Постанова

від 05.09.2006 по справі 4/193-06-4801

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/193-06-4801

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" вересня 2006 р. Справа № 4/193-06-4801

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Базилюк К.В. (довіреність №473/122 від 28.12.2005р.)

від відповідача: Губін С.О. (довіреність б/н від 12.01.2006р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ШАБО”

на рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2006 року

по справі №4/193-06-4801

за позовом Приватного підприємства „Агропромхимснаб”    

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ШАБО”

про стягнення 357022,63грн.

В С Т А Н О В И Л А:

24.05.2006 року Приватне підприємство „Агропромхимснаб” (далі по тексту –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ШАБО” (далі по тексту –відповідач) про стягнення 357022,63грн. з яких: 210779,02грн. основний борг, 105389,59грн. –штраф, 19655грн. –пеня, 16078,77грн. інфляційні та 5102,32грн. 3%річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 14.01.2005 року, не своєчасно та не в повному обсязі сплачував відпущений на його користь товар, чим допустив заборгованість, яка станом на 20.03.2006 року склала 210779,02грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2006 року (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги ПП „Агропромхимснаб” задоволені частково та з відповідача стягнуто 210779,02грн. основного боргу, 19655грн. пені, 100000грн. штрафу, 5120,32грн. 3%річних, 16078,77грн. інфляційні витрати, 3516,33грн. державного мита та 118грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог ст.629 ЦК України та умов договору купівлі-продажу від 14.01.2005 року не своєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату поставленого на його адресу товару, а тому зобов'язаний сплати основний борг з урахуванням індексу інфляції, 3%річних, пеню та штраф. Крім того, господарський суд згідно ст. 233 ГК України зменшив суму штрафу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області, ТОВ „Агрофірма ШАБО” звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить його змінити, та в задоволенні вимог, щодо стягнення штрафу у розмірі 105389,51грн. відмовити.

При цьому скаржник посилається на те, що відповідно до вимог ст. 230 ГК України, господарськими санкціями є неустойка, штраф, пеня. Тобто за порушення виконання грошового зобов'язання господарський суд визнав можливим застосувати штраф встановлений п.3.1 договору та пеню встановлену п.3.4 договору, які за своєю природою є господарсько-правовими санкціями одного й того же виду.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обгрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2005 року сторони уклали договір купівлі-продажу №33-2005, згідно умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу засоби захисту рослин „Ефатол” та „Ацидан”, а відповідач своєчасно проводити оплату поставленого товару.

20.04. та 15.06.2005 року позивач поставив відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 181666,01грн.

11.05.2005 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №33-2005 від 14.01.2005 року, відповідно до п.1 якої сторони домовились доповнити перелік засобів захисту рослин препаратом „Герсотил” у кількості 0,5кг на суму 1060грн.

12.05.2005 року позивач поставив відповідачу препарат „Герсотил” у відповідності до умов додаткової угоди на суму 1060грн.

13.06.2005 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу №33-2005 від 14.01.2005 року, відповідно до п.1 якої було домовлено доповнити перелік засобів захисту рослин препаратом „Байзафон” на суму 53053грн.

15.06.2005 року позивачем було поставлено відповідачу препарат „Байзафон”, згідно умов додатковій угоді №2 на суму 53053грн.

Всього відповідачу було поставлено товару на загальну суму 235779,01грн.

Відповідач у виконанні умов договору частково розрахувався за поставлений товар у сумі 25000грн.

Таким чином, заборгованість за договором на момент розгляду справи склала 210779,01грн., що й зумовило позивача звернутися до господарського із позовною заявою про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені та штрафу.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про те, що за порушення виконання грошового зобов'язання не може бути застосована двічі господарсько-правова відповідальність у вигляді стягнення пені та штрафу, з наступних підстав.

Відповідно ст.2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, в уразумінні ст. 230 ГК України неустойка розглядається як окремий вид штрафних санкцій.

У відповідності до вимог п.4 ст. 231 Господарського суду України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як було вище зазначено, сторони 14.01.2005 року підписали та скріпили печатками договір купівлі-продажу. При цьому даний договір був підписаний сторонами без будь-яких зауважень.

Отже, підписуючи договір, відповідач у відповідності із п.3 ст.181 ГК України надав згоду з його умовами у тому числі й застосування штрафних санкцій.

Між тим, відповідач не скористався своїм правом, згідно пункту 4 ст. 181 ГК України надати протокол розбіжностей до договору, а також пунктом 5 ст. 231 Господарського кодексу України, яким передбачено, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, застосовані у договорі купівлі-продажу №33-2005 від 14.01.2005 року штрафні санкції відповідають вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів, погоджується з висновками господарського суду про зменшення штрафу, згідно ст. 233 ГК України.

Між тим, зменшуючи суму штрафу до 100000грн. господарський суд не взяв до уваги, що відповідач є сільськогосподарським товаровиробником та має скрутне матеріальне становище, що підтверджується звітами про фінансові результати господарської діяльності підприємства за 2006 рік.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає можливим зменшити розмір стягнутого штрафу до 5000грн.

Відповідно із ст. 49 ГПК України витрати позивача по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ШАБО” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2006 року по справі №4/193-06-4801 змінити, у пункті 2 резолютивної частині рішення суму стягнутого штрафу зменшити до 5000грн., витрат по сплаті державного мита зменшити до 2566,27грн., витрати на ІТЗ судового процесу зменшити до 84,81грн.

Решту рішення залишити без змін.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Агропромхимснаб” (02160, м. Київ, проспект Воз'єднання, 15/502, р/р 2600901222285 в Укрсіббанку м. Києва, МФО 380333, ЄДРПОУ 30262667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ШАБО” (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Леніна, 5, р/р 26002301511135 в Промінвестбанку м. Білгород-Дністровська, МФО 328458, ЄДРПОУ 26568643) 1700,50грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                        С.І. Колоколов

Суддя                                                                               Г.П. Разюк

   Суддя                                                                               М.С. Петров