Постанова

від 23.01.2024 по справі 620/9676/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/9676/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року, суддя Ткаченко О.Є., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д 2" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д 2" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області № 8050176/43911546 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 01.11.2022 № 317;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.11.2022 № 317, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Д 2", датою її фактичного подання - 22.11.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області № 8050177/43911546 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 01.11.2022 № 318;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.11.2022 № 318, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Д 2", датою її фактичного подання - 24.11.2022.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що відповідачем у спірних правовідносинах порушено вимоги чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Також позивачем зазначено, що ним подано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним. Однак оскаржувані рішення не містять конкретних та зрозумілих підстав для їх прийняття, інформації про конкретні документи, які складені з порушенням законодавства, а тому позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, а податкові накладні такими, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Д 2" (далі - ТОВ "Д2") є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку, з 01.03.2021 є платником податку на додану вартість.

Основним видом господарсько діяльності є інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (а.с.24-25).

Позивач уклав дистриб`юторський договір № 1706/2022-1 від 17.06.2022 (далі - дистриб`юторський договір № 1706/2022-1) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води» (далі - ТОВ «ТД «КМВ»), відповідно до умов якого ТОВ «ТД «КМВ» є Продавцем, а позивач - Дистриб`ютором (а.с.34-39).

У відповідності до п. 2.1 дистриб`юторського договору № 1706/2022-1 встановлено, що Продавець зобов`язаний на постійній основі, в порядку і на умовах, визначених цим договором, передавати у власність Дистриб`ютора товар, а Дистриб`ютор зобов`язаний приймати і оплачувати Товар в порядку і на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 2.2 дистриб`юторського договору № 1706/2022-1 передбачено, що найменування, асортимент і ціна товару, що постачається, визначається на підставі погодженого сторонами додатку № 1 «Специфікація/Прайс-лист», який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.3 дистриб`юторського договору № 1706/2022-1 встановлено, що загальна кількість товару, яка продаватиметься протягом терміну дії цього договору, асортимент товару і сума договору визначаються на підставі накладних на товар і товарно-транспортних накладних, які після підписання їх сторонами складатимуть невід`ємну частину Договору.

Згідно п. 3.1 дистриб`юторського договору № 1706/2022-1 визначено, що товар та торгове обладнання постачається силами і за рахунок Продавця. Місце поставки визначається сторонами у додатку № 2 до договору.

Додатком № 2 від 17.06.2022 до дистриб`юторського договору № 1706/2022-1 встановлено, що Дистриб`ютору надається право протягом дії цього договору продавати товари своїм Клієнтам на території Чернігівської області, місцем поставки (доставки) є: м. Чернігів, вул. Громадська, 62.

Пунктом 3.7 дистриб`юторського договору № 1706/2022-1 передбачено, що зобов`язання Продавця по постачанню партії товару вважаються виконаними з моменту передачі Товару представникові Дистриб`ютора, а п. 3.8 вказаного договору визначено, що датою отримання товару Дистриб`ютором та моментом переходу права власності на товар від Продавця до Дистриб`ютора і ризиком випадкової його загибелі (псування, знищення, крадіжки, пошкодження) є дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної та/або товарно-транспортної накладної на товар.

Відповідно до п. 1 Додатку №3 від 17.06.2022 до дистриб`юторського договору №1706/2022-1 визначено, що Продавець має право виплачувати Дистриб`ютору мотиваційні виплати (бонуси), які згідно п. 3 даного Додатку № 3 виплачуються Продавцем Дистриб`ютору за підсумками минулого місяця на підставі підписаних обома сторонами актів, підтверджуючих виконання Дистриб`ютором взятих на себе зобов`язань, передбачених умовами договору і додатками до цього договору. Виплата здійснюється шляхом перерахування визначеної на підставі додатку і вказаної в такому акті суми мотиваційної виплати на поточний рахунок Дистриб`ютора. Сторони підтверджують, що підписані уповноваженими представниками сторін акти матимуть юридичну силу додаткової угоди.

Позивач на виконання Дистриб`юторського договору № 1706/2022-1 протягом жовтня 2022 року придбавав у Продавця товар і оплачував його на загальну суму 2 210 086,80 грн, в т. ч. ПДВ 368 347,80 грн, що підтверджується наступними документами:

- товарно-транспортні накладні № УТ-5580 від 06.10.2022, № УТ-5643 від 10.10.2022, № УТ-5762 від 17.10.2022, № УТ-5763 від 17.10.2022, № УТ-5906 від 21.10.2022, № УТ-5948 від 24.10.2022, № УТ-5989 від 26.10.2022, № УТ-6034 від 27.10.2022, № УТ-6055 від 28.10.2022, № УТ-6076 від 29.10.2022 (а.с.86-90);

- видаткові накладні № ТКУТ-05580 від 06.10.2022, № ТКУТ-06055 від 28.10.2022, № ТКУТ-05763 від 17.10.2022, № ТКУТ-05989 від 26.10.2022, № ТКУТ-05762 від 17.10.2022; № ТКУТ-06034 від 27.10.2022, № ТКУТ-05948 від 24.10.2022, № ТКУТ-05643 від 10.10.2022, № ТКУТ-05906 від 21.10.2022, № ТКУТ-06076 від 29.10.2022 (а.с.93-98);

- платіжні доручення № 410065882 від 10.10.2022, № 410065953 від 31.10.2022, №410065908 від 20.10.2022, № 410065942 від 27.10.2022, № 410065909 від 20.10.2022, №410065948 від 31.10.2022, № 410065930 від 27.10.2022, № 410065891 від 13.10.2022, №410065918 від 24.10.2022, № 410065956 від 03.11.2022 (а.с.40-49).

На підставі вищезазначених первинних документів складена податкова накладна № 13 від 31.10.2022 на загальну суму 2 210 086,80 грн, в т. ч. ПДВ 368 347,80 грн, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.91-92).

Позивач та ТОВ «ТД «КМВ» підписали акт надання послуг № 107 від 01.11.2022 щодо мотиваційних виплат на загальну суму 105 964,00 грн, в т. ч. ПДВ 17 660,67 грн (а.с.50), що також зафіксовано і в Розшифровці до Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 107 від 01.11.2022 (а.с.51).

09.02.2023 ТОВ «ТД «КМВ» здійснив розрахунок з позивачем по виплаті мотиваційних виплат згідно акта надання послуг № 107 від 01.11.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 840 від 09.02.2023 в розмірі 88 303,33 грн, разом з тим ТОВ «ТД «КМВ» було утримано штраф в розмірі у розмірі 20 %, що передбачено п. 8.2.12 Дистриб`юторського договору № 1706/2022-1 та п. 6 Додатку № 3 від 17.06.2022 до Дистриб`юторського договору № 1706/2022-1 (а.с.52).

Позивач склав та надіслав 22.11.2022 податкову накладну щодо постачання послуг ТОВ «ТД «КМВ» від 01.11.2022 № 317 на суму 105 964,00 грн, в тому числі ПДВ 17 660,67 грн (а.с.53).

22.11.2022 позивачем отримана квитанція про зупинення реєстрації вищезазначеної податкової накладної (реєстраційний номер документа: 9248242392). Згідно інформації, що міститься в зазначеній квитанції «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.11.2022 №317 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=l0.5390%, "Р"=0» (а.с.54).

05.01.2023 на виконання зазначених вимог позивачем на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області направлено в електронній формі повідомлення від 05.01.2023 № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі - Повідомлення № 2), яке містить письмове пояснення та окремими файлами додано копії документів на підтвердження господарської операції, які були отримані та прийняті ДПС України 05.01.2023 (а.с.55).

10.01.2023 Комісією регіонального рівня було винесено рішення № 8050176/43911546 про відмову в реєстрації податкової накладної № 317 від 01.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що Позивачем не надано документи щодо транспортування товару до торгових точок, не надано звіти виконавця (а.с.65).

Також позивач уклав договір № 17/06/22 про надання мерчендайзингових послуг від 17.06.2022 з ТОВ «ТД «КМВ» (а.с.66-80).

Пунктом 1.1 Договору № 17/06/22 передбачено, що в порядку та на умовах визначених цим договором, позивач (Виконавець) приймає на себе зобов`язання надавати згідно заявок ТОВ «ТД «КМВ» (Замовник) послуги, визначені в цьому Договорі, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані Виконавцем послуги.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 17/06/22 встановлено, шо послуги, що надаються Виконавцем за цим договором, направлені на покращення попиту (реалізації), обізнаності споживачів та просування продукції Замовника та торгівельних марок, під якими виробляється продукція замовника та поставляється Виконавцю.

Продукція Замовника щодо якої надаються послуги за цим Договором, поставляється Виконавцю на підставі Дистриб`юторського договору № 1706/2022-1, укладеного між Замовником та Виконавцем.

Пунктом 1.4 Договору № 17/06/22 визначено, що детальна інформація щодо послуг (вид, обсяг, вартість, місце надання, строки виконання та інші істотні умови), які повинні бути надані Замовнику Виконавцем за цим договором визначаються в додатках до договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною даного договору.

Так, п. 1 додатку № 1 до договору № 17/06/22, що в свою чергу узгоджується з п. 1.3 Договору № 17/06/22, встановлено, що Виконавець зобов`язується надавати Замовнику наступні послуги: послуги з ведення, викладення та розміщення продукції Замовника в місцях роздрібного продажу; внесення продукції Замовника до інформаційних баз продажу; послуги з передпродажної підготовки продукції Замовника; визначення залишків продукції Замовника та повідомлення Замовнику про кінцеві строки споживання такої продукції; підтримання належного споживчого вигляду продукції Замовника в місцях роздрібного продажу; надання інформації Замовнику щодо поліпшення асортименту продукції, зміні цін, удосконалення дизайну та якісних характеристик пакувального матеріалу.

Згідно п. 2 додатку № 1 до договору № 17/06/22 послуги надаються з 01.10.2022 по 31.10.2022.

Місцем надання послуг є торгівельні точки (магазини) Виконавця вказані у додатку №2 до Договору № 17/06/22 (п. 4 Додатку № 1 до Договору № 17/06/22).

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором № 17/06/22, в результаті чого на виконання п. 1.5 договору № 17/06/22 Позивач та ТОВ «ТД «КМВ» підписали акт надання послуг № 108 від 01 листопада 2022 р. щодо мерчендайзингових послуг на загальну суму 264 020,00 грн, в т. ч. ПДВ 44 003,33 грн (а.с.82).

На підставі п. 3.2 договору № 17/06/22 позивач виставив рахунок на оплату №Д0000000066 від 01.11.2022 ТОВ «ТД «КМВ» за надання мерчендайзингових послуг згідно Договору № 17/06/22 на загальну суму 264 020,00 грн, в т. ч. 44 003,33 грн (а.с.82).

09.02.2023 ТОВ «ТД «КМВ» здійснив розрахунок з позивачем за надані останнім мерчендайзингові послуги згідно акта надання послуг № 108 від 01.11.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 843 від 09.02.2023 в розмірі 220 016,67 грн, разом з тим ТОВ «ТД «КМВ» було утримано штраф в розмірі у розмірі 20 %, що передбачено п. 5.5 Договору № 17/06/22 (а.с.83).

24.11.2022 позивач склав та надіслав податкову накладну щодо постачання послуг ТОВ «ТД «КМВ» від 01.11.2022 № 318 на суму 264 020,00 грн, в тому числі ПДВ 44 003,33 грн (а.с.84).

25.11.2022 позивачем отримана квитанція про зупинення реєстрації вищезазначеної податкової накладної (реєстраційний номер документа: 9250537282) (далі - квитанція від 25.11.2022). Згідно інформації, що міститься в зазначеній квитанції «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.11.2022 №318 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=l0.5390%, "Р'-0» (а.с.85).

05.01.2023 на виконання зазначених вимог позивачем на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області направлено в електронній формі повідомлення від 05.01.2023 № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.99).

10.01.2023 Комісією регіонального рівня було винесено рішення № 8050177/43911546 про відмову в реєстрації податкової накладної №318 від 01.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що позивачем не надано документи щодо транспортування товару до торгових точок, не надано звіти виконавця (а.с.111).

Вважаючи рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, передбачено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як убачається із матеріалів справи, на виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу спірні ПН для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктами 10, 11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу 2 пункту 25, пункту 26 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Так, пунктами 2, 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520), визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У відповідності до пункту 6 Порядку прийняття рішень письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Матеріали справи свідчать та судом встановлено, що позивачем до податкового органу разом з поясненнями надано копії документів, що визначені пунктом 5 Порядку прийняття рішень.

Пунктом 11 Порядку прийняття рішень визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Так, у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (№К/9901/32767/20) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (п.53).

Також у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, Комісія регіонального рівня на виконання пункту 44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 11 Порядку прийняття рішень.

При цьому як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято спірні рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, з вказаною причино: у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). У графі "Додаткова інформація" вказано: " Не надано документи щодо транспортування товару до торгових точок, не надано звіти виконавця".

Разом з тим, податковим органом не зважаючи на надані позивачем документи, прийнято рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, без належної перевірки комісією контролюючого органу достовірності наданих позивачем разом з поясненнями документів його діяльності.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Водночас в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, на підставі чого прийнято такі рішення, зокрема, яка саме офіційна інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості здійснення операцій.

Також в оскаржуваному рішенні відповідач в рядку "Додаткова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Таким чином, оспорювані рішення не містять обґрунтуваних підстав та причин віднесення до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиції висловлена Верховним Судом у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/22.

Разом з тим, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Враховуючи вищевикладне, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2023 №8050176/43911546, від 10.01.2023 №8050177/43911546 прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну №317 від 01.11.2022 та №318 від 01.11.2022 датою їх фактичного подання, колегія суддів зазначає, що зазначені вимоги є похідними та також підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, оскільки рішення комісії Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2023 №8050176/43911546, від 10.01.2023 №8050177/43911546 є протиправними та підлягають скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну №317 від 01.11.2022 та №318 від 01.11.2022 датою їх фактичного подання.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що 19 грудня 2023 року до Шостого апеляційного адміністативного суду в системі «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Д 2" - адвоката І.П. Павлік надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останій просить судові витрати позивача, пов`язанні з правничою допомогою адвоката, покласти на відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Згідно ч.3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, становлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на положення ч.6 та ч.7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 38 188,40 грн надано наступні документи: договір про надання правової допомоги № 12-06/2023 від 12 червня 2023 року, укладений між ТОВ «Д 2» та адвокатом Павлік І.П.; рахунки № 12-06-18/2023 від 12.06.2023 та № 30-06-19/2023 від 30.06.2023; акт приймання-передачі послуг № 19-12-01/2023 від 19.12.2023 за Договором про надання правової допомоги № 12-06/2023 від 12 червня 2023 року; платіжні інструкції № 410067075 від 16.06.2023 року та № 410067106 від 03.07.2023 року.

Як убачається з наданих доказів, вказані судові витрати на правничу допомогу понесені позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції та питання щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на правничу допомогу мали вирішуватися Чернігівським окружним адміністративним судом при прийнятті рішення у справі №620/9676/23.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позивачем не було дотримано вимог ст. 139 КАС України та не подано до суду першої інстанції доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д 2" витрат на правничу допомогу понесених у суді першої інстанції у сумі 38 188,40 грн, оскільки вказане питання взагалі не розглядалося Чернігівським окружним адміністативним судом при прийнятті оскаржуваного рішення та позивачем до не було подано заяви та доказів понесених витрат на правничу допомогу.

Доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Д 2" у суді апеляційної інстанції не надано.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.