Рішення

від 16.01.2024 по справі 925/687/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року Справа № 925/687/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Валенко А.С. адвокат,

Бабичева Н.В. - заступник керівника,

від відповідача Петруніна В.В. - адвокат,

Філатов П.О. адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства ТОРГОВИЙ ДІМ

МОНОЛІТ, м. Сміла, Черкаського району, Черкаської області

до фізичної особи підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича,

м. Черкаси

про стягнення 696 807 грн. 32 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось приватне акціонерне товариство ТОРГОВИЙ ДІМ МОНОЛІТ до фізичної особи підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича про стягнення з відповідача 406 812 грн. 18 коп. заборгованості за договорами оренди нежитлових приміщень, а саме: 199 168 грн. 63 коп. боргу за договором №08-2016 від 01 липня 2016 року, 59 636 грн. 95 коп. боргу за договором №09-2016 від 15 липня 2016 року, 57 744 грн. 88 коп. боргу за договором №10-2016 від 01 серпня 2016 року та 90 261 грн. 72 коп. боргу за договором № 11-2016 від 01 жовтня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 30 хв. 27 червня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 27 червня 2023 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 13 липня 2023 року.

07 липня 2023 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 696 807 грн. 32 коп.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 13 липня 2023 року суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 07 вересня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 вересня 2023 року суд відклав розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 26 вересня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 26 вересня 2023 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 18 жовтня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 жовтня 2023 року суд оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 03 листопада 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 03 листопада 2023 року суд відклав розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. 20 грудня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 20 грудня 2023 року у зв`язку з технічними причинами суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 10 січня 2024 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 10 січня 2024 року суд відклав розгляд справи по суті на 14 год. 30 хв. 16 січня 2024 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема, відповідач заперечує факт порушення ним зобов`язання зі сплати орендної плати та комунальних платежів.

Також відповідач звертає увагу на те, що у розрахунку сума боргу фактично складається з орендної плати, комунальних послуг та штрафних санкцій.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві та зазначав, що станом на 19 червня 2023 року заборгованість відповідача становила 406 812 грн.18 коп., а саме: по договору 08-2016 - 199 168,63 грн.; по договору 09-2016 - 59 636,95 грн.; по договору 10-2016 - 57 744,88 грн.; по договору 11-2016 - 90 261,72 грн.

Також позивач вказував, що 27 лютого 2023 року звернувся до відповідача з претензією, в якій просив сплатити борг до 13 березня 2023 року. 16 березня 2023 року, позивач отримав лист від відповідача, з проханням надати детальний розрахунок заборгованості. Листом від 16 березня 2023 року відповідачу було направлено детальний розрахунок заборгованості.

Для конкретизації заборгованості відповідача, позивачем було надано суду детальний розрахунок.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач вказував, що строк дії договорів оренди нежитлових приміщень, враховуючи одноразову їх пролонгацію було припинено, а саме: договору №08-2016 30 квітня 2022 року; договору №09-2016 15 травня 2022 року; договору №10-2016 31 травня 2022 року; договору №11-2016 31 липня 2022 року; договору №08-2020 30 квітня 2022 року.

Проте, орендар (відповідач) умисно ухилявся від повернення приміщень орендодавцю та протиправно продовжував ними користуватись до 29 листопада 2022 року, а тому акти повернення приміщень сторонами договорів було підписано лише 29 листопада 2022 року.

Враховуючи викладене, позивач вказував, що за період з 16 серпня 2023 року 29 листопада 2022 року у відповідача додатково виникла заборгованість перед позивачем, а саме: по договору 08-2016 - 75 075,56 грн.; по договору 09-2016 - 43 447,23 грн.; по договору 10-2016 - 31 189,96 грн.; по договору 11-2016 - 110 978,36 грн.; по договору 08-2020 - 29 304,00 грн.

У відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідач вказував, що з 15 серпня 2022 року відповідач не міг користуватися об`єктами оренди відповідно до їх цільового призначення (розміщення магазинів продовольчих товарів), оскільки позивачем були вжиті заходи по припиненню електропостачання без згоди на те відповідача.

Відповідач 04 серпня 2022 року з метою унеможливлення відключення об`єктів оренди від мереж електропостачання сплатив ТОВ Черкасиенергозбут за позивача борг з електропостачання на суму 295 979,11 грн.

Також відповідач не погоджується з доводами позивача про припинення договорів оренди впродовж квітня-липня 2022 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 16 січня 2024 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/687/23.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, 01 липня 2016 року між приватним акціонерним товариством ТОРГОВИЙ ДІМ МОНОЛІТ (орендодавець) та фізичною особою підприємцем Гладким Анатолієм Георгійовичем (орендар) було укладено договір оренди за №08-2016.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в тимчасове користування на умовах оренди приміщення, площею 218,3 кв.м, розташовані за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Рєпіна, 51, з метою їх використання для організації торгівлі.

Згідно п. 2.1. договору №08-2016 за користування приміщення орендар незалежно від своєї господарської діяльності сплачує орендодавцю орендну плату.

Базова орендна ставка за один квадратний метр приміщення становить 20 грн., в тому числі ПДВ,

Розмір орендної плати за кожен місяць оренди без урахування компенсації вартості послуг пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності будівлі (охорона, прибирання, системи пожежної сигналізації, електроенергія, опалення, кондиціювання та інше), починаючи з першого місяця оренди становить 4 366 грн., в тому числі ПДВ (218,3х20).

В подальшому 01 жовтня 2020 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди 01 липня 2016 року за №08-2016, згідно умов якої п.1.1. договору викладено в новій редакції, а саме: орендодавець передає, орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди приміщення, площею 326,3 кв.м, розташовані за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Рєпіна, 51, з метою здійснення господарської діяльності.

Тобто, площа орендованого приміщення за вказаною адресою збільшилася на 108 кв.м.

Судом враховано, що вулицю Рєпіна в м. Сміла було перейменовано на вулицю Ю. Пасхаліна.

Даний факт сторони не заперечують.

Водночас, 01 жовтня 2020 року між сторонами було укладено аналогічний договір оренди за №08-2020 з тими самими умовами, зокрема, згідно п.1.1. якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в тимчасове користування на умовах оренди приміщення, площею 108 кв.м, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Ю. Пасхаліна, 51 з метою їх використання для організації торгівлі.

Тобто, не зважаючи на укладання між сторонами 01 жовтня 2020 року додаткової угоди до договору оренди 01 липня 2016 року за №08-2016 щодо збільшення площі орендованих приміщень на 108 кв. м. за адресою м. Сміла вул. Ю. Пасхаліна, 51 сторони в цей же день уклали окремий договір оренди за іншим №08-2020 з тими самими умовами на ту саму площу 108 кв.м.

Згідно п. 2.1. договору №08-2020 за користування приміщенням орендар незалежно від своєї господарської діяльності сплачує орендодавцю орендну плату.

Базова орендна ставка за один квадратний метр приміщення становить 20 грн., в тому числі ПДВ.

Розмір орендної плати за кожен місяць оренди без урахування компенсації вартості послуг пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності будівлі (охорона, прибирання, системи пожежної сигналізації, електроенергія, опалення, кондиціювання та інше), починаючи з першого місяця оренди становить 2 160 грн., в тому числі ПДВ (108х20).

Представники позивача пояснили в судовому засіданні, що бухгалтерський облік платежів по оренді приміщень загальною площею 326,3 кв.м, розташованих за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Ю. Пасхаліна, 51 вівся окремо по двох вищенаведених договорах.

Крім того, 15 липня 2016 року між сторонами було укладено договір оренди за №09-2016, згідно п.1.1. якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в тимчасове користування на умовах оренди приміщення, площею 146,3 кв.м, розташовані за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 14 з метою їх використання для організації торгівлі.

Згідно п. 2.1. договору №09-2016 за користування приміщенням орендар незалежно від своєї господарської діяльності сплачує орендодавцю орендну плату.

Базова орендна ставка за один квадратний метр приміщення становить 20 грн., в тому числі ПДВ,

Розмір орендної плати за кожен місяць оренди без урахування компенсації вартості послуг пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності будівлі (охорона, прибирання, системи пожежної сигналізації, електроенергія, опалення, кондиціювання та інше), починаючи з першого місяця оренди становить 2 926 грн., в тому числі ПДВ.

01 серпня 2016 року між сторонами було укладено договір оренди за №10-2016, згідно п.1.1. якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в тимчасове користування на умовах оренди приміщення, площею 97,4 кв.м, розташовані за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Соборна,77 з метою їх використання для організації торгівлі.

Згідно п. 2.1. договору №10-2016 за користування приміщенням орендар незалежно від своєї господарської діяльності сплачує орендодавцю орендну плату.

Базова орендна ставка за один квадратний метр приміщення становить 20 грн., в тому числі ПДВ,

Розмір орендної плати за кожен місяць оренди без урахування компенсації вартості послуг пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності будівлі (охорона, прибирання, системи пожежної сигналізації, електроенергія, опалення, кондиціювання та інше), починаючи з першого місяця оренди становить 1 868 грн., в тому числі ПДВ.

01 жовтня 2016 року між сторонами було укладено договір оренди за №11-2016, згідно п.1.1. якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в тимчасове користування на умовах оренди приміщення, площею 359,2 кв.м, розташовані за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Соборна, 66 з метою їх використання для організації торгівлі.

Згідно п. 2.1. договору №11-2016 за користування приміщенням орендар незалежно від своєї господарської діяльності сплачує орендодавцю орендну плату.

Базова орендна ставка за один квадратний метр приміщення становить 20 грн., в тому числі ПДВ.

Розмір орендної плати за кожен місяць оренди без урахування компенсації вартості послуг пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності будівлі (охорона, прибирання, системи пожежної сигналізації, електроенергія, опалення, кондиціювання та інше), починаючи з першого місяця оренди становить 7 184 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно п. 1.3. всіх вищевказаних договорів, термін оренди складає два роки та одинадцять місяців, з дати підписання акту прийому-передачі майна. У разі продовження користування майном, вказаним у п.1.1. цього договору після закінчення строку дії договору та при відсутності заперечень орендодавця, договір пролонгується на той самий термін, на тих самих умовах.

В матеріалах справи знаходяться акти приймання-передачі приміщень в оренду, а саме: згідно договору оренди №08-2016 від 01 липня 2016 року (а.с. 10), згідно договору оренди №08-2020 від 01 жовтня 2020 року (а.с. 16), згідно договору оренди №09-2016 від 16 липня 2016 року (а.с. 21), згідно договору оренди №10-2016 від 01 серпня 2016 року (а.с. 26), згідно договору оренди №11-2016 від 01 жовтня 2016 року (а.с. 31).

Як зазначалося вище, звертаючись до суду позивач в первісних своїх вимогах просив суд стягнути з відповідача 406 812 грн. 18 коп. заборгованості за договорами оренди нежитлових приміщень, а саме: 199 168 грн. 63 коп. боргу за договором № 08-2016 від 01 липня 2016 року, 59 636 грн. 95 коп. боргу за договором № 09-2016 від 15 липня 2016 року, 57 744 грн. 88 коп. боргу за договором №10-2016 від 01 серпня 2016 року та 90 261 грн. 72 коп. боргу за договором № 11-2016 від 01 жовтня 2016 року.

Водночас, з розрахунків заборгованості (а.с. 41, 64) доданих до позову та пояснень представника позивача щодо спірних періодів судом було встановлено, що в первісних позовних вимогах позивач вказував наступне:

розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 01 травня по 15 серпня 2022 року по договору №08-2016 від 01 липня 2016 року ((вул. Рєпіна, 51 (Ю.Пасхаліна), орендована площа 218, 3 кв.м.)) складає 15 281 грн. 00 коп., борг зі сплати комунальних платежів 116 723 грн. 63 коп., штраф 59 604 грн. 00 коп.;

розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 01 травня по 15 серпня 2022 року по договору №08-2020 від 01 жовтня 2020 року (вул. Ю.Пасхаліна, 51, орендована площа 108 кв.м.) складає 7 560 грн. 00 коп.;

розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 16 травня по 15 серпня 2022 року по договору №09-2016 від 15 липня 2016 року (вул. Героїв Холодноярців,14, орендована площа 146,3 кв.м.) складає 7 315 грн. 00 коп., борг зі сплати комунальних платежів 28 523 грн. 95 коп., штраф 23 798 грн. 00 коп.;

розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 01 червня по 15 серпня 2022 року по договору №10-2016 від 01 серпня 2016 року (вул. Соборна,77, орендована площа 97,4 кв.м.) складає 8 780 грн. 00 коп., борг зі сплати комунальних платежів 35 763 грн. 88 коп., штраф 13 201 грн. 00 коп.;

розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 01 серпня по 15 серпня 2022 року по договору №11-2016 від 01 жовтня 2016 року (вул. Соборна,66, орендована площа 359,2 кв.м.) складає 3 592 грн. 00 коп., борг зі сплати комунальних платежів 65 117 грн. 72 коп., штраф 21 552 грн. 00 коп.

Судом було з`ясовано, що штраф позивач нараховував з урахуванням умов п. 7.5., п. 7.5.2 договорів.

Згідно п. 7.5. договорів оренди у випадку не передачі майна у встановлений п. 3.3.14 даного договору термін, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі орендної плати за два місяці оренди.

Пунктом 3.3.14 договорів оренди у випадку припинення дії даного договору, як у зв`язку з закінченням терміну, так і у зв`язку з його достроковим розірванням, залишити орендовані за даним договором приміщення і площі, зібрати усе своє майно і передати орендовані площі орендодавцю по акту прийому-передачі в 3-х денний термін у технічно справному стані.

Згідно п. 7.5.2 договорів оренди якщо орендар продовжує користуватися орендованими площами чи будь-якою їх частиною, після закінчення терміну, встановленого п.3.3.14 цього договору, то відповідно до цього договору за зазначене порушення орендар несе відповідальність перед орендодавцем, і в зв`язку з цим орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю за кожний календарний день такого утримання орендованих площ грошову суму договірної санкції, розраховану виходячи з подвійного розміру орендної плати, що діяла за останній звітний місяць оренди, відповідно до цього договору, що приходиться на один календарний день місяця оренди. зазначена тут орендна плата буде нараховуватись щодобово.

Тобто, сторони в договорах передбачили сплату штрафу, який за свою правовою природою відповідає санкції встановленою ч.2 ст.785 ЦК України.

В подальшому позивачем було збільшено розмір позовних вимог на суму 289 995 грн. 14 коп.

Зокрема, згідно наданого позивачем суду розрахунку (а.с. 80) розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 16 серпня по 29 листопада 2022 року по договору №08-2016 від 01 липня 2016 року (вул. Рєпіна, 51, орендована площа 218, 3 кв.м.) складає 19 647 грн. 00 коп., борг зі сплати комунальних платежів 15 843 грн. 49 коп., штраф 39 585 грн. 07 коп.;

розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 16 серпня по 29 листопада 2022 року по договору №08-2020 від 01 жовтня 2020 року (вул. Ю.Пасхаліна, 51, орендована площа 108 кв.м.) складає 9 720 грн. 00 коп., штраф 19 584 грн. 00 коп.;

розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 16 серпня по 29 листопада 2022 року по договору №09-2016 від 15 липня 2016 року (вул. Героїв Холодноярців,14, орендована площа 146,3 кв.м.) складає 13 167 грн. 00 коп., борг зі сплати комунальних платежів 3 751 грн. 16 коп., штраф 26 529 грн. 16 коп.;

розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 16 серпня по 29 листопада 2022 року по договору №10-2016 від 01 серпня 2016 року (вул. Соборна,77, орендована площа 97,4 кв.м.) складає 8 406 грн. 00 коп., борг зі сплати комунальних платежів 5 847 грн. 43 коп., штраф 16 936 грн. 53 коп.;

розмір боргу зі сплати орендної плати за період з 16 серпня по 29 листопада 2022 року по договору №11-2016 від 01 жовтня 2016 року (вул. Соборна, 66, орендована площа 359,2 кв.м.) складає 32 328 грн. 00 коп., борг зі сплати комунальних платежів 13 515 грн. 46 коп., штраф 65 134 грн. 93 коп.

Позивач вважає, що строк дії договорів було пролонговано лише один раз, а тому договір №08-2016 припинив свою дію 30 квітня 2022 року; договір №09-2016 припинив свою дію 15 травня 2022 року; договір №10-2016 припинив свою дію 31 травня 2022 року; договір №11-2016 припинив свою дію 31 липня 2022 року; а договір №08-2020 припинив свою дію 30 квітня 2022 року

Разом з тим, з наданих суду розрахунків вбачається, що позивач після того, як вважав, що строк дії договорів припинився одночасно нараховував відповідачу як орендну плату, так і спеціальну неустойку передбачену п. 7.5., п. 7.5.2 договорів та ч.2 ст.785 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно актів приймання-передачі від 29 листопада 2022 року по всіх вищенаведених договорах орендар повернув, а орендодавець прийняв об`єкти оренди (а.с. 84-87).

Акти приймання-передачі підписані представниками сторін.

Судом враховано, що відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору.

Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Згідно ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Особливості найму будівлі або іншої капітальної споруди врегульовано параграфом 4 глави 58 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Матеріали справи не містять жодного доказу який підтверджує заперечення позивача щодо оренди приміщень протягом одного місяця після закінчення строку дії договорів оренди.

За таких обставин суд дійшов висновку, що договори оренди діяли до 29 листопада 2022 року (повернення наймачем орендованих приміщень).

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Частина 2 ст. 785 ЦК України є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцеві у разі припинення договору найму. Неустойка має певну специфіку щодо незастосування до неї скороченого строку позовної давності відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки дія такої санкції поширюється на весь час неправомірного користування майном. До неї також не застосовуються положення ст. 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено інше дію санкції на весь період неправомірного користування майном.

Неправомірним користування майном є користування після припинення договору оренди.

Верховний Суд у своїй постанові від 19 квітня 2021 року зі справи №910/11131/19 наголосив на тому, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, тому слід застосовувати або положення ст. 762 ЦК України, або 785 ЦК України.

Ці норми не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

З урахуванням зазначеного ВС постановив, що стягнення орендної плати можливе лише до моменту припинення дії договору, а після припинення договору належним способом захисту прав та інтересів орендодавця є застосування неустойки - самостійної форми майнової відповідальності.

Отже, нарахування позивачем штрафних санкцій в розмірі 285 924 грн. 60 коп. в даному випадку є безпідставним та самостійною підставою для відмови в позові в цій частині.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2.2. вищевказаних договорів орендна плата вноситься орендарем у гривнях у безготівковому порядку на поточний рахунок щомісяця не пізніше 05 числа поточного місяця (попередня оплата за місяць оренди) згідно виставленого орендодавцем рахунку.

З урахуванням умов договорів щодо встановленого розміру орендної плати слід дійти висновку, що розмір орендної плати по договору №08-2016 від 01 липня 2016 року за спірний період з 01 травня 2022 року по 28 листопада 2022 року складає 30 270 грн. 84 коп., оскільки 26 196 грн. (4 366 грн. х 6 міс.) + (145, 53 грн. (розмір орендної плати за 1 день) х 28 днів листопада 2022 року).

Розмір орендної плати по договору №08-2020 від 01 жовтня 2016 року за спірний період з 01 травня 2022 року по 28 листопада 2022 року складає 14 976 грн. 00 коп. = 12 960 грн. (2 160 грн. (орендна плата згідно договору) х 6 міс.) + (72 грн. (розмір орендної плати за 1 день) х 28 днів).

Розмір орендної плати по договору №09-2016 від 15 липня 2016 року за спірний період з 16 травня 2022 року по 28 листопада 2022 року складає 18 871 грн. 08 коп. = 1 510 грн. 24 коп. (94,39 (орендна плата за один день х16 днів) + 14 630 грн. (2 926 грн. (орендна плата згідно договору) х 5 міс.) + 2 730, 84 грн. (97,53 грн. (розмір орендної плати за 1 день) х 28 днів).

Розмір орендної плати по договору №10-2016 від 01 серпня 2016 року за спірний період з 01 червня 2022 року по 28 листопада 2022 року складає 11 083 грн. 56 коп. = 9 340 грн. (1 868 грн. (орендна плата згідно договору) х 5 міс.) + 1 743,56 грн. (62,27 грн. (розмір орендної плати за 1 день) х 28 днів).

Розмір орендної плати по договору №11-2016 від 01 жовтня 2016 року за спірний період з 01 серпня 2022 року по 28 листопада 2022 року складає 28 257 грн. 16 коп. = 21 552 грн. (7 184 грн. (орендна плата згідно договору) х 3 міс.) + 6 705,16 грн. (239,47 грн. (розмір орендної плати за 1 день) х 28 днів).

Всього за вказаними вище договорами за спірний період позивач мав право нарахувати відповідачу 103 458, 64 грн.

Проте, з наданого суду розрахунку та збільшених позовних вимог вбачається, що позивачем нараховано орендної плати за спірний період в сумі 125 796, 00 грн., а комунальних платежів 285 086, 72 грн.

Тобто, ціна позову 696 807 грн. 32 коп. фактично складається з 125 796,00 грн. боргу, 285 086, 72 грн. відшкодування комунальних платежів та 285 924 грн. 60 коп. санкцій.

Отже, позивачем за спірний період безпідставно було нараховано 22 337 грн. 36 коп. орендної плати (125 796, 00 грн. - 103 458, 64 грн.).

Згідно п. 2.3. договорів оренди експлуатаційні витрати і комунальні послуги, не враховані у вартість оренди і сплачуються орендарем окремим рахунком.

Відшкодування за електроенергію, водопостачання та водовідведення, а також відшкодування вартості послуг за користування міським телефоном, здійснюється згідно показників лічильників та діючих тарифів на послуги.

Відповідач під час розгляду справи у своїх додаткових поясненнях стверджував, що за даними бухгалтерського обліку станом на початок спірного періоду, а саме 01 травня 2022 року, за всіма договорами оренди мала місце переплата, яка утворилася за рахунок одноразового платежу, що був здійснений 09 березня 2022 року.

Отже, відповідач вважає, що розрахунки заборгованості з орендної плати та компенсації комунальних послуг слід враховувати з 01 березня 2022 року, а не з початку спірного періоду.

Також відповідач стверджує, що станом на 01 березня 2022 року заборгованість по орендній платі за всіма вищезазначеними договорами була відсутня. За період з 01 березня 2022 року по 28 листопада 2022 року відповідачем було перераховано позивачу 1 147 827,24 грн., з яких 436 783,52 грн. орендної плати, а 711 043,72 грн. - оплати комунальних витрат.

За цей же період позивач, вважаючи, що відповідачем було безпідставно перераховано грошові кошти саме як за оренду, оскільки на його думку строки дії договорів припинилися після першої пролонгоції, повернув відповідачу 688 075,86 грн., з яких 211 730,08 грн. оплати оренди, а решта 476 345,78 грн. - комунальних платежів.

Тобто, всього відповідачем було сплачено, а позивачем зараховано за вказаний період з 01 березня 2022 року 459 751 грн. 38 коп. (1 147 827,24 грн. - 688 075,86 грн.).

Як вбачається з наданого суду підписаного позивачем акту звірки за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року, з урахуванням початкового сальдо 1 516 грн. 78 коп., відповідачем було сплачено позивачу по всіх договорах 1 302 985 грн. 58 коп. орендних платежів та комунальних послуг (а.с.173 на звороті).

Даний факт представники відповідача в судовому засіданні визнали.

Крім того в матеріалах справи знаходиться банківська виписка з рахунку відповідача (а.с. 49-56).

Разом з тим позивач в цьому ж акті сам зазначає, що за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року ним було нараховано відповідачу орендної плати в розмірі 224 647 грн. 81 коп. та 802 661 грн. 41 коп. комунальних витрат. Решта - штрафні санкції.

Тобто, всього було нараховано орендної плати та комунальних витрат позивачем за вказаний вище період на суму 1 207 309 грн. 22 грн.

Дані обставини також відображено у зведеній відомості щодо нарахувань орендної плати та інших платежів за період з 01 січня 2022 року по 02 листопада 2023 року наданої суду 16 січня 2024 року позивачем.

Тобто, слід дійти висновку, що без урахування штрафних санкцій, які з наведених судом вище обставин було нараховано позивачем безпідставно, має місце переплата відповідачем орендних платежів та комунальних витрат по договорах оренди.

При цьому сліз зазначити, що позивач при зверненні до суду не надав обґрунтованого та детального розрахунку понесених витрат зі сплати комунальних платежів, зокрема, показників лічильників за наявності, кількості спожитої відповідачем теплової та електричної енергії в спірний період, діючих тарифів, розміру плати з охорони приміщення, прибирання, пожежної сигналізації, як по кожному з договорів окремо так і в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В даному випадку обставина на яку посилався відповідач у своєму відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив щодо відсутності заборгованості по договорах оренди, на думку суду, є доведеною.

При цьому судом враховано було також суперечливу поведінку позивача, оскільки матеріалами справи підтверджується, що раніше позивач неодноразово повертав відповідачу грошові кошти, як безпідставно отримані, зокрема, 12, 13, 18, 22 липня, 04, 11 серпня, 05 жовтня, 07 листопада 2022 року (а.с. 49-56), тобто своїми діями визнавав відсутність заборгованості саме зі сплати орендних платежів та комунальних витрат.

Також судом під час розгляду справи було враховано, що листом від 15 серпня 2022 року за №38 позивачем було повідомлено відповідача, що у зв`язку з продовженням виконання регламентних робіт з 15 серпня по 29 серпня 2022 року буде тимчасово припинено електропостачання на межі балансової належності таких об`єктів: вул. Ю.Пасхаліна,51, вул. Героїв Холодноярців, 14, вул. Соборна, 66 та вул. Соборна, 77.

Листом від 23 серпня 2022 року за №39 позивачем було повідомлено відповідача, що у зв`язку з продовженням виконання регламентних робіт з 30 серпня по 30 вересня 2022 року буде тимчасово припинено електропостачання на межі балансової належності в орендованих відповідачем приміщеннях.

Листом від 26 вересня 2022 року за №49 позивачем було повідомлено відповідача, що у зв`язку з продовженням виконання регламентних робіт з 01 по 31 жовтня 2022 року буде тимчасово припинено електропостачання на межі балансової належності таких об`єктів: вул. Ю.Пасхаліна,51, вул. Героїв Холодноярців, 14, вул. Соборна, 66 та вул. Соборна, 77.

Також листом від 26 жовтня 2022 року за №51 позивачем було повідомлено відповідача про тимчасове припинення електропостачання на межі балансової належності з 01 по 30 листопада 2022 року в орендованих відповідачем приміщеннях.

Тобто, електропостачання було тимчасово припинено до всіх орендованих приміщень, в яких розміщувалися магазини відповідача.

Позивач під час розгляду справи не спростував доводи відповідача, що останній починаючи з 15 серпня 2022 року фактично не міг використовувати орендовані приміщення за призначеннями вказаним у договорі, оскільки всі приміщення були відключені від електропостачання.

Отже, на думку суду, наймач починаючи з 15 серпня 2022 року мав право вимагати від позивача зменшення плати, оскільки через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

З урахуванням наведених вище доводів підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

При цьому судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18.

Водночас відповідачем не надано суду договору, в якому було досягнуто домовленості між адвокатом та клієнтом щодо встановлення вартості послуг адвоката.

У своєму відзиві (а.с. 48) відповідач вказував, що документи, що підтверджують витрати на правову допомогу будуть надані у встановлений законодавством строк.

Орієнтовний розмір витрат на правову допомогу становить 15 000 грн.

Однак відповідних доказів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу відповідач не надав.

В зв`язку з чим підстав для стягнення з позивача витрат на правничу допомогу немає.

При цьому судом було також враховано, що згідно ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Заяви з урахуванням положень ч. 1 ст. 221 ГПК України (з наведенням поважності причин неможливості надання стороною доказів суду до закінчення судових дебатів) відповідач суду не подавав, а тому підстав для призначення судового засідання для ухвалення додаткового рішення з цього питання також немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 24 січня 2024 року.

Суддя А.В. Васянович