Постанова

від 06.11.2007 по справі 2-341/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

06.11.07                                                                                              

Справа №2-341/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Яценко О.М.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Акімовій Т.М.

За участю представників позивача - 1:  не з'явився 

представників позивача - 2:  ОСОБА_1, довіреність № ВЕМ 135180 від

05.11.2007 р. . - дов. №б/н від 19.05.06р.

представників відповідача - 1: Вєтров А.І. - дов. №154

від 13.04.07р.

представників відповідача - 2: не з'явився     

представників відповідача- 3: ОСОБА_2 - дов. №256 від

11.06.07р.,

представників відповідача - 4: ОСОБА_2 - дов. №б/н від

28.08.07р.

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги

ОСОБА_3, м. Херсон, ОСОБА_4, м. Херсон                                                                      

на рішення Білозерського районного суду Херсонської

області від 30.08.06р. у справі    

№2-341/06

За позовом: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, м. Херсон                 

до відповідача: 1. Сільськогосподарського племінного

птахівничого ЗАТ “Чорнобаївське”, с. Чорнобаївка Білозерського району

Херсонської області

          2.

Закритого акціонерного товариства “ФК Сократ”, м. Київ

          3.

ОСОБА_5, с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області

4. ОСОБА_6, с. Чорнобаївка Білозерського району

Херсонської області

про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних

паперів

ВСТАНОВИВ:

          Розгляд

справи відкладався ухвалами Запорізького апеляційного господарського суду від

29.05.07р., 15.06.07р., від 07.08.07р., від 28.08.07р.  та від 25.09.07р. у зв'язку з необхідністю

витребування зі сторін додаткових документів та пояснень, а також у зв'язку з

необхідністю надіслання відповідних запитів до установ.

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького

апеляційного господарського суду №2640 від 25.09.2007р. справа №2-341/06

передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г.

(доповідач); суддів: Яценко О.М., Юхименка О.В.

Колегія суддів прийняла справу до провадження у цьому

складі.

За заявою представників сторін судовий процес

здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації, а саме: програмно -

апаратного комплексу «Діловодство суду».  

За клопотанням представника позивачів про оголошення

постанови у повному обсязі, у судовому засіданні 09.10.07р. оголошено перерву

до 06.11.07р. для виготовлення постанови.

У судовому засіданні 06.11.07р. постанову оголошено у

повному обсязі.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської

області від 30.08.06р. у справі №2-341/06 (суддя Сокирко Л.М.) відмовлено

позивачам у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі -

продажу цінних паперів від 21.05.03р. №Т-184/5, укладеного між ОСОБА_6 та ЗАТ

«ФК Сократ» та договору купівлі - продажу цінних паперів від 22.05.03р.

№Т-188/20, укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ «ФК Сократ».

Рішення суду мотивоване 

тим, що сторонами при укладенні договорів дотримано форму та умови

договору, встановлено правомочність осіб, які уклали договір. На момент

укладення спірних договорів про продаж акцій СПП ЗАТ «Чорнобаївське» між

акціонерами товариства ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ЗАТ «ФК Сократ», законодавством не

було передбачено заборони відносно продажу акцій закритого акціонерного

товариства третім особам, які не є акціонерами товариства та не було обумовлено

в установчих документах права переважної покупки акцій при їх продажу

акціонерам закритого акціонерного товариства, акції якого продаються. Ні

статутом СПП ЗАТ «Чорнобаївське», ні законодавством не визначена станом на

травень 2003р. норма по обов'язку акціонерів (при їх бажанні продати акції)

спочатку запропонувати їх акціонерам товариства та права акціонера

розпоряджатися акціями на свій розсуд у випадках, якщо акціонери товариства або

товариство відмовляється використовувати своє право на придбання акцій. Тому

суд дійшов висновку, що позивачі мали право відчужувати акції згідно договорів

з ЗАТ «ФК Сократ», який на час укладання цих договорів  також було акціонером СПП ЗАТ

«Чорнобаївське».

Не погодившись з прийнятим у справі рішенням, ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просять його

скасувати та справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції в іншому

складі.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на

те, що суд не звернув уваги на п.4.2 Статуту Товариства, яким був визначений

порядок продажу та купівлі паю (акції) акціонерами в середині закритого

акціонерного товариства по договірній ціні і ця норма була закріплена в

Положенні про порядок продажу акцій. Тому спірні договори укладались в

порушення установчих положень. Крім того, згідно п.8 ст.8.2.2. Статуту СПП ЗАТ

«Чорнобаївське», затвердження договору, складеного на суму, яка перевищує 50%

статутного фонду Товариства, належало до компетенції лише вищого органу -

загальних зборів акціонерів, які не були проведені на момент продажу

контрольного пакету акцій ЗАТ ФК «Сократ» 51,8%. Також заявники зазначають, що

згідно змін та доповнень до Статуту, прийнятих Загальними зборами СПП ЗАТ

«Чорнобаївське» від 26.05.98р., акціонер має право на володіння акціями, які в

сукупності не перевищують 2% акцій Товариства, крім голови правління, тоді як представником

ЗАТ ФК «Сократ» Бардишевим М.Н. фактично було скуплено акцій більше, ніж 2%.

Позивачі та їх представник у судовому засіданні

підтримали доводи апеляційних скарг.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представник у судовому засіданні

підтримали доводи апеляційних скарг позивачів, просять рішення суду скасувати.

Сільськогосподарське племінне птахівниче ЗАТ

«Чорнобаївське» у запереченнях на апеляційні скарги та його представник у

судовому засіданні вказали на законність винесеного судом рішення. Просять у

задоволенні апеляційних скарг відмовити.

ЗАТ «ФК Сократ» у відзиві на апеляційну скаргу та його

представник у судовому засіданні вказали на безпідставність вимог апеляційних

скарг, просять рішення суду залишити без змін. 

Згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності

справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» судові   рішення  

у   справах,   передбачених 

пунктом  2 Прикінцевих положень

цього Закону, які ухвалені судами до набрання чинності цим Законом і не набрали

законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за

місцезнаходженням господарського товариства в порядку, встановленому

Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу

України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у

справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд

не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та

обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши

матеріали справи та апеляційної скарги, 

суд  знаходить апеляційні скарги

такими, що підлягаю частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з

наступних підстав:  

Як встановлено матеріалами справи, 21.05.03р.  та 22.05.03р. на підставі договорів

купівлі-продажу акціонери  СПП ЗАТ

“Чорнобаївське” ОСОБА_6 та ОСОБА_5 

продали свої акції ЗАТ “ФК Сократ”.

Акціонери СПП ЗАТ “Чорнобаївське” ОСОБА_3 та ОСОБА_4

звернулися до суду з позовом про визнання цих угод недійсними, мотивуючи тим,

що дані угоди не відповідають вимогам закону, а саме статтям 113 та 114 ЦК

УРСР, що діяв на час вчинення угод, які регулюють порядок володіння,

користування і розпорядження майном  при  спільній 

частковій власності, а також привілейоване право учасників спільної

часткової власності на купівлю частки, що продається. Крім того, позовні вимоги

мотивовані також порушення положень Статуту, які регулюють порядок продажу

акцій.

В ході розгляду справи в апеляційній інстанції

представником позивачів, як на підставу визнання угод недійсними, вказувалось

також порушення пункту 6.1 Статуту, за яким акціонер товариства має право

володіти в сукупності кількістю акцій в акціонерному товаристві не більше для

акціонерів товариства - 2 відсотка, крім голови правління.

Однак дана підстава не може розглядатися апеляційною

інстанцією, оскільки не була зазначена в позовній заяві, як підстава визнання

угод недійсними.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України “Про цінні папери і

фондову біржу” (діяв на час укладання угод), акція - цінний  папір 

без  установленого  строку 

обігу,  що засвідчує  дольову 

участь  у  статутному   

фонді    акціонерного товариства,

підтверджує  членство  в  акціонерному  товаристві 

та право на участь в управлінні ним, дає 

право  його  власникові 

на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на  участь у розподілі майна при ліквідації

акціонерного товариства.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України “Про цінні папери

та фондовий ринок”, який набрав чинності з 12.05.06р., акція - іменний цінний

папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера),  що стосуються акціонерного товариства,

включаючи  право  на 

отримання  частини   прибутку  

акціонерного товариства  у  вигляді 

дивідендів  та  право на отримання частини майна акціонерного

товариства у разі  його  ліквідації, 

право  на управління  акціонерним 

товариством,  а  також 

немайнові  права, передбачені

Цивільним  кодексом України та

законом,  що регулює питання

створення,  діяльності та  припинення 

акціонерних товариств.

На підставі цього колегія дійшла висновку, що акція не є

спільною частковою власністю і конкретний акціонер є одноосібним власником

належної йому акції. А тому при продажу акцій не можуть бути застосовані

положення ст.ст.113, 114 ЦК УРСР.

Згідно ст.4 Закону України “Про господарські

товариства”, акціонерне  товариство,

товариство з обмеженою і товариство з додатковою   відповідальністю  створюються 

і  діють  на 

підставі установчого  договору  і 

статуту.

Статут Сільськогосподарського племінного птахівничого

Закритого акціонерного товариства “Чорнобаївське” зареєстровано Білозерською

районною державною адміністрацією розпорядженням №45 від 09.02.98р. Згідно

абз.6 п.4.2. Статуту, “працюючі і вибувші акціонери мають право продавати і

покупати свій пай акціонерам усередині закритого акціонерного товариства по

ціні домовленності”.

Розпорядженням №240 Білозерської районної адміністрації

від 17.07.98р. зареєстровані зміни і доповнення до Статуту, згідно яких абз.6

п.4.2. Статуту викладено в наступній редакції - акціонер, який володіє акціями

СПП ЗАТ “Чорнобаївське” вправі продати свої акції згідно Положення

затвердженого загальними зборами акціонерів.

На час продажу акцій акціонерами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 п.4.2

Статуту діяв в редакції від 17.07.98р.

В судовому засіданні позивачі а також відповідачі

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вказали, що згідно Положення про продаж акцій акціонер, який

володіє акціями СПП ЗАТ “Чорнобаївське” вправі продати свої акції в середині

акціонерного товариства.

Представник  СПП

ЗАТ “Чорнобаївське” на вимогу суду Положення про продаж акцій не надав,

вказавши, що дане Положення на підприємстві відсутнє.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про господарські

товариства”, учасники товариства зобов'язані:

    а) додержувати

установчих документів товариства і 

виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління

товариства;

    б) виконувати

свої зобов'язання  перед  товариством, ... ;

    г) нести інші

обов'язки, якщо  це  передбачено 

цим  Законом, іншим законодавством

України та установчими документами.

Згідно ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право

володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Разом з тим, ч.3 ст.13, ч.7 ст.41 Конституції України

встановлено, що власність зобовязує. Власність не повинна використовуватися на

шкоду людині і суспільству. Використання власності не може завдавати шкоди

правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

З цього випливає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при продажу

акцій повинні були керуватися Положенням про продаж акцій, а у разі відсутності

такого Положення не могли продавати свої акції до вирішення цього питання

загальними зборами, оскільки невиконання цих вимог є порушенням обовязків,

передбачених ст.11 Закону України “Про господарські товариства”, та завдає

шкоди інтересам товариства і його акціонерам, які на загальних зборах прийняли

рішення щодо продажу акцій.

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР, що діяла на момент

укладання угоди, недійсною є та угода, що 

не  відповідає  вимогам  

закону.

           По

недійсній  угоді  кожна 

з  сторін  зобов'язана 

повернути другій  стороні  все 

одержане  за  угодою, 

а  при   неможливості повернути одержане в натурі -

відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не

передбачені  законом.

Недодержання вимог Статуту товариства, а також рішення

загальних зборів, якими затверджено Статут товариства та зміни до нього є

порушенням акціонером своїх обовязків, передбачених  законом, 

а продаж акцій не у порядку передбаченому Статутом товариства  є використанням права власності на шкоду

правам акціонерів, в тому числі ОСОБА_4 і ОСОБА_3, що заборонено Конституцією

України.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, згідно частини 1, 3 пункту 2 Постанови

Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78р. “Про судову практику в справах

про визнання угод недійсними “, угода 

може  бути  визнана 

недійсною  лише  з підстав і з наслідками, передбаченими

законом.

         При

задоволенні позову суд в одному рішенні 

постановляє  про визнання  угоди недійсною і про застосування

передбачених законом наслідків.

З урахуванням викладено, у звязку з задоволенням

позовних вимог, слід застосувати наслідки, передбачені ч.2 ст.48 ЦК УРСР.

Крім того, відповідно до п.4 ч. 3 ст. 104 ГПК України,

порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для

скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення не підписано

будь - ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Білозерського

районного суду Херсонської області у даній справі взагалі не було підписане

суддею. (а.с.187, т. 2).

За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати

законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню і з цих підстав.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального

кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу

України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у

справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд

не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та

обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Оскільки апеляційний господарський суд не наділений

повноваженнями щодо скасування рішення суду першої інстанції та передачі справи

на новий розгляд до суду, тому сам приймає нове рішення.

          За таких

обставин апеляційні скарги ОСОБА_3, м. Херсон, ОСОБА_4, м. Херсон   підлягають частковому задоволенню, рішення

Білозерського  районного суду Херсонської

області від 30.08.06р. у справі №2-341/06 слід скасувати. Позов підлягає

задоволенню.                                                             

Судові витрати за апеляційний перегляд справи,

відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідачів 1 та 2, оскільки спір

доведений до суду внаслідок їх неправомірних дій.                

          На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського

процесуального кодексу України , суд -         

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, м. Херсон, ОСОБА_4, м.

Херсон   задовольнити частково.

Рішення Білозерського 

районного суду Херсонської області від 30.08.06р. у справі №2-341/06

скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу цінних

паперів від 21.05.03р. №Т-184/5, укладений між ОСОБА_6 та ЗАТ «ФК Сократ».

Зобовязати ЗАТ “ФК Сократ” (01023, м. Київ, вул.

Еспланадна, 2. оф.2а, ЄДРПОУ 21645965) повернути ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) 80 770 штук

простих іменних акцій СПП ЗАТ “Чорнобаївське” 

номінальною вартістю 0,75 грн.

Зобовязати ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) повернути ЗАТ “ФК Сократ”

(01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 2. оф.2а, ЄДРПОУ 21645965) 2 423 грн. 10 коп.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу цінних

паперів від 22.05.03р.            

№Т-188/20, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «ФК Сократ».

Зобовязати ЗАТ “ФК Сократ” (01023, м. Київ, вул.

Еспланадна, 2. оф.2а, ЄДРПОУ 21645965) повернути ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) 45 771

штуку простих іменних акцій СПП ЗАТ “Чорнобаївське”  номінальною вартістю 0,75 грн.

Зобовязати 

ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) повернути ЗАТ “ФК Сократ” (01023, м. Київ, вул.

Еспланадна, 2. оф.2а, ЄДРПОУ 21645965) 1 373 грн.13 коп.

  Стягнути з

Сільськогосподарського племінного птахівничого ЗАТ “Чорнобаївське”, с.

Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області на користь ОСОБА_3, м.

Херсон 51грн. державного мита та 25грн. 50коп. витрат за апеляційний перегляд.

Видати наказ.

          Стягнути з Закритого акціонерного

товариства “ФК Сократ”, м. Київ на користь ОСОБА_4, м. Херсон   85грн. державного мита та 25грн. 50коп.

витрат за апеляційний перегляд. Видати наказ.

Видачу відповідних наказів (виконавчих листів) доручити

Білозерському районному суду Херсонської області.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г. 

 Яценко О.М.  Юхименко О.В.