Справа № 189/80/24
1-кп/189/168/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2024 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ; (у режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_4 ;
захисника ОСОБА_5 ; (у режимі відеоконференції)
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Покровське кримінальне провадження № 62023170030001734 від 10.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 62023170030001734 від 10.11.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
21.11.2023 року слідчим суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 16.01.2024 року.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів без визначення розміру застави, з посиланням на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу на стадії досудового розслідування на даний час не відпали та продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а отже, може ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор клопотання повністю підтримав та просив його задовольнити, оскільки жодного із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисник обвинуваченого просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, враховуючи принцип поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, суд приходить до висновку про таке. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з вимог ч.1 ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, згідно з якою підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема переховуватися від органів суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти суд переконаний у необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку з чим, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.
Разом з тим, щодо наявності ризику, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Отже, даний ризик слідчий суддя також вважає обгрунтованим на час розгляду клопотання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 проходить військову службу в одній військовій частині зі свідками у кримінальному провадженні.
Щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слід зазначити, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, та з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість вчинення останнім злочинів, передбачених ст. ст. 407, 408 КК України.
Суд вважає, що обмеження прав і свобод виправдовується суспільними інтересами, оскільки такі обмеження відповідають вимогам справедливості, є пропорційними та необхідними для цілей захисту конституційно значимих цінностей. При вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням законодавства про запобіжні заходи, суд виходячи з презумпції невинуватості дотримує баланс між публічними інтересами, пов`язаними із застосуванням заходів процесуального примусу, і важливістю права на свободу особистості.
Щодо іншого запобіжного заходу, то суд наголошує на тому, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою, передбачений статтею 197 КПК України, з огляду на обсяг висунутого обвинувачення та значну складність справи, яка потребує тривалого часу для її судового розгляду. При цьому, відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з тим, виходячи з вимог ст. 183 КПК України, враховуючи, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, суд вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України. Розмір заставивизначити умежах 30розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібв сумі90840(дев`яностотисяч вісімсотсорок гривень)гривень. Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню
Крім, судом встановлено, що відсутні перешкоди для призначення судового розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , оскільки судом було встановлено, що зазначене кримінальне провадження підсудне Покровському районному суду Дніпропетровської області, угоди про визнання винуватості у порядку ст.ст.468-475КПК України до суду не надійшло, повернення обвинувального акту з причин не відповідності вимогам КПК України не встановлено, підстави для закриття кримінального провадження, що передбачені п.п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, відсутні. Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177,178,184,199, 284,314-316 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони задовольнити частково. Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах гауптвахти, строком на 60 днів, тобто до 15.03.2024 року включно. Одночасно визначити ОСОБА_4 , альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн. (дев`яносто тисяч вісімсот сорок гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172). Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки у разі внесення застави, а саме: 1) прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування, а також про припинення військової служби; 3) утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні; Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою суду обов`язків - до 15.03.2024 року, включно.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Судовий розгляд справи відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, призначити на 25.01.2024 року на 08.15 год. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Покровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2024 |
Оприлюднено | 25.01.2024 |
Номер документу | 116471299 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) Непокора |
Кримінальне
Покровський районний суд Дніпропетровської області
Редько О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні