Рішення

від 22.01.2024 по справі 922/4829/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4829/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126) до Релігійної організації "Релігійна громада мусульман м. Харкова" (61052, м. Харків, вул. Ярославська, буд. 31) про стягнення 122713,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Релігійної організації "Релігійна громада мусульман м. Харкова" про стягнення 122713,00 грн., з яких: заборгованість за електричну енергію у розмірі 95384,95 грн., пеня у розмірі 16673,99 грн., 3% річних у розмірі 2114,88 грн., інфляційні втрати у розмірі 8539,18 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №058850 від 01.01.2019 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

07.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заперечення (вх. №33764), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи. У поданих заперечення відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить суд відмовити у задоволенні позову. Разом з тим, просить вжити заходи, визначені законодавством України до позивача, зобов`язавши його зробити перерахунок заборгованості за спожиту електроенергію з урахуванням передбачених діючим законодавством України знижок для релігійних громад та організацій. У поданих заперечення відповідач також стверджує, що починаючи з 2011 року відповідач сплачував за спожиту електроенергію як звичайна юридична особа. Згідно обсягів використаної позивачем електричної енергії, відповідачем було надано рахунки, в яких розрахунок було проведено, виходячи із вартості поставленої електричної енергії для юридичних осіб. Разом з тим, відповідач стверджує, що при розрахунку вартості поставленої електричної енергії позивачу був використаний невірний тариф, оскільки проведений розрахунок вартості спожитої електричної енергії не відповідає умовам виконання зобов`язання з поставки електричної енергії релігійній організації за регульованим тарифом.

14.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №34483), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи. У вказаній заяві по суті справи позивач не погоджується із викладеною відповідачем позицією та просить суд позовні вимоги задовольнити. У поданій відповіді на відзив позивач зазначає, що 01.01.2019 відповідач приєднався до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів шляхом споживання електричної енергії та здійснення оплат за електричну енергію у спірному періоді, а саме оплати за період: листопад 2020 по березень 2022 р. Відтак, позивач вказує, що 01.01.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №058850 та погоджено умови, за якими постачальник продає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару у розмірах, строки та у порядку, що визначені цим договором. Крім того, позивач звертає увагу, що згідно виставлених рахунків за електричну енергію споживачу, нарахування за електричну енергію здійснювалось на підставі переданих данних від АТ "Харківобленерго". Відповідно до інформації щодо об`єктів споживача, яка зазначена у додатку до заяви-приєднання, нарахування за електричну енергію проводилось за двома точками: 1) 62Z2733722536019 за адресом: м. Харків, вул. Ярославська, буд. 31 (комунально-побутові потреби релігійної організації) тариф 1,4 грн. без ПДВ; 2) 62Z7970099790647 за адресом: м. Харків, вул. Ярославська, буд. 31 (де здійснюються будівельні роботи) тариф універсальної послуги як непромисловим споживачам до 50 кВт. Зазначено, що здійснення оплат та відсутність заперечень від відповідача свідчить про визнання обсягів та нарахувань за спожиту електричну енергію за спірний період.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №058850 від 01.01.2019 р. Релігійної організації "Релігійна громада мусульман м. Харкова" (далі - відповідач, споживач) є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі - позивач, постачальник).

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 р., з 01.01.2019 позивач є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови НКРЕКП від 19.06.2018 №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного електричної енергії споживачем у певний період часу електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з пункту 3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Відповідно до пункту 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Пунктом 4.3 Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Вимогами п. 9.1.1 Розділу ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Отже, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем позивач проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вище вимог та показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Пунктом 3.1.7. Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Змістом пункту 3.2.1 Правил визначено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №058850 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції №1 від 01.01.2019 для малих непобутових споживачів визначено EIC-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним оператором системи - 62XO567145339922. Початок постачання електричної енергії 01.01.2019. Додатком до заяви-приєднання визначено об`єкти споживача за двома EIC кодами точки комерційного обліку: 1) 62Z2733722536019 та 2) 62Z7970099790647 за адресою: місто Харків, вул. Ярославська, буд. 31.

Відповідно до п.1.1 договору даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до договору. Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правила роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018.

Згідно з пунктом 2.1 договору за договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Умовами пункту 3.4. договору передбачено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні.

Відповідно до пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозиціє, яка є додатком 3 до договору.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Умовами пункту 5.6. договору передбачено, що інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування.

Відповідно до пункту 5.7. договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за договором, у тому числі у разі її зміни.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Умовами пункту 1 Комерційної пропозиції для малих непобутових споживачів (надалі - Комерційна пропозиція №1) передбачено, що ціна на електричну енергію, що постачається споживачу включає в себе наступні складові: прогнозована ціна закупівлі електричної енергії на ринках електричної енергії ПУП для постачання малим непобутовим споживачам, яка визначається відповідно до "Порядку формування цін на універсальні послуги", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1177 (із змінами та доповненнями); тариф на послуги з розподілу електричної енергії на відповідному класі напруги (встановлений НКРЕКП); тариф на послуги з передачі електричної енергії (встановлений НКРЕКП); тариф на послуги постачальника універсальних послуг (встановлений НКРЕКП). У разі зміни ціни постачальник повідомляє споживача не пізніше чим за 20 днів до введення її в дію. Інформація про діючу ціну електричної енергії розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. Сума коштів, яку має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначається як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії на діючу ціну у розрахунковому періоді.

Відповідно до пункту 3 Комерційної пропозиції №1 розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичниий обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівню 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період. Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послуги з розподілу електричної енергії.

Згідно з пунктом 4 Комерційної пропозиції №1 рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію:

- рахунок в листопаді 2020 року у розмірі 4348,02 грн. Відповідачем за листопад 2020 року спожито 2270 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2020 року надіслано засобами поштового зв`язку 10.12.2020. Строк оплати рахунку до 17.12.2020. В листопаді 2020 року відповідачем сплачено 2206,55 грн. згідно платіжного доручення №24 від 23.11.2020;

- рахунок в грудні 2020 року у розмірі 5039,66 грн. Відповідачем за грудень 2020 спожито 2469 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 04.01.2022. Строк оплати рахунку до 13.01.2021. В грудні 2020 року відповідачем сплачено 6000,00 гри., з яких: 2141,47 грн. заборгованість за листопад 2020 року та 3858,53 грн. заборгованість за грудень 2020 року згідно платіжного доручення №28 від 24.12.2020;

- рахунок в січні 2021 року у розмірі 8025,16 грн. Відповідачем за січень 2021 року спожито 3341 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 02.02.2021. Строк оплати рахунку до 09.02.2021. В січні 2022 року відповідачем сплачено 6000,00 грн., заборгованість за січень 2021 року згідно платіжного доручення № 29 від 25.01.2021;

- рахунок в лютому 2021 року у розмірі 7845,67 грн. Відповідачем за лютий 2021 року спожито 3510 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 09.03.2021. Строк оплати рахунку до 16.03.2021. В лютому 2021 року відповідачем сплачено 10181,13 грн., з яких: заборгованість за грудень 2020 року у розмірі 1181,13 грн., заборгованість за січень 2021 у розмірі 2025,16 грн., заборгованість за лютий 2021 року у розмірі 6974,84 грн., згідно платіжних доручень №32 від 01.02.2021 та №37 від 25.02.2021;

- рахунок в березні 2021 року у розмірі 6968,23 грн. Відповідачем за березень 2021 спожито 3340 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 06.04.2021. Строк оплати рахунку до 13.04.2021. В березні 2021 року надійшло оплати 1,00 грн. боргу за лютий 2021 року. згідно платіжного доручення № 5_7337044 від 19.03.2021;

- рахунок в квітні 2021 року у розмірі 5834,12 грн. Відповідачем за квітень 2021 року спожито 2905 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 06.05.2021. Строк оплати рахунку до 14.05.2021. В квітні 2021 року відповідачем сплачено 7838,00 грн., з яких: 869,83 грн., заборгованість за лютий 2021 року, а також 130,17 грн., 10,00 грн. та 6828,00 грн., заборгованість за березень 2021 року, згідно платіжних доручень №43 від 01.04.2021, №42 від 01.04.2021 та №48 від 23.04.2021;

- рахунок в травні 2021 року у розмірі 3051,31 грн. Відповідачем за травень спожито 1405 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 11.06.2021. Строк оплати рахунку до 18.06.2021 р. В травні 2021 року надійшло оплати 5640,00 грн. у якості сплати боргу за квітень 2021 року згідно платіжного доручення №51 від 31.05.2021;

- рахунок в червні 2021 року у розмірі 2563,24 грн. Відповідачем за червень 2021 року спожито 1283 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 09.07.2021 р. Строк оплати рахунку до 16.07.2021. В червні 2021 року надійшло оплати 195,00 грн., з яких: 0,06 грн. борг за березень 2021 року, 194,12 грн., борг за квітень 2021 року, 0,82 грн., борг за травень 2021 року згідно платіжного доручення № 52 від 04.06.2021;

- рахунок в липні 2021 року у розмірі 5237,29 грн. Відповідачем за липень 2021 року спожито 2690 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 05.08.2021. Строк оплати рахунку до 12.08.2021. В липні 2021 року надійшло оплати 5720,00 грн., з яких: 3050,00 грн., та 0,49 грн. у якості сплати боргу за травень 2021 р., 2563,24 грн., борг за червень 2021, та 106,27 грн., борг за липень 2021 р. згідно платіжних доручень №54 від 01.07.2021 та №56 від 19.07.2021;

- рахунок в серпні 2021 року у розмірі 1169,26 грн. Відповідачем за серпень 2021 року спожито 611 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 01.09.2022. Строк оплати рахунку до 08.09.2021. В серпні 2021 року надійшло оплати 5613,73 грн., з яких: 5131,02 грн., борг за липень 2021 року, та 482,71 грн., борг за серпень 2021 року. згідно платіжного доручення №60 від 27.08.2021;

- рахунок в вересні 2021 року у розмірі 3880,49 грн. За вересень 2021 року відповідачем спожито 1726 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 05.10.2021. Строк оплати рахунку до 12.10.2021. У вересні 2021 року надійшло оплати 900,00 грн., з яких: 686,55 грн., борг за серпень 2021 р., та 213,45 грн., борг за вересень 2021 року. згідно платіжного доручення №62 від 28.09.2021.

- рахунок в жовтні 2021 року у розмірі 6611,72 грн. Відповідачем за жовтень 2021 спожито 3180 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслало засобами поштового зв`язку 11.11.2021. Строк оплати рахунку до 18.11.2021. В жовтні 2021 року оплати від відповідача не надходили.

- рахунок в листопаді 2021 року у розмірі 19115,45 грн. Відповідачем за листопад 2021 року спожито 5949 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 03.12.2021. Строк оплати рахунку до 10.12.2021. В листопаді 2021 року надійшло оплати 7200,00 грн., з яких: 3667,04 грн., борг за вересень 2021 року, та 3532,96 грн., борг за жовтень 2021 року згідно платіжного доручення № 74 від 02.11.2021;

- рахунок в грудні 2021 року у розмірі 43096,13 грн. Відповідачем за грудень 2021 року спожито 10334 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 31.12.2021. Строк оплати рахунку до 11.01.2022. В грудні 2021 року надійшло оплати 9600,00 грн., з яких: 3078,76 грн., борг за жовтень 2021 року, 521,24 грн., та 6000,00 грн., борг за листопад 2021 року згідно платіжних доручень №79 від 09.12.2021 та №83 від 30.12.2021;

- рахунок в січні 2022 року у розмірі 38052,72 гри. Відповідачем за січень 2022 року спожито 8672 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 01.02.2022. Строк оплати рахунку до 08.02.2022. В січні 2022 року надійшло оплат 43920,00 грн., з яких: 12594,21 грн., борг за листопад 2021 року, 5,79 грн., 24000,00 грн., 4800,00 грн., та 2520,00 грн., борг за грудень 2021 року згідно платіжних доручень №84 від 10.01.2022, №86 від 25.01.2022, №87 від 28.01.2022 та №88 від 31.01.2022;

- рахунок в лютому 2022 року у розмірі 26815,69 грн. Відповідачем за лютий 2022 року спожито 6227 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 28.09.2023. Строк оплати рахунку до 05.10.2023. В лютому 2022 відповідачем сплачено 22920,00 грн., з яких: 10020,00 грн., 1750,34 грн., борг за грудень 2021 року, 2149,66 грн., 9000,00 грн. борг за січень 2022 року згідно платіжних доручень №89 та №90 від 02.02.2022, №92 від 17.02.2022;

- рахунок в березні 2022 року у розмірі 23497,16 грн. Відповідачем за березень 2022 року спожито 5221 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 28.09.2023. Строк оплати рахунку до 05.10.2023. В березні 2022 року оплати від відповідача не надходили.;

В квітні 2022 року та травні 2022 споживання електричної енергії відсутнє.

- рахунок в червні 2022 року у розмірі 11460,90 грн. Відповідачем за червень 2022 року спожито 3164 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 11.07.2022. Строк оплати рахунку до 18.07.2022. В червні 2022 року оплати не надходили.;

- рахунок в липні 2022 року у розмірі 771,49 грн. Відповідачем за липень 2022 року спожито 215 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 01.08.2022. Строк оплати рахунку до 08.08.2022. В липні 2022 року від відповідача оплати не надходили.;

- рахунок в серпні 2022 року у розмірі 537,23 грн. Відповідачем за серпень 2022 року спожито 140 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 01.09.2022. Строк оплати рахунку до 08.09.2022. В серпні 2022 року від відповідача оплати не надходили.;

- рахунок в вересні 2022 року у розмірі 572,59 грн. Відповідачем за вересень 2022 спожито 140 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 13.10.2022. Строк оплати рахунку до 20.10.2022. В вересні 2022 року від відповідача оплати не надходили.;

- рахунок в жовтні 2022 року у розмірі 377,87 грн. Відповідачем за жовтень 2022 року спожито 100 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 11.11.2022. Строк оплати рахунку до 18.11.2022. В жовтні 2022 року оплати від відповідача не надходили.;

- рахунок в листопаді 2022 року у розмірі 411,31 грн. Відповідачем за листопад 2022 року спожито 100 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 12.12.2022. Строк оплати рахунку до 19.12.2022. В листопаді 2022 року від відповідача оплати не надходили.;

- рахунок в грудні 2022 року у розмірі 5066,12 грн. Відповідачем за грудень 2022 року спожито 808 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 11.01.2023. Строк оплати рахунку до 18.01.2023. В грудні 2022 року від відповідача оплати не надходили.;

- рахунок в січні 2023 року у розмірі 321,01 грн. Відповідачем за січень 2023 року спожито 51 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 10.02.2023. Строк оплати рахунку до 17.02.2023. В січні 2023 року від відповідача оплати не надходили.;

- рахунок в лютому 2023 року у розмірі 274,66 грн. Відповідачем за лютий 2023 року спожито 46 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 13.03.2023. Строк оплати рахунку до 20.03.2023. В лютому 2023 року від відповідача оплати не надходили.

- рахунок в березні 2023 року у розмірі 6,04 грн. Відповідачем за березень 2023 року спожито 1 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 12.04.2023. Строк оплати рахунку до 19.04.2023. В березні 2023 оплати від відповідача не надходили.;

- рахунок в квітні 2023 року у розмірі 40533,73 грн. Відповідачем за квітень 2023 року спожито 6745 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 03.05.2023. Строк оплати рахунку до 10.05.2023. В квітні 2023 від відповідача оплати не надходили.;

- рахунок в травні 2023 року у розмірі 6928,90 грн. Відповідачем за травень 2023 року спожито 1327 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 12.06.2023. Строк оплати рахунку до 19.06.2023. В травні 2023 року відповідачем оплачено 28000,00 грн., з яких: 26903,06 грн., борг за січень 2022 року, 1096,94 грн., борг за лютий 2022 року згідно платіжного доручення №4592а9f259.

- рахунок в червні 2023 року у розмірі 1613,41 грн. Відповідачем за червень 2023 року спожито 325 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 04.07.2023. Строк оплати рахунку до 11.07.2023. В червні 2023 року від відповідача оплати не надходили.;

- рахунок в липні 2023 року у розмірі 1510,26 грн. Відповідачем за липень 2023 року спожито 308 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 01.08.2023. Строк оплати рахунку до 10.08.2023. В липні 2023 року від відповідача оплати не надходили.;

- рахунок в серпні 2023 року у розмірі 2083,52 грн. Відповідачем за серпень 2023 спожито 387 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 04.09.2023. Строк оплати рахунку до 11.09.2023; В вересні 2023 року відповідачем оплачено 26300,00 грн., з яких 25718,75 грн., борг за лютий 2022 року, 581,25 грн. борг за березень 2022 року згідно платіжного доручення №99 від 16.08.2023.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивачем зазначено про належне виконання своїх зобов`язань перед відповідачем. Водночас позивачем вказано про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами договору в частині своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії у передбачені договором строки, що мало наслідком виникнення перед позивачем заборгованості за період з листопада 2022 року по серпень 2023 року у розмірі 95384,95 грн., яка залишається не сплаченою, що також стало підставою для нарахування до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 525 ЦК України та частин 7 статті 193 ГК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано належним чином взяті на себе зобов`язання перед відповідачем та поставлено останньому електричну енергію за спірний період. Водночас матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено погоджені з позивачем зобов`язань за умовами договору в частині сплати вартості спожитої електричної енергії у повному обсязі та у передбачені договором строки.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним. Тобто однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахованої та заявленої позивачем до стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 95384,95 грн., суд зазначає, що розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, доведеним та арифметично вірним.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, суд звертає увагу, що відповідно до умов пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до договору.

Згідно пункту 5.5. договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ, при цьому сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, сформована постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію.

Умовами пункту 5.7 договору сторони дійшли згоди, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до інформації щодо об`єктів споживача, яка зазначена у додатку до заяви-приєднання, нарахування за електричну енергію проводилось за двома точками: 1) 62Z2733722536019 за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, буд. 31 (комунально-побутові потреби релігійної організації) - тариф 1,4 грн. без ПДВ; 2) 62Z7970099790647 за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, буд. 31 за тарифом універсальної послуги як непромисловим споживачам до 50 кВт.

Матеріалами справи підтверджено, позивачем згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію з відображенням у них необхідної інформації. При цьому матеріали справи свідчать, що відповідачем протягом спірного періоду вчинялися дії з метою сплати вартості спожитої електричної енергії. Однак вартість спожитої електричної енергії сплачувалась частково та з порушенням погоджених строків оплати.

В контексті зазначеного, суд звертається до правової позиції Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18, в якій зазначено, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Отже, заперечення відповідача проти позовних вимог та періодична часткова сплата вартості спожитої електричної енергії протягом спірного періоду, свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій, які підтверджують наявність перед позивачем заборгованості та необхідність її сплати в силу погоджених між сторонами умов договору та наведених положень законодавства.

Водночас суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять будь-якого листування претензійного характеру між сторонами щодо обґрунтованості вартості, тарифу, обсягів тощо спожитої відповідачем електричної енергії, так само як і не містять контррозрахунку заявленої до стягнення заборгованості.

Суд звертає увагу, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Враховуючи положення статті 13, 73-74 ГПК України, які покладають тягар доказування на сторони у справі, суд констатує, що відповідачем не спростовано правомірність та обгрунтованість заявленої до стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, а тому заперечення відповідача проти заявленої до стягнення заборгованості та доводи щодо необхідності здійснення перерахунку відхиляються судом як безпідставні.

Отже, враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 95384,95 грн., є обґрунтованою, доведеною позивачем та підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2114,88 грн., інфляційних втрат у розмірі 8539,18 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Умовами пункту 7 Комерційної пропозиції №1 визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Матеріали справи містять оформлені рахунки на оплату пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором №0558850 від 01.01.2019 р., які у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії було скеровано позивачем засобами поштового зв`язку на адресу відповідача для сплати.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого детального розрахунку 3% річних у розмірі 2114,88 грн., та інфляційних втрат у розмірі 8539,18 грн., суд зазначає, що дані нарахування відповідають умовам договору та комерційної пропозиції, розрахунки з огляду на прострочення сплати основної заборгованості виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовна вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, визнається судом обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 16673,99 грн. за період з 13.10.2021 по 31.08.2023, суд враховує наступне.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 ГК України.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.11. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати, споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до договору.

Відповідно до статті 1 Закону України від 22.09.2016 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Отже, НКРЕКП прийняв постанову №332 від 25.02.2022 в межах своїх повноважень, а тому вказана постанова має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Як вбачається із Постанови, її прийнято відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, введеним відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022.

Пунктом 16 Постанови НКРЕКП "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 №332 передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, такі види договорів: про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим, вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи приписи пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені за період дії в Україні воєнного стану.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 по справі №922/1948/22.

Матеріали справи свідчать, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 16673,99 грн. за період з 13.10.2021 по 31.08.2023. Отже, визначена позивачем частина періоду нарахування пені включає в себе період дії в Україні воєнного стану.

Враховуючи викладене, здійснення позивачем під час дії в Україні воєнного стану нарахування штрафних санкцій у вигляді пені суперечить обов`язковому для виконання рішенню НКРЕКП, а тому є неправомірним.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку пені у розмірі 16673,99 грн. суд зазначає, що враховуючи наведені законодавчі положення та встановлені обставини справи, обгрунтованою та арифметично вірною до стягнення є пеня у розмірі 957,58 грн. за період з 13.10.2021 по 23.02.2022. В решті заявленої до стягнення пені слід відмовити у зв`язку із безпідставністю.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування у даній справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада мусульман м. Харкова" (61052, м. Харків, вул. Ярославська, буд. 31, код ЄДРПОУ 14073362) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію у розмірі 95384,95 грн., пеню у розмірі 957,58 грн., 3% річних у розмірі 2114,88 грн., інфляційні втрати у розмірі 8539,18 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2340,24 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" січня 2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова