Постанова

від 16.01.2024 по справі 520/26157/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 р.Справа № 520/26157/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадської організації "Мережа антикорупційних центрів" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 р. (постановлену суддею Горшковою О.О.) по справі № 520/26157/23

за позовом Громадської організації "Мережа антикорупційних центрів"

до Харківської обласної військової адміністрації в особі Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області

про визнання протиправним та нечинним рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організації "Мережа антикорупційних центрів" звернулася до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної військової адміністрації в особі Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області, в якому просила визнати протиправним і нечинним розділ III протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022 р., яким встановлено заборону навігації на водних об`єктах Харківської області малих суден, моторних суден, прогулянкових вітрильних суден, прогулянкових суден, спортивних суден та швидкісних суден, а також водних мотоциклів і засобів для розваг на воді та вилов водних біоресурсів шляхом промислового, любительського та спортивного рибальства на водних об`єктах Харківської області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 р. позовну заяву Громадської організації "Мережа антикорупційних центрів" залишено без руху та позивачу надано строк п`ять днів для усунення недоліків адміністративного позову шляхом надання до суду: належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копії для відповідача; доказів, які підтверджують дійсність факту перебування позивача у відносинах, які регулюються оскаржуваним нормативно-правовим актом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 р. відмовлено у відкритті провадження в справі № 520/26157/23.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 р. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання учасники справи своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, позивач просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скаргипідлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі № 520/26157/23, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про безпосередню заінтересованість Громадської організації "Мережа антикорупційних центрів" у вирішенні питання, що є предметом позову та належність осіб, в інтересах яких остання звернулася до суду до кола осіб, чиї права та інтереси потребують захисту від поширення на них оскаржуваного нормативно-правового акту. Крім того, позивач, зазначаючи про звернення громадян Спіріна, Курова та Чорнобай, не надав до суду доказів того, що вказані особи є мешканцями Харківщини, на діяльність яких поширюється дія розділу III протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022 р.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право (ч. 3 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zаndv. Аustria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності (ч. 3 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 р. № 12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав. Вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати: статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову; інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту; чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації; добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.

Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 р. у справі № 815/219/19.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту ГО «Мережа антикорупційних центрів», вказана організація є добровільною громадською організацією, створеною внаслідок вільного волевиявлення громадян, що об`єдналися на основі спільних інтересів.

Згідноіз пунктом 1.3 Статуту, організація здійснює свою діяльність на підставі міжнародних угод прав людини, згідно Конституції України, цього Статуту, Закону України "Про громадські об`єднання", законодавчих актів, прийнятих відповідно до цих законів, на засадах добровільності, рівноправності її членів, самоврядування, законності та гласності. Організація є вільним у виборі напрямків своєї діяльності задля досягнення статутної мети.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту, мета діяльності Організації: забезпечення захисту прав і свобод осіб, задоволення суспільних, зокрема правових, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Пунктом 3.1, зокрема, передбачено право Організації на засадах неприбутковості безкоштовно організовувати представництво, представляти та захищати права й інтереси громадян в органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, органах судової влади України усіх ланок та інстанцій.

Відповідно до ч. 17 ст. Закону України "Про місцеве самоврядування", сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно доЗакону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно із п. 10 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Судовим розглядом встановлено, що до Громадської організації «Мережа антикорупційних центрів» звернулися мешканці Харківської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з заявою щодо звернення до суду з позовом про скасування рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації № 3 від 24.06.2022 р.

За результатами розгляду вказаної заяви на засіданні Громадської організації «Мережа антикорупційних центрів» вирішено звернутися від організації до суду із позовом про визнання протиправним і нечинним розділ III протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022 р., яким встановлено заборону навігації на водних об`єктах Харківської області малих суден, моторних суден, прогулянкових вітрильних суден, прогулянкових суден, спортивних суден та швидкісних суден, а також водних мотоциклів і засобів для розваг на воді та вилов водних біоресурсів шляхом промислового, любительського та спортивного рибальства на водних об`єктах Харківської області.

Таким чином, Громадська організація Мережа антикорупційних центрів діє в своїх інтересах і в інтересах членів цієї громадської організації, на яких поширюється дія оскаржуваного рішення, тобто, є суб`єктом правовідносин, до яких може бути застосовано оскаржуваний акт відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що Громадська організація Мережа антикорупційних центрів не є суб`єктом правовідносин у цій справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 160, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Мережа антикорупційних центрів" задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 р. по справі № 520/26157/23 скасувати.

Справу № 520/26157/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 22.01.2024 року