Ухвала

від 18.01.2024 по справі 757/1577/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1577/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді 18 січня 2024 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами процесуального і матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Вбачається, що предметом позову у цій справі є вимога про зняття арешту з об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , накладеного постановою слідчого слідчого відділу Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Маценко О. О. від 27 травня 2011 року у кримінальній справі № 06-12443, на підставі якої на вказану квартиру, що належить ОСОБА_1 накладено арешт і внесено обтяження на право відчуження. 04 лютого 2015 року вказана кримінальна справа № 06-12443 закрита, згідно з нормами Кримінально-процесуального кодексу України 2012 року, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення (злочину). Однак обтяження не були зняті одночасно із закриттям кримінальної справи.

Як передбачено положенням частини другої статті 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 42 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК у редакції Кодексу, яка була чинною до набрання чинності Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Таким чином судом встановлено, що спір між сторонами виник щодо об`єкту нерухомого майна і отже має розглядатися судом за правилами виключної підсудності.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що справа про зняття арешту з об`єкту нерухомого майна, який знаходиться у Дарницькому районі міста Києва, підлягає розгляду Дарницьким районним судом м. Києва.

Відповідно до частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування арешту з майна, передати на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва (вул. О. Кошиця, буд. 5-А, м. Київ, 02068).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова