Постанова

від 24.07.2007 по справі 4/193-06-4801

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/193-06-4801

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" липня 2007 р. Справа № 4/193-06-4801

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:    Бєляновського В. В.,   Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О. О.,

за участю представників:

від стягувача (позивача) –не з'явився,                                                                                   

від боржника (відповідача) –Губін С. О.,

від ВДВС Білгород –Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області –Міньковська Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ВДВС Білгород –Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, м. Білгород –Дністровський Одеської області на ухвалу господарського суду Одеської області від 30.05.2007 р. за скаргою ТОВ „Агрофірма Шабо”, с. Шабо Білгород –Дністровського району Одеської області про скасування постанов: №178/1-06 від 07.11.2006 р. про арешт коштів боржника, АН №323960 від 13.11.2006 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН №323677 від 21.12.2006 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №883/1-06 від 31.10.2006 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25928,42 грн. у справі №4/193-06-4801 за позовом ПП „Хімагромаркетинг Агро”, м. Київ до ТОВ „Агрофірма Шабо”, с. Шабо Білгород –Дністровського району Одеської області про  стягнення 357022,63 грн.,  

    ВСТАНОВИЛА:

    Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р. (а.с. 67-70) апеляційну скаргу ТОВ „Агрофірма ШАБО” задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2006 р. (суддя Літвінов С.В.) з цієї справи, яким позов ПП “Агропромхімснаб” задоволено частково, а саме стягнено з ТОВ “Агрофірма Шабо” на користь ПП “Агропромхімснаб” основний борг - 210779,02 грн., пеню - 19655,00 грн., штраф - 100000,00 грн., 3% річних - 5120,32 грн., встановлений індекс інфляції - 16078,77 грн., держмито - 3516,33 грн. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу - 118 грн. (а.с. 33-34), змінено, у п.2 резолютивної частини рішення суму стягнутого штрафу зменшено до 5000 грн., витрат по сплаті держмита - зменшено до 2566,27 грн., витрат на ІТЗ судового процесу - зменшено до 84,81 грн.; решту рішення залишено без змін; стягнуто з ПП „Агропромхімснаб” на користь ТОВ „Агрофірма ШАБО” 1700,50 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги; видачу наказів за постановою доручено господарському суду Одеської області.

     Зазначена постанова набула законної сили.

   На виконання зазначеної постанови господарським судом Одеської області було видано наказ №4/193-06-4801 від 18.09.2006 р. щодо стягнення з ТОВ „Агрофірма Шабо” 259284,19 грн. (а.с. 72-73).

01.11.2006 р. (вх. №24266) відповідачем у господарському суді Одеської області пред'явлено скаргу (а.с. 168-169), в якій він просив: на період розгляду справи зупинити виконання рішення  господарського суду у справі N4/193-06-4801; визнати недійсною Постанову №883/1-06 від 16.10.06р. ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району про відкриття виконавчого провадження; визнати недійсною Постанову №883/1-06 від 23.10.06р. ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району про відкладення провадження виконавчих дій; зобов'язати ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району задовольнити заяву ТОВ „Агрофірма Шабо” №370 від 27.10.06р.. Свою скаргу боржник мотивував наступним.

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р. господарським судом Одеської області було видано наказ №4/193-06-4801 від 18.09.06р. щодо стягнення з ТОВ „Агрофірма Шабо” 259284,19 грн.. 16.10.06р. ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району прийнято Постанову №883/1-06 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ „Агрофірма Шабо”, згідно з наказом, суму боргу та надання останньому можливості виконати наказ у термін до 23.10.06р.. У порушення ч.5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N606-ХІУ, ДВС не було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження, чим було грубо порушено права та охоронювані законом інтереси боржника. 23.09.06р. ДВС прийнято Постанову №883/1-06 про відкладення виконавчих дій, згідно якої виконання наказу суду відкладено до 30.10.06р. та поновлено ТОВ „Агрофірма Шабо” строк для добровільного виконання рішення суду. Але копію цієї постанови було отримано представником ТОВ „Агрофірма Шабо” тільки 26.10.06р.. Таким чином, ДВС було порушено вимоги ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження"  щодо своєчасного повідомлення сторін про винесення постанови, чим було порушено право ТОВ „Агрофірма Шабо” на 7 денний термін добровільного виконання рішення й ТОВ «Агрофірма Шабо»фактично було надано тільки 3 робочих дні для добровільного виконання. 27.10.06р. ТОВ „Агрофірма Шабо” надіслало заяву №370 до ДВС про відкладення виконавчих дій. До цього моменту ДВС не вирішено питання про задоволення вимог ТОВ „Агрофірма Шабо”, відповідно до поданої заяви. Таким чином, ТОВ „Агрофірма Шабо” вважає, що її вимоги, які викладені у заяві, залишені без задоволення, незважаючи на обґрунтовані підстави, чим порушено права та інтереси ТОВ „Агрофірма Шабо”, передбачені ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження".   

26.04.2007 р. (вх. №9378) відповідачем у господарському суді Одеської області пред'явлено скаргу (а.с. 181-182), в якій він просив: скасувати постанову № 178/1-06 від 07.11.2006 р. про арешт коштів боржника; скасувати постанову АН № 323960 від 13.11.2006 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; скасувати постанову АН № 323677 від 21.12.2006 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; скасувати   постанову  №   882/1-06  від  31.10.2006  р. про стягнення  з  боржника виконавчого збору у розмірі 27199,23 грн.; скасувати  постанову №  883/1-06 від 31.10.2006 р.  про  стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25928,42 грн., оскільки 23.01.2007    р.    господарським    судом    Одеської    області    винесені    ухвали    по    справі  №4/193-06-4801 про розстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р. на суму 259284,19 грн. строком на 10 місяців, згідно графіку погашення заборгованості, та по справі № 4/194-06-4802 про розстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р. на суму 271992,31 грн. строком на 7 місяців, згідно графіку погашення заборгованості. Виконання вищевказаних постанов    Одеського апеляційного господарського суду здійснюється ВДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції, згідно зведеного виконавчого провадження № 178/1-06. Здійснюючи виконання постанов Одеського апеляційного господарського суду, 07.11.2006 р. ВДВС було прийнято постанову про накладення арешту на кошти боржника та 13.11.2006 р.  прийнято  постанову  про  накладення  арешту на  майно  боржника та оголошення заборони його відчуження. 21.12.2006 р. ДВС винесено постанову № 178/1-06 про зняття арешту з майна боржника в сумі І276,50 грн., на яке постановою від 13.11.2006 р. було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження. 21.12.2006 р. ДВС винесено іншу постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на суму 610418,95 грн.. Постанова від 21.12.2006 р. винесена всупереч ст. 50 Закону. Згідно постанови від 21.12.2006 р., в загальну суму стягнення по виконавчому провадженню включено борг ТОВ „Орлок ЛТД”, ПП „Агропромхімснаб”, ТД „Червона калина”.  Борг ТОВ „Агрофірма Шабо” перед ТД „Червона калина” добровільно погашено повністю, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.11.2006 р. № 401, 15.12.2006 р. № 432, про що ВДВС було своєчасно повідомлено, згідно заяви боржника № 469 від 22.12.2006 р., але, всупереч вищевикладеному, ВДВС арештовує майно боржника та оголошує заборону на його відчуження на суму 610418,95 грн.. 31.10.2006 р. ВДВС винесено постанову № 882/1-06 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 27199,23 грн. та постанову № 883/1-06 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25928,42 грн.. Дана постанова винесена також з порушенням Закону. Згідно постанови № 882/1-06 від 31.10.2006 р., підставою для стягнення з боржника виконавчого збору стало невиконання в добровільному порядку в термін до 18.10.2006 р. наказу господарського суду № 4/194-06-4802 від 18.09.2006 р.. Згідно Акту державного виконавця від 23.10.2006 р., постанову про відкриття виконавчого провадження позивачем було отримано лише 23.10.2006 р.. Оскільки ВДВС не було надано ТОВ „Агрофірма Шабо” строк для добровільного виконання рішення суду, то, і в порядку ст.ст. 45,46 Закону, ВДВС не мала права нараховувати виконавчий збір. 26.01.2007 р. на адресу ВДВС була подана заява  № 36, якою, в порядку  ст. 11-1 Закону, було повідомлено  про  прийняття  господарським  судом ухвали  про  розстрочку  виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р., та була подана заява № 37, яка містила прохання щодо зняття арешту на кошти боржника та на майно боржника та оголошення заборони і відчуження. 13.04.2007 р. повторно подано на адресу ВДВС клопотання з проханням забезпечити своєчасність виконання рішення судів шляхом зняття арешту на кошти боржника та на майно боржника і оголошення заборони його відчуження та дозволити ТОВ „Агрофірма Шабо” добровільно виконувати ухвали суду від 23.01.2007 р.. Однак, ВДВС не вчинено будь-яких дій та не надано відповідь на ці заяви. Наявність арештів на кошти та майно боржника позбавляє можливості ТОВ „Агрофірма Шабо„ добровільно виконувати ухвали господарського суду Одеської області від 23.01.2007 р., що створює негативні наслідки, у зв'язку з невиконанням вимог суду, та створює передумови для застосування штрафних санкцій та притягнення до відповідальності. В обґрунтування своєї скарги відповідач також послався на ст.ст. 53,121-2 ГПК України та Постанову Пленуму ВСУ №14 від 26.12.2003 р..

     Усі зазначені скарги були прийняті судом до провадження та призначені до розгляду (а.с. 180,200).

24.05.2007 р. (вх. №11868) відповідач надав суду заяву про відмову від заявлених вимог (а.с. 201), в якій він відмовляється від наступних вимог: на період розгляду справи зупинити виконання рішення господарського суду у справі №4/193-06-4801; визнати недійсною Постанову №883/1-06 від 16.10.06 р. ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району про відкриття виконавчого провадження; визнати недійсною Постанову №883/1-06 від 23.10.06 р. ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району про відкладення провадження виконавчих дій; зобов'язати ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району задовольнити заяву ТОВ «Агрофірма Шабо»№ 369 від 27.10.06р..

24.05.2007 р. (вх. №11866) відповідачем у господарському суді Одеської області пред'явлено заяву про доповнення та уточнення вимог по скарзі (а.с. 202-204), в якій він просив: скасувати постанови: №178/1-06 від 07.11.2006 р. про арешт коштів боржника; АН №323960 від 13.11.2006 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН №323677 від 21.12.2006 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №883/1-06 від 31.10.2006 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25928,42 грн., оскільки, всупереч ч.5 ст. 24, ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р., ВДВС не надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження ТОВ „Агрофірма Шабо” (боржнику), чим грубо порушено його права та інтереси, що підтверджується довідкою Шабівського відділу зв'язку Б-Дністровського „Укртелекому” від 20.10.2006 р.. Всупереч ст. 30 Закону, ВДВС почала примусове виконання рішення суду, не пересвідчившись чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження та чи достатньо йому часу для здійснення всіх необхідних дій щодо добровільного виконання рішення. Системність порушень ВДВС виявилася і в тому, що, прийнявши постанову про відкладення виконавчих дій, якою поновлено строк для добровільного виконання рішення суду, її несвоєчасно направлено   боржнику. Копію   цієї   постанови   було   отримано   представником   товариства   тільки 26.10.2006 р., а мала бути направлена, згідно порядку, визначеного ст. 24 Закону, оскільки   лише   ч.2   ст. 24   Закону   визначає   терміни   для добровільного виконання рішення суду, тобто зобов'язує ВДВС направити постанову про відкладення виконавчих дій не пізніше наступного дня з дати її винесення. Таким чином, ВДВС було порушено право на 7 денний термін добровільного виконання рішення і ТОВ „Агрофірма Шабо” фактично було надано тільки 3 робочих дні для добровільного виконання. Всупереч ст. 32 Закону, боржника не повідомлено про прийняте рішення, відповідно до заяви від 27.10.2006 р.. Отже, ВДВС незаконно розпочато примусове виконання рішення суду та винесено постанови про накладення арешту на кошти боржника від 07.11.2006 р. та про накладення арешту на  майно     боржника та оголошення   заборони  його відчуження від 13.11.2006 р.. Згідно вищезазначених постанов, підставою для їх винесення стала не заява стягувача, всупереч ч.6 ст. 24 Закону, а невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду. ДВС винесено постанову № 883/1-06 від 31.10.2006 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25928,42 грн., згідно якої підставою для стягнення з боржника виконавчого збору стало невиконання в добровільному порядку в термін до 18.10.2006 р. наказу суду від 18.09.2006 р.. Згідно Акту державного виконавця від 23.10.2006 р., постанову про відкриття виконавчого провадження позивачем було отримано лише 23.10.2006 р.. Оскільки ВДВС не надано ТОВ „Агрофірма Шабо” строк для добровільного виконання рішення суду, то і в порядку ст.ст. 45,46 Закону ДВС не мала права нараховувати виконавчий збір. Оскільки нарахування виконавчого збору вчинено всупереч Закону, то ВДВС порушено ст.ст. 50,55 Закону, згідно яких постановою про арешт майна та коштів боржника може бути накладено арешт лише у межах суми стягнення за виконавчим документом, ВДВС винесено постанови про арешт всього майна ТОВ „Агрофірма Шабо”. 21.12.2006 р. ВДВС винесено постанову № 178/1-06 про зняття арешту з майна боржника в сумі 531276,50 грн., на яке постановою від 13.11.2006 р. було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження. 21.12.2006 р. ВДВС винесено іншу постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на суму 610418,95 грн.. Цю постанову також винесено, всупереч ст. 50 Закону. Згідно постанови від 21.12.2006 р., в загальну суму стягнення по виконавчому провадженню включено борг ТОВ „Орлок ЛТД”, ПП „Агропромхімснаб”, ТД „Червона калина”. Борг відповідача перед ТД „Червона калина” добровільно погашено повністю, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.11.2006 р. № 401, 15.12.2006 р. № 432, про що ВДВС було своєчасно повідомлено, згідно заяви боржника № 469 від 22.12.2006 р., але, всупереч вищевикладеному, ВДВС арештовує майно боржника та оголошує заборону на його відчуження на суму 610418,95 грн. 23.01.2007 р. господарським судом Одеської області винесено ухвалу по    справі №4/193-06-4801 про розстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р. на суму 259284,19 грн. строком на 10 місяців, згідно графіку погашення заборгованості. 26.01.2007 р. на адресу ВДВС була подана заява № 36, якою, в порядку ст.  11-1 Закону, було повідомлено про прийняття судом цієї ухвали, та була подана заява № 37, яка містила прохання щодо зняття арешту на кошти боржника та на майно боржника і оголошення заборони його відчуження. 13.04.2007 р.  повторно подано на адресу ВДВС клопотання з проханням забезпечити своєчасність виконання рішення судів шляхом зняття арешту на кошти боржника та на майно боржника і оголошення заборони його   відчуження   та   дозволити   ТОВ   „Агрофірма   Шабо”   добровільно виконувати ухвали суду від 23.01.2007 р.. Однак, ВДВС не вчинено будь-яких дій та не надано відповідь на ці заяви. ТОВ   „Агрофірма  Шабо”   є   власником   нерухомого   майна,  що розташоване на території   Одеської  області  Білгород-Дністровського району, та  рухомого   майна, загальною вартістю більше ніж 30 мільйонів гривень,  що підтверджується відповідними документами, у зв'язку з чим, вбачається не відповідність сум стягнення, згідно постанов про відкриття виконавчого провадження, з урахуванням постанови від № 178/1-06 від 31.10.2006 р. про об'єднання виконавчого провадження у зведене, та постанов про арешт майна та коштів боржника. Наявність арештів на кошти та майно боржника позбавляє можливості останнього добровільно виконувати ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.2007 р., що створює негативні наслідки, у зв'язку з невиконанням вимог суду, та створює передумови для застосування штрафних санкцій і притягнення до відповідальності. В обґрунтування своєї скарги відповідач послався на ст.ст. 24,27,30,45,46,50,55 Закону України „Про виконавче провадження”.           

     Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2007 р. (суддя Літвінов С.В.) скаргу №21 ТОВ “Агрофірма Шабо” від 24.05.2007 р. задоволено; припинено провадження по скарзі від 01.11.2006 р.; скасовано: постанову № 178/1-06 від 07.11.2006 р. про арешт коштів боржника; постанову АН № 323960 від 13.11.2006 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; постанову АН № 323677 від 21.12.2006 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; постанову № 883/1-06 від 31.10.2006 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25928,42 грн. (а.с. 234-235). Місцевий суд в цій ухвалі зазначив, що, по-перше, представник ВДВС заперечив у судовому засіданні проти скарги, а, по-друге, ПП „Агропромхімснаб” в установленому законом порядку змінило найменування на ПП „Хімагромаркетинг Агро”, а Державну виконавчу службу у м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі реорганізовано в Відділ Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, який є правонаступником. Своє ж рішення суд мотивував, на підставі погодження з викладеним боржником у його заяві про доповнення та уточнення вимог по скарзі і з'ясованого ним факту виконання заявником розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р., що підтвердив представник ВДВС. Також, суд першої інстанції зазначив, що наявність арештів на кошти та майно боржника перешкоджає можливості ТОВ „Агрофірма Шабо” добровільно виконувати ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.2007 р., що створює передумови невиконання вимог суду. В обґрунтування ухвали суд послався на п.4.16.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. №74/5, та ст.ст. 24,27,30,45,46,50,55 Закону України „Про виконавче провадження”.

Не погоджуючись із вищезазначеною судовою ухвалою, ВДВС Білгород –Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги, з тих підстав, що справу   розглянуто   судом   за   відсутності   сторони у справі, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду. На адресу ВДВС ухвала від 18.05.2007 р. про призначення до розгляду справи на 30.05.2007 р. надійшла у той же день, що підтверджується записом в книзі вхідної кореспонденції від 30.05.2007 р. за № 970.  Представник ВДВС не був присутнім у судовому засіданні 30.05.2007 р.. Скарга ВАТ „Агрофірма Шабо” від 24.05.2007 р. на адресу ВДВС не надходила. 16.10.2006 р. за вих. №11-18/45638 постанова про відкриття виконавчого провадження направлена сторонам виконавчого провадження та до суду, тобто у день її прийняття, що підтверджує запис реєстрації в книзі вихідної кореспонденції. У зв'язку з тим, що стягувачем не було авансовано витрати на проведення виконавчих дій, всі документи виконавчого провадження направлялись простою кореспонденцією. 23.10.2006 р. до ВДВС звернувся представник ТОВ „Агрофірма Шабо” та повідомив, що постанову про відкриття виконавчого провадження боржником не отримано, у зв'язку з чим його позбавлено можливості виконати виконавчий документ у строк для добровільного виконання. Державним виконавцем ВДВС у той же день вручено постанову про відкриття виконавчого провадження представнику ТОВ „Агрофірма Шабо” під розписку, про що складено акт державного виконавця від 23.10.2006 р.. Державним виконавцем 23.10.2006 р. винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій та поновлено строк на добровільне виконання до 30.10.2006 р., про що було повідомлено представника боржника. Зазначену постанову було надіслано сторонам виконавчого провадження, про що свідчить запис реєстрації в книзі вихідної кореспонденції від 24.10.2006 р. за №11-18-46590. 26.10.2006 р. до ВДВС звернувся представник боржника та повідомив, що і цю постанову він не отримав. Зазначену постанову державний виконавець вручив під розписку представнику боржника, про що складено акт державного виконавця від 26.10.2006 р.. Таким чином, з моменту відкриття виконавчого провадження, тобто з 16.10.2006 р. по 07.11.2006 р., державним виконавцем не здійснювалось жодних заходів примусового характеру. Добровільний строк, який надавався боржнику з 16.10.2006 р. до 23.10.2006 р., а потім з 23.10.2006 р. по 30.10.2006 р., є цілком реальним, в який боржник мав можливість виконати рішення суду. Постанови винесені не в момент відкриття виконавчого провадження, арешт накладено не постановою про відкриття виконавчого провадження, а окремим процесуальним документом. Таким чином, відсутність заяви стягувача про накладення арешту не є порушенням вимог Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки арешт на кошти та майно боржника накладено державним виконавцем вже після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем постановою про зняття арешту з майна боржника від 21.12.2006 № 178/1-06 знято арешт з усього майна боржника. Того ж дня постановою про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 323677 накладено арешт на майно боржника на суму 610418,95 грн., тобто на суму, яка підлягала стягненню по зведеному виконавчому провадженню, з урахуванням витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору. 15.12.2006 р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання до зведеного виконавчого провадження виконавчого провадження про стягнення боргу з ТОВ „Агрофірма Шабо” на користь ТОВ „Червона калина” у розмірі 45531,64 грн. В строк для добровільного виконання боржником борг не було сплачено. Таким чином, висновки суду, що державним виконавцем було накладено арешт на суму, яка значно перевищує суму стягнення, не відповідають дійсним обставинам справи. Судом не враховано, що заборгованість перед ТД „Червона калина” ТОВ „Агрофірма Шабо” перераховувалась самостійно, тобто не через депозитний рахунок ВДВС. У державного виконавця не було відомостей про сплату ТОВ „Агрофірма Шабо” боргу перед ТД „Червона калина”.  Виконавчий збір –це передбачена законом міра відповідальності, яка може настати для боржника у випадку невиконання рішення у встановлений строк, про що боржник попереджується. Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України, встановлено єдиний випадок, коли стягнення виконавчого збору може бути визнано необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч.2 ст. 24 Закону (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 „Про практику  розгляду   судами   скарг  на  рішення,   дії  або   бездіяльність  органів  і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”). Крім того, постанова про стягнення виконавчого збору від 31.10.2006 р., відповідно до ч.5 ст. 46 Закону, в установлений строк оскаржена не була (термін для її оскарження скінчився, оскільки ч.5 ст. 46 Закону передбачено 10 днів на оскарження вказаної постанови). Скаржником в скарзі від 01.11.2006 р. не заявлялись вимоги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору. Вимоги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 31.10.2006 р. заявлялись в скарзі від 24.05.2007 р., тобто зі значним пропуском строку. Об'єктивно непереборних обставин, які б завадили скаржнику своєчасно оскаржити постанову про стягнення виконавчого збору, та доказів, що їх підтверджують, скаржником не надано. Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. З огляду на викладене, ВДВС наполягає на застосуванні строків позовної давності та відмові у задоволенні вимог щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

         Розгляд скарги було призначено на 24.07.2007 р., про що сторони та ВДВС, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

             У письмовому відзиві на скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.

         Оскільки представники боржника та ВДВС не заявили клопотань про технічну фіксацію судового засідання, така фіксація, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась, але вівся протокол судового засідання.

          Представник позивача (стягувача) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду скарги не надав і судова колегія прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.

            Представник скаржника (ВДВС) в усних поясненнях наданих апеляційному суду підтримав скаргу і просив її задовольнити на  викладених у ній підставах.

               Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити ухвалу без змін.

          За згодою представників відповідача  та ВДВС, згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

            Заслухавши усні пояснення  представників  ВДВС та відповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги та запереченнями на неї, дослідивши обставини  і матеріали  справи,  в тому числі наявні у них докази,  відповідність викладеним  в ухвалі висновкам  цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга   не підлягає   задоволенню, з огляду на таке.

            Скаржник посилається на те, що місцевий суд  належним чином  не повідомив його  про розгляд справи, який відбувся в судових засіданнях 18.05.2007р. та 30.05.2007р. і його представник не приймав участь у судовому засіданні 30.05.2007р., чим позбавив його (скаржника) права відстоювати свою позицію та порушив вимоги ГПК України, що є підставою для скасування судового рішення.

             Проте, з цими доводами погодитись не можна.

             Так, скарга на дії ВДВС була прийнята  місцевим судом ухвалою від 08.05.2007р. та призначена до розгляду на 18.05.2007р.. Як вбачається з матеріалів справи, ця ухвала була направлена учасникам процесу 11.05.2007р., тобто у строки, встановлені ст. 87 ГПК України.

        З матеріалів справи, а саме з протоколу судового засідання від 18.05.2007р., вбачається, що представник скаржника був присутнім в зазначеному судовому засіданні, давав пояснення по скарзі, що також підтверджується змістом ухвали від 30.05.2007р..

             Факт участі в цьому засіданні (від 18.05.2007р.) його представника скаржник, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, не оспорює.

             В матеріалах справи відсутні докази того, що скаржник заявляв клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи з посиланням на те, що не був своєчасно повідомлений про день та час  судового засідання.

            За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що скаржник був повідомлений про розгляд справи, що була призначена на 18.05.2007р., належним чином, приймав у ній участь і, відповідно, його процесуальні права порушено не було.

            Ухвалою від 18.05.2007р., проголошеною в судовому засіданні, розгляд справи було відкладено на 30.05.2007р. і, відповідно, представник скаржника, який був присутній в цьому судовому засіданні, знав про день, час та місце розгляду справи, а тому факт надходження цієї ухвали на адресу скаржника лише 30.05.2007р. не можна вважати не повідомленням його належним чином про розгляд справи.

             За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що при розгляді скарги на дії ВДВС місцевий суд не порушив норм ГПК України та процесуальних прав скаржника, а тому  зазначені скаржником в апеляційній скарзі  підстави в частині порушень  процесуальних норм необґрунтовані та не можуть прийматись до уваги та бути підставою для скасування ухвали місцевого суду.

             Судова колегія, проаналізувавши доводи, викладені місцевим судом в ухвалі від 30.05.2007р., дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано скасував постанови: № 178/1-06 від 07.11.2006р. про арешт коштів боржника; АН № 323960 від 13.11.2006р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;  АН № 323677 від 21.12.2006р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, оскільки наявність зазначених арештів на кошти та майно боржника перешкоджає можливості боржника   виконувати ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.2007р., що створює передумови невиконання вимог суду.

       Слід зазначити, що скаржник –ВДВС не навів в апеляційній скарзі будь-яких обґрунтованих доводів щодо помилковості висновку суду  в цій частині.

            Судова колегія, також, не погоджується з доводами скаржника щодо безпідставності скасування місцевим судом постанови № 883/1-06 від 31.10.2006р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25928,42  грн., оскільки, скасовуючи цю постанову, місцевий суд ретельно дослідив матеріали справи та наявні у ній докази і дійшов обґрунтованого висновку щодо її незаконності.  

             Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення  або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення  призвело  до  прийняття  неправильного рішення.

              Ці положення також стосуються ухвал суду.

            Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновку місцевого суду та не доводять його помилковості, а тому не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали.

           З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких, передбачених ст. 104 ГПК України, правових підстав для скасування ухвали місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99,101-105,121-2 ГПК України та Законом України „Про виконавче провадження”, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

            Ухвалу господарського суду Одеської області від 30.05.2007 р. у справі № 4/193-06-4801 –залишити без змін, а апеляційну скаргу ВДВС Білгород –Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, на зазначену ухвалу, –без задоволення.   

            Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                               Бєляновський В. В.

                                                                                              Шевченко В. В.

Повний текст постанови підписано  25.07.2007 р.