Справа № 947/26854/23
Провадження № 2-з/947/199/24
УХВАЛА
23.01.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,
За участю
Представника позивача адвоката Ростомова Г.А.
Представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мельник М.М.
Представника відповідача Одеської міської ради Вишневецької А.О.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Одеської міської ради за участі третіх осіб ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська 48» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав -
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси 25.08.2023 року надійшла позовна заява яка подана адвокатом Ростомовим Д.Д. в інтересах ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ), індексний номер 43908262 від 07 листопаду 2018 року державного реєстратора Комунального підприємства « Департамент державної реєстрації « Шевченка Максима Олександровича на житловий будинок , розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради №630-VIII від 15.09.2021 Про затвердження проекту землеустрою щодо виведення земельної ділянки та передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0378 га., за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка)»; визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 60860167 від 09 жовтня 2021 року державного реєстратора Кароліно-Бугазьської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області Хохича Руслана Вікторовича на земельну ділянку площею 0,0378 га., кадастровий номер 5110136900:33:001:0001, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, ухвалою від 15.09.2023, після усунення заявником недоліків, відкрив провадження у справі за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження.
23.01.2024 перед початком підготовчого засідання від представника позивача адвоката Ростомова Г.А. надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2475766951100, кадастровий номер 5110136900:33:001:0001, власником якої є ОСОБА_1 та житловий будинок , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 277,7 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 1687305051101, власником якого є ОСОБА_1 .
Заява обгрунтована тим що можливий продаж зазначеного майна, виділ якого у приватну власність та реєстрація права власності за ОСОБА_1 є предметом розгляду справи, у випадку задоволення позову , може зробити неможливим виконання рішення суду по скасуванню права власності на майно яке вже є власністю іншої особи.
У підготовчому засіданні представник позивача підтримав заяву.
Представники Одеської міської ради та ОСОБА_1 заперечували проти задоволення заяви враховуючи недоведеність наявності наміру у відповідача ОСОБА_1 на відчуження вказаного майна а також наявність іншої справи №947/36417/23 за позовом саме ОСОБА_1 який захищає своє право власності.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої, другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1статті 150 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується, зокрема
накладенням арешту на майно( п.1 );
забороною вчиняти певні дії ( пункт 2) та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України ( пункт 10) .
Так, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має з`ясувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів,співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами,забезпечення збалансованості інтересів сторін,а також інших учасників судового процесу,запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду».
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Крім того, позивач має довести, що в разі невжиття заходів забезпечення існує загроза невиконання рішення суду чи ускладнення його виконання або ефективного захисту чи поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
З урахуванням обставин спору, предметом якого є визнання незаконними та скасування рішень на підставі яких ОСОБА_1 зареєстрував право власності на спірні об`єкти нерухомості земельну ділянку та будинок, суд погоджується із представником позивача в його обґрунтуванні того, що можливе відчуження вказаних об`єктів як і зміни їх юридичного статусу може унеможливить виконання рішення суду щодо можливого скасування вказаних рішень що і є визначеної законодавцем підставою для забезпечення позову.
Одночасно із цим суд вважає, що критеріям співмірності забезпечення позову самому предмету спору буди не арешт майна а саме визначене п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України можливість заборони власнику майна та посадовим особам які виконують функції державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та внесення до відповідних реєстрів відомостей про наявність певних обмежень що здійснення державної реєстрації об`єктів нерухомості.
Враховуючи як предмет спору так і вид забезпечення позову , а також заявлений представником ОСОБА_1 про відсутності наміру на відчуження забезпеченого майна суд, приходить до висновку що у даному випадку відсутня необхідність у зустрічному забезпеченні, вимоги щодо якого визначені у ст. 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 353,354,447-451 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільної справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Одеської міської ради за участі третіх осіб ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська 48» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони:
- ОСОБА_1 на відчуження належних йому земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2475766951100, кадастровий номер 5110136900:33:001:0001, та житлового будинку , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 277,7 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 1687305051101.
- суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2475766951100, кадастровий номер 5110136900:33:001:0001, власником якої є ОСОБА_1 .
- суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 277,7 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 1687305051101, власником якого є ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.
Суддя Луняченко В. О.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2024 |
Оприлюднено | 24.01.2024 |
Номер документу | 116469552 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Луняченко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні