Рішення

від 22.01.2024 по справі 160/30484/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 рокуСправа №160/30484/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області до Північно-східного офісу Держаудитслужби України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівський завод залізобетонних конструкцій" про визнання протиправним та скасування висновку,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 07.11.2023 року про результати закупівлі UA-2023-17-102384а.

Позов обґрунтований наступним:

-при прийняття спірного висновку щодо зобов`язання позивача здійснити заходи стосовно усунення виявлених порушень в установленому порядку шляхом припинення зобов`язань за договором, відповідач діяв поза межами повноважень, необґрунтовано, без дотримання критерію «пропорційності»; вимога про припинення зобов`язань за договором може призвести до безпідставного порушення майнових інтересів господарських суб`єктів сторін такого договору;

-у вимозі відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач; відповідач не зазначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та про невизначеність.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій».

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

-у тендерній документації позивача встановлено вимогу, що на підтвердження інформації, наведеної у Довідці про наявність у учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасник має надати завірені копії наказів про призначення працівників або завірені копії трудових книжок або завірені копії цивільно-правових договорів; ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» на виконання вказаного пункту тендерної документації надав: штатно-посадову книгу співробітників підприємства та таблицю згідно запропонованої форми із номерами наказів на прийом на роботу співробітників, яких планується залучати для виконання робіт для замовника;

-отже, тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам тендерної документації, а тому підлягала відхиленню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надала письмові пояснення, у яких підтримала позицію позивача та просила суд задовольнити позов, оскільки договір поставки був виконаний сторонами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Відповідач оприлюднив висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 07.11.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-17-012384-а, у якому вказав на наступні порушення:

-у тендерній документації позивача встановлено вимогу, що на підтвердження інформації, наведеної у Довідці про наявність у учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасник має надати завірені копії наказів про призначення працівників або завірені копії трудових книжок або завірені копії цивільно-правових договорів; ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» на виконання вказаного пункту тендерної документації надав: штатно-посадову книгу співробітників підприємства та таблицю згідно запропонованої форми із номерами наказів на прийом на роботу співробітників, яких планується залучати для виконання робіт для замовника;

-отже, тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам тендерної документації, а тому підлягала відхиленню.

З огляду на виявлені порушення відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Згідно зі статтею 4 Закону № 922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Відповідно до статті 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).

У розділі ІІІ Порядку № 86 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Вирішуючи даний спір суд виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення, визначеними відповідачем.

Щодо виявленого відповідачем порушення суд зазначає наступне.

Стосовно виявленого порушення - у тендерній документації позивача встановлено вимогу, що на підтвердження інформації, наведеної у Довідці про наявність у учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасник має надати завірені копії наказів про призначення працівників або завірені копії трудових книжок або завірені копії цивільно-правових договорів; ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» на виконання вказаного пункту тендерної документації надав: штатно-посадову книгу співробітників підприємства та таблицю згідно запропонованої форми із номерами наказів на прийом на роботу співробітників, яких планується залучати для виконання робіт для замовника, то суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що учасник процедури закупівлі ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» не виконав вимоги тендерної документації у тому вигляді як це вимагав замовник закупівлі, однак ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» надав замовнику закупівлі інформацію про кількість своїх працівників у інший спосіб, який визначив самостійно.

Судом під час розгляду справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» за результатом процедури закупівлі укладено договір поставки від 11.09.2023 року № 2023/8/25-2.

Також судом на підставі наданий позивачем документів: видаткові накладні, встановлено факт поставки ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» товару на підставі договору поставки від 11.09.2023 року № 2023/8/25-2.

Позивач 06.11.2023 року оплатив поставлений товар.

Таким чином, умови договору поставки від 11.09.2023 року № 2023/8/25-2 станом на момент винесення оскаржуваного висновку виконані сторонами у повному обсязі.

У контексті спірних правовідносин слід урахувати, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, замовникам слід керуватися приписами ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII.

Визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень «шляхом припинення зобов`язань за договором шляхом його розірвання, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, четвертої 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідності до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

При цьому, згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Однак, у вимірі з`ясованих обставин цієї справи суд констатує, що у оскаржуваному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів третьої особи - ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» та мати негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме: шляхом розірвання зобов`язань за договором, призведе до порушення прав та інтересів третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Необхідно враховувати також і те, що учасники торгів при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах та відсутні заяви про її незрозумілість чи необхідність роз`яснення.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі № 120/1297/20-а, від 21.10.2021 року у справі № 640/17797/20, від 21.09.2022 року у справі № 400/5170/21.

У відповідності до вимог ч.1 статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Відділу освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (53600, Дніпропетровська область, с.м.т. Покровське, вул. Центральна, 30, код ЄДРПОУ 41529203) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, код ЄДРПОУ 40478572), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 11, корп. 1, приміщ, XIа) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 07.11.2023 року про результати закупівлі UA-2023-17-102384а.

Стягнути з Північно-східного офісу Держаудитслужби за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Відділу освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області сплачену суму судового збору у розмірі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін