Ухвала

від 17.01.2024 по справі 357/11021/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 357/11021/23

провадження № 61-275ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданою адвокатом Марценюк Лесею Анатоліївною, на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2023 року у складі судді ЦурановА. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, у складі колегії суддів: Нежура В. А., Верланов С. М., Невідома Т. О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації, визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» (далі - ТОВ Агрофірма «Білоцерківська») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» (далі - ТОВ «Агротрейд-2000») про скасування державної реєстрації, визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права орендита просило суд:

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:01:023:0035, дата, час державної реєстрації: 11 січня 2023 року о 09:09:40;

визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 15 жовтня 2015 року № 644, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» у викладеній редакції;

визнати відсутнім у ТОВ «Агротрейд-2000» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:023:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1700700232204).

Разом із позовною заявою, ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» подано заяву про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , ТОВ «Агротрейд-2000» шляхом:

накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:01:023:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1700700232204);

заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:023:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1700700232204);

заборони ТОВ «Агротрейд-2000» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:01:023:0035;

заборони ОСОБА_1 і ТОВ «Агротрейд-2000» вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:01:023:0035 до закінчення строку дії договору оренди землі від 15 жовтня 2015 року № 644.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивачем пред`явлені вимоги немайнового характеру, а тому у разі задоволення позову рішення суду не вимагатиме примусового виконання. Між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 15 жовтня 2015 року було укладено договір оренди землі строком на 7 років. Право оренди позивача на земельну ділянку було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 грудня 2015 року, при цьому договір оренди від 15 жовтня 2015 року був автоматично продовжений до 15 жовтня 2023 року в силу дії підпункту 1 пункту 27 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, однак 13 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» було укладено договір оренди земельної ділянки № 98 та здійснено державну реєстрації права оренди. З березня 2023 ТОВ «Агротрейд-2000» вчиняє дії на створення позивачу перешкод у користуванні земельною ділянкою, при цьому відповідачами можуть вживатись дії щодо укладення нових правочинів щодо земельної ділянки з проведенням державної реєстрації. У зв`язку з цим також існує необхідність у встановлені заборони для ТОВ «Агротрейд-2000» користуватись земельною ділянкою і заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть позивачу користуватися земельною ділянкою до закінчення строку дії договору.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, заяву ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:023:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1700700232204).

У задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд, мотивована тим, що невжиття судом заходу забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстрацію речових прав відносно спірної земельної ділянки органам та суб`єктам державної реєстрації, на переконання суду, може призвести до загрози ускладнення виконання рішення суду в майбутньому, оскільки орендодавцем (власником) та/або чинним орендарем на час вирішення спору можуть вчинятись правочини та реєстраційні дій відносно вказаної земельної ділянки.

З огляду на предмет та підстави позову, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що заявлений представником позивача захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Проте суд не може погодитись з іншими заявленими видами забезпечення позову, оскільки позивач не обґрунтував, а також не довів належними та допустимими доказами інших вимог заяви про забезпечення позову, а саме необхідності накладення арешту, заборони відповідачам вчиняти певні дії та заборони ТОВ Агротрейд-2000» користуватися земельною ділянкою.

Апеляційний суду також зазначив, що наведені позивачем обставини свідчать про наявність реальної загрози настання обставин, які можуть унеможливити ефективне поновлення його порушеного права оренди, за захистом якого він звернувся до суду, що відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України є підставою для вжиття заходів забезпечення його позову. Враховуючи те, що саме вчинення відповідачами правочинів та проведення реєстраційних дій щодо земельної ділянки можуть унеможливити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення його позову, існує потреба у вжитті заходів забезпечення позову, які обмежать розпорядження відповідачами земельною ділянкою і проведення у ДРРПНМ реєстраційних дій щодо неї.

04 січня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, в частині задоволених вимог заяви щодо заборони вчинення реєстраційних дій.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що вжиті заходи забезпечення позову є неспівмірними з предметом позову, судами взагалі не досліджено зв`язку між позовним вимогами та необхідністю вживання заходів забезпечення, не вказано якими доказами позивач обґрунтував неможливість виконання рішення у разі задоволення позову. Позовними вимогами є три немайнові вимоги, жодних майнових вимог позов не містить, зокрема щодо звернення стягнення на земельну ділянку ОСОБА_1 , її витребування.

Суди мали б здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, однак вказаного не зробили. Судами не було встановлено наявності жодних обставин, які свідчили б про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду, оскільки саме посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. ТОВ «Агрофірма Білоцерківська» в якості обставин, які на їх думку можуть створити перешкоди для виконання рішення суду вказало лише припущення, що відповідачі можуть припинити договір оренди земельної ділянки, однак жодних доказів на підтвердження своїх припущень не надало.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Встановивши наявність підстав для забезпечення позову, суди зробили обґрунтований висновок про часткове задоволення заяви позивача шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору(вчинення реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки), оскільки вони взаємопов`язі з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У частині четвертій статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 357/11021/23, в частині задоволених вимог заяви щодо заборони вчинення реєстраційних дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

М. М. Русинчук