Ухвала

від 23.01.2024 по справі 914/2530/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

23.01.2024 Справа № 914/2530/19

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні заяви Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» та Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.)

про:покладення на керівника боржника солідарної відповідальності в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутствау справі:№ 914/2530/19за заявою:Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» (ідентифікаційний код 35227695)

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Пукач М. В.

Представники:

Кредитора-1:Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» не з`явивсяКредитора-2:Головного управління ДПС у Львівській області не з`явивсяКредитора-3:Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-Комплект» Гевяк П. І. адвокатЛіквідатор:Коляда В. І. арбітражний керуючий

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 р. відкрито провадження у справі № 914/2530/19 за заявою Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про банкрутство ТзОВ «Укртрансальянс».

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Укртрансальянс» оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 24.12.2019 р. за № 64392.

14.01.2021 р. до суду за вх. № 104/24 від Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» надійшла заява від 11.01.2021 р. № 17/06-06 про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Постановою Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 р. ТзОВ «Укртрансальянс» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; скасовано всі арешти, накладені на майно ТзОВ «Укртрансальянс» чи інші обмеження щодо розпорядження його майном; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мельника Ю. А.

Повідомлення про визнання ТзОВ «Укртрансальянс» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 09.02.2021 р. за № 65894.

14.05.2021 р. до суду за вх. № 11266/21 від Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) надійшла заява від 13.05.2021 р. про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

24.06.2021 р. до суду за вх. № 14646/21 від представника Романчука А. Я. надійшло пояснення в якому він зазначив про відсутність порушення керівником ТзОВ «Укртрансальянс» Романчуком А. Я. вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 07.03.2023 р. (з урахуванням ухвали суду від 08.03.2023 р. про виправлення описки) задоволено заяву ТзОВ «Безпека-Комплект» від 06.03.2023 р. про заміну кредитора правонаступником; замінено кредитора - Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) правонаступником - ТзОВ «Безпека-Комплект»; розгляд справи відкладено

Ухвалою суду від 04.05.2023 р. відсторонено арбітражного керуючого Мельника Ю. А. від виконання повноважень ліквідатора ТзОВ «Укртрансальянс» за його заявою; ліквідатором ТзОВ «Укртрансальянс» призначено арбітражного керуючого Коляду В. І.

Розглянувши заяви ПАТ «Енергомашспецсталь» та Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.), правонаступником якого є ТзОВ «Безпека-Комплект», про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, пояснення представника Романчука А. Я. від 24.06.2021 р. на вказані заяви, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що заяви ПАТ «Енергомашспецсталь» та Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В поданих заявах кредитори ПАТ «Енергомашспецсталь» та Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) просять суд визнати керівника боржника ОСОБА_1 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 914/2530/19 про банкрутство ТзОВ «Укртрансальянс».

В обґрунтування вказаних вимог, Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) зазначає, що ознаки зі стійкої фінансової неплатоспроможності ТзОВ «Укртрансальянс» виявлено з 01.01.2017 р., проте керівник боржника з 31.01.2017 р. не звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство останнього.

ПАТ «Енергомашспецсталь» заяву обґрунтовує тим, що постановою приватного виконавця Білан С. В. від 10.12.2019 р. у виконавчому провадженні № 60316441, яке було відкрито 15.10.2019 р. на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 27.12.2018 р. у справі №914/2481/17, повернено ПАТ «Енергомашспецсталь» виконавчий документ, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, що, на думку кредитора, свідчить про неможливість виконання боржником грошових зобов`язань перед кредитором у цей період часу. Крім того, за зверненням Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) та на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 03.05.2017 р. у справі № 914/299/17, 22.10.2018 р. відкрито виконавче провадження № 57493205, у якому постановою приватного виконавця від 09.06.2020 р. виконавчий документ повернено стягувачу, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Отже, кредитор стверджує, що в період з 22.10.2018 р. до 09.06.2020 р. у боржника було відсутнє майно, необхідне для повного задоволення вимог наявних кредиторів, в підтвердження чого покликається на матеріали фінансового звіту щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТзОВ «Укртрансальянс», виконаного ПП «Каштан ЛВ» 24.02.2020 р. За таких обставин вважає, що керівник боржника повинен був не пізніше 21.11.2019 р. звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, чого зроблено не було, а тому керівник допустив порушення ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим ОСОБА_1 слід притягти до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства введено в дію з 21.10.2019 р.

Абзацом першим частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

До 21.10.2019 р. правовідносини банкрутства регулювались Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв`язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який втратив чинність з введенням в дію з 21.10.2019 р. Кодексу України з процедур банкрутства, так само встановлювали солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, але у випадку недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з частиною першою статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 6 ст. 95 вказаного Закону).

Водночас Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містив положень про відповідальність за незвернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.

Отже, з введенням в дію з 21.10.2019 р. Кодексу України з процедур банкрутства законодавець як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності) визначивши суб`єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць.

Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 р. у справі № 910/3191/20.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Підставою для вимог про солідарну відповідальність керівника боржника, кредиторами зазначено порушення, прямо визначене ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме - недотримання боржником вимоги щодо обов`язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності (якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами).

А тому суд, для встановлення наведеного порушення, як підстави для застосування солідарної відповідальності, звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.06.2021 р. у справі № 910/2971/20, відповідно до якої необхідним є доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів: порушення визначеного абзацом другим частини шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства місячного строку та наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.

Щодо правил обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства місячного строку та щодо порядку доведення учасником і встановлення судом ознак загрози неплатоспроможності Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 р. у справі № 910/2971/20 зазначив, що «загроза неплатоспроможності як підстава для звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутства не є новелою КУзПБ, а є успадкуванням окремих положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

І Закон, і КУзПБ так визначають загрозу неплатоспроможності - якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів: (1) існування у боржника, щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав; цей строк визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); (2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами (строк виконання яких настав) ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому, з огляду на положення частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (згідно з якими однією із підстав для відмови господарським судом у відкритті провадження у справі є наявність за вимогами кредитора спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження) для існування загрози неплатоспроможності боржника, за відсутності між ним і кредитором спору про право, цей Закон не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, тобто не вимагає прийнятого судового рішення та/або виданого виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

З викладеного випливає висновок, що обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів Боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника».

Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 р. у справі № 910/2971/20 також зазначив, що «особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці другому частини першої цієї статті КУзПБ, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (частина четверта статті 34 КУзПБ, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73)».

Виходячи зі змісту положень частин 1, 3, 4 статті 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У даній справі заявник ПАТ «Енергомашспецсталь» зазначає, що заборгованість, несплата якої обумовила звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі, виникла на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 27.12.2018 р. у справі № 914/2481/17, якою змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 р. про зобов`язання ТзОВ «Укртрансальянс» повернути на адресу ПАТ «Енергомашспецсталь» 8 штук стальних злитків загальною вартістю 49048,82 євро, а саме стягнуто з ТзОВ «Укртрансальянс» на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» 49948,82 євро вартості не повернутого майна. Ухвала суду набрала законної сили 27.12.2018 р.

За таких обставин, з огляду на характер правовідносин між кредитором - ПАТ «Енергомашспецсталь» та боржником - ТзОВ «Укртрансальянс», строк виконання грошового зобов`язання перед кредитором у боржника виник з моменту набрання законної сили ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.12.2018 р. у справі № 914/2481/17, тобто 27.12.2018 р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) та ТзОВ «Укртрансальянс» укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу, на виконання умов якого останнім сплачено передоплату у розмірі 44990,00 євро.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.05.2017 р. у справі № 914/299/17 затверджено мирову угоду, за умовами якої сторонами погоджено загальний розмір заборгованості боржника перед кредитором у розмірі 52500 євро та розстрочено її сплату на один рік, з моменту затвердження цієї мирової угоди.

У зв`язку з невиконанням боржником умов мирової угоди, 19.10.2018 р. кредитором пред`явлено таку до виконання приватному виконавцю, який 22.10.2018 р. відкрив виконавче провадження № 57493205 з виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 03.05.2017 р. у справі № 914/299/17.

Отже, строк виконання грошового зобов`язання перед Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) у боржника виник 03.05.2018 р.

Таким чином, строк виконання боржником зобов`язань одночасно перед двома його кредиторами ПАТ «Енергомашспецсталь» та Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) настав 27.12.2018 р.

Відповідно до висновків, викладених у Фінансовому звіті щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТзОВ «Укртрансальянс», складеному 24.02.2020 р. Приватним підприємством «Каштан ЛВ» за результатами фінансового аналізу боржника, протягом періоду, що аналізувався (2016 р. - 2019 р.), не виявлено ознак дій з приховування чи доведення банкрутства, навмисного погіршення фінансово-господарського стану ТзОВ «Укртрансальянс», неправомірності дій відповідальних осіб боржника.

Як вбачається з матеріалів вказаного Фінансового звіту, за результатами діяльності у 2019 році ТзОВ «Укртрансальянс» отримало чистий прибуток 35,2 тис. грн., при цьому чисті доходи становили 5788,8 тис. грн.

Оборотні активи ТзОВ «Укртрансальянс» станом на 01.01.2019 р. становили 20553,5 тис. грн., при цьому дебіторська заборгованість перед боржником складала 16376,7 тис. грн.

Разом з тим, станом на дату настання строку виконання зобов`язань перед кредиторами (27.12.2018 р.) чинний на той час Закон про банкрутство не встановлював обов`язку керівника в місячний строк звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності і не встановлював солідарну відповідальність останнього, на відміну від Кодексу України з процедур банкрутства.

Термін «не має зворотної дії в часі» означає, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності (рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79,81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України від 13 травня 1997 року №1-зп/1997).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження наявності ознак загрози неплатоспроможності ТзОВ «Укртрансальянс» в період з 27.12.2018 р. до 21.10.2019 р.

Поряд з тим, 16.10.2019 р. між ТзОВ «МАНІ ЕКСПРЕС» (позикодавець) та ТзОВ «Укртрансальянс» (позичальник) укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, строком на три роки, відповідно до п.1.1 та п.1.2 якого позикодавець зобов`язався надати позичальникові грошові кошти у сумі 3000000,00 грн. протягом 15 робочих днів з дня подання позичальником відповідної заяви, але не раніше 01.12.2019 року.

Відповідно до умов цього договору, ТзОВ «Укртрансальянс» звернулося до ТзОВ «МАНІ ЕКСПРЕС» із заявою про видачу кредиту від 23.12.2019 р. № 23/12.

Однак, ТзОВ «МАНІ ЕКСПРЕС», керуючись підпунктом 5 підпункту 3.1.1 пункту 3.1 договору (позикодавець має право відмовити у наданні позики (фінансового кредиту) після підписання договору у випадку порушення відносно позичальника провадження у справі про банкрутство), відмовило ТзОВ «Укртрансальянс» у наданні позики (фінансового кредиту), оскільки 02.01.2020 р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено ухвалу Господарського суду Львівської області у справі № 914/2530/19 (суддя Гутьєва В. В.) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Укртрансальянс», що підтверджується листом ТзОВ «МАНІ ЕКСПРЕС» від 04.01.2020 р.

Зазначені дії керівника боржника свідчать про те, що він діяв добросовісно та обачливо, відповідно до чинного законодавства та обставин, що склалися.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 р. у справі № 903/988/20 дійшов висновку, що якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність станом на 21.10.2019 р. ознак загрози неплатоспроможності, ознак доведення до банкрутства, приховування банкрутства або фіктивного банкрутства ТзОВ «Укртрансальянс».

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, достатніми, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації») одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи те, що заявниками не доведено та судом не встановлено наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника протягом 2019 року, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданих заяв.

Керуючись ст. ст. 2, 34, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 42, 73, 74, 76, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяв кредиторів Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» від 11.01.2021 р. № 17/06-06 та Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) від 13.05.2021 р., правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека-Комплект», про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника - відмовити.

Повна ухвала складена 23 січня 2024 року.

Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя Цікало А.І.