Ухвала

від 22.01.2024 по справі 461/672/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/672/24

Провадження № 2/461/1013/24

УХВАЛА

22.01.2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі судді Стрельбицького В.В., розглянувши та вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Раневич Орест Юрійович, до Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Дорожна профспілкова організація Львівської залізниці; Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України про виплату одноразової грошової допомоги,

встановив:

Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом.

Адвокат Раневич Орест Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Дорожна профспілкова організація Львівської залізниці; Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України, у якому просить

- зобов`язати Регіональну філію «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 3 (трьох) його середньомісячних заробітків та додаткову одноразову грошову допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі 5 (п`яти) його середньомісячних заробітків;

- зобов`язати Регіональну філію «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» виплатити ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки одноразової грошової допомоги та додаткової одноразової грошової допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті у зв`язку з виходом на пенсію, а саме з 28.10.2023 по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців..

Вирішуючи питання про відкриття провадження у вищезазначеній справі, суд приходить до висновку, що дану справу слід передати за підсудністю до Самбірського міськрайонного суду Львівської області, з огляду на нижченаведене.

Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно дост.15ЦК України,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 2 статті 27 ЦПК України встановлено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Водночас, як встановлено частиною 1 статті 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Саме на положення ст.28 ЦПК України посилається позивач обґрунтовуючи підсудність справи.

Системний аналіз відповідних норм ЦПК України, які регулюють питання щодо визначення підсудності, дає підстави для висновку, що підсудність справи визначається на момент пред`явлення позову шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції (ст.ст. 27, 184, 187 ЦПК України).

Крім того, територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності (альтернативна та виключна).

Питання обрання суду у разі реалізації права вибору альтернативної підсудності вирішується позивачем на стадії пред`явлення позову шляхом подання відповідної заяви. У такий спосіб позивач реалізує своє право на доступ до правосуддя.

Так, позивач у відповідній заяві зазначив, що користуючись своїм правом, встановленим ч. 1 ст. 28 ЦПК України, пред`являє позов до Галицького районного суду, а саме пред`являє його за місцем проживання позивача.

Згідно з матеріалів позовної заяви встановлено, що місцем перебування позивача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Таким чином, виходячи з правової підстави визначеної позивачем під час вирішення питання підсудності справи, дана справа відноситься до територіальної юрисдикції Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

У цьому контексті суд відзначає, що розгляд справи Самбірським міськрайонним судом Львівської області очевидно сприятиме можливості для позивача приймати участь у розгляді справи безпосередньо, адже даний суд розташований на значно меншій відстані від місця проживання позивача у порівнянні із обласним центром м. Львовом.

Суд виходить з того, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Основою механізму забезпечення права на доступ до правосуддя є певна сукупність втілених у Конституції та чинному законодавстві України правових принципів, установлених інститутів, норм та юридичних гарантій, які в комплексі уможливлюють і сприяють його дотриманню, реалізації та захисту. В свою чергу, право на доступ до правосуддя є невід`ємною складовою права на судовий розгляд. Оскільки останнє, у свою чергу, є складовою прав людини, їх конституційно-правові гарантії в цілому повністю стосуються і права на доступ до правосуддя, що дає підстави для висновку про існування згаданого права в системі координат загального конституційно-правового механізму гарантій прав людини.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

При зверненні до суду позивач обрав суд, виходячи з місця проживання позивача, отже саме даний критерій слід застосувати при вирішенні питання передачі справи до належного суду.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

Враховуючи наведене, суд приходжу до висновку, що дану справу слід передати за підсудністю до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Відповідно до статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 31 ЦПК України,

постановив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Раневич Орест Юрійович, до Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Дорожна профспілкова організація Львівської залізниці; Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України про виплату одноразової грошової допомоги, передати на розгляд до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Ухвала можебути оскарженадо Львівськогоапеляційного судупротягом п`ятнадцятиднів здня їїскладення.Учасник справи,якому ухваласуду небула врученау деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 22 січня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький