Ухвала

від 22.01.2024 по справі 910/8713/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.01.2024Справа № 910/8713/23За заявою Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/8713/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеанда і К"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 1053323,45 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Жабровець О.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023, позов задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеанда і К" 146537,16 грн 3% річних, 906786,29 інфляційних втрат та 12639,88 грн судового збору.

На електронну адресу суду 07.12.2023 від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, в якому заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі №910/8713/23.

Розпорядженням №05-23/1304/23 від 07.12.2023 керівника апарату Господарського суду міста Києва було призначено здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із відпусткою судді Бойка Р.В.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 вказану заяву передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Проте, згідно з даних спеціальної системи "Діловодство спеціалізованого суду" матеріали справи №910/8713/23 04.09.2023 були скеровані до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги поданої Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у даній справі.

Ухвалою суду від 12.12.2023 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/8713/23 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

Після повернення матеріалів справи №910/8713/23 до Господарського суду міста Києва ухвалою від 09.01.2024 було прийнято до розгляду заяву відповідача про відстрочку виконання рішення у даній справі, судове засідання призначено на 22.01.2024.

Крім того, 08.01.2024 на виконання рішення суду у даній справі Господарським судом міста Києва було видано наказ.

Суд приймає до уваги, що на засіданні Кабінету Міністрів України 02.05.2023 Уряд ухвалив розпорядження, яким передбачається реорганізувати ДП "НАЕК "Енергоатом" шляхом перетворення в АТ "НАЕК "Енергоатом", 100 % акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.

План перетворення ДП "НАЕК "Енергоатом" на акціонерне товариство затверджений розпорядженням КМУ від 27.06.2023 № 571-р.

Кабінет Міністрів України на засіданні 29.12.2023 прийняв постанову №1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Також Кабінет Міністрів затвердив статут акціонерного товариства, положення про наглядову раду та положення про принципи формування наглядової ради.

Згідно з рішенням Уряду, акціонерне товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства.

Через систему електронний суд 22.01.2024 позивачем були подані заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення.

У судове засідання 22.01.2024 представник позивача не з`явився, проте у своїх запереченнях на заяву просив суд розглянути заяву без участі його представника.

Представниця відповідача у судовому засіданні 22.01.2024 наголосила на тому, що основна заборгованість була пов`язана із Запорізькою атомною електричною станцією на яку позивачем були нараховані 3% та інфляція та присуджено до стягнення з відповідача в межах справи №910/8713/23. Представниця просила суд відстрочити виконання рішення у даній справі на 6 місяців з моменту набрання чинності рішенням (до 23.04.2024), а також вказала на те, що наразі товариство залучає іноземних інвесторів за для отримання додаткових коштів та розрахунку з боргами.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, враховуючи усні пояснення представниці відповідача у судовому засіданні 22.01.2024, а також приймаючи до уваги заперечення позивача, суд зазначає наступне.

Подана заява про відстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що дохід АТ "НАЕК "Енергоатом" на 99 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами - атомними електростанціями.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, який був неодноразово продовжений Указами Президента України.

04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" АТ "НАЕК "Енергоатом" (далі - ВП ЗАЕС) були захоплені військовими формуваннями російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації.

Енергодарська міська територіальна громада (код: UA23040110000019947), в межах якої розташовані виробничі потужності відповідача, включена до "Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (пп. "Василівський район" п. 4 "Запорізька область" р. ІІ "Тимчасово окуповані російською федерацією території України" цього Переліку), з зазначенням дати виникнення можливості бойових дій: 04.03.2022.

06.06.2023 російська армія підірвала дамбу Каховської ГЕС. Ситуація з безпекою на Запорізькій АЕС погіршується через зниження рівня води у Каховському водосховищі. Нестача води у басейнах витримки ЗАЕС може призвести до розігріву палива в реакторі, і це може призвести до його розплавлення, і як наслідок - до радіаційних викидів.

04.07.2023 о 01:21 год Запорізька АЕС втратила живлення з основної зовнішньої лінії електропередачі, напругою 750 кВ, та повідомлено про підготовку рф провокацій та можливого терористичного акту, який спричинить викид радіації на найбільшій в Європі і третій у світі за сукупною потужністю АЕС. Так, підрив Запорізької АЕС може призвести до найбільшої техногенної катастрофи усіх часів.

З моменту окупації ВП "Запорізька АЕС" працювала в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях.

Таким чином, на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії.

Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. Так відповідач вказує, що за 2022 рік АТ "НАЕК "Енергоатом" отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік).

На обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду відповідач зазначив, зокрема, що негайне виконання АТ "НАЕК "Енергоатом" судового рішення може спричинити невиконання АТ "НАЕК "Енергоатом" спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення.

В той же час, невиконання ПСО унеможливить досягнення основної мети покладення таких обов`язків - забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки; загрожує нормальному функціонуванню ринку електричної енергії України та катастрофічно впливає на стан соціального благополуччя населення України.

Позивач заперечуючи проти заяви відповідача зазначив, що останнім не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду у даній справі, а посилання на тяжке фінансове становище не є тими виключними обставинами, які б давали достатні підстави для відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (ч.ч. 5-6 Господарського процесуального кодексу України).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Водночас суд зазначає, що через масові ракетні удари з боку російської федерації по об`єктам інфраструктури України, їх пошкодженням, в нашій країні існує проблема з енергопостачанням. У зв`язку із дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. Тоді як, метою діяльності Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є безпечне та надійне виробництво електроенергії задля енергетичної безпеки, енергонезалежності, безпеки життєдіяльності персоналу та населення, сталого розвитку економіки та без вуглецевого енергетичного майбутнього України.

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" створено у жовтні 1996 року.

Компанія є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицької ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми).

"Енергоатом" забезпечує більше 55 % потреби України в електроенергії.

Організаційно-правова форма НАЕК "Енергоатом" - державне підприємство.

Засновник - Кабінет Міністрів України. Підприємство утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" від 17.10.1996 № 1268 на базі майна атомних електростанцій та їхніх інфраструктур - ВО "Запорізька АЕС", ВО "Південноукраїнська АЕС", ВО "Чорнобильська АЕС", ВО "Рівненська АЕС", ВО "Хмельницька АЕС". У 2001 році Чорнобильську АЕС виведено зі складу НАЕК "Енергоатому".

У 2021 році Кабінет Міністрів України розпорядженням від 20.01.2021 № 50-р взяв на себе функції з управління єдиним майновим комплексом НАЕК "Енергоатому".

Основні види економічної діяльності детально викладено у статуті НАЕК "Енергоатому", зокрема: Підприємство утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1996 № 1268 на Компанію покладено функції експлуатуючої організації. Завданнями Енергоатому є безпечне виробництво електроенергії, підвищення рівня безпеки діючих енергоблоків АЕС та продовження терміну їх експлуатації, будівництво енергоблоків АЕС та зняття їх з експлуатації, придбання свіжого і вивезення відпрацьованого ядерного палива, створення національної інфраструктури поводження з опроміненим ядерним паливом, фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів, підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, вирішення соціальних питань працівників тощо.

НАЕК "Енергоатом" входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави").

НАЕК "Енергоатом" належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких є об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки".

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказано, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Під час розв`язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.

Судом враховано, що у даній справі сума заборгованості складається із 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, суд бере до уваги пояснення представниці відповідача, щодо того, що основна сума боргу на яку нараховано позивачем 3% річних та інфляційні втрати пов`язана з договірними відносинами між позивачем та "Запорізькою АЕС", як підрозділом відповідача, що було встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/11473/21.

За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про достатність підстав для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення та, встановлюючи строк такого відстрочення до 23.04.2024 враховує вимоги ч. 5 вказаної статті.

При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу відповідача у стан неплатоспроможності.

При вирішенні питання строку відстрочки суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду до 23.04.2024 не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача.

Керуючись статтями 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" про відстрочення виконання рішення у справі 910/8713/23 задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8713/22 до 23.04.2024.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.