Постанова

від 23.01.2024 по справі 205/9764/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/237/24 Справа № 205/9764/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкритов залісудових засіданьДніпровського апеляційногосуду вмісті Дніпросправу,що виниклаз цивільнихправовідносин запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа Приватнеакціонерне товариство«Українська пожежно-страховакомпанія»,про поновленнястроку тавідшкодування шкоди,спричиненої врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди,в якійподана апеляційнаскарга ОСОБА_1 на ухвалуЛенінського районногосуду м.Дніпропетровська від28червня 2023року проповорот виконаннярішення Ленінськогорайонного судум.Дніпропетровська від22грудня 2017року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися в суд із заявою про стягнення в порядку повороту виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 62 245,44 грн, а також з Державного бюджету України в особі Управління державної казначейської служби України в Новокодацькому районі м. Дніпра на користь ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 6 224,53 грн.

Заява обґрунтовувалась тим, що 22 грудня 2017 року в цивільній справі № 205/9764/16-ц було ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», про поновлення строку та відшкодування шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Поновлено ОСОБА_1 строк пред`явлення грошових претензій до спадкоємців кредитора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоди в розмірі 61 029,15 грн та витрати, пов`язані з отриманням висновку автотоварознавчого дослідження в розмірі 600,00 грн, а всього 61 629,16 грн.

Стягнуто рівними частками з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 616,29 грн.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2018 року скасовано. Справу № 205/9764/16-ц передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 232,60 грн судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року скасовано та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ПрАТ«Українська пожежно-страховакомпанія»,про поновленнястроку тавідшкодування шкоди,спричиненої врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди, відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року залишено без змін.

З листа Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вбачається, що на виконанні перебували виконавчі провадження № 57111015, № 57110843 з примусового виконання виконавчих листів № 205/9764/16, виданих 06 серпня 2018 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 61 629,15 грн та виконавчі провадження № 57153405, № 57153400 з примусового виконання виконавчих листів № 205/9764/16, виданих 06 серпня 2018 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення рівними частками з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 616,29 грн. Вимоги виконавчих документів виконані в повному обсязі, у зв`язку з чим відповідно до п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 25 вересня 2018 року винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень.

Посилаючись на те, що рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року, яким з відповідачів стягнуто на користь позивачки грошові кошти було виконано, а в подальшому скасовано, заявники вважали, що наявні правові підстави для повороту виконання вказаного рішення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 березня 2023 року витребувано з Другої дніпровської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та витяг із спадкового реєстру.

Ухвалою Ленінського районногосуду м.Дніпропетровська від 22 травня 2023 року клопотання представника ОСОБА_4 адвоката Бондаренко В.О. про залучення до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_3 задоволено. Залучено до участі у справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду правонаступників померлого заявника ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2023 року заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про поворот виконання рішення задоволено частково.

В порядку повороту виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року, ухваленого у цивільній справі № 205/9764/16-ц, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 62 245,44 грн.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 виклала вимогу про скасування вказаної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення в порядку повороту виконання рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 62 245,44 грн.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 грудня 2017 року у цивільній справі №205/9764/16-ц було ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», про поновлення строку та відшкодування шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Поновлено ОСОБА_1 строк пред`явлення грошових претензій до спадкоємців кредитора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоди в розмірі 61 029,15 грн та витрати, пов`язані з отриманням висновку автотоварознавчого дослідження в розмірі 600,00 грн, а всього 61 629,16 грн.

Стягнуто рівними частками з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 616,29 грн.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2018 року скасовано. Справу № 205/9764/16-ц передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 232,60 грн судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ПрАТ«Українська пожежно-страховакомпанія»,про поновленнястроку тавідшкодування шкоди,спричиненої врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди, відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року залишено без змін.

Із наданої Новокодацьким відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) інформації слідує, що на виконанні перебували виконавчі провадження № 57111015, № 57110843 з примусового виконання виконавчих листів № 205/9764/16, виданих 06 серпня 2018 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 61 629,15 грн та виконавчі провадження № 57153405, № 57153400 з примусового виконання виконавчих листів № 205/9764/16, виданих 06 серпня 2018 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення рівними частками з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 616,29 грн. Вимоги виконавчих документів виконані в повному обсязі, у зв`язку з чим відповідно до п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 25 вересня 2018 року винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень.

З боржника було стягнуто та перераховано на користь стягувача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 62 245,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3152 від 21 вересня 2018 року, стягнуто та перераховано на користь держави: виконавчий збір в розмірі 6 224,53 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3116 від 25 вересня 2018 року та витрати виконавчого провадження в розмірі 953,12 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3117 від 25 вересня 2018 року (а.с.87 т.2).

Відповідно до платіжного доручення № 3152 від 21 вересня 2018 року на суму платежу 62 245,44 грн, борг стягнуто з ОСОБА_2 для ОСОБА_1 (а.с.88 т.2).

Задовольняючи частково заяву про поворотвиконання судовогорішення тастягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові коштив розмірі62245,44грн, суд першої інстанції виходив з положень статті 444 ЦПК України та обґрунтованості заяви, оскільки рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року, яким з відповідачів стягнуто на користь позивачки грошові кошти було виконано, а в подальшому скасовано, проте питання про поворот виконання вказаного рішення судом не вирішено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема нормою статті 444, передбачено вирішення питання повороту виконання рішення, постанови суду у разі скасування раніше прийнятого судового рішення, за яким в порядку виконання стягнуті з боржника кошти або вилучене його майно на користь стягувача.

Згідно з частиною першою статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Частиною п`ятою вказаної вище статті передбачено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до частини шостої статті 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України України передбачено, Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною десятою статті 444 ЦПК України також встановлено, що заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведеної норми закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Виходячи з викладеного, встановивши, що ОСОБА_2 виконано судове рішення від 22 грудня 2017 року, яке в подальшому було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року, та на підставі якого було відмовлено у задоволенні вимог про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 61 629,16 грн; враховуючи, що постанова апеляційного суду набрала законної сили; приймаючи до уваги, що заявниками наданими доказами підтверджено виконання рішення суду, сплату коштів на користь позивачки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про поворот виконання рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що заявниками не надано доказів реального виконання рішення суду та не надано платіжних документів про перерахування відповідних коштів на рахунок ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням № 3152 від 21 вересня 2018 року про перерахування на користь стягувача ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 62 245,44 грн (а.с.88 т.2).

Доказів щодо неодержання грошових коштів позивачкою із власного рахунку суду представником позивачки не надано, клопотань про витребування таких доказів судом не заявлено. Викладене підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази щодо закінчення виконавчого провадження, а лист Новокодацького ВДВС від 13 березня 2020 року не є офіційним документом виконавчого провадження, не містить штампу, ані печатки цієї установи суд апеляційної інстанції не приймає до уваги як безпідставні.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебували виконавчі провадження № 57111015, № 57110843 з примусового виконання виконавчих листів № 205/9764/16, виданих 06 серпня 2018 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 61 629,15 грн та виконавчі провадження № 57153405, № 57153400 з примусового виконання виконавчих листів № 205/9764/16, виданих 06 серпня 2018 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення рівними частками з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 616,29 грн.

Постановами державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про закінчення виконавчого провадження від 25 вересня 2018 року виконавчі провадження № 57111015, № 57110843, № 57153405, № 57153400 були закінчені на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним виконанням вимог виконавчих документів (а.с.149-152 т.3).

Позивачкою не оскаржені постанови державного виконавця від 25 вересня 2018 року щодо закінчення вказаних вище виконавчих проваджень у зв`язку з повним виконанням, що, зокрема, свідчить про відсутність у позивачки заперечень щодо висновків державного виконавця про належне та повне виконання судового рішення, яким з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивачки були стягнуті грошові кошти.

Отже, доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги ні місцевому суду, ні суду апеляційної інстанції не надано, клопотань про витребування відповідних доказів не заявлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростовання висновків суду першої інстанції.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, то згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2023 року про поворот виконання рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 23 січня 2024 року.

Судді: