Рішення

від 23.01.2024 по справі 185/6886/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/6886/23

Провадження № 2/185/163/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Іжболдіної І.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

У травні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ «Максимал-Агро» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в якому просила усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 122358400:01:001:0910 площею 8,4765 га, яка знаходиться на території Вербківської (Кочережківської) сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки №117-06/21 від 01.11.2021 року, який був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Єрьоміною Світланою Миколаївною від 17.11.2021 року. А також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позов обґрунтовано тим, що позивачці на праві власності належить земельна ділянка площею 8,4765 га для ведення сільськогосподарського виробництва. 02.04.2015 року між позивачкою та ТОВ АФ «Старт-Плюс» був укладений договір оренди землі строком на 20 років. З державного реєстру речових прав на майно та реєстру прав власності позивачці стало відомо, що її земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «Максимал-Агро» на підставі договору оренди землі від №117-06/21 від 01.11.2021 року, проте позивачка не має жодного відношення до укладання зазначеного договору з відповідачем та не підписувала його. Тобто відповідач без згоди позивачки зареєстрував договір, який позивачка не підписувала. У зв`язку з цим позивачка була вимушена звернутися до суду із позовом.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року провадження у справі відкрито та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що оспорюваний договір оренди №117-06/21 від 01.11.2021 року дійсно укладався, а також те, що позивачка отримала орендну плату за вищевказаним договором оренди за 2021-2022 роки, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у повному обсязі. Також відповідач не згоден з розрахунком позивачки витрат на правничу допомогу, оскільки зазначений розмір гонорару не відповідає принципам справедливості.

В своїй відповіді на відзив позивачка зазначає, що дійсно отримувала орендну плату за 2021,2022 рік, проте вважала що ця плата за договором оренди від 02.04.2015 року, також допускалось укладення договору суборенди, що не суперечило договору оренди від 02.04.2015 року. Жодного повідомлення від орендаря ТОВ АФ «Старт-Плюс» про розірвання договору від 02.04.2015 року не надходило. Тільки на початку січня 2023 року позивачці стало відомо про оспорюваний договір оренди від 01.11.2021 року та вже 16.03.2023 року на адресу відповідача була направлена претензія.

Ухвалою суду від 29.08.2023 було зобов`язано відповідача надати суду оригінал оспорюваного договору оренди.

На виконання ухвали суду відповідач надав письмові пояснення з яких вбачається, що оспорюваний оригінал договору оренди знаходиться у ОСОБА_2 , місцезнаходження якого невідомо, у зв`язку з чим відповідач не може надати оригінал договору.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачці на праві власності належить земельна ділянка, площею 8,4765 га, розташована на території Вербківської (Кочережківської) сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, цільове призначення - для ведення ТСВ, кадастровий номер - 12223584000:01:001:0910 на підставі свідоцтва про власності, виданого 08.08.2013 року. Вказане підтверджується копією свідоцтва про право власності та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

02 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ АФ «Старт-плюс» було укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки, зі строком дії на 20 років із розміром орендної плати за користування земельною ділянкою - 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказане підтверджується копією зазначеного договору від 02.04.2015 року.

У свою чергу згідно копії договору оренди земельної ділянки №117-06/21 від 01.11.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 передала вказану вище земельну ділянку ТОВ «Максимал-Агро» строком на 12 років із розміром орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 14000 грн на рік, але не менше 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. У розділі орендодавець значаться дані ОСОБА_1 та її підпис.

Вказане підтверджується також і копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.12.2022 року.

Також із зазначеного вище витягу вбачається, що 03.11.2021 року було зареєстровано договір від 01.10.2021 року про дострокове розірвання договору оренди №9 від 02.04.2015 року.

В своїх поясненнях позивачка зазначила, що жодного повідомлення від ТОВ АФ «Старт-Плюс» про розірвання договору оренди від 02.04.2015 року не надходило, договір оренди від 01.11.2021 року не підписувала, орендну плату отримувала за місцезнаходженням ТОВ АФ «Старт-Плюс» як до розірвання договору від 02.04.2015 року так і після. На підтвердження своїх доводів просила призначити почеркознавчу експертизу підпису.

На вимогу суду надати оригінал спірного договору оренди земельної ділянки від 01.11.2021 року відповідач відповів, що даний договір був укладений виконавцем Андреєвим С.М. на підставі цивільно-правового договору від 01.12.2020 року та оригінал спірного договору знаходиться у виконавця, місце знаходження якого невідомо.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

На підставі ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України, до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є, те, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доказів про укладення спірного договору оренди земельної ділянки №117-06/21 від 01.11.2021 року відповідач не надав.

З наданої відповідачем копії цивільно-правового договору (щодо надання послуг) від 01.12.2020 між відповідачем та ОСОБА_2 не вбачається, що він стосується спірного договору оренди, також не вбачається й того, що спірний договір оренди перебуває у ОСОБА_2 . Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що спірний договір оренди знаходиться саме у ОСОБА_2 та доказів того, що такий взагалі існує.

За таких обставин, відповідачем не доведено суду сам факт існування спірного договору оренди та його умов.

Позивач, заперечуючи проти існування спірного договору оренди, просив призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, проте, враховуючи те, що відповідачем не було надано предмет дослідження, судом не було задоволено таке клопотання.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне визнати факт відсутності укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223584000:01:001:0910.

16.06.2020 року Великою Палатою Верховного Суду (далі - ВП ВС) ухвалено постанову у справі № 145/2047/16-ц, в якій ВП ВС висловила думку про необхідність відступлення від наведеного вище висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 22.04.2015 у справі № 6-48цс15, із тих мотивів, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено (не підписано)), не підлягає визнанню недійсним. ВП ВС дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів, позаяк цей спосіб захисту є неефективним. Натомість ефективним способом захисту права, в контексті фактичних обставин справи № 145/2047/16-ц є усунення перешкод у користуванні належним власнику майном, тобто негаторний позов.

Таким чином, зі змісту вказаної правової позиції ВП ВС убачається, що залежно від фактичних обставин справи, належними способами захисту прав власника майна, що є предметом неукладеного (непідписаного) договору, слід розглядати звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, або про повернення такого майна як безпідставно набутого.

Враховуючи те, що судом було встановлено факт неукладення спірного договору оренди, відомості про який були внесені до державного реєстру, суд вважає що вимоги про скасування реєстрації такого договору є обґрнутованими та підлягають задоволенню.

Суд, беручи до уваги зазначені позивачем вимоги, встановлені по справі обставини та досліджені на їх підтвердження докази, зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду приходить до висновку про необхідінсть задовольнити позов.

Відповідно ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладається на відповідача. Представниця позивачки на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу надала докази, а саме договір про надання правничої допомоги, додаток до договору про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі 1-4 наданої допомоги до договору про надання правничої допомоги. Суд вважає що сума зазначеного гонорару цілком обґрунтована. Отже, оскільки позов підлягає задоволенню, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме кошти, сплачені за судовий збір - 2147,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 15000,00 грн. Доводи відповідача щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу зводяться до власної суб`єктивної оцінки відповідача.

Керуючись ст.2,12,13,81,89,259,265,280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» повернути та не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 8,4765 га кадастровий номер 1223584000:01:001:0910, яка розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки №117-06/21 від 01.11.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Максимал-Агро», який був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Єрьоміною Світланою Миколаївною від 17.112021 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61634591.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 17147,20 (сiмнадцять тисяч сто сорок сiм гривень 20 копiйок) грн, які складаються з 2147,20 грн - сплачений судовий збір, 15000,00 - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимал-Агро", ідентифікаційний код: 43411091, місцезнаходження: вул. Гетьманська, 53/10, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

Суддя М. М. Перекопський