01.2018 р. ОСОБА_1 головою спілки громадян-співвласників майна бувшого КСП «Колос» передано майно, в тому числі й вищевказані транспортні засоби.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_21 власником трактора ЮМЗ-6КЛ, 1983 р.в., двигун № НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 , заводський № НОМЕР_7 є приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» (Полтавська область, Кременчуцький район, с. Максимівка).

Власником трактора Т-150 К, 1989 р.в., шасі № НОМЕР_9 , двигун № НОМЕР_10 , заводський № НОМЕР_11 , є приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» (Полтавська область, Кременчуцький район, с. Максимівка), що стверджено копією свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_22 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_23 власником трактора колісного МТЗ-82, 1993 р.в., двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , заводський № НОМЕР_3 являється ПСП «Колос».

Власником навантажувача ПЕА -1.0, 1987 р.в, двигун № НОМЕР_17 , заводський № НОМЕР_18 , згідно свідоцтва про реєстрації машини серії НОМЕР_24 є ПСП «Колос».

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_25 та копії облікової картки державного ТЗ від 09.03.2023 р., власником автомобіля ЗИЛ, 1992 р.в., модель 431410, вантажний бортовий, колір синій, д.н.з. НОМЕР_13 являється ПСП «Колос».

Власником комбайну ДОН-1500, 1991 р.в., № НОМЕР_14 , № двигуна НОМЕР_15 , д.н.з. НОМЕР_16 згідно копії свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_26 є ПСП «Колос».

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_25 власником автомобіля ЗИЛ, 1992 р.в., модель 431410, вантажний бортовий, колір синій, д.н.з. НОМЕР_13 являється ПСП «Колос».

Відповідно до положень ст.77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд зважає, що обставини, на які посилається позивач, не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами.

Так, на підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надав лише свідоцтва про право власності на майнові паї, протокол №13 зборів Комітету спілки громадян-співвласників майна бувшого КСП «Колос» від 20.12.2017 та уточнення до протоколу №13 зборів Комітету спілки громадян-співвласників майна бувшого КСП «Колос» від 20.12.2017; акт приймання-передачі майна бувшого КСП «Колос» від 25 вересня 2013 до протоколу №13 від 20 грудня 2017р. про передачу майна спілкою громадян-співвласників майна бувшого КСП «Колос» в особі її голови ОСОБА_2 ОСОБА_1 .. Інших доказів законності процедури набуття позивачем права власності на виділене в натурі майно матеріали справи не містять. Отже, позивач не надав доказів законності набуття у власність транспортних засобів, на які він просить суд визнати право власності.

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано, зокрема, Законом України від 14 лютого 1992року № 2114-XII "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки", постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" і Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (далі -Порядок), затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62.

За змістом ст. ст.5,7 - 9 Закону України від 14 лютого 1992 року № 2114-XII"Про колективне сільськогосподарське підприємство"(далі -Закон № 2114-XII) майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства, частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження).

Оскільки законодавством передбачено рівність прав і обов`язків членів колективного сільськогосподарського підприємства щодо спільної виробничо-господарської діяльності та її результатів, а правомочності членів підприємств є похідними від правового статусу, завдань і функцій цих підприємств та правомочностей останніх як юридичних осіб, то і право громадянина вимагати своєї частки (паю) з володіння і користування аграрного підприємства, як і інші правовідносини члена колективного підприємства з КСП щодо передачі -отримання майнового паю, складу цього паю, його юридичного оформлення також повинні грунтуватись на принципі рівності прав і обов`язків зазначених сторін.

Це означає, що праву члена КСП вимагати видачі майнового паю відповідає право цього підприємства вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких (прав) повинні враховуватись інтереси обох сторін.

Спосіб забезпечення цих прав і інтересів члена КСП та підприємства визначений п. 3 ст. 9 Закону № 2114-XII, згідно з яким у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з метою створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності, передбачено і в Указі Президента України від 3 грудня1999 року №1529/99"Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".

Крім того, слід врахувати, що з метою реалізації прав і інтересів КСП та членів цих підприємств у правовідносинах виділення-отримання майнового паю Міністерством сільського господарства і продовольства України та Інститутом аграрної економіки України 1 січня 1996 року розроблені методичні рекомендації про порядок отримання майнового паю при виході із колективного сільськогосподарського підприємства його членів, які не є нормативно-правовим актом у розумінні Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади". Але враховуючи, що в них закладені аналогічні ст. 9 Закону № 2114-XIIта ст. 1 Указу принципи і підходи щодо порядку і способу виділення майнового паю, вони можуть враховуватись підприємствами при затвердженні власних статутів і положень про паювання та судами при вирішенні спорів в частині, які не суперечать Закону, зокрема в них зазначено, що спосіб одержання майнових паїв пайовиками (натурою, грішми або цінними паперами) обирається в кожному конкретному випадку з урахуванням як побажань пайовика, так і можливостей підприємства.

Згідно з п.п. 8, 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі, до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

За змістом п. 10 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств з метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія: приймає від власників майна заяви на ім`я керівника підприємства-правонаступника (користувача майна) про способи використання належних їм майнових паїв у відповідності до пункту 8 цього Положення; на основі заяв формує групи співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом, та список осіб, які прийняли рішення отримати майно в індивідуальну власність; складає список осіб, які з різних причин не прийняли жодного із рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями (далі - невитребувані паї); для визначення розмірів майнових паїв членів реорганізованого підприємства та належного оформлення реалізації їх прав, за кожною із таких груп обчислює загальну вартість майнових паїв та загальний відсоток паїв осіб у пайовому фонді реорганізованого підприємства, які виявили бажання отримати паї в індивідуальну власність; визначає, виходячи із уточненої величини пайового фонду реорганізованого підприємства та відповідно до структури пайового фонду, вартість майна за групами, відображеними в структурі пайового фонду; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Разом із тим, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи в якості співвідповідача, за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті, є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив визнати за ним право власності на транспортні засоби, виділені в натурі в якості його частки пайового фонду майна колишнього КСП «Колос».

Варто зазначити, що згідно ч. 7 ст. 31 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

Позивачем не надано доказів того, що відповідачу СТОВ «Придніпровський Край», а також ТОВ «Юнігрейн-Агро» (як попереднику відповідача) було передане на баланс спірне майно, отримане позивачем.

Пунктом 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» (з наступними змінами), встановлено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування чи інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Судом установлено, що позивачу на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифіката), виданих Недогарківською сільською радою Кременчуцькому районі Полтавської області, належить майно пайового фонду КСП «Колос» ПСП «Колос» на загальну суму 36038 грн 51 коп.

Також суд зазначає, що спірне майно було передано позивачу за актом приймання-передачі від 25 січня 2018 року, але з якого пайового фонду, незрозуміло, з урахуванням вказаного вище, коли, кому і як передавалось дане майно. У протоколі зборів комітету спілки громадян-співвласників майна бувшого КСП «Колос» від 20.12.2017р. зазначено, що на розгляд комісії був наданий перелік майна, що передане ТОВ «Юнігрейн-Агро» членам спілки на розпаювання, та перелік, що має намір отримати ТОВ «Юнігрейн-Агро» в рахунок придбаних сертифікатів.

При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Тобто акт приймання-передавання має бути підписаний підприємством-правонаступником (користувачем або власником майнового фонду). Однак суд звертає увагу на те, що акт приймання-передавання про передачу спірних транспортних засобів позивачу, підписаний від імені Спілки громадян-співвласників майна колективного сільськогосподарського підприємства «Колос», яка не є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Колос».

Хто є власником вищезазначених транспортних засобів після ПСП «Колос» незрозуміло, оскільки доказів передачі вказаного майна на баланс правонаступника суду не було надано.

(Подібна позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 140/640/16-ц (провадження № 61-3064св18)).

Суд вважає, що за таких обставин належними відповідачами за даним позовом може бути спілка співвласників майнових паїв, а у випадку її відсутності - всі співвласники, а не СТОВ «Придніпровський Край», оскільки відповідне рішення про передачу у власність (виділення майна) є результатом волевиявлення не окремого учасника, а зборів співвласників.

Відтак, враховуючи пред`явлення позову до неналежного відповідача, вирішити спір відносно одного із співвласників майна, з урахуванням принципу спільного розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності, неможливо, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Крім цього, у відповідності до пунктів 7, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів з затверджених постановою кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 із послідуючими змінами - власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасно її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджуються повноваженнями представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкцій транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Також суд зважає на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 06 січня 2010 року затверджено Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів. Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держпраці через центри надання адміністративних послуг. (частина 3 Порядку №8). Юридичні і фізичні особи, інші особи, які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (власники) зобов`язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. У такий же строк власники зобов`язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв`язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи (частина 6 Порядку № 8). Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцем реєстрації органу управління юридичної особи. Допускається реєстрація технологічного транспорту за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи (пункт 7 Порядку № 8). Експлуатація незареєстрованих технологічних транспортних засобів забороняється (пункт 8 Порядку № 8).

Разом із тим суд вважає, що позивачем не було вжито заходів для оформлення належних йому транспортних засобів відповідно до процедур, визначених вказаними вище Порядками.

Докази того, що позивач звертався до відповідача та до третіх осіб із відповідними заявами щодо належного проведення реєстрації транспортних засобів і що йому було відмовлено в задоволенні даних заяв, суду надані не були.

Суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки ним не доведено, що його право власності на транспортні засоби порушене або оспорюється.

Підставою звернення позивача до суду з позовом є нездійснення своєчасної перереєстрації транспортних засобів ТОВ «Юнігрейн-Агро», правонаступником якого є СТОВ «Придніпровський край».

Отже, позовна вимога про визнання права власності на транспортні засоби, зареєстровані в установленому порядку за ПСП «Колос» не може бути задоволена, оскільки суди не вправі втручатися в діяльність державних органів при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень.

Керуючись ст.ст. ст. ст.141, 263, 265, 280, 284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 05.01.2024 р.