Постанова

від 14.06.2024 по справі 922/4829/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/4829/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу позивача (вх.379Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 (суддя Сальнікова Г.І., повний текст складено 22.01.2024) у справі №922/4829/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків,

до Релігійної організації "Релігійна громада мусульман м.Харкова", м.Харків,

про стягнення 122 713,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі ПрАТ "Харківенергозбут") звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Релігійної організації "Релігійна громада мусульман м.Харкова" про стягнення 122 713,00 грн., з яких: заборгованість за електричну енергію у розмірі 95 384,95 грн. (за період з листопада 2020 по серпень 2023), пеня у розмірі 16 673,99 грн. (за період з 13.10.2021 по 31.08.2023), 3% річних у розмірі 2 114,88 грн. (за період з 18.12.2020 по 31.08.2023), інфляційні в розмірі 8 539,18 грн. (за період з квітня 2022 по липень 2023).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №058850 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/4829/23, ухваленим у порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за електричну енергію в розмірі 95 384,95 грн., пеню в розмірі 957,58 грн., 3% річних у розмірі 2 114,88 грн., інфляційні в розмірі 8 539,18 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 340,24 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

В основу рішення покладено висновки суду про те, що матеріалами справи підтверджено виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки відповідачу електричної енергії у спірний період, у той час як відповідачем порушено зобов`язання в частині сплати вартості спожитої електричної енергії у повному обсязі та у передбачені договором строки.

Перевіривши правомірність нарахованої та заявленої позивачем до стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 95 384,95 грн., суд першої інстанції зазначив, що розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, доведеним та арифметично правильним. Суд також зазначив, що нарахування 3% річних у розмірі 2 114,88 грн. та інфляційних у розмірі 8 539,18 грн. відповідають умовам договору та комерційної пропозиції, виконано арифметично вірно. Щодо здійсненого позивачем розрахунку пені у розмірі 16 673,99 грн. місцевий господарський суд зазначив, що обґрунтованою та арифметично вірною до стягнення є пеня у розмірі 957,58 грн. за період з 13.10.2021 по 23.02.2022. У решті заявленої до стягнення пені суд відмовив, оскільки здійснення позивачем під час дії в Україні воєнного стану нарахування штрафних санкцій у вигляді пені суперечить обов`язковому для виконання рішенню Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) - постанові НКРЕКП "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" №332 від 25.02.2022.

Не погодившись із означеним рішенням, ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/4829/23 у частині відмови у стягненні пені в розмірі 15 716,41 грн. за період з 24.02.2022 по 31.08.2023 та постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ "Харківенергозбут" пеню в розмірі 15 716,41 грн. за період з 24.02.2022 по 31.08.2023, в іншій частині рішення залишити без змін. Покласти витрати зі сплати судового збору на Релігійну організацію "Релігійна громада мусульман м.Харкова".

На переконання апелянта, оскаржуване рішення у частині відмови в задоволенні позовних вимог не відповідає вимогам ч.2 ст.236 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), оскільки є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права та з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає наступне:

- постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Господарським кодексом України (далі - ГК України) та, відповідно, не може бути спеціальним законом, який має перевагу над загальним законом, який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Норми постанови НКРЕКП суперечать нормативно-правовим актам вищої юридичної сили;

- наведене в п.16 постанови НКРЕКП формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити а ні норми ЦК України та ГК України (закону), а ні норми договору щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання;

- пункт 16 постанови не може бути актом (підзаконним), який повністю звільняє одну зі сторін від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного між сторонами договору, до якого жодні зміни в цій частині внесені не були, зокрема у зв`язку із прийняттям постанови НКРЕКП №332;

- положення п.16 постанови не мають імперативного (обов`язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті рекомендаціями/порадами учасникам договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, які не містять умов чи застережень про звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/4829/23. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення сторін. Установлено строк по 06.03.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань (за наявності), що пов`язані з розглядом апеляційної скарги.

Релігійна організація "Релігійна громада мусульман м.Харкова" правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу не надала. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

Через підсистему «Електронний суд» від ПрАТ "Харківенергозбут" надійшла заява (вх.2423), за змістом якої заявник з посиланням на п.7 ч.1 ст.228 ГПК України просив зупини провадження по справі №922/4829/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №911/1359/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №922/4829/23 за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/4829/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови.

Через підсистему «Електронний суд» 23.05.2024 від позивача надійшла заява (вх.7189), за змістом якої останній повідомив суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, а саме про винесення Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі №911/1359/22 постанови. Просив поновити провадження у справі №922/4829/23 за апеляційною скаргою ПрАТ Харківенергозбут на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/4829/23.

Крім того 23.05.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява (вх.7190), за змістом якої заявник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/4829/23 у частині відмови у стягненні пені у розмірі 15 716,41 грн. за період з 24.02.2022 по 31.08.2023 та постановити у цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ "Харківенергозбут" пеню у розмірі 15 716,41 грн. за період з 24.02.2022 по 31.08.2023, у іншій частині - рішення залишити без змін. Покласти витрати зі сплати судового збору на Релігійну організацію "Релігійна громада мусульман м.Харкова". Апелянт також подав клопотання про відстрочення на підставі ст. 239 ГПК України виконання рішення суду у справі в частині стягнення пені до закінчення військового стану.

При цьому апелянт зазначив, що наведене в пункті 16 постанови НКРЕКП №332 формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови). У разі відмови суду в задоволенні вимоги про стягнення пені, позивач позбавляється права в повторному зверненні до суду відповідно до п.2 ч.1 ст.175 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 задоволено клопотання ПрАТ «Харківенергозбут» про поновлення провадження у справі №922/4829/23 та поновлено апеляційне провадження у справі №922/4829/23. Запропоновано сторонам у строк по 07.06.2024 надати письмові пояснення у справі з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Через підсистему «Електронний суд» 04.06.2024 від позивача отримано додаткові пояснення у справі (вх.7654; у межах встановленого судом строку), за змістом яких позивач зазначив, що категорично не погоджується з позицією Об`єднаної палати, вважає її такою, що суперечить конституційному принципу верховенства права, у той же час вважає вірною позицію судді, висвітлену в окремій думці до постанови Об`єднаної палати, зокрема, щодо необхідності застосування норм правового акту вищої юридичної сили. ПрАТ «Харківенергозбут» також зазначило, що жодна норма чинного законодавства України не встановлює обов`язку судів застосовувати правові позиції Верховного Суду.

Позивач також зазначив, що, ухвалюючи рішення у цій справі, суд апеляційної інстанції задля дотримання балансу інтересів та прав сторін договору не позбавлений права, стягнувши нараховану за договором пеню, відтермінувати її примусове стягнення, шляхом визначення строку виконання рішення після спливу 30 днів після припинення або скасування воєнного стану.

Відповідач письмових пояснень у справі з урахуванням висновків, викладених у постанові суду касаційної інстанції від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, не надав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.01.2019 між ПрАТ "Харківенергозбут" (далі - постачальник) та Релігійною організацією "Релігійна громада мусульман м.Харкова" (далі - споживач) укладено договір №058850 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі договір).

Відповідно до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №058850 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції №1 від 01.01.2019 для малих непобутових споживачів визначено EIC-код споживача як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним оператором системи - 62X0567145339922. Початок постачання електричної енергії - 01.01.2019.

Додатком до заяви-приєднання визначено об`єкти споживача за двома EIC кодами точки комерційного обліку: 1) 62Z2733722536019; 2) 62Z7970099790647 за адресою: м.Харків, вул.Ярославська, буд.31.

За умовами п.1.1 договору останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору за договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 3.4 договору визначено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.

Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії погоджені сторонами в розділі 5 договору.

Так, згідно з п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до договору.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.5 договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п.5.6 договору).

Згідно з п.5.7 договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п.5.8 договору).

Відповідно до п.5.10 договору оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору.

За умовами п.6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1 Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів (далі - Комерційна пропозиція №1) передбачено, що ціна на електричну енергію, що постачається споживачу, включає в себе наступні складові: прогнозована ціна закупівлі електричної енергії на ринках електричної енергії ПУП для постачання малим непобутовим споживачам, яка визначається відповідно до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1177 (зі змінами та доповненнями); тариф на послуги з розподілу електричної енергії на відповідному класі напруги (встановлений НКРЕКП); тариф на послуги з передачі електричної енергії (встановлений НКРЕКП); тариф на послуги постачальника універсальних послуг (встановлений НКРЕКП). У разі зміни ціни постачальник повідомляє споживача не пізніше чим за 20 днів до введення її в дію. Інформація про діючу ціну електричної енергії розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. Сума коштів, яку має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначається як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії на діючу ціну у розрахунковому періоді.

Згідно з п.3 Комерційної пропозиції №1 розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, у тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період. Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії, на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію, у тому числі за послуги з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п.4 Комерційної пропозиції №1 рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. У разі неотримання споживачем рахунків, постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

За умовами п.7 Комерційної пропозиції №1, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, у тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 Комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

ПрАТ "Харківенергозбут" згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено Релігійній організації "Релігійна громада мусульман м.Харкова" рахунки за спожиту електричну енергію за період листопад 2020 березень 2022, червень 2022 серпень 2023. У квітні травні 2022 споживання електричної енергії було відсутнє. Так, матеріали справи містять наступні рахунки: у листопаді 2020 у розмірі 4 348,02 грн. (строк оплати до 17.12.2020); у грудні 2020 у розмірі 5 039,66 грн. (строк оплати до 13.01.2021); у січні 2021 у розмірі 8 025,16 грн. (строк оплати до 09.02.2021); у лютому 2021 у розмірі 7 845,67 грн. (строк оплати до 16.03.2021); у березні 2021 у розмірі 6 968,23 грн. (строк оплати до 13.04.2021); у квітні 2021 у розмірі 5 834,12 грн. (строк оплати до 14.05.2021); у травні 2021 у розмірі 3 051,31 грн. (строк оплати до 18.06.2021); у червні 2021 у розмірі 2 563,24 грн. (строк оплати до 16.07.2021); у липні 2021 у розмірі 5 237,29 грн. (строк оплати до 12.08.2021); у серпні 2021 у розмірі 1 169,26 грн. (строк оплати до 08.09.2021); у вересні 2021 у розмірі 3 880,49 грн. (строк оплати до 12.10.2021); у жовтні 2021 у розмірі 6 611,72 грн. (строк оплати до 18.11.2021); у листопаді 2021 у розмірі 19 115,45 грн. (строк оплати до 10.12.2021); у грудні 2021 у розмірі 43 096,13 грн. (строк оплати до 11.01.2022); у січні 2022 у розмірі 38 052,72 грн. (строк оплати до 08.02.2022); у лютому 2022 у розмірі 26 815,69 грн. (строк оплати до 05.10.2023); у березні 2022 у розмірі 23 497,16 грн. (строк оплати до 05.10.2023); у червні 2022 у розмірі 11 460,90 грн. (строк оплати до 18.07.2022); у липні 2022 у розмірі 771,49 грн. (строк оплати до 08.08.2022); у серпні 2022 у розмірі 537,23 грн. (строк оплати до 08.09.2022); у вересні 2022 у розмірі 572,59 грн. (строк оплати до 20.10.2022); у жовтні 2022 у розмірі 377,87 грн. (строк оплати до 18.11.2022); у листопаді 2022 у розмірі 411,31 грн. (строк оплати до 19.12.2022); у грудні 2022 у розмірі 5 066,12 грн. (строк оплати до 18.01.2023); у січні 2023 у розмірі 321,01 грн. (строк оплати до 17.02.2023); у лютому 2023 у розмірі 274,66 грн. (строк оплати до 20.03.2023); у березні 2023 у розмірі 6,04 грн. (строк оплати до 19.04.2023); у квітні 2023 у розмірі 40 533,73 грн. (строк оплати до 10.05.2023); у травні 2023 у розмірі 6 928,90 грн. (строк оплати до 19.06.2023); у червні 2023 у розмірі 1 613,41 грн. (строк оплати до 11.07.2023); у липні 2023 у розмірі 1 510,26 грн. (строк оплати до 10.08.2023); у серпні 2023 у розмірі 2 083,52 грн. (строк оплати до 11.09.2023).

У якості доказів оплати відповідачем вартості отриманої електричної енергії матеріали справи містять платіжні доручення: №24 від 23.11.2020; №28 від 24.12.2020; №29 від 25.01.2021; №32 від 01.02.2021; №37 від 25.02.2021; №5_7337044 від 19.03.2021; №43 від 01.04.2021; №42 від 01.04.2021; №48 від 23.04.2021; №51 від 31.05.2021; №52 від 04.06.2021; №54 від 01.07.2021; №56 від 19.07.2021; №60 від 27.08.2021; №62 від 28.09.2021; №74 від 02.11.2021; №79 від 09.12.2021; №83 від 30.12.2021; №84 від 10.01.2022; №86 від 25.01.2022; №87 від 28.01.2022; №88 від 31.01.2022; №89 від 02.02.2022; №90 від 02.02.2022; №92 від 17.02.2022; №4592а9f259 від 08.05.2023; №99 від 16.08.2023.

Неналежне виконання відповідачем умов договору №058850 від 01.01.2019 у частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії стало підставою звернення ПрАТ "Харківенергозбут" з розглядуваним позовом до суду.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначений обов`язок споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У контексті положень ч.1 ст.74, ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За висновками Господарського суду Харківської області, розмір нарахованої позивачем та заявленої до стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію (95 384,95 грн.) відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, доведеним та арифметично вірним. Матеріали справи не містять будь-якого листування претензійного характеру між сторонами щодо обґрунтованості вартості, тарифу, обсягів тощо спожитої відповідачем електричної енергії, так само як і не містять контррозрахунку заявленої до стягнення заборгованості.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/4829/23 в означеній частині (щодо задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу) не оспорюється та з огляду на приписи ст.259 ГПК України, яка визначає межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, Східним апеляційним господарським судом не перевіряється.

Окрім основного боргу ПрАТ "Харківенергозбут" нараховано та пред`явлено до стягнення з Релігійної організації "Релігійна громада мусульман м.Харкова" пеню в розмірі 16 673,99 грн. за період з 13.10.2021 по 31.08.2023, 3% річних у розмірі 2 114,88 грн. за період з 18.12.2020 по 31.08.2023 та інфляційні в розмірі 8 539,18 грн. за період з квітня 2022 по липень 2023.

У контексті приписів ст.ст.611, 625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 7 Комерційної пропозиції №1, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, у тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

До матеріалів справи позивачем додано оформлені рахунки на оплату пені, 3% річних та інфляційних за договором №058850 від 01.01.2019, які, з огляду на порушення відповідачем умов договору щодо повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, було направлено позивачем засобами поштового зв`язку на адресу відповідача для сплати.

Господарський суд Харківської області, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 2 114,88 грн. та інфляційних у розмірі 8 539,18 грн. дійшов висновку, що означені нарахування відповідають умовам договору та комерційної пропозиції, розрахунки виконано арифметично вірно.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/4829/23 в означеній частині не оспорюється та з огляду на приписи ст.259 ГПК України, яка визначає межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, Східним апеляційним господарським судом не перевіряється.

За змістом ст.ст.549, 611 ЦК України та ст.ст.216-218, 230 ГК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати пені.

Відповідно до п.5.11 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається у комерційній пропозиції.

Як зазначалося вище за текстом постанови, позивачем нарахування пені здійснено за період з 13.10.2021 по 31.08.2023.

За висновками Господарського суду Харківської області, обґрунтованим та арифметично правильним до стягнення з відповідача є розмір пені 957,58 грн. за період з 13.10.2021 по 23.02.2022. У решті заявленої до стягнення пені суд відмовив, зазначивши, що, враховуючи приписи пункту 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені за період дії в Україні воєнного стану.

Доводи апеляційної скарги ПрАТ "Харківенергозбут" зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції у частині відмови у стягненні пені в розмірі 15 716,41 грн. за період з 24.02.2022 по 31.08.2023.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначає правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Згідно з приписами ст.1 означеного Закону НКРЕКП (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Згідно з п.4 ч.3 ст.6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

З огляду на положення п.4 ч.4 ст.6 вищевказаного Закону, Регулятор має право видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою (ч.5 ст.14 означеного Закону).

Згідно з п.1 ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

25.02.2022 НКРЕКП прийнято Постанову №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (із змінами).

Відповідно до підпункту 16 пункту 1 означеної Постанови (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП №413 від 26.04.2022) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано таку настанову - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Судова колегія, керуючись зазначеними вище нормами вважає помилковими доводи апелянта про те, що постанови НКРЕКП мають рекомендаційний характер.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (у редакції Постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022) - це імперативна норма.

Східний апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 (до закінчення перегляду якої в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зупинялося апеляційне провадження у справі №922/4829/23).

Так, об`єднана палата констатувала, що постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) у межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Судова колегія відхиляє твердження ПрАТ «Харківенергозбут» про те, що жодна норма чинного законодавства України не встановлює обов`язку судів застосовувати правові позиції Верховного Суду.

Так, відповідно до положень ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з положеннями ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, враховуючи, що спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", з огляду на що постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 підлягає застосуванню до спірних правовідносин, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками Господарського суду Харківської області про те, що відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені за період дії в Україні воєнного стану (пені в розмірі 15 716,41 грн. за період з 24.02.2022 по 31.08.2023).

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені під час дії воєнного стану, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта ПРАТ "Харківенергозбут" (вх.7190 від 23.05.2024) про відстрочення виконання рішення в частині стягнення пені до закінчення військового стану у зв`язку із відсутністю об`єкта такої відстрочки.

За змістом апеляційної скарги ПрАТ «Харківенергозбут» наголошує на тому, що постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами ЦК України та ГК України та, відповідно, не може бути спеціальним законом, який має перевагу над загальним законом, який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Означене питання також було предметом дослідження Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, який у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 виснував наступне. Рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам ЦК України та ГК України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

При цьому Об`єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами ЦК України та ГК України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, у межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата також зазначила, що хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з ЦК України та ГК України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст.66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями ст.179 ГК України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/4829/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.06.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.О. Радіонова