ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2024 р. Справа №907/466/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого суддіПлотніцького Б.Д.
суддів Зварич О.В.
Кравчук Н.М.
за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.
розглянув заяву представника Господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево - адвоката Ігнатенка С.С. б/н від 15.12.2023 про ухвалення додаткового судового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЦЕНРОДЕ, м.Київ
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.09.2023 (суддя Андрейчук Л.В.)
у справі №907/466/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЦЕНРОДЕ, м.Київ
до відповідача: Господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево
про стягнення заборгованості в розмірі 3 737 719,88 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Муха Д. О.
від відповідача : не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 апеляційну скаргу ТОВ ВАТЦЕНРОДЕ залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.09.2023 у справі №907/466/23 залишено без змін.
18.12.2023 в системі Електронний суд надійшла заява ГТ у формі ТОВ Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу від 15.12.2023, якою заявник просить стягнути з ТОВ ВАТЦЕНРОДЕ, м.Київ відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 093,45грн.
У зв`язку з перебуванням суддів-членів колегії у відпустках з 15.12.2023 по 29.12.2023, вказана заява не могла бути призначена до розгляду у строки, передбачені ГПК України. Відтак, колегія суддів винесла ухвалу про прийняття заяви до провадження та призначення до розгляду після закінчення періоду відпустки.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.01.2024, заяву ГТ у формі ТОВ Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.01.2024 о 10год.30хв.
У судове засідання 10.01.2024 з`явився представник позивача. Заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 2 000,00грн.
Представник відповідача (заявника) у судове засідання не з`явився. Просив суд розглянути матеріали поданої заяви без його участі. Одночасно, підтримав вимоги, заявлені у заяві про прийняття додаткового рішення та просив їх.задоволити.
Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст.35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.
Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст.222 ГПК України.
В обґрунтування вимог поданої заяви, ГТ у формі ТОВ Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево зазначає, що внаслідок розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач поніс судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 12 093,45грн., про що було зазначено у відзиві на апеляційну скаргу та надано (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом.
08.01.2024 у системі «Електроний суд» надійшло клопотання представника позивача ТОВ «ВАТЦЕНРОДЕ» про зменшення розміру судових витрат до 2 000,00грн. Відповідач обґрунтовує своє клопотання тим, що вартість наданих послуг, вказаних у п.2 Детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, є неспівмірною із виконаною роботою, оскільки є аналогічною за змістом вже виконаній раніше роботі. Пункти 4-6 Детального опису робіт (послуг), серед яких вказано «складання клопотання про долучення до справи доказу реєстрації стороною електронного кабінету та письмових пояснень», не можуть відноситись до судових витрат, оскільки реєстрація електронного кабінету відносить до обов`язку відповідача, передбаченого чинним ГПК України, а, відтак, вказане порушення та додаткова робота для представників виникла саме з вини відповідача. Також такий вид робіт призвів до відкладення судового засідання та наявність додаткового судового засідання відповідно.
10.01.2024 у системі «Електроний суд» надійшли заперечення відповідача проти клопотання ТОВ «ВАТЦЕНРОДЕ», у яких заявником наголошено на безпідставності тверджень позивача, викладених у клопотанні. Заявник наголошує на співмірності витрат на правничу допомогу, вважає витрачений адвокатом час на надання послуг реальним та обґрунтованим. Заяви про прийняття додаткових рішень, подані до суду першої інстанції та в апеляційний суд, не є аналогічними за змістом, оскільки ґрунтуються на різних фактичних обставинах справи та підтверджуючих документах, а також до них подаються різні пакети документів, які потребували опрацювання адвокатом відповідача.
Заявник вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу адекватним складності спору та ринковим цінам на правничу допомогу (з урахуванням кваліфікації адвоката) та звертає увагу суду на правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, у якому зазначено, що стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсацією стороні понесених збитків, але, у певному сенсі, має спонукати іншу сторону утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Розглянувши заяву ГТ у формі ТОВ Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 093,45грн., колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне:
Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими ст.34 та гл.9 розд.III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Відповідно до ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У даному випадку, в суді апеляційної інстанції розглядалась апеляційна скарга на рішення Господарського суду Закарпатської області, яким провадження у справі №907/466/23 в частині стягнення з відповідача ГТ у формі ТОВ Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево на користь ТОВ ВАТЦЕНРОДЕ, м.Київ 2 277 404,62 грн. (основної заборгованості за договором будівельного підряду №1908-01 від 28.08.2019) закрито. У задоволенні решти вимог відмовлено повністю.
Постанова суду прийнята 13.12.2023, а 15.12.2023 представник позивача у системі «Електронний суд» сформував заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 12 093,45грн, до якої долучив докази на підтвердження понесених витрат. Про наміри подачі відповідної заяви, відповідачем було заявлено у відзиві на апеляційну скаргу.
Враховуючи зазначене, звернення відповідача з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №907/466/23 з наданням відповідних доказів понесення витрат на надання професійної правничої допомоги здійснено у строки, передбачені ч.8 ст.129 ГПК України.
Згідно з ч.ч.3-5 ст.126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
У підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником (відповідачем) надано наступні документи: копію статуту АО «Греца і партнери» від 2020, копію Договору про надання правової допомоги від 30.10.2020, копію Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 10.11.2022, копію детального опису робіт (послуг), наданих адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у справі №907/466/23, копії актів виконаних робіт, копії виставлених рахунків та копії платіжних інструкцій про оплату юридичних послуг.
Також, в матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АО №1091894 від 16.06.2023, відповідно до якого адвоката Ігнатенко С.С.. уповноважено представляти інтереси Заводу «Флекстронікс ТЗОВ», зокрема, і у Західному апеляційному господарському суді на підставі Договору б/н від 30.10.2020.
Відповідно до п.11.2.3 статуту АО «Греца і партнери», адвокат Ігнатенко С.С. (який приймав участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, складав документи, подані до суду апеляційної інстанції, приймав участь у судових засіданнях та, яким подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення) є учасником-партнером адвокатського об`єднання, відтак, згідно п.5.1 Договору про надання правової допомоги клієнт сплачує за послуги, надані партнером об`єднання 20дол США за годину роботи. Додатковою Угодою вказаний пункт було змінено, та передбачено, що клієнт сплачує за послуги, надані партнером об`єднання оплачує 40дол США за годину роботи. Пунктом 5.2 Договору зафіксовано, що Оплата здійснюється у національній валюті Україні гривні, за курсом Міжбанку, а у разі якщо він не визначений за офіційним курсом НБУ на день виставлення рахунку
Судом встановлено, що 14.11.2023 між Сторонами Договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.10.2020 складено та підписано Акт виконаних робіт №003515, за яким виконавець надав, а клієнт прийняв послуги з надання правової (правничої) допомоги, пов`язані з розглядом апеляційної скарги ТОВ «ВАТЦЕНРОДЕ» на рішення господарського суду Закарпатської області від 13.09.2023 у справі №907/466/23 на загальну суму 9 445,25грн. Послуги, які надані клієнту згідно акту: складання та подання до апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; аналіз апеляційної скарги ТОВ «ВАТЦЕНРТОДЕ» та складання письмового відзиву; участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні 08.11.2023; складання та подання до апеляційного суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказу реєстрації електронного кабінету; складання та подання до апеляційного суду письмових додаткових пояснень по справі №907/466/23.
13.12.2023 між Сторонами Договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.10.2020. складено та підписано Акт виконаних робіт №003589, за яким виконавець надав, а клієнт прийняв послуги з надання правової (правничої) допомоги, пов`язані з розглядом апеляційної скарги ТОВ «ВАТЦЕНРОДЕ» на рішення господарського суду Закарпатської області від 13.09.2023 у справі №907/466/23 на загальну суму 2 648,20грн. Послуги, які надані клієнту згідно акту: участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 22.11.2023 та підготовка проекту заяви про ухвалення додаткової постанови по справі №907/466/23 щодо розподілу витрат на правничу допомогу, понесених в апеляційному суді.
До складених актів виконаних робіт виставлені рахунки:
- №003515 від 14.11.2023 на оплату наданих послуг на суму 9 445,25грн;
- №003589 від 13.12.2023 на оплату наданих послуг на суму 2 648,20грн.
Вказані вище рахунки були оплачені клієнтом (відповідачем), що підтверджується копією платіжної інструкції №7530 від 06.12.2023 про оплату юридичних послуг згідно рахунку 003515 від 14.11.2023 на суму 9 445,25грн та копією платіжної інструкції №7678 від 15.12.2023 про оплату юридичних послуг згідно рахунку №003589 від 13.12.2023 на суму 2 648,20грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.ст.1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однак слід зазначити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
08.01.2024 у системі «Електроний суд» надійшло клопотання представника позивача ТОВ «ВАТЦЕНРОДЕ» про зменшення розміру судових витрат до 2 000,00грн.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку, суд, керуючись зазначеною статтею ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі ст.74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову було стягнення 3 737 719,88грн. Рішенням господарського суду провадження у справі в частині стягнення з відповідача Господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЦЕНРОДЕ, м.Київ 2 277 404,62 грн. (основної заборгованості за договором будівельного підряду №1908-01 від 28.08.2019 року) закрито. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. Зазначене рішення залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції. Зараз заявлено до стягнення 12 093,45грн за надання правової допомоги під час розгляду апеляційної скарги рішення суду. Розгляд апеляційної скарги відбувався за участю представника відповідача (заявника заяви) у режимі відеоконференції. Відповідач направив суду відзив на апеляційну скаргу, заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, клопотання про долучення доказів, додаткові пояснення у справі, а також заяву про ухвалення додаткового рішення, заяву про розгляд справи без його участі та заперечення на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Надавши оцінку наданим відповідачем доказам в обґрунтування понесених витрат на надання правничої допомоги, дослідивши обсяг виконаних робіт представником відповідача по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у даній справі, здійснивши порівняльний аналіз заявлених до стягнення суми витрат на послуги професійної правничої допомоги, понесених стороною під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, із кількістю та вартістю послуг, які надані відповідачу його представником, а також з урахуванням доводів та тверджень представника позивача, викладених у заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та судовому засіданні, апеляційний господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат що підлягають відшкодуванню, а відтак, часткове задоволення заяви представника Господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево - адвоката Ігнатенка С.С. та стягнення з позивача на користь відповідача 6 000,00 грн. у відшкодування витрат на послуги професійної правничої допомоги під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.126, 129, 244, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Заяву представника Господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Флекстронікс ТЗОВ, м.Мукачево - адвоката Ігнатенка С.С. б/н від 15.12.2023 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №907/466/23 - задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЦЕНРОДЕ (код ЄДРПОУ 39030336, 01033, м. Київ, вул. Антоновича, б. 29, пов. 6, каб. 605) на користь Господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Флекстронікс ТЗОВ (код ЄДРПОУ 32221224, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська - бічна, буд. 4) витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 6 000,00 грн. (шість тисячь гривень 00 копійок).
3. На виконання додаткової постанови місцевому господарському суду видати наказ.
4. Матеріали справи №907/466/23 повернути до Господарського суду Закарпатської області.
5. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків передбачених ст. 288 ГПК України.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 15.01.2024 по 19.01.2024, повний текст додаткової постанови складено та підписано 22.01.2024
Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.
СуддіЗварич О.В.
Кравчук Н.М.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2024 |
Оприлюднено | 25.01.2024 |
Номер документу | 116477529 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Плотніцький Борис Дмитрович
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Плотніцький Борис Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні