Ухвала

від 15.01.2024 по справі 922/2242/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" січня 2024 р. Справа № 922/2242/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбак О.І.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотіно" (вх. № 31651 від 20.11.2023) з грошовими вимогами до боржника, подану у справі

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" (адреса: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 54.1; код ЄДРПОУ 42153109) про визнання банкрутом Приватного підприємства "АЄ Фекторі" (адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 6; код ЄДРПОУ 40709169)

за участю представників сторін:

кредитора (ТОВ "Іоніті") - Москаль Р. Б.

кредиторів (ПП "Автоентерпрайз" та ТОВ "Санотіно") - Сичов А. Ю.

кредитора (АТ "Мегабанк") - не з`явився;

боржника - Слупицький В. С., Волторніст С.І.

розпорядника майна - Бандола О.О.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду перебуває справа № 922/2242/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" про визнання банкрутом Приватного підприємства "АЄ Фекторі".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.12.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "АЄ Фекторі"; призначено розпорядником майна Приватного підприємства "АЄ Фекторі" арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича; призначено проведення попереднього судового засідання на 30.01.2023.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "АЄ Фекторі" здійснено від 07.12.2022 оголошенням № 40709169

За результатами розгляду справи в попередньому засіданні ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 постановлено, що до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню визнані судом вимоги, а саме:

- Товариства з обмеженою відповідальністю Іоніті у розмірі 2177783,68 грн (четверта черга), та 85110 грн витрати пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді у розмірі;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеа електронікс Україна" у розмірі 541702,32 грн. (четверта черга) та 5368 грн судового збору (1 черга);

- Акціонерного товариства "Мегабанк" в розмірі 98836,14 Євро та 86483,02 грн, що разом в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 05.01.2023 становить 3920346,78 грн забезпечені заставою майна боржника; 5368 грн. судового збору (1 черга).

Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги, та надати суду реєстр вимог кредиторів; зобов`язано розпорядника майна в десятиденний строк з дня винесення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; зобов`язано розпорядника майна надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрати комітет кредиторів, прийняти рішення щодо схвалення плану санації боржника або щодо звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство, а також надати протокол зборів комітету кредиторів, на яких вирішити питання щодо призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника; призначено підсумкове засідання суду на 21.06.2023.

Підсумкове засідання неодноразово відкладалось.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санотіно" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 31651 від 20.11.2023) з грошовими вимогами до боржника в рамках провадження про банкрутство ПП "АЄ Фекторі", в якій просить суд визнати грошові вимоги ТОВ "Санотіно" до боржника ПП "АЄ Фекторі" на загальну суму 15613389,10 грн та включити до 4 черги реєстру вимог кредиторів, а також сплачений судовий збір.

В обґрунтування зазначеної заяви ТОВ "Санотіно", зокрема, зазначає, що 31.01.2023 року між «MRIYA INC», (юридична особа резидент США) та ТОВ "Санотіно", було укладено Контракт № 31-01/23-к, відповідно до умов якого ТОВ "Санотіно" придбало право вимоги дебіторської заборгованості ПП «АЄ Фекторі» перед «MRIYA INC» за договорами № 02/11-20-к від 02.11.2020 та № 20/01/22-к від 20.01.2022 в загальному розмірі 426961,63 USD, що по узгодженому Сторонами Контракту курсу (36,5686 грн. за 1 долар США) складає суму 15 613 389,10 грн.

Відповідно, ТОВ "Санотіно" вважає, що його грошові вимоги до ПП «АЄ Фекторі» в межах справи про банкрутство останнього підлягають визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотіно" (вх. № 31651 від 20.11.2023) про грошові вимоги до боржника в рамках провадження про банкрутство ПП "АЄ Фекторі"; розгляд заяви призначено на 06.12.2023.

Розгляд заяви неодноразово відкладався.

В процесі розгляду заяви ПП «АЄ Фекторі» надало суду відзив на заяву ТОВ "Санотіно" (вх. № 32092/23 від 22.11.23) в якому, зокрема, зазначає, що 02.11.2020 року ПП «АЄ Фекторі» та MRIYA INC (резидент США) було укладено ЗЕД контракт № 02/11-20-к від 02.11.2020, а також 20.01.2022 було укладено контракт № 20/01/22-к на поставку зарядних станцій. На виконання умов за цими контрактів покупцем MRIYA INC було перераховано ПП «АЄ Фекторі» грошові кошти на загальну суму 426 961,91 дол. США. Однак, ПП «АЄ Фекторі» не виконало зобов`язання з поставки вказаних зарядних станцій.

ПП «АЄ Фекторі» вказує, що оскільки 31.01.2023 між ТОВ "Санотіно" та MRIYA INC (резидент США) було укладено контракт 31-01/23-к про відступлення прав вимоги за контрактами № 02/11-20-к від 02.11.2020 та № 20/01/22-к від 20.01.2022 на нового кредитора - ТОВ "Санотіно", відповідно ПП «АЄ Фекторі» має заборгованість перед ТОВ "Санотіно" у загальному розмірі 426 961,91 дол. США, що по курсу НБУ 36,0453 складає 15 389 970,10 грн.

Розпорядник майна Бандола О.О. надав суду звіт про результати розгляду грошових вимог ТОВ «Санотіно» (вх. № 33030/23 від 01.12.2023) в якому повідомляє, що ним відхиляються грошові вимоги ТОВ "Санотіно" в повному обсязі, оскільки ТОВ "Санотіно" не надано первинні документи, що підтверджують виникнення у ПП «АЄ Фекторі» заборгованості у розмірі 426 961,91 грн. доларів США перед MRIYA INC.

Кредитор - ТОВ "Іоніті" надав суду заперечення щодо визнання грошових вимог (вх. № 33515/23 від 06.12.2023 та вх. № 35276/23 від 22.12.23) в якому просить суд відмовити у визнанні грошових вимог ТОВ «Санотіно» до ПП «АЄ Фекторі» у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Іоніті" вказує на те, що первісне право вимоги INC MRIYA полягає не у праві отримання грошових коштів від Боржника, а у праві отримати товар, передбачений умовами Контракту №02/11-20-к від 02.11.2020. Таким чином, з урахуванням вимог ч. 1 статті 620 ЦК України першочерговим наслідком невиконання зобов`язання з передачі товару покупцю є виникнення у покупця права вимагати передання Товару (витребування Товару). Жодних документів на підтвердження трансформації права витребування Товару в натурі на право отримати повернення сплачених грошових коштів ТОВ "Санотіно" не надано, при цьому в матеріалах справи відсутні документи, які б вказували на неможливість виконання Боржником умов договору поставки, укладеного з INC MRIYA.

Таким чином, на думку ТОВ "Іоніті", зобов`язання ПП «АЄ Фекторі» перед ТОВ «Санотіно» не можуть вважатися грошовими в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також ТОВ "Іоніті" вказує, що ТОВ «Санотіно» при зверненні до суду з відповідною заявою належним чином не доведено підставність та правомірність заявлених ним грошових вимог всією сукупністю належних та допустимих доказів, а ТОВ «Санотіно» та ПП «АЄ Фекторі» до того ж є пов`язаними особами.

ТОВ "Іоніті" надано суду додаткові заперечення на заяву ТОВ «Санотіно» з грошовими вимогами (№ 35297/23 від 22.12.23) в якій зокрема зазначає, що строк виконання зобов`язання ПП «АЄ Фекторі» за контрактом №02/11-20-к від 02.11.2020, та контрактом №20/01-22-к від 20.01.2022, укладених між ПП «АЄ Фекторі» та MRIYA не може вважатися таким, що настав.

Також ТОВ "Іоніті" вважає, що ТОВ «Санотіно» не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності підстав для визнання його грошових вимог в межах справи про банкрутство ПП «АЄ Фекторі» .

ПП «АЄ Фекторі» надало суду додаткові з приводу заяви з грошовими вимогами ТОВ «Санотіно» (вх. № 35786 від 27.12.2023) в яких зокрема зазначає, що заявлені вимоги ТОВ «Санотіно» в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства є грошовими, а їх існування та розмір підтверджено належними та допустимими доказами.

На судове засідання 15.01.2024 прибули представники кредиторів - ТОВ "Іоніті" та ТОВ «Автоенетерпрайз», представник заявника - ТОВ «Санотіно», представники боржника - ПП «АЄ Фекторі» та розпорядник майна.

Представник ТОВ «Санотіно» та ТОВ «Автоенетерпрайз» підтримує заяву ТОВ «Санотіно» з грошовими вимогами до боржника.

Представники ПП «АЄ Фекторі» повідомляють суд що ПП «АЄ Фекторі» визнаються грошові вимоги ТОВ «Санотіно» в повному обсязі.

Представник ТОВ "Іоніті" просить суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Санотіно» з грошовими вимогами до боржника.

Розпорядник майна повідомив суд, що за результатами розгляду заяви ТОВ «Санотіно» ним надано звіт про відхилення зазначених вимог.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, між «MRIYA INC» (юридична особа резидент США), як покупцем, та ПП «АЄ Фекторі», як продавцем, укладено контракт № 20/01-22-к від 20.01.2022,, відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити зарядні станції (далі - Товар). Найменування, кількість, ціна одиниці продукції, вартість продукції, що поставляється визначається сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктами 2.1.-2.2. контракту передбачено, що загальна вартість цього контракту складається з вартості специфікацій, які є його невід`ємною частиною. Оплата партії Товару за цим контрактом здійснюється Покупцем шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Умови оплати узгоджуються Сторонами у відповідній Специфікації.

Згідно з п. 3.1. контракту, умови поставки, ціна на Товар та обсяг кожної його партії узгоджується сторонами в Специфікаціях. В іншому випадку поставка здійснюється на умовах FCA м. Харків (ІНКОТЕРМС-2020). Товар поставляється лише за умови внесення покупцем повної вартості Товару.

Відповідно до п. 5.1. контракту, справжній договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання.

Відповідно до додатку № 1 до контракту, який є його специфікацією, до поставки в рамках контракту сторони узгодили наступний товар:

1 Wall Complex CW082T20324C2 200500000000000 0000000 4G01P в кількості 9 шт. за ціною 9937,21 доларів США за 1 шт., всього на суму 89961,63 доларів США;

2 Charging station Single (SI022T203242G 01P) в кількості 1 шт. за ціною 526,74 доларів США.

Загальна вартість товару: 89961,63 доларів США без ПДВ

Оплата: 100% передоплата.

Умови поставки: FCA м. Харків Виробником Товару є ПП «АЄ Фекторі».

На виконання умов контракту ПП «АЄ Фекторі» склало інвойс від 20.01.2022.

Крім того, як свідчать матеріали справи, між «MRIYA INC» (юридична особа резидент США), як покупцем, та ПП «АЄ Фекторі», як продавцем, укладено контракт № 02/11-20-к від 02.11.2020, відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити зарядні станції (далі - Товар). Найменування, кількість, ціна одиниці продукції, вартість продукції, що поставляється визначається сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктами 2.1.-2.2. контракту передбачено, що загальна вартість цього контракту складається з вартості специфікацій, які є його невід`ємною частиною. Оплата партії Товару за цим контрактом здійснюється Покупцем шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Умови оплати узгоджуються Сторонами у відповідній Специфікації.

Згідно з п. 3.1. контракту, умови поставки, ціна на Товар та обсяг кожної його партії узгоджується сторонами в Специфікаціях. В іншому випадку поставка здійснюється на умовах FCA м. Харків (ІНКОТЕРМС-2020). Товар поставляється лише за умови внесення покупцем повної вартості Товару.

Відповідно до п. 5.1. контракту, справжній договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання.

Відповідно до додатку № 1 до контракту, який є його специфікацією, до поставки в рамках контракту сторони узгодили наступний товар:

Charge Complex-Y: - CHAdeMO; -CCS Combo 1; - J1772 (Type 1) (2 connectors) в кількості 8 шт. за ціною 65000,00 доларів США за 1 шт., всього на суму 520000,00 доларів США.

Загальна вартість товару: 468000,00 доларів США, без ПДВ

Оплата: 100% передоплата.

На виконання умов контракту ПП «АЄ Фекторі» склало інвойс від 02.11.2022.

Згідно з виписками по рахунку ПП «АЄ Фекторі» в АБ «Південний» за 03.11.2020, за 05.11.2020, за 19.11.2020, за 24.11.2020, за 26.01.2022, карткою рахунком 362 за січень 2018 г. - грудень 2022 г. по контрагенту «MRIYA INC» (відомості по якій зокрема підтверджують перерахування коштів на рахунок ПП «АЄ Фекторі» в АТ «Мегабанк») «MRIYA INC» на виконання умов названих вище Контрактів перерахувало на користь ПП «АЄ Фекторі» передоплату в сумі 491961,63 Доларів США.

В картці за рахунком 362 за січень 2018 г. - грудень 2022 г. по контрагенту «MRIYA INC» також вказано, що на суму 65000 доларів США відбулася реалізація товарів і послуг.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання ПП «АЄ Фекторі» умов названих вище контрактів, або повернення на користь «MRIYA INC» отриманої передоплати.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 31.01.2023 року між «MRIYA INC» (юридична особа резидент США) іменоване надалі «Сторона 1», та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санотіно", іменоване надалі "Сторона 2", було укладено Контракт № 31-01/23-к, відповідно до умов якого (п. 1.1.) «Сторона 2» купує право вимоги дебіторської заборгованості Приватного підприємства «АЄ ФЕКТОРІ» перед «Стороною 1» згідно актів звірки від 30.01.2023 та 31.01.2023 між «MRIYA INC» та Приватним підприємством «АЄ Фекторі», за договорами № 02/11-20-к від 02.11.2020р. та № 20/01/22-к від 20.01.2022р. Всі умови та об`єм розрахунку визначається сторонами в цій угоді та Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з п. 2.1-2.3. контракту, дебіторська заборгованість Приватного підприємства «АЄ Фекторі» перед Стороною 1" складає у розмірі 426961,63 USD. Валюта цього контракту і валюта платежу - Долар, курс НБУ на 31.01.2023р. - 36,5686. Оплата за цим контрактом здійснюється Сторона 2» шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок "Сторони 1». Загальна сума оплати узгоджуються Сторонами у відповідній Специфікації.

Згідно з п. 8.4. контракту, право вимоги за контрактом переходить до нового кредитора з моменту підписання Контракту.

З посиланням на умови контракту № 31-01/23-к від 31.01.2023, ТОВ "Санотіно" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 31651 від 20.11.2023) з грошовими вимогами до боржника в якій просить суд визнати його грошові вимоги до боржника ПП "АЄ Фекторі" на загальну суму 15613389,10 грн та включити до 4 черги реєстру вимог кредиторів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 512-513 ЦК України, зокрема, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, згідно з умовами контракту № 31-01/23-к від 31.01.2023, ТОВ "Санотіно", як новий кредитор, придбало у «MRIYA INC» право вимоги дебіторської заборгованості ПП «АЄ Фекторі» за контрактами № 02/11-20-к від 02.11.2020 та № 20/01/22-к від 20.01.2022, які не були в повному обсязі виконані ПП «АЄ Фекторі» в частині поставки товару, відповідно ТОВ "Санотіно" набуло статусу кредитора за зазначеними контрактами та, як наслідок, права вимоги до ПП «АЄ Фекторі» що пов`язані з неналежним виконання умов цих контрактів.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. ст. 691, 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування статті 693 Цивільного кодексу України. Так, Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (п. 22 наведеної постанови).

В даному випадку, як вже зазначалося, «MRIYA INC» на виконання умов контрактів № 02/11-20-к від 02.11.2020 та № 20/01/22-к від 20.01.2022 перерахувало ПП «АЄ Фекторі» 100% передоплату в рахунок товару, який в подальшому мав бути поставлений ПП «АЄ Фекторі». Однак, свої зобов`язання з поставки товару за контрактами ПП «АЄ Фекторі» в повному обсязі не виконало.

Суд констатує, що відповідно до п. 5.1. контракту № 02/11-20-к від 02.11.2020 даний контакт діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання.

При цьому, відповідно до п. 5.1. контракту № 20/01/22-к від 20.01.2022 даний контакт діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Станом на дату винесення даної ухвали, термін дії названих вище контрактів сплинув більше ніж три та більше ніж два роки тому відповідно.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів можливості виконання ПП «АЄ Фекторі» своїх зобов`язань за контрактами № 02/11-20-к від 02.11.2020 та № 20/01/22-к від 20.01.2022 щодо передачі обумовленого цими контактами товару. Окрім того, представники ПП «АЄ Фекторі» в процесі розгляду даної справи неодноразово повідомляли про неможливість ПП «АЄ Фекторі» виконати свої зобов`язання за контрактами саме шляхом передачі товару.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність у ТОВ "Санотіно" права, передбаченого ч. 2 ст. 693 ЦК України, на повернення передоплати.

Згідно з визначенням, яке містить ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з вимогами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України.

Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимога ТОВ "Санотіно" про повернення суми попередньої оплати за контрактами № 02/11-20-к від 02.11.2020 та № 20/01/22-к від 20.01.2022 у загальній сумі 15613389,10 грн., подана у якості заяви про визнання грошових вимог до ПП «АЄ Фекторі», відповідає належному способу захисту права кредитора, є грошовою вимогою у розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства та підлягає визнанню судом.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання ТОВ "Іоніті" на те, що за контрактами № 02/11-20-к від 02.11.2020 та № 20/01/22-к від 20.01.2022 зобов`язання ПП «АЄ Фекторі» не носять грошовий характер, і ні «MRIYA INC» ні ТОВ «Санотіно» до подання заяви з грошовими вимогами до ПП «АЄ Фекторі» з вимогами про повернення передоплати.

Як вже зазначалося, згідно з визначенням, яке містить ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Отже, Кодекс України з процедур банкрутства регулює правовідносини грошового характеру та пов`язує можливість участі особи у справі про банкрутство в статусі кредитора, за наявності у неї вимог до боржника саме грошового характеру.

В даному випадку, як вже зазначалося, ТОВ "Санотіно" має право вимоги повернення передоплати за № 02/11-20-к від 02.11.2020 та № 20/01/22-к від 20.01.2022 на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України, з огляду на невиконання ПП «АЄ Фекторі» своїх зобов`язань щодо передачі товару за цими контрактами.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця (повернення попередньої оплати), останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову або заяви з грошовими вимогами у випадку відкриття стосовно продавця провадження у справі про банкрутство. Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову або заяви з грошовими вимогами за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов або заява (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011р. у справі №3-127гс-11.

Про можливість визнання грошових вимог в межах справи про банкрутство, які заявлені в зв`язку з наявністю прав на повернення передоплати в зв`язку з невиконанням боржником договірних зобов`язань, йдеться у Постанові Великої Палати Верховного суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15.

Також суд критично ставиться до доводів ТОВ "Іоніті" про те, що строк виконання зобов`язання ПП «АЄ Фекторі» за контрактами не настав.

Як вже вказувалося, відповідно до п. 5.1. контракту № 02/11-20-к від 02.11.2020 справжній договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 5.1. контракту № 20/01/22-к від 20.01.2022 справжній договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання.

Статтею 663 ЦК України, передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Таким чином, в розумінні ст. 663, ч. 1 ст. 631 ЦК України свої зобов`язання за наведеними контрактами ПП «АЄ Фекторі» мав виконати в строк дії цих контрактів.

Разом з тим, до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Таким чином, норми статті 1 та частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника.

Тобто при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2023 по справі № 908/1954/21.

Щодо розміру грошових вимог ТОВ "Санотіно" які підлягають визнанню судом та доводів ТОВ «Іоніті» з приводу недоведеності ТОВ "Санотіно" розміру грошових вимог.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

В даному випадку, згідно з виписками по рахунку ПП «АЄ Фекторі» в АБ «Південний» за 03.11.2020, за 05.11.2020, за 19.11.2020, за 24.11.2020, за 26.01.2022, карткою рахунком 362 за січень 2018 г. - грудень 2022 г. по контрагенту «MRIYA INC» на виконання умов названих вище Контрактів перерахувало на користь ПП «АЄ Фекторі» передоплату в сумі 491961,63 Доларів США. В картці за рахунком 362 за січень 2018 г. - грудень 2022 г. по контрагенту «MRIYA INC» також вказано, що на суму 65000 доларів США відбулася реалізація товарів і послуг. Кінцеве сальдо 426 961,63 доларів США.

Суд зазначає, що банківські виписки з рахунків юридичної особи є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за рахунками можуть бути належними доказами щодо надходження грошових коштів на рахунок юридичної особи.

Зазначена правова позиція викладена в постановах ВС від 17.12.2020 по справі № 278/2177/15-ц, від 28.10.2020 по справі № 760/7792/14-ц, від 16.09.2020 по справі № 200/5647/18.

Стосовно платежу «MRIYA INC» на рахунок ПП «АЄ Фекторі» відкритому в АТ «Мегабанк» (вхідне платіжне доручення АЄФ00000095 від 08.03.2022, АТ «Мегабанк») суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» за ст. 79 ГПК України, на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто в такому випадку необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, дає змогу дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були, аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно з умовами контракту № 31-01/23-к від 31.01.2023, ТОВ "Санотіно" придбало право вимоги в т.ч. за платежем в сумі 34961,63 доларів США здійсненим «MRIYA INC» на рахунок ПП «АЄ Фекторі» в АТ «Мегабанк».

Суд констатує, що ні ТОВ "Санотіно" ні ПП «АЄ Фекторі» не надали суду виписки з АТ «Мегабанк» про надходження від «MRIYA INC» грошових коштів в зазначеній сумі.

Однак, з цього приводу суд враховує, що зазначений платіж відображено в картці рахунку 362 за січень 2018 г. - грудень 2022 г. по контрагенту «MRIYA INC». Крім того, ТОВ "Санотіно" надано суду виписку з банківського рахунку «MRIYA INC» в Bank of America за період з 01.02.2022 по 28.02.2022, в якій відображено платіж в сумі 35000 доларів США на рахунок відкритий в АТ «Мегабанк» з призначенням платежу «передплата за зарядні пристрої» (які в свою чергу є предметом поставки за контрактами за № 02/11-20-к від 02.11.2020 та № 20/01/22-к від 20.01.2022). Щодо не спів падання суми здійсненого платежу та суми яка надійшла на банківський рахунок в АТ «Мегабанк» суд враховує, що за переведення вказаного платежу Банками могла бути стягнута певна комісія відповідно до правил обслуговування клієнтів в банківській установі, внаслідок чого сума яка надійшла на банківський рахунок в АТ «Мегабанк» стала меншою на 38,37 долара США ніж сума здійсненого платежу.

Окрім того, суд враховує, що сторонами контракту № 31-01/23-к від 31.01.2023 при його укладанні було перевірено та встановлено наявність невиконаного ПП «АЄ Фекторі» зобов`язання з поставки товару за який, зокрема, «MRIYA INC» здійснила платіж на рахунок ПП «АЄ Фекторі» в АТ «Мегабанк» в сумі 34961,63 доларів США. Окрім того, в процесі розгляду заяви ТОВ "Санотіно" з грошовими вимогами до боржника, представники ПП «АЄ Фекторі» визнають факт надходження від «MRIYA INC» грошових коштів в сумі 34961,63 доларів США на рахунок в АТ «Мегабанк».

Суд також враховує, що Національний банк України прийняв рішення від 21 липня 2022 року № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Мегабанк". Зазначене, за твердженнями представників ПП «АЄ Фекторі» та ТОВ "Санотіно", унеможливлює отримання в АТ "Мегабанк" виписки по банківському рахунку.

Суд також констатує факт відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження не надходження платежу від «MRIYA INC» на рахунок ПП «АЄ Фекторі» в АТ «Мегабанк» в сумі 34961,63 доларів США.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що надані ТОВ "Санотіно" докази на підтвердження здійснення платежу від «MRIYA INC» на рахунок ПП «АЄ Фекторі» в АТ «Мегабанк» в сумі 34961,63 доларів США в розумінні ст. 79 ГПК України дозволяють суду вважати зазначені обставини доведеними.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Санотіно" (вх. № 31651 від 20.11.2023) з грошовими вимогами до боржника, та визнанню грошових вимог ТОВ "Санотіно" до ПП "АЄ Фекторі" в загальній сумі 15613389,10 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Судом також встановлено, що за звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Санотіно" сплачено судовий збір у розмірі 5368 грн., який також підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст .ст. 14, 73, 74, 232-235, 240 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотіно" (вх. № 31651 від 20.11.2023) з грошовими вимогами до боржника в рамках провадження про банкрутство ПП "АЄ Фекторі".

Визнати грошові вимоги ТОВ "Санотіно" (адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, 6; ЄДРПОУ: 40496481) до боржника в загальній сумі 15613389,10 грн., а також суми судового збору за подання заяви в розмірі 5368 грн.

Зобов`язати розпорядника майна внести грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотіно" до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 23.01.2024

Суддя Байбак О.І.