Ухвала

від 17.01.2024 по справі 553/1820/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/1820/20 Номер провадження 11-кп/814/1007/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю: прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

та його захисник адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Полтава матеріали клопотання по кримінальному провадженню № 12020270010000597 за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2023 року ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2023 року клопотання прокуроразадоволено.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходузадоволено частково.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходувідмовлено.

Продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 15 січня 2024 рокуз застосуванням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 402600 грн. 00 коп.

Продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 60 днів, до 15 січня 2024 рокуз застосуванням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 402600 грн. 00 коп.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що ризики, передбаченіст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених та його продовження, не втратили актуальність та продовжують існувати, відтак застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та не буде сприяти повному та об`єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, доказів існування обставин, які свідчать про неможливість подальшого тримання під вартою обвинувачених в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23", як і даних, що свідчать про зміну та виникнення на даний час таких нових обставин, які можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинувачених та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, як і даних, що обвинувачені за станом здоров`я чи з інших об`єктивних підстав не мають можливості утримуватись в умовах установи попереднього ув`язнення, стороною захисту не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотань прокурора та не знайшов підстав для задоволення клопотань захисників обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, в процесі якого допитано свідків, частину потерпілих, деякі з яких заявили про відсутність матеріальних претензій до обвинувачених з огляду на повернення їм викрадених транспортних засобів, досліджено питому частину доказів сторони обвинувачення.

Враховуючи конкретні обставини справи та стадію судового розгляду, період, що минув з часу інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу обвинувачених, обсяг та характер встановлених у судовому засіданні ризиків, передбаченихст. 177 цього Кодексу, запобіганням яким обґрунтована необхідність продовження застосування до кожного з них запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтування, наведені обвинуваченими та їх захисниками щодо доцільності зменшення розміру застави, суд у відповідності з нормою ч. 3ст. 183 КПК Українипри постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе зменшити обвинуваченим розмір застави, визначивши її у межах розміру, передбаченого п. 3 ч. 5ст. 182 КПК України, а саме 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 402600 грн. 00 коп., що, на думку суду, здатне достатньою мірою забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу , якою щодо обвинуваченого ОСОБА_10 змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

До початку апеляційного розгляду на адресу Полтавського апеляційного суду надійшла заява від захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_9 , погоджена з обвинуваченим ОСОБА_10 , про відмову від апеляційної скарги, так як ОСОБА_10 вніс заставу та в даний час звільнений з під варти.

Адвокат ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомлені про час дату і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду скарг.

Вивчивши доводиклопотання провідмову відапеляційної скарги,вислухавши думкупрокурора,адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 пронеобхідність задоволення клопотання, колегіясуддів дійшлависновку,що апеляційнепровадження вцій частині необхідно закрити у зв`язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги.

В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу , якою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що його підзахисний раніше не судимий, наявні у справі документи свідчать про те, що він має постійне місце проживання, де зареєстрований, має дружину та неповнолітню дитину, мати похилого віку, яка потребує догляду, є інвалідом 2 групи та потребує обстеження та оперативного лікування у мовах спеціалізованого нейрохірургічного закладу, що неможливо в умовах медичної частини слідчого ізолятора, його вина не доведена, а пред`явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена належними доказами.

Вважає тримання ОСОБА_7 під вартою незаконним та не обґрунтованим, оскільки жоден ризик, передбачений ст. 177 КК України, прокурором не доведений.

Розмір застави, на думку захисника, є завідомо непомірним для обвинуваченого, який отримує мінімальну соціальну допомогу , як інвалід ІІ групи, а тому вважає за можливе зменшити розмір застави.

Позиція учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_11 свою апеляційну скаргу підтримали.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.404КПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.177КПКУкраїни підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199КПКУкраїни суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону судом дотримані в повному обсязі.

Так, під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою суд з`ясував, що ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також з урахуванням того, що під судового розгляду ризики, передбачені ст. 177 КПК України, при наявності яких приймалося рішення про застосування та про продовження запобіжного заходу, не змінились, дійшов правильного висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою обом обвинуваченим.

Так, обґрунтовуючи прийняте рішення місцевий суд врахував, що ОСОБА_7 одружений, має на утриманні малолітню дитину, у нього є мати похилого віку, постійне місце проживання та ряд захворювань, у зв`язку з якими він є інвалідом 2 групи, взяв до уваги, що до затримання не мав офіційного місця роботи, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно положеньст. 12 КК Українивіднесені до категорії особливо тяжких злочинів, що вчинені в складі організованої групи.

З огляду на вищенаведене, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, його вік, репутацію, майновий і сімейний стан, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи доводи, наведені захисниками обвинуваченого на обґрунтування заперечень проти клопотань прокурора та на обґрунтування власних клопотань, суд враховує, що відомості про особу, в тому числі щодо матеріального та сімейного становища обвинувачених, існували на час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовження, цим обставинам надавалась оцінка та вони були враховані під час застосування запобіжного заходу щодо кожного з них.

Також суд зазначив, що наявні у справі документи свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання, де зареєстрований, має дружину та неповнолітню дитину, мати похилого віку.

Наявні у справі медичні документи об`єктивно підтверджують наявність у ОСОБА_7 ряду захворювань.

Водночас документи щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 не містять висновків щодо неможливості подальшого його утримання за станом здоров`я в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" та неможливість забезпечення надання необхідної медичної допомоги та лікування, не містить подібних висновків також і висновок комісійної судово-медичної експертизи № 279/21 від 06.12.2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .. Не надано таких і апеляційному суду.

Дані про особу обвинуваченого, як вбачається з наведеного вище, враховані судом при продовженні запобіжного заходу належним чином , як і неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів з наведенням відповідних мотивів в оскаржуваній ухвалі.

Нових обставин, які б не були предметом розгляду судом першої інстанції при вирішення питання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , апелянтом не наведено.

Застава судом визначена з урахуванням вимог ст. ст. 182, 183 КПК України, відповідає меті запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та не є непомірною, а тому підстав для зменшення розміру застави колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про необхідність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , а тому вважає їх безпідставними.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді судом клопотання прокурора щодо ОСОБА_7 , які б слугували підставою для скасування ухвали суду, колегією суддів не встановлено, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 закрити у зв`язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ОСОБА_4