Постанова

від 24.01.2024 по справі 484/3484/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.01.24

22-ц/812/76/24

Справа № 484/3484/23 Головуюча у 1-й інстанції Шикеря І. А.

Провадження № 22ц/812/76/24 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 січня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Локтіонової О.В., Коломієць В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Шикері І. А. в місті Первомайську Миколаївської області о 9 годині 10 хвилин зі складанням його повного тексту, по справі

за позовом

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Оптиміст Фрегат»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

4 липня 2023 року ОСББ «Оптиміст Фрегат» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї за період з червня 2020 року по травень 2023 року суми боргу з утримання належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 , в загальному розмірі 2 949 грн 25 коп..

В обґрунтування позову зазначало, що починаючи з квітня 2016 року ОСББ «ОптимістФрегат» здійснює утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , де розташована квартира АДРЕСА_3 , належна відповідачці ОСОБА_1 , загальною площею 42,6кв.м.

Розмір витрат за утримання будинку визначений зборами співвласників, але починаючи з червня 2020 року та по травень 2023 року ОСОБА_1 здійснена оплата не в повному обсязі, зокрема, з огляду на внесення частково сплаченої суми з погашення боргу за 2019 рік, внаслідок чого у відповідачки станом на 1 червня 2023 року утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Відзиву на позовну заяву відповідачкою не надано.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2023 року позов ОСББ «Оптиміст-Фрегат» задоволено, ухвалено про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 13933 грн 25 коп., з яких 2949 грн 25 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 2684 грн судового збору та 8300 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, а також витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність рішення, яке порушує її права та інтереси, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

На думку відповідачки позовна заява, яка прийнята судом до розгляду, подана з пропуском позовної давності. Під час її розгляду судом вона не була своєчасно повідомлена, як про подачу ОСББ позовної заяви до суду, так і про дати слухання справи, а отже не змогла надати свої заперечення на пред`явлені до неї вимоги. Тому суд, при ухвалені рішення, не був повідомлений про сплату відповідачкою на користь позивача коштів за період з 8 травня 2020 року по 8 серпня 2023 року на загальну суму 6216 грн, в тому числі за період, за який позивачем нараховано борг до сплати, з огляду на сплату нею суми в 5862 грн.

За такого вважала, що нею сплачені усі платежі у місяці наступному за тим, за який здійснено нарахування, в той час як статутом ОСББ «Оптиміст Фрегат» чітко не встановлено конкретних строків та способів оплати.

Крім того посилалася на те, що вона, як член товариства не була жодного разу запрошена на збори об`єднання і тому не мала інформації про точну вартість оплати за надані послуги та термін їх внесення.

Також вважала стягнуті судом витрати на користь товариства завеликими та неспівмірними заявленим ним вимогам.

Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 22 грудня 2023 року та 16 січня 2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково із наступних підстав.

У відповідності до положень, які містяться у частинах 4 і 5 статті 187, статті 190 ЦПК України, визначено, якщо судом в ухвалі про відкриття провадження вирішено про проведення справи в порядку спрощеного позовного провадження, то в такій ухвалі суд повинен для відповідача встановити строк для надання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з одночасним надсиланням її копії разом з позовною заявою та додатками у відповідності до частини 5 статті 128 ЦПК України.

У цьому разі, згідно до змісту частин 2, 4, 5 статті 128 ЦПК України, судові повістки-повідомлення про дату, час та місце судового засідання, якщо явка учасників справи є не обов`язковою, та копії процесуальних документів повинні надсилатися таким особам завчасно для того, щоб вони мали достатньо часу для підготовки.

Разом з тим, за матеріалами справи, ухвала про відкриття провадження, в якій вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлена судом першої інстанції 17 липня 2023 року. ЇЇ копія з позовом направлена на адресу відповідачки, але нею не отримана, у зв`язку з її поверненням до суду за закінченням терміну зберігання (а.с.26-27, 39, 41).

В подальшому судом призначені судові засідання без повідомлення сторін з направленням на їх адресу судових повідомлень, які відповідачкою отримані після дат призначення або напередодні (а.с.20-46). Судова повістка-повідомлення на 19 вересня 2023 року, день коли судом ухвалене рішення, відповідачкою не отримана з її поверненням до суду за закінченням терміну зберігання (а.с.51-52).

Тобто на момент ухвалення судового рішення суд першої інстанції не впевнився в належному повідомленні відповідачки у відповідності до частин 5 і 8 статті 128 ЦПК України та її можливості, як учасниці справи, надати заперечення на поданий позов.

Процесуальне порушення, яке допущено судом першої інстанції щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час і місце судового засідання, за положеннями пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

За таких підстав, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити нове про часткове задоволення позову ОСББ «Оптиміст - Фрегат», враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право договору купівлі-продажу №1774 від 19 квітня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В. А., є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с.13,14).

16 квітня 2016 року власниками квартир будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 створено ОСББ «Оптиміст - Фрегат», яке здійснює господарську діяльність з комплексного обслуговування об`єктів, а саме утримання багатоквартирних будинків, в тому числі будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до рішення, зафіксованого в протоколі №6 засідання правління ОСББ «Оптиміст Фрегат», головою об`єднання обрано ОСОБА_2 (а.с.10-11).

Рішеннями загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків за АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 і 10 відповідно від 25 червня 2016 року, 11 лютого 2017 року, 20 січня та 6 лютого 2021 року, а також від 18 березня 2023 року затверджено розмір внесків за обслуговування квартир, зокрема розташованих в будинку АДРЕСА_2 , які складають: за рішенням №1 - 1,683 грн за 1 м2; за рішенням №3 2 грн 70 коп. за 1 м2; за рішенням №4 - 3 грн 58 коп. за 1 м2; за рішенням №9 відповідно 4 грн за 1 м2; і рішенням №10 від 18 березня 2023 року 4 грн 30 коп. за 1 м2 (а.с.12).

За розрахунком сум, які підлягають сплаті за утримання майна, що належить співвласнику будинку, і не вимагає проведення складних розрахунків, так як визначається відповідно до розміру тарифу/внеску за 1кв.м., який встановлено у кошторисі ОСББ, помноженого на загальну площу квартири, за утримання належного відповідачці житла за спірний період з 1 червня 2020 року по 31 травня 2023 року ОСОБА_1 нараховано 6016 грн 82 коп. вартості житлових послуг. Разом з цим такі суми відповідачкою сплачені не в повному обсязі, оскільки частина сплат, що були здійснені нею у період з 8 червня 2020 року по 8 грудня 2021 року в загальному розмірі 2707 грн враховані товариством в рахунок погашення попереднього боргу за 2019 рік (а.с.15, 84, 103-133).

В подальшому, починаючи з 23 березня 2022 року і до 11 червня 2023 року відповідачкою внесені платежі із зазначенням періоду сплати внесків, внаслідок чого ця сума в загальному розмірі 3021 грн врахована товариством як сплата поточного боргу за цей же період (а.с.15, 84, 103-133).

Таким чином ОСОБА_1 на погашення боргу за 2019 рік внесено платежів на загальну суму 2707 грн, із залишком 134 грн, які повинні бути враховані за перший місяць розрахунку червень 2020 року, та платежі із цільовими внесками за період з лютого 2022 року по травень 2023 року на загальну суму 3021 грн, за якими здійснено переплату за ці місяці на суму 269 грн 04 коп.. На погашення сум, нарахованих за період з липня 2020 року по січень 2022 року, відповідачкою внесків не здійснено, з огляду на перерахування платежів, оплачених нею у цей період, в рахунок погашення її попереднього боргу за 2019 рік (а.с.15, 84, 103-133).

Тому, намагаючись врегулювати питання щодо сплати заборгованості за нарахованими платежами, позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою щодо сплати виниклої заборгованості станом на 1 лютого 2023 року на суму 2769 грн 09 коп. (а.с.16), але так і не отримав відповіді або сплати боргу, та подав до суду цей позов про стягнення заборгованості.

Відповідно до частини 3 статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина 4 статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

В силу пункту 5 статті 1 Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 7цього Закону обов`язки співвласників багатоквартирного будинку включають забезпечення належного утримання та належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечення технічного обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

Положеннями статті 385ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

В силу частини 1 статті 9Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Тому створивши 16 квітня 2016 року ОСББ «Оптиміст Фрегат» співвласники надали йому повноваження з управління багатоквартирними будинками, в тому числі будинком АДРЕСА_2 (а.с.5-9).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку встановлені Законом України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 цього Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини 4 статті 4вищевказаного Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом статей 16, 17 цього Закону об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Статтею 20 Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини 9 статті 10 Законом України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» та частини 2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

За наведеного посилання відповідачки на порушення її права на участь в зборах товариства є не лише відповідальністю ОСББ з належного управління багатоквартирним будинком, а є також порушенням членом ОСББ своїх обов`язків з утримання, як належної йому власності, так і добросовісної участі в управлінні товариством. При тому питання щодо участі у зборах, отримання установчих документів є таким, що виходять за предмет позову, пред`явленого ОСББ до свого члена про стягнення з нього заборгованості за належне утримання належної йому власності.

Статтею 5Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» (в редакції закону, що була чинною на час спірних правовідносин) визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком є житловою послугою, яка належить до житлово-комунальних послуг, і включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із статтею 9цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Отже, аналізуючи наведені норми права, за встановлених колегією суддів обставин, слід дійти висновку, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи у спірний період власником майна, розташованого у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , в якому з метою утримання будинку створено ОСББ, в силу приписів закону зобов`язана сплачувати визначені загальними зборами цього об`єднання платежі за надані послуги.

Разом з тим, враховуючи здійснені відповідачкою платежі без їх цільового та з їх цільовим призначенням, колегія суддів вважає доведеним, що сума платежів, сплачених ОСОБА_1 у період до березня 2022 року в сумі 2707 грн врахована ОСББ в рахунок погашення боргу відповідачки за попередній період 2019 року. Тому залишок цієї сплати за вказаний період на суму 134 грн підлягав врахуванню за спожиті послуги на початок періоду - за червень 2020 року. Суми, сплачені відповідачкою у період з березня 2022 року по червень 2023 року за період споживання послуг з лютого 2022 року по травень 2023 року включно, в розмірі 3021 грн перевищують суму, нараховану ОСББ в розмірі 2751 грн 96 коп., внаслідок чого відповідачкою здійснена переплата за цей період на суму 269 грн 04 коп..

Таким чином сума боргу за період з червня 2020 року (в розмірі залишку на 18 грн 51 коп.) та з липня 2020 року по січень 2022 року складає 3130 грн 96 коп., з якої слід відрахувати переплату здійснену відповідачкою на суму 269 грн 04 коп., внаслідок чого сума боргу за спірний період, яка не сплачена ОСОБА_1 складає 2861 грн 92 коп..

Підстав для застосування до поданих позивачем вимог, передбачених статтею 257 ЦК України, як вважала відповідачка, немає, оскільки ОСББ звернулося до суду в межах строку позовної давності, подавши 4 липня 2023 року позов, з огляду на те, що сума платежів за попередній місяць, яким є червень 2020 року (початок періоду), нараховується та підлягає сплаті в наступний місяць липень 2020 року, з якого і виникло право вимоги кредитора до боржника.

Посилання на необхідність врахування, здійснених відповідачкою сплат в період з червня 2020 року по січень 2022 року виключно в рахунок поточних платежів, не є слушним, оскільки за наявністю боргу за попередні місяці такі оплати без вказівки на їх цільове призначення вносяться на погашення боргу з подальшим їх зарахуванням на поточні платежі.

Тобто можливість застосуваннячерговості погашення грошових вимог за грошовими зобов`язаннями відповідно до статті 534 ЦК Україниставиться в залежність від змісту реквізиту «Призначення платежу» платіжного доручення, яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання.

Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів з чітким призначення платежу щодо погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена статтею 534 ЦПК України застосовуватися не може.

У випадку, якщо стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження, або платіж буде отриманий без реквізиту «Призначення платежу» чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості, розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до статті 534 ЦК України.

Зазначене передбачене змістом Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (п.3.8), затвердженої постановою Національного банку Україні №22 від 21 січня 2004 року, та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (п.1.2), затвердженого наказом Міністерствафінансів України№ 88від 24травня 1995 року, згідно з якими отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Оскільки у виписках за період з червня 2020 року по 8 грудня 2021 року реквізит «Призначення платежу» не містив повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких відповідачкою здійснювалося перерахування коштів отримувачу у цей період, позивачем правомірно зараховано отримані платежі в рахунок погашення заборгованості за минулий період.

На підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідачки на користь ОСББ заборгованості за період з червня 2020 року по січень 2022 року включно в розмірі 2861 грн 92 коп. боргу.

Отже поданий позов підлягає частковому задоволенню.

З підстав, передбачених статтею 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову з відповідачки підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подачу позову в сумі 2576 грн 64 коп.

Підстав для повернення на користь відповідачки сплачений нею судовий збір за подачу апеляційної скарги за рахунок ОСББ колегія суддів не вбачає, враховуючи обставини справи та обсяг задоволених позовних вимог.

Стосовно доводів апеляційної скарги в частині незгоди з пред`явленими витратами на правову допомогу, то слід врахувати наступне.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову адвокатом Шалару О. І., як представником позивача, подані документи щодо понесених витрат на правову допомогу до винесення судом рішення у справі, та у суді апеляційної інстанції.

Положеннями статті 59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно зпунктом 4частини 1 статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Як слідує з копії договору про надання юридичних послуг від 26 червня 2023 року в рамках цього договору адвокат зобов`язується надати позивачу юридичні послуги у вигляді складання проектів процесуальних документів, листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, представництво у органах державної влади та місцевого самоврядування(на підставі окремої довіреності), а замовник зобов`язується їх оплатити та виконувати інші дії, передбачені пунктами 1.1 та 1.2. цього договору (а.с.17-19).

За розрахунком наданих послуг №2 від 3 липня 2023 року та актом наданих послуг №2 від 3 липня 2023 року до вищевказаного договору адвокатом по цій справі надані консультації, вартістю 700 грн, надані запити, вартістю 700 грн, опрацьовані надані клієнтом матеріали, вартістю в 2100 грн, вивчено та проаналізовано судову практику, вартістю в 1400 грн, сформована правова позиція у справі, вартістю 2400 грн, та здійснені послуги з представництва в частині подання позову та в частині участі у розгляді справи, вартістю в 1000 грн та 1500 грн відповідно, а всього надано послуг, вартістю в 9800 грн (а.с.20-21).

Також за розрахунком №1 від 10 січня 2024 року та актом №1 від 10 січня 2024 року до вищевказаного договору адвокатом по цій справі надані додаткові послуги в суді апеляційної інстанції, але замість послуги з підготовки відзиву, надані послуги з підготовки та подачі апеляційної скарги, вартістю 5500 грн, з огляду на представництво в суді (а.с.139-142)

Отже, детальний опис дій, які повинен був виконати адвокат на підставі укладених договорів, та у їх відповідності розрахунок тривалості використаного часу, та понесених на підставі цього витрат, відповідають умовам самих договорів.

Таким чином, та з огляду на те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, такі витрати підлягають компенсації за рахунок відповідачки разом із іншими судовими витратами.

За висновком, викладеним ВП ВС у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року при розгляді нею справи № 755/9215/15-ц, визначено, що для цілей розподілу судових витрат судом враховується:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В той же час розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За наведеногота виходячиз тривалостічасу розглядусправи,її складностіта обсягунадання правовоїдопомоги,визначення адвокатомпослуг зокремою їхвартістю,які охоплюютьсяфактичним наданнямоднієї послугиз вивченняматеріалів,їх аналізута аналізупрактики,вартістю в2100грн,та послугоющодо складаннята подачіпозову,вартістю в2400грн,з оглядуна спрощенепозовне провадження,а такожобсягу частковозадоволених позовнихвимог таза наявністюклопотання відповідачкипро зменшеннявитрат приспрощеному розглядісправи, колегіясуддів вважаєза необхіднекомпенсувати позивачупонесені правовівитрати зарозгляд справив судіпершої інстанції на суму 5500 грн. Такі витрати колегія суддів вважає співмірними заявленим позовним вимогам та складності розглянутої справи.

Стосовно компенсації витрат за подачу відзиву в апеляційної інстанції при розгляді справи без повідомлення її учасників, то підстав для стягнення такої суми з відповідачки колегія суддів не вбачає за відсутністю підтвердження понесення таких витрат позивачем.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2023року - скасувати та ухвалити нове, яким вимоги ОСББ «Оптиміст Фрегат» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Оптиміст Фрегат» заборгованість зі сплати внесків за обслуговування житлового будинку за період з червня 2020 року по січень 2022 року включно в загальному розмірі 2861 грн 92 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Оптиміст Фрегат» 2576грн 64коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 5500 витрат на правову допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді О. В. Локтіонова

В. В. Коломієць