Постанова

від 22.01.2024 по справі 927/984/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2024 р. Справа№ 927/984/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2023

у справі № 927/984/23 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Економі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс"

про стягнення 130 653,01 грн,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Економі" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс" про стягнення 130 653,01 грн, з яких: 109 224,00 грн заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 11/10/22 від 11.10.2022; 13615,59 грн пені за період з 01.12.2022 - по 01.06.2023, нарахованої на підставі п. 5.7. договору; 5802,50 грн інфляційних втрат та 2010,92 грн трьох відсотків річних, нарахованих за період з 01.12.2022 - по 12.07.2023 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2023 позовні вимоги задоволено повністю; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Економі" 109 224,00 грн боргу, 13 615,59 грн пені, 5802,50 грн інфляційних втрат, 2010,92 грн трьох відсотків річних, 2684,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомоги.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів в їх сукупності, довів порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо розрахунку за отриманий товар в сумі 109 224,00 грн. У зв`язку з чим, позивачем правомірно нараховані та заявлені до стягнення з відповідача окрім суми основного боргу, 13615,59 грн пені, 2010,92 грн 3% річних та 5802,50 грн інфляційних втрат.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2023 у справі № 927/984/23.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано того, що відповідач не має змоги сплатити заборгованість за поставлений позивачем товар з причини недодержування своїх обов`язків контрагентом відповідача.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач наголошує на тому, що недодержанням своїх обов`язків контрагентом відповідача не є підставою для невиконання останнім свої договірних зобов`язань перед позивачем.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2023 у справі № 927/984/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/984/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2023 у справі № 927/984/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2023 у справі № 927/984/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Економі" (продавцем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс" (покупцем, відповідачем) укладено договір № 11/10/22 купівлі-продажу (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язався прийняти й оплатити тканинну частину компенсаторів, визначену в п. 1.2. цього договору, надалі - товар.

Найменування (опис) товару, виробник, одиниці виміру, кількість та ціна товару визначаються у специфікаціях (додатки до договору), які є невід`ємною частиною цього договору, та підписуються сторонами окремо (п. 1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору ціна на товар встановлюється за домовленістю сторін та визначається в відповідній специфікації (додаток до договору) за замовленням на кожну партію товару окремо. Ціна товару включає витрати, пов`язані з упаковкою, маркуванням, доставкою до місця призначення, вантаженням, зберіганням, що понесені продавцем.

У п. 3.2 договору сторони визначили, що ціна на узгоджену партію товару, вказана в відповідній специфікації (додаток до договору), є остаточною і не змінюється. Специфікація (додаток до договору) набирає чинності після підписання обома сторонами в порядку, передбаченому п. 7.2 цього договору.

Ціна договору визначається сумою вартості всіх партій товару, поставлених продавцем протягом строку дії договору та вказаних у видаткових накладних (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору оплата товару здійснюється на наступних умовах, якщо інші умови оплати не обумовлені сторонами в специфікаціях (додатки до договору): 70 % передоплата вартості товару; 30 % в строк до 14 календарних днів з моменту фактичного одержання товару.

Підпис уповноваженої особи покупця в видатковій накладній на отримання товару є одночасно підтвердженням покупця факту прийому від продавця товару по його кількості та якості (п. 4.4 договору).

Право власності на товар, ризик його випадкової загибелі або ушкодження переходить від продавця до покупця в момент підписання представником видаткової накладної (п. 4.5 договору).

Сторони в п. 5.7 договору передбачили, що при порушенні покупцем термінів оплати, крім випадків визначених в п. 3.5 цього договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу. Для розрахунку приймається облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Сплати неустойки (штрафу, пені), відсотків не звільняє сторони від виконання зобов`язання за Договором в натурі (п. 5.9 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 7.1 договору).

11.10.2022 між сторонами складена специфікація № 1, яка є додатком № 1 до спірного договору, за умовами п. 1 якої сторони визначили загальну вартість товару, що передається, в сумі 364080,00 грн, в т.ч. ПДВ 60680,00 грн.

У п. 2 специфікації № 1 сторони визначили порядок оплати: передплата у розмірі 30 % від загальної вартості товару, яка зазначена в цій специфікації (додаток до договору); 40 % - по факту готовності до відвантаження; остаточний розрахунок 30 % від загальної вартості товару, яка зазначена у цій специфікації (додаток до договору), в строк до 14 календарних днів з моменту фактичного одержання товару.

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між ТОВ "Інженерний центр "Економі" та ТОВ "Джі Ес Сервіс" склались відносини з купівлі-продажу товару, які врегульовані §1 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Суд, враховуючи зміст п.7.1 договору встановив, що на момент вирішення спору цей Договір є чинним, за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження його дострокового припинення сторонами в установленому законом порядку.

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості товару, переданого за Договором, неустойки (в формі пені) за порушення грошових зобов`язань по своєчасному розрахунку за цей товар, а також відсотків річних та інфляційних втрат, право на нарахування та стягнення яких обумовлені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Тобто до обставин, які входять до предмету доказування в даній справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт передачі товару, погодженого сторонами; порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати за переданий та отриманий ним товар; наявність достатніх правових підстав для застосування до нього штрафних санкцій (неустойки), стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за фактом порушення грошових зобов`язань.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачене розстрочення платежу.

Позивач виставив до сплати відповідачу рахунок-фактуру № 279-10-22 від 11.10.2022 за передачу товару вартістю 364 080,00 грн (з ПДВ).

25.10.2022, відповідач здійснив передплату за товар у розмірі 254 856,00 грн, що складає 70 % від загальної вартості товару, обумовленої сторонами у специфікації № 1, що підтверджується копією виписки банку за 25.10.2022 з призначенням платежу "оплата за компенсатори згідно рах. № 279-10-22 від 11.10.2022".

На виконання умов договору продавець передав, а покупець отримав обумовлений товар вартістю 364 080,00 грн, про що свідчить двостороння видаткова накладна № 294-11 від 16.11.2022.

Умовами п. 2 специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) сторони встановили наступний порядок оплати: передплата у розмірі 30 % від загальної вартості товару, яка зазначена в цій специфікації (додаток до договору); 40 % - по факту готовності до відвантаження; остаточний розрахунок 30 % від загальної вартості товару, визначеного специфікацією (додаток до договору), в строк до 14 календарних днів з моменту фактичного одержання товару.

Враховуючи зміст п. 2 специфікації № 1, остаточний розрахунок 30 % від загальної вартості за видатковою накладною № 294-11 від 16.11.2022, що складає 109 224,00 грн, настав - 30.11.2022.

Відповідач в свою чергу, не виконав своє договірне зобов`язання, за отриманий товар в сумі 109224,00 грн своєчасно не розрахувався.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2023 позовні вимоги задоволено повністю; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Економі" 109 224,00 грн боргу, 13 615,59 грн пені, 5802,50 грн інфляційних втрат, 2010,92 грн трьох відсотків річних, 2684,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомоги.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір, до виконання якого застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За договором поставки, згідно приписів ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було вищезазначено, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, зокрема здійснивши поставку обумовленого товару відповідачу на загальну суму 364 080,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 294-11 від 16.11.2022, яка підписана позивачем та відповідачем без зауважень.

Відтак, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за договором.

Враховуючи умови договору щодо строку оплати товару, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Встановивши відсутність доказів своєчасної оплати відповідачем заборгованості у сумі 109 224,00 грн, місцевий господарський суд правомірно визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у вищезгаданому розмірі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, крім основної заборгованості, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 13615,59 грн пені за період з 01.12.2022 - по 01.06.2023, нарахованої на підставі п. 5.7. договору; 5802,50 грн інфляційних втрат та 2010,92 грн трьох відсотків річних, нарахованих за період з 01.12.2022 - по 12.07.2023 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Сторони, в п 5.7 договору передбачили, що при порушенні покупцем термінів оплати, крім випадків визначених в п. 3.5. цього Договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем вірно здійснений розрахунок інфляційних втрат, 3 % річних та пені, нарахованих на заборгованість відповідача, який відповідає вимогам умов договору та чинного законодавства.

Судова вважає безпідставними доводи відповідача щодо неможливості виконання зобов`язання по оплаті за переданий йому товар, що зумовлене наявністю заборгованості перед відповідачем іншого товариства, оскільки договірні відносини з іншими суб`єктами господарювання не можуть впливати на виконання відповідачем зобов`язань по спірному правочину та звільняти його від відповідальності за їх неналежне виконання.

Відтак, місцевий господарський суд надав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права та матеріального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Сервіс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2023 у справі № 927/984/23 - без змін.

Матеріали справи № 927/984/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Ю.Б. Михальська