Рішення

від 24.01.2024 по справі 485/1452/23

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/1452/23

Провадження №2/485/30/24

Заочне рішення

іменем України

24 січня 2024 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

за участю представника позивача - Притули М.М.,

представника третьої особи ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" - адвоката Тихонова Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Баштанської окружноїпрокуратури ВерцюхаВолодимира Володимировичадо ОСОБА_1 ,треті особиГоловне управлінняДержгеокадастру уМиколаївській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО", про конфіскацію земельних ділянок,

встановив:

У жовтні 2023 року керівник Баштанської окружноїпрокуратури ВерцюхВ.В. звернувся до суду з указаним позовом.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 будучи громадянином Російської Федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер: ВКО 504401, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1264 від 30 червня 2008 року державним нотаріусом Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області, успадкував право власності на 1/2 земельних ділянок з кадастровими номерами 4825780500:02:000:0011 площею 3,21 га та 4825780500:11:000:0081 площею 0,54 га, загальною площею 3,75 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Снігурівської міської територіальної громади (колишньої Афанасіївської сільської ради) Баштанського району (колишнього Снігурівського району) Миколаївської області. На підставі вище вказаного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825780500:02:000:0039, площею 1,6052 га, серія ЯЗ № 134306 від 28 листопада 2008 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010802300039, тим самим набувши право власності на дану земельну ділянку. 13 вересня 2017 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Номер відомостей про речове право 22331952. Крім цього, на підставі вище вказаного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825780500:11:000:0410, площею 0,27 га, серія ЯЗ № 134307 від 28 листопада 2008 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010802300038, тим самим набувши право власності на дану земельну ділянку. 28 вересня 2017 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Номер відомостей про речове право 22578654. При цьому 10 вересня 2018 року державним реєстратором Снігурівської районної державної адміністрації до державного реєстру внесено зміни (індексний номер рішення 42918900) щодо кадастрового номеру земельної діялянки, а саме кадастровий номер 4825780500:11:000:0410 змінено на 4825780500:11:000:0481, та щодо її площі, а саме змінено з 0,27га на 0,2693га. Однак упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, в порушення ч. 4 ст. 81, ст. 145 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 не відчужив їх, тому наявні підстави для конфіскації земельних ділянок у власність держави, Також встановлено,що зазначеніземельні ділянкивикористовується Товариствомз обмеженоювідповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНАФІРМА "АГРО-ДІЛО"на підставідоговорів орендиземлі від01березня 2017року.Строк діїдоговорів визначенодо 01березня 2027року.

На підставі викладеного, позивач просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку із кадастровим номером 4825780500:02:000:0039, площею 1,6052 га, та земельну ділянку із кадастровим номером 4825780500:11:000:0481, площею 0,2693 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, які належать відповідачу та стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за пред"явлення вказаного позову та за заяву про його забезпечення.

В судовому засіданні представник позивача - начальник Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області Притула М.М. позов підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та не заперчував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник третьої особи ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" Тихонов Д.І. не заперечував щодо позовних вимог позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та третя особа Головне управлінняДержгеокадастру уМиколаївській області в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відзив на позов не надходив.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Заслхавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації, паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 виданий 26 листопада 2003 року, код органу що видав 493-007 (Т. 2 - а.с. 29).

На підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер: ВКО 504401, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1264 від 30 червня 2008 року державним нотаріусом Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області, відповідач успадкував право власності на 1/2 частки земельної ділянки, площею 3,75 га, кадастровий номер №1-4825780500:02:000:0011, №2-4825780500:11:000:0081, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Снігурівської міської територіальної громади (колишньої Афанасіївської сільської ради) Баштанського району (колишнього Снігурівського району) Миколаївської області (Т. 1 - а.с. 75).

На підставі вище вказаного свідоцтва про право на спадщину відповідач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825780500:02:000:0039, площею 1,6052 га, серія ЯЗ № 134306 від 28 листопада 2008 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010802300039 (Т. 1 - а.с. 65-66), тим самим набувши право власності на дану земельну ділянку.

Крім цього, на підставі вище вказаного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825780500:11:000:0410, площею 0,27 га, серія ЯЗ №134307 від 28 листопада 2008 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010802300038 (Т. 1 - а.с.67-68), тим самим набувши право власності на дану земельну ділянку.

13та 28вересня 2017року,відповідно, ОСОБА_1 зареєстрував правовласності надані земельніділянки вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно.Номер відомостейпро речовеправо 22331952 та 22578654 (Т.1 - а.с. 19-23).

Як вбачається з інформаційної довідки з државного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб"єкта від 02 жовтня 2023 року, номер інформаційної довідки 348821228, 1 0 вересня 2018 року державним реєстратором Снігурівської районної державної адміністрації до державного реєстру внесено зміни (індексний номер рішення 42918900) щодо кадастрового номеру та площі земельної діялянки, а саме кадастровий номер 4825780500:11:000:0410 змінено на 4825780500:11:000:0481, та площу 0,27га змінено на 0,2693га.

Також встановлено, що зазначені земельні ділянки використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" на підставі договорів оренди землі від 01 березня 2017 року. Строк дії договорів визначено до 01 березня 2027 року. 25 липня 2018 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 01 березня 2017 року, а саме пункт 2 договору викладено в наступній редакції: "В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2693 гектарів ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий № 4825780500:11:000:0481".

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікованою Законом від 17липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного та надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Ст.ст. 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до ч.2 цієї статті у разі: 1) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; 2) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Статтею 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність або надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1302 від 09.12.2021, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 148 ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та на умовах, встановлених законом.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області у відповідності до положень ст. 145 ЗК України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Положення про Головне управління Держгеокадастру в області" здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, то воно наділене правом на подання такого роду позовів. На запит прокурора від 03 жовтня 2023 року № 52/4-5266-23 в листі Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області зазначило про відсутність заперечень щодо вжиття Баштанською окружною прокуратурою Миколаївської області заходів представницького характеру для відновлення інтересів держави у зазначеній справі ( а.с.Т. 1 - а.с. 24).

Станом на 31 жовтня 2023 року (день надходження даного позову прокурора до суду) ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області самостійно не реалізувало своє процесуальне право, тому у відповідності до положень ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 56 ЦПК України існують всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 за схожих обставин.

Таким чином,судом встановлено,що ОСОБА_1 будучи громадяниномРосійської Федерації,28 листопада 2008 року отримав спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення у приватну власність, але в порушення вимог ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки та на теперішнійчас невідчужив їх,що мавздійснити непізніше 28листопада 2009року,у зв`язку з чим вони підлягають конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

На підставі викладеного, суд ухвалює про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2684,00 грн сплачений за подання позовної заяви та 1342,00 грн судового збору сплаченого за подання заяви про забезпечення позову, а всього 4026,00 грн.

На підставі ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст. 22, 80, 81, 145, 148 Земельного кодексу України, керуючись ст. 11-13, 76-81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов керівника Баштанської окружноїпрокуратури ВерцюхаВолодимира Володимировичадо ОСОБА_1 ,треті особиГоловне управлінняДержгеокадастру уМиколаївській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО", про конфіскаціюземельних ділянок задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) земельну ділянку із кадастровим номером 4825780500:02:000:0039, площею 1,6052 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) земельну ділянку із кадастровим номером 4825780500:11:000:0481, площею 0,2693 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_2 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , на користь Миколаївської обласноїпрокуратури (Миколаївськаобласна прокуратура,код ЄДРПОУ02910048,Держказначейська службаУкраїни,м.Київ,МФО 820172,р/рUA748201720343150001000000340,ЄДРПОУ Банк ДКСУм.Києва,МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4026,00 грн (чотири тисячі двадцять шість грн 00 к.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 24 січня 2024 року.

Суддя О. В. Соловйов