Постанова

від 18.01.2024 по справі 546/1207/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/1207/19 Номер провадження 22-з/814/24/24 Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.

за участю секретаря Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Решетилівська міська рада Полтавської області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Піщанська сільська рада Решетилівського району Полтавської області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, у якому просив визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що останні не проживають у належному йому будинку більше року.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями договорів дарування від 28 лютого 2014 року та копіями витягів про державну реєстрацію прав від 28 лютого 2014 року.

Із довідки виконавчого комітету Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 28 жовтня 2019 року вбачається, що у вищевказаному житловому будинку разом із позивачем зареєстровані відповідачі по справі: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які фактично за вказаною адресою не проживають.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 04 листопада 2019 року, складеного депутатом Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, відповідачі за місцем своєї реєстрації у будинку, належному позивачу, не проживають ОСОБА_3 - більше п`ятнадцяти років, ОСОБА_1 - більше десяти років, а проживають в Італії.

Короткий зміст судових рішень

Перша інстанція

Заочним рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Піщанська сільська рада Решетилівського району Полтавської області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом задоволено.

Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2023 року залучено Решетилівську міську раду Полтавської області, як правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Пішанської сільської ради.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тимошенка Д.В. про перегляд заочного рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2020 року залишено без задоволення.

Апеляційна інстанція

Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тимошенко Д.В. - задоволено.

Заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2020 року в частині задоволення позовних вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Решетилівська міська рада Полтавської області про визнання особи такою, що втратили право на користування житлом - скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Решетилівська міська рада Полтавської області про визнання таким що втратила право на користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено.

В іншій частині заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2020 року - залишено без змін.

Короткий зміст заяви про розподіл судових витрат

16 листопада 2023 року до Полтавського апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Д.В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій заявник прохав суд, у зв`язку з задоволенням поданої ним апеляційної скарги, ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 35000 грн.

У поданій заяві представником позивача зазначено, що 14 листопада 2023 року було оголошено постанову Полтавського апеляційного суду, якою його апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 було задоволено.

Крім того, під час подання апеляційної скарги представником відповідача на виконання частини першої статті 134 ЦПК України був зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Вказано, що ОСОБА_1 було понесені витрати за надання послуг професійної правничої допомоги в розмірі 35000 грн.

Щодо заперечень, поданих відповідачем

Заперечення позивача та його представника щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до апеляційного суду в установленому законом порядку не надійшли.

Щодо явки та позиції учасників справи в апеляційному суді

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко Д.В. заяву підтримав та просив задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 будучи повідомленим про розгляд у справі в судове засідання не з`явився, від представника позивача - адвоката Глазкова С.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду у справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Щодо розгляду заяви без позивача та його представника

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що розгляд заяви було призначено апеляційним судом на 21 грудня 2023 року та відкладено через неявку позивача та його представника. В судове засідання на 18 січня 2024 року позивач та представник повторно не з`явилися.

Частиною четвертою статті 270 ЦПК України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».

Підсумовуючи, для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у цій справі у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Так, аналізуючи матеріали справи вбачається, що відповідач подаючи до суду апеляційну скаргу на заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2020 року прохав суд апеляційної інстанції, у тому числі, й покласти на відповідача судові витрати, пов`язані із апеляційним розглядом справи, а саме витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 35000 грн.

Представником відповідача до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат було долучено: копію договору про надання правової допомоги № 1 від 30 вересня 2022 року, додаток № 1 від 16 листопада 2022 року та додаток № 2 від 17 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги, Акт виконаних робіт № 1 від 16 листопада 2022 року, квитанцію № 1 від 16 листопада 2022 року, квитанцію № 2 від 16 листопада 2022 року та квитанція № 2 від 17 квітня 2023 року до прибуткового касового ордеру. В яких наведено перелік наданих послуг (виконаної роботи) та їх вартість, а саме: консультація 0,5 год - 2000 грн, ознайомлення з матеріалами справи № 546/1207/19 в Решетилівському районному суду Полтавської області (з урахуванням виїзду в іншу місцевість) 5 год - 2000 грн, написання та подача заяви про перегляд заочного рішення № 19/12-2 від 19 листопада 2022 року 3 год - 2000 грн, написання та подача заяви про долучення доказів 1 год - 2000 грн, написання та подача заяви про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції № 25/01-11 від 25 січня 2023 року та № 24-02-5 від 24 лютого 2023 року 2 шт. - 2000 грн, участь в судовому засіданні в Решетилівському районному суді Полтавської області від 23 березня 2023 року 1 год - 2000 грн, написання та подача апеляційної скарги на заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2019 року 3 год - 2000 грн, написання та подача адвокатських запитів до Решетилівської міської ради № 14/09-1 від 14 вересня 2023 року та № 26/09-2 від 26 вересня 2023 року 2 год - 2000 грн, написання та подача заяви про долучення доказів № 05/10-1 від 05 жовтня 2023 року 1 год - 2000 грн, написання та подача клопотання про долучення доказів № 7/11-2 від 07 листопада 2023 року 1 год - 2000 грн, написання та подача клопотання про виклик свідка від 13 листопада 2023 року 1 год - 2000 грн, участь у судовому засіданні в Полтавському апеляційному суду 14 вересня 2023 року 1 год - 2000 грн та 14 листопада 2023 року 2 год - 2000 грн, написання та подача заяви про ухвалення додаткового рішення від 15 листопада 2023 року 2 год - 2000 грн.

Також, на підтвердження виконання вимог статті 83 ЦПК України представник відповідача, до поданої ним заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат долучив чек з поштової установи про направлення копії даної заяви та долучених до неї документів на адресу позивача.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18-ц зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Питання гонорару та рахунків визначено сторонами у вищевказаному договорі про надання правової допомоги, клієнт прийняв від адвоката відповідні послуги за актом приймання-передачі, сплатив їхню вартість.

Таким чином, заявником надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Заперечення позивача та його представника щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до апеляційного суду в установленому законом порядку не надійшли, що свідчить про їх погодження з розміром судових витрат.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що представником відповідача були направлені позивачу копія заяви про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу 15 листопада 2023 року, дана заява повторно була направлена апеляційним судом 29 листопада 2023 року.

Крім того, позивач та його представник були завчасно повідомлені про судове засідання, у якому вирішується питання про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу а саме: ОСОБА_2 отримав повідомлення 30 грудня 2023 року а представник позивача - адвокат Глазков С.М. - 27 грудня 2023 року, але, як уже зазначалося, заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу суду апеляційну інстанції не направляли.

Процесуальний закон вказує на критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19.

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Д.В. про ухвалення додаткового судового рішення, яким вирішити питання про компенсацію судових витрат на правничу допомогу і стягнути з ОСОБА_2 35000 грн на користь ОСОБА_1 .

Такі висновки узгоджуються з вищевказаною, сталою, судовою практикою Верховного Суду.

Висновок за результатами розгляду заяви

Отже, враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що апеляційна скарга відповідача була задоволена та відсутності заперечень зі сторони позивача та його представника, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн.

Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 січня 2024 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О.Панченко