Рішення

від 19.08.2024 по справі 520/26157/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2024 р. № 520/26157/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ольги Горшкової,

за участі секретаря судового засідання - Кандиби Ю.,

представника відповідача - Скубак Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Громадської організації "Мережа антикорупційних центрів" до Харківської обласної військової адміністрації в особі Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та нечинним рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В :

Громадська організація "Мережа антикорупційних центрів" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним розділ III протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022, яким встановлено заборону навігації на водних об`єктах Харківської області малих суден, моторних суден, прогулянкових вітрильних суден, прогулянкових суден, спортивних суден та швидкісних суден, а також водних мотоциклів і засобів для розваг на воді та вилов водних біоресурсів шляхом промислового, любительського та спортивного рибальства на водних об`єктах Харківської області.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що розділ III протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022 порушує конституційні права громадян в частині вільного користування природними об`єктами. Також зазначив, що водні об`єкти є виключно власністю українського народу, а тому заборона користування ними навіть під час введення на території України воєнного стану є незаконною та суперечить Конституції України. Вказав, що підставою для прийняття спірного протокольного рішення стало застосування Державних санітарних норм і правил "Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру", затвердженних наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.04.2022 №683, однак відповідач не долучив до спірного рішення жодних біологічних та наукових обґрунтувань, а тому вказане рішення суперечить Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства. Вказані обставини зумовили звернутись ГО "Мережа антикорупційних центрів" як суб`єкта правовідносин, до яких буде застосований вказаний нормативно-правовий акт, до суду із вказаним адміністративним позовом.

Відповідач не погодився з позовними вимогами, направив до суду відзив, в якому в обґрунтування заперечень зазначив, що на Регіональну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації, відповідно до Положення про Регіональну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у Харківській області 25.12.2015 за № 21/1483, покладено, зокрема, здійснення під час надзвичайного стану заходів, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров`я громадян. Зазначив, що метою прийняття, під час воєнного стану, відповідачем розділу ІІІ Протокольного рішення від 24.06.2022, як і всього рішення в цілому, є уникнення реальних ризиків, а також загроз для жителів Харківщини під час знаходження їх на водоймах області, а саме мінної безпеки та загальної ситуації, що склалася на водних об`єктах Харківської області під час воєнного стану, а не застосування Державних санітарних норм і правил "Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру", затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.04.2022 №683, як вказує позивач у позовній заяві. За таких обставин, відповідач вважає, що прийняття спірного рішення направлено на захист життя та здоров`я громадян під час воєнного стану, а тому є законним та таким, що прийняте виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Треті особи, на вимогу ухвали суду від 23.04.2024, надали до суду письмові пояснення, в яких підтримали позовні вимоги та вказали, що до введення оскаржуваним нормативно-правовим актом заборони навігації по водним об`єктам та заборони на вилов риби, треті особи постійно (щоденно) займалися промисловим, любительським та спортивним рибальством; використовували малі, моторні, прогулянкові, спортивні та швидкісні судна, а також водні мотоцикли і засоби для розваг на воді та навігації по водосховищам Харківської області. Таким чином, на думку ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 розділ III протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022 призводить до обмеження третіх осіб, як мешканців Харківської області та членів організації доступу до водних об`єктів та їх використання, як передбачено Конституцією Україною.

Ухвалою суду від 04.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Зобов`язано Харківську обласну військову адміністрацію в особі Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області опублікувати оголошення про прийняття даної справи Харківським окружним адміністративним судом до провадження у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, у порядку, встановленому ст. 264 КАС України.

Ухвалою суду від 30.05.2024 витребувано у позивача письмові пояснення, у яких зобов`язано обґрунтувати свою належність до суб`єктів правовідносин, до яких застосовується спірний нормативно-правовий акт; які правові наслідки безпосередньо до нього породжує оскаржений акт; які саме індивідуально виражені права чи інтереси позивача, вказаний нормативно-правовий акт порушує та зазначити, яким чином відбувається вплив суспільних правовідносин, що є предметом регулювання даним нормативно-правовим актом на права свободи або інтереси позивача та його роль і місце у цих відносинах та надати належні докази, які підтверджують вказані обставини; витребувано у третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 належні докази, на підтвердження викладених у поясненнях обставин, а саме, постійному (щоденному) займанню ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 промисловим, любительським та спортивним рибальством; докази використання останніми малими, моторними, прогулянковими, спортивними та швидкісними суднами, а також водними мотоциклами і засобами для розваг на воді та навігації по водосховищам Харківської області. А також докази, що дія спірного рішення суб`єкта владних повноважень розповсюджується саме на діяльність вказаних осіб.

На вимогу вказаної ухвали позивач надав письмові пояснення, в яких вказав, що ГО "Мережа антикорупційних центрів", відповідно до статуту, має право діяти в інтересах членів організації та суспільства в цілому для захисту прав і собод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів, а тому має право на звернення до суду в інтересах суспільства.

Треті особи, на вимогу ухвали суду також надали до суду письмові пояснення, в яких повторно вказали, що до введення оскаржуваним нормативно-правовим актом заборони навігації по водним об`єктам та заборони на вилов риби, треті особи постійно (щоденно) займалися промисловим, любительським та спортивним рибальством; використовували малі, моторні, прогулянкові, спортивні та швидкісні судна, а також водні мотоцикли і засоби для розваг на воді та навігації по водосховищам Харківської області. Зазначили, що вказана заборона порушує їх конституційні права на вільне користування водними об`єктами. Доказів постійного (щоденного) користування водоймами Харківської області до суду не надали.

Відповідач надав до суду додаткові письмові пояснення, в яких додатково обґрунтував свою правову позицію, зазначивши, що внаслідок військової агресії РФ, водойми на території Харківщини піддаються постіним обстрілам з артилерії та мінометів. Зокрема, під час бойових дій на Харківщині у березні 2022 року було пошкоджено гідроспоруду Оскільського водосховища, найбільшого на Лівобережній Україні, яке було своєрідним «банком води», що підтримував її рівень у Сіверському Дінці, куди впадає річка Оскіл, для забезпечення живлення маловодних районів Луганщини й Донеччини. Паводок дійшов на велику відстань - до Святогірська, було знищено екосистему водосховища, сотні кілометрів нерестовищ, суттєвого впливу зазнав і РЛП «Червонооскільський», до складу якого входять 4 тис гектарів території водосховища. Протягом 20-21 вересня 2023 року було завдано 8 ракетних ударів по гідровузлу Печенізького водосховища на р. Сіверський Донець, внаслідок чого стався неконтрольований скид води. Внаслідок удару ракетного удару 19 травня 2024 року по Черкаській Лозовій у Харківській області постраждали 28 людей, загинули семеро. Загинув чоловік, який рибалив на березі в момент удару російської ракети. Враховуючи наведені обставини, відповідач вказує, що прийняття спірного рішення є необхідною умовою захисту життів та здоров`я громадян.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справ по суті.

В судове засідання, призначене на 19.08.2024 позивач та представник позивача не прибули, просили суд розглянути справу без їх участі (заява від 11.04.2024). Треті особи, повідомлені судом належним чином, у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, із заявами про розгляд справи без їх участі до суду не звертались.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що під час позачергового засідання 24.06.2022 Регіональною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області прийнято протокольне рішення (розділ ІІІ) щодо заборони використання суден та вилову водних біоресурсів на водних об`єктах Харківської області на період дії воєнного стану, відповідно до якого:

1. Заборонено навігацію на водних об`єктах Харківської області малих суден, моторних суден, прогулянкових вітрильних суден, прогулянкових суден, спортивних суден та швидкісних суден, а також водних мотоциклів і засобів для розваг на воді;

2. Заборонено вилов водних біоресурсів шляхом промислового, любительського та спортивного рибальства на водних об`єктах Харківської області.

Термін дії: на період воєнного стану.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 08.09.2023 члени ГО "Мережа антикорупційних центрів" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 скерували до ГО "Мережа антикорупційних центрів" звернення, в якому просили ГО звернутися до суду щодо скасування рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації №3 від 24.06.2022 для можливості продовжувати використання водних об`єктів для переміщення по воним об`єктам Харківської області та здійснення промислового, любительського та спортивного рибальства.

11.09.2023 вказане звернення було розглянуто ГО "Мережа антикорупційних центрів" на загальних зборах членів ГО, за результатами голосування вирішено звернутись від організації до суду із позовом про визнання протиправним та нечинним рішення в частині до Харківської обласної військової адміністрації в особі Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області з вимогою:

1. Визнати протиправним та нечинним розділ III протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022, яким встановлено заборону навігації на водних об`єктах Харківської області малих суден, моторних суден, прогулянкових вітрильних суден, прогулянкових суден, спортивних суден та швидкісних суден, а також водних мотоциклів і засобів для розваг на воді та вилов водних біоресурсів шляхом промислового, любительського та спортивного рибальства на водних об`єктах Харківської області.

Результат голосування оформлений протоколом №5 загальних зборів членів ГО "Мережа антикорупційних центрів".

19.09.2023 ГО "Мережа антикорупційних центрів" звернулась до суду із вказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Щодо повноважень Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області на прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту 21 частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, зокрема, створення у містах комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування.

Підпунктом 6 пункту б частини 1 статті 33 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні») передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення.

Згідно підпункту 2 пункту б частини 1 статті 38 цього ж Закону до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державної і громадської безпеки і порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров`я, збереження матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх, зокрема, виконавчі комітети.

Повноваження комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій регламентуються Типовим положенням про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №409 (далі - Типове положення №409).

Так, відповідно до ст. 6, 19 Кодексу цивільного захисту України, Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015 № 409, розпорядженням голови ХОДА від 21.08.2015 № 372 утворено регіональну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області.

Розпорядженням голови ХОДА від 09.12.2015 № 575 затверджено Положення про Регіональну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області, зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у Харківській області 25.12.2015 за № 21/1483.

Відповідно до Положення, Регіональна комісія є постійно діючим органом, який утворюється ХОДА для координації діяльності районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов`язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них.

Так, Положенням визначені основні завдання та повноваження Регіональної комісії, у тому числі, у режимі надзвичайного стану Регіональна комісія уповноважена забезпечувати координацію, організацію робіт та взаємодію органів управління та сил територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту з урахуванням особливостей, що визначаються згідно з вимогами Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про правовий режим надзвичайного стану», а також інших нормативно-правових актів; здійснювати заходи, необхідні для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров`я громадян, забезпечення функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 9 Положення, рішення регіональної комісії оформляється протоколом, який підписується головою та відповідальним секретарем регіональної комісії

Згідно з пунктом 10 Положення, рішення комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території області.

Таким чином, Регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області наділена повноваженнями на прийняття рішень щодо забезпечення цивільного захисту населення під час воєнного стану.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначені повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності унормовані Кодексом цивільного захисту України.

У відповідності до п. 24 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

У відповідності до п. 25 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Ст. 4 Кодексу цивільного захисту України встановлено, цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану» (далі Указ № 64/2022). Згідно з п. 1 Указу № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указ Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який запроваджений Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону № 389, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Ст. 4 Кодексу цивільного захисту України встановлено, цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Одним із принципів здійснення цивільного захисту відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Кодексу цивільного захисту України є принцип пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 суб`єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання, громадські організації.

Ч. 1 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України визначені повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 47 Водного кодексу України, з метою охорони життя і здоров`я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні і міські ради за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративної території, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інших державних органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об`єктах, розташованих на їх території. Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на прогулянкових суднах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв`язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом.

Місцеві ради зобов`язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При прийнятті рішення по справі, предметом перевірки судом є, зокрема, обставини дотримання відповідачем пропорційності, в тому числі, з дотриманням суб`єктом владних повноважень необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів громадян за результатом прийнятого рішення. Обмеження та заборона мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей, а також мають бути покликані для збереження життя та здоров`я громадян під час дії військового стану та коли існує реальна загроза настання невідворотних наслідків.

Додатково суд звертає увагу позивача на те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому захист прав, свобод та інтересів є похідним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Однією з підстав звернення до суду із даним позовом про визнання протиправним та нечинним розділу ІІІ протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022, позивач вважає помилкове застосування відповідачем Державних санітарних норм і правил "Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру", затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.04.2022 №683.

Однак, суд звертає увагу позивача на те, що рішення про застосування на території Харківської області Державних санітарних норм і правил "Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру", затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.04.2022 №683, стосується виключно розділу І спірного рішення, яке не є предметом оскарження та не входить в предмет доказування в контексті спірних правовідносин.

Серед інших правових підстав звернення до суду із даним позовом, позивач зазначає, що протокол № 3 суперечить Конституції України, законам та підзаконним актам України, не відповідає внутрішній політиці держави, прийнятий в порушення принципів забезпечення балансу загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів, відкритості та прозорості процесів підготовки та прийняття рішень органами державної влади, свободи, участі громадян в управління державними і суспільними правами.

Будь-яких інших підстав звернення до суду з позовом позивачем не вказано.

Надаючи оцінку вищевказаній позиції позивача, суд, по-перше, вважає за необхідне уточнити, що предметом оскарження є виключно пункти 1 та 2 розділу ІІІ спірного протокольного рішення, а не в цілому Протокол № 3 позачергового засідання регіональної комісії від 24.06.2022 року.

А по-друге, позивачами не конкретизовано суду, яку саме імперативну норму права, яка поширюється на спірні правовідносини, порушено відповідачем при ухвалені пунктів 1 та 2 розділу ІІІ спірного розділу протокольного рішення.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було реальним.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 78 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з даними адміністративним позовом, позивачем не надано ані доказів того, що Спірін, ОСОБА_10 та Чорнобай займалися діяльністю, на яку поширюється дія пунктів 1 та 2 розділу III протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022, ані настання правових наслідків для третіх осіб внаслідок прийняття оскаржуваної частини рішення, що має наслідком порушення їх конституційних прав.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, перевіряючи оскаржуваний розділ ІІІ протокольного рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв на підставі законодавства, який регулює спірні відносини; обґрунтовано, з урахування усіх обставин, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Указ Президента України «Про введення в Україні воєнного стану», що має значення у конкретній ситуації; розсудливо; з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване прийняте ним рішення.

Судом також додатково враховуються обставини, що, зокрема, й оскаржуваний розділ III протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022 було прийнято уповноваженим органом на період військового стану, насамперед, для захисту здоров`я та життя мешканців Харківської області. Загальновідомими й є обставини, на які посилається відповідач у додаткових письмових поясненнях по справі щодо військової агресії РФ на території Харківської області, внаслідок чого водойми на території Харківщини піддаються постійним обстрілам з артилерії та мінометів. Зокрема, під час бойових дій на Харківщині у березні 2022 року було пошкоджено гідроспоруду Оскільського водосховища, найбільшого на Лівобережній Україні. Протягом 20-21 вересня 2023 року було завдано 8 ракетних ударів по гідровузлу Печенізького водосховища на р. Сіверський Донець, внаслідок чого стався неконтрольований скид води. Внаслідок удару ракетного удару, який стався 19 травня 2024 року по Черкаській Лозовій у Харківській області, було потрапляння в берег річки Лозовенька на відстані 3 метра від бази відпочинку, внаслідок чого постраждали 28 людей, 7 з яких загинуло. Відповідач звернув увагу суду на те, що за час дії протокольного рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області Харківської обласної військової адміністрації від 24.06.2022 були непоодинокі випадки обстрілів водоймищ Харківської області, за наслідками чого було завдано невідворотну шкоду життю та здоров`я громадян.

Приймаючи до уваги вищевказане, виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов не підлягає задоволенню з підстав наведених у адміністративному позові.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 264, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Громадської організації "Мережа антикорупційних центрів" до Харківської обласної військової адміністрації в особі Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та нечинним рішення в частині - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21.08.2024.

Суддя Ольга ГОРШКОВА