Рішення

від 19.12.2023 по справі 808/2844/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року Справа № 808/2844/14 СН/280/21/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача -Волошиної Є.В.

представника відповідача - Писаревського О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат

до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Запорізький титано магнієвий комбінат (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення рішення від 15.04.2014 року №0000294720 та №0000304720.

В обґрунтування позову, з урахуванням заяви про уточнення підстав від 25.10.2023 вх.№ 47354, посилається на те, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 955 від 03.10.2012 Деякі питання утворення товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат Фондом державного майна було передано Товариству з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат майновий комплекс Державного підприємства Запорізький титано-магнієвий комбінат. ДП ЗТМК не тільки не передавало, а й не могло та не мало права передати право власності на майновий комплекс за відсутності самого права власності на майновий комплекс у ДП ЗТМК, а також за відсутності рішення органу державної влади (Фонду державного майна), і як наслідок не приймало участі в оподатковуваній операції. Вказує, що до 31.12.2013 ДП ЗТМК здійснювало податковий та бухгалтерський облік щодо переданого майна, однак після передачі майнового комплексу особисто представником власника майна ДП ЗТМК втратило право формувати податкові зобов`язання щодо операцій з зазначеним майном. Вважає, що підприємство неповинне було формувати податкові зобов`язання з ПДВ, оскільки дана операція відповідає поняттю пряма інвестиція, а не безоплатної передачі товару, а отже не є об`єктом оподаткування. Відтак вважає, що чинним законодавством України не передбачені підстави для нарахування ДП ЗТМК податкових зобов`язань з ПДВ на передані Фондом Державного майна України активи до статутного фонду ТОВ ЗТМК. Також, вважає, що перевіряючими неправомірно зроблено висновок, щодо нереальності здійснення господарських операцій ДП «ЗТМК» з ПВКП «Ніколь» в грудні 2013 року. Зазначає, що зауважень щодо оформлення податкової накладної, отриманої від ПВКП «Ніколь» у перевіряючих не було. Податкова накладна була виписана ПВКП «Ніколь», який на той час був зареєстрований платником податку на додану вартість і задекларував податкові зобов`язання у відповідному податковому періоді на підставі вказаної податкової накладної. Зазначає, що ДП «ЗТМК» з постачальником ПВКП «Ніколь» належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності. В зв`язку з тим, що державним підприємством «ЗТМК» податковий кредит звітного періоду визначено відповідно до вимог Податкового кодексу України, то відсутнє з боку ДП ЗТМК порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків позовні вимоги не визнало. У відзиві від 04.08.2023 вх.№ 33713 посилається на те, що 31.12.2013 року Фондом державного майна України майновой комплекс ДП «ЗТМК» передано до статутного капіталу ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» загальною вартістю 749164000грн. Передачу майнового комплексу здійснено відповідно до постанов Кабінету міністрів України від 23 січня 2012 року № 243 «Деякі питання титанової галузі» та від 03 жовтня 2012 року № 955 «Деякі питання утворення товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та Договору про заснування товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від 22 лютого 2013 року № 85, додаткової угоди про заснування товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від 18 жовтня 2013 року. Зобов`язання та власний капітал ДП ЗТМК передаються відповідно до передавального акту, складеного в процесі реорганізації ДП ЗТМК шляхом приєднання до ТОВ ЗТМК згідно з постановою КМУ від 3.10.2012р. №955 Деякі питання утворення товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат. Проте, станом на 31.12.2013, а також до теперішнього часу передавальний акт у процесі реорганізації не складено. В Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не внесено запис щодо правонаступництва ДП «ЗТМК». Отже, вважає, що операція з передачі майнового комплексу ДП «ЗТМК» не підпадає під визначення операції, що не є об`єктом оподаткування при реорганізації юридичних осіб. За таких обставин до операції з передачі майна ДП «ЗТМК» не може бути застосовано пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України. За таких обставин, наведена операція з передачі майна ДП «ЗТМК» до статутного капіталу ТОВ «ЗТМК» є операцією по безоплатній передачі права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади, яка згідно ст. 185, п. п. 14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 %. Також зазначає, що ДП „ЗТМК в порушення п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2013 року суми ПДВ по операціям з придбання послуг у ПВКП «Ніколь» (код ЄДРПОУ 20303464), по якому відсутній факт реального вчинення господарських операцій в розмірі 99437,49 грн. Відтак, просить відмовити у задоволенні позову.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції, та прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2023 допущено заміну відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, а також Державне підприємство Запорізький титано-магнієвий комбінат правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат.

Постановою Верховного Суду від 29.06.2023 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 808/2844/14 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

До Запорізького окружного адміністративного суду справа № 808/2844/14 надійшла 12.07.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.

Ухвалою суду від 17.07.2023 прийнято справу № 808/2844/14 (провадження СН/280/21/23) до провадження та призначено підготовче засідання на 17.08.2023.

Ухвалами суду від 14.08.2023, 30.08.2023, 15.09.2023, 02.10.2023, 09.10.2023 забезпечено участь представника відповідача у підготовчих засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку.

Протокольною ухвалою суду від 17.08.2023 відкладено підготовче засідання до 06.09.2023.

Протокольною ухвалою суду від 06.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження терміном на 30 днів, відкладено підготовче засідання до 18.09.2023.

Протокольною ухвалою суду від 18.09.2023 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.10.2023.

Протокольною ухвалою суду від 05.10.2023 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.10.2023.

Протокольною ухвалою суду від 11.10.2023 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.10.2023.

Протокольною ухвалою суду від 26.10.2023 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.10.2023.

Ухвалою суду від 31.10.2023 забезпечено участь представника відповідача у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку.

Протокольною ухвалою суду від 31.10.2023 прийнято до розгляду заяву про уточнення підстав позовної заяви, відмовлено у залученні третьої особи, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.11.2023.

Протокольною ухвалою суду від 13.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.12.2023.

Протокольною ухвалою суду від 11.12.2023 оголошена перерва у розгляді справи до 19.12.2023.

У судовому засіданні представники сторін у справі підтримали свої вимоги та заперечення.

19.12.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.

В період з 14.03.2014 по 27.03.2014 СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за грудень 2013 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось у листопаді 2013 року (акт перевірки №120/28-04-47-10/00194731 від 28.03.2014).

Перевіркою ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» було встановлено порушення:

- п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст.14, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого ДП "ЗТМК" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2013року на 4 230 903 грн.

- п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст.14, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого ДП "ЗТМК" занижено суму податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 137 806 724 грн.

- п. 200.4 б ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), ДП «ЗТМК» завищено залишок від`ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації за грудень 2013р.) на загальну суму 7 894 605 грн., у тому числі: - на суму 429 289 грн. (від`ємне значення квітня 2011р.); - на суму 2 474 367 грн. (від`ємне значення травня 2011р.); - на суму 3 359 796 грн. (від`ємне значення червень 2011р.); - на суму 1 631 153грн. (від`ємне значення липня 2011р.).

На підставі акту перевірки від 28.03.2014 №120/28-04-47-20/00194731 контролюючим органом складено податкові повідомлення-рішення:

- за формою «В1» від 15.04.2014 №0000304720 на суму 4 230 903 грн. (сума штрафних санкцій 2 115 451,50 грн.);

- за формою «Р» від 15.04.2014 №0000294720 на суму 137 806 724 грн. (сума штрафних санкцій 34 451 681 грн.);

- за формою «В4» від 15.04.2014 №0000314720 на суму 7 894 605 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 15.04.2014 №0000294720 та від 15.04.2014 №0000304720, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів, також вважаються: б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 185.1 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України, не є об`єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Тобто, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділу відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов`язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Судом встановлено, щопостановою від 23.01.2012 № 243 "Деякі питання титанової галузі"Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Фонду державного майна України та Міністерства промислової політики щодо передачі майнового комплексу Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (підприємство) в управління позивача, визначив позивачеві подати пропозиції щодо утворення за участю недержавних учасників товариства, а також поклав на позивача обов`язок після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження зазначених пропозицій виступити від імені держави засновником товариства.

Постановою від 03.10.2012 № 955 "Деякі питання утворення Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі - постанова № 955) Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією позивача щодо утворення товариства з державною часткою в статутному капіталі товариства не менш як 51 відсоток шляхом внесення до статутного капіталу товариства з боку держави майнового комплексу підприємства, реорганізації підприємства шляхом приєднання до товариства.

Постановою № 955 затверджено положення про здійснення відбору недержавних учасників товариства, визначено позивачеві: виступити засновником товариства з боку держави; забезпечити передачу до статутного капіталу товариства майнового комплексу підприємства; визначити недержавних учасників товариства на конкурсних засадах; передбачити в статуті товариства внесення недержавними учасниками товариства вкладу до статутного капіталу лише грошовими коштами, а також додаткового вкладу, який не впливає на розмір часток кожного з учасників, для технічної модернізації виробництва у строки протягом 10 днів (50%), 90 днів (25%) і 270 днів (25%) з дня державної реєстрації товариства, правонаступництво товариства щодо прав та обов`язків підприємства; передбачити у договорі про заснування товариства забезпечення погашення недержавними учасниками товариства протягом трьох місяців з дати утворення товариства простроченої заборгованості підприємства з виплати заробітної плати, податків, зборів, інших обов`язкових платежів та за спожиті енергоносії.

22.03.2013 між Фондом державного майна України та Компанією "Толексіс Трейдінг Лімітед" укладено договір № 85 про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (ТОВ "ЗТМК").

За умовами договору відповідно до постанови № 955 протягом трьох місяців з дати утворення товариства, Компанія "Толексіс Трейдінг Лімітед" забезпечує погашення простроченої заборгованості підприємства з виплати заробітної плати, податків, зборів, інших обов`язкових платежів та за спожиті енергоносії (пункт 2.5 договору).

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний капітал, розмір якого становить 1 468 949 019,80 грн, що в перерахунку відповідає 183 779 434,48 доларів США (згідно з офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання додаткової угоди) (пункт 6.1 договору в редакції додаткової угоди). Виконання зобов`язань щодо внесення учасниками вкладів у формі майна підтверджується відповідними актами приймання-передачі майна, а у грошовій формі - документами, виданими банківською установою.

Фонд державного майна України вносить вклад до статутного капіталу товариства шляхом передачі у власність протягом тридцяти робочих днів з дня реєстрації товариства майнового комплексу підприємства. При цьому приєднання підприємства до товариства здійснюється протягом року з дня державної реєстрації товариства (пункт 6.3 договору в редакції додаткової угоди).

Фонд державного майна України сплачує частку у статутному капіталі товариства шляхом передачі товариству у власність, як вклад до статутного капіталу товариства, майнового комплексу підприємства загальною вартістю 749 164 000,00 грн згідно з висновком про вартість майнового комплексу підприємства (станом на 30.06.2013), погодженим позивачем 30.08.2013, що в перерахунку згідно з встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні до долару США станом на 18.10.2013 (7,993 грн за один долар США) відповідає 93 727 511,57 доларів США, що становить 51% статутного капіталу Товариства (пункт 6.5.1 договору в редакції додаткової угоди).

Пунктом 20.8 договору передбачено, що в разі розірвання договору майновий комплекс підприємства повертається державі в особі Фонду державного майна України як учаснику товариства.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №910/1245/17, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та Постановою Верховного суду від 23.05.2022, розірвано договір про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" № 85 від 22.02.2013, укладений між Фондом державного майна України та Компанією "Толексіс Трейдінг Лімітед" в повному обсязі та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" повернути до сфери управління Фонду державного майна України майно, визначене в "Акті приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" від 31.12.2013 з додатками №№ 1-5 і передавальному акті від 30.09.2015 № 284 з додатком № 1 (передавальний баланс).

Крім того, вказаними судовими рішеннями встановлено, що згідно з протоколом установчих зборів товариства від 14.11.2013 прийняті рішення: про утворення товариства шляхом внесення до статутного капіталу товариства з боку держави майнового комплексу підприємства, що реорганізується шляхом приєднання до товариства; про затвердження статуту товариства та стратегічної програми розвитку та технічної модернізації виробництва товариства, яка викладена в додатку № 3 до зазначеного протоколу.

Статут товариства зареєстрований 19.11.2013, в якому відтворені умови договору щодо статусу товариства як підприємства з іноземними інвестиціями, державною часткою 51%, а також щодо розміру статутного капіталу, розмірів часток учасників та зобов`язань відповідача 2 протягом трьох місяців з дати утворення товариства забезпечити погашення простроченої заборгованості підприємства з виплати заробітної плати, податків, зборів, інших обов`язкових платежів та за спожиті енергоносії.

31.12.2013 між Фондом державного майна України та ТОВ «ЗТМК» підписаний акт приймання-передачі майнового комплексу підприємства вартістю 749 164 000,00 грн до статутного капіталу товариства. В акті визначено, що зобов`язання та власний капітал підприємства передаються відповідно до передавального акту, складеного в процесі реорганізації підприємства шляхом приєднання до товариства.

15.10.2015 Фонд державного майна України затвердив передавальний акт № 284, згідно з яким комісія у складі представників підприємства та товариства передала майновий комплекс, що належить до державної власності, з балансу підприємства на баланс товариства за даними передавального балансу станом на 30.09.2015 (додаток №1).

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 29.10.2015 внесений запис про проведення державної реєстрації припинення підприємства.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується, що в даному випадку Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на підставі рішень уряду проходило процес реорганізації шляхом приєднання до ТОВ «ЗТМК».

Таким чином, позивач, який реорганізувався шляхом приєднання, при передачі частини майна за передавальним балансом до іншої юридичної особи не повинен був здійснювати нарахування податкових зобов`язань виходячи з вартості товарів/послуг, необоротних активів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку.

Тому, висновки контролюючого органу щодо порушення п.п. 14.1.191 п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України, в зв`язку з чим занижено податкові зобов`язання за грудень 2013року в розмірі 149 832 800 грн. є безпідставними, та такими, що суперечать чинному законодавству.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ПВКП «Ніколь» слід зазначити наступне.

На стор.14 Акту зазначено ДП ЗТМК в порушення п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2013 року суми ПДВ по операціям з придбання послуг у ПВКП «Ніколь (код ЄДРПОУ 20303464), по якому відсутній факт реального вчинення господарських операцій в розмірі 99437,49 грн..

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.14.1.181. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Обов`язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу, є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Судом встановлено, що ДП "ЗТМК" в періоді, що перевіряється, було укладено з ПВКП НІКОЛЬ Договір на капітальний ремонт локомотиву ТГМ4А №871 від 02.10.2013р.

Згідно п.5.2. договору №871 від 02.10.2013р. про капітальний ремонт локомотиву ТГМ4А, місце надання послуг промислова база Виконавця, тобто ПВКП «Ніколь».

Згідно наданої до перевірки залізничної накладної від 19.10.2013р. №47611496 Одержувачем тепловозу ТГМ4А №2627, інв.№729314 виступає Криворізьке локомотивне депо ТЧ-2, що знаходиться за адресою: 50023, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича, 97.

До перевірки було надано акт №1 від 13.12.2013р. про надання послуг ПВКП «Ніколь» з капітального ремонту (КР-2) тепловоза ТГМ-4А (зав.№2627, інв. №729314) за договором №871 від 02.10.2013р. на загальну суму 1 034 624,93грн., в тому числі ПДВ 172 437,49грн.

Згідно з вищенаведеним договором ДП «ЗТМК» була здійснена передплата в жовтні 2013р. в сумі 438000грн., в тому числі ПДВ 73000,0грн.- платіжне доручення від 21.10.2013р. №27338 .

Отже за цим актом сума до сплати 596624,92грн., в тому числі ПДВ-99437,49грн. ДП «ЗТМК» на виконання умов договору №871 від 02.10.2013р. перераховано ПВКП «Ніколь» 596 624,93 грн., в тому числі ПДВ 99437,49грн., а саме: В бухгалтерському обліку ДП «ЗТМК» господарські операції з ПВКП Ніколь за грудень 2013 року відображено наступними проводками: Д-т 371 К-т 311 на суму 596 624,93 грн. Д-т 641 К-т 371 на суму 99 437,49 грн. (ПДВ) Суму податку на додану вартість по вищезазначеній податковій накладній ДП «ЗТМК» включено до податкового кредиту за грудень 2013 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які перенесені до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за грудень 2013р. в сумі 99 437,49 грн.

На кінець періоду, що перевірявся, дебіторська заборгованість за розрахунками з ПВКП «Ніколь» становила 346 624,93 грн. відповідно до бухгалтерського рахунку 63104 "Розрахунки за послуги". Станом на 01.03.2014 р. кредиторська заборгованість за розрахунками з ПВКП «Ніколь» складала 0,00 грн.

Контролюючий орган посилається на те, що у відповідь на запит ГОВ СДПІ від 25.01.2014р. №527/10/07-40 Криворізьке локомотивне депо листом від 28.01.2014р. №5 повідомило, що у 2013 року не мало взаємовідносин з підприємством ПВКП «Ніколь». Згідно листа ТОВ «Дизельмашсервіс КР» від 28.10.2013р. №13 локомотив ТГМ4А №2627 був прийнятий на зберігання в Криворізьке локомотивне депо з 21.10.2013р. по 04.11.2013р. та його подавання на територію депо по відомості №22100298 на загальну суму 1139,10 грн. по акту виконаних робіт №1181 від 25.11.2013р. Крім того, згідно листа ТОВ «Дизельмашсервіс КР» від 30.10.2013р. №14 Криворізьким локомотивним депо були виконані послуги по огляду локомотива ТГМ4А №2627 у недіючому стані згідно акту виконаних робіт №1117 від 01.11.2013р. на суму 314,89 грн. Інших послуг Криворізьке локомотивне депо ТОВ «Дизельмашсервіс КР» не надавало.

Також, в акті зазначено про те, що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні; за ПВКП «Ніколь» транспортні засоби не зареєстровані; право власності на земельні ділянки у ПВКП «Ніколь» відсутнє.

Вищенаведене на думку контролюючого органу свідчить про відсутність у підприємства ПВКП «Ніколь» ресурсів (матеріальних, технічних) необхідних для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг з капітального ремонту тепловозу ТГМ4А та підтверджує нереальність здійснення господарських відносин ДП «ЗТМК» з ПВКП «Ніколь» в грудні 2013 року.

В свою чергу суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Акт перевірки не містить доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

При цьому на момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість, зворотного матеріали перевірки не містять.

Слід зазначити, що у Довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА №899282 зазначені види діяльності ПВКП Ніколь - 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів. Таким чином, ПВКП Ніколь мало право надавати послуги з капітального ремонту тепловозу.

Зауважень щодо оформлення податкової накладної, отриманої від ПВКП «Ніколь» у перевіряючих не було.

Податкова накладна була виписана ПВКП «Ніколь», яке на той час був зареєстрований платником податку на додану вартість і задекларував податкові зобов`язання у відповідному податковому періоді на підставі вказаної податкової накладної.

Послуги з ремонту, фактично надані ПВКП «Ніколь», отримані з метою використання тепловозу ДП «ЗТМК» в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що підтверджується первинними документами, наданими для перевірки.

Посилання контролюючого органу на лист Криворізького локомотивного депо від 28.01.2014 №5 не спростовує факт надання послуг з капітального ремонту (КР-2) тепловоза ТГМ-4А, оскільки позивач уклав договір саме з ПВКП «Ніколь», а які були відносини у останнього і чи були взагалі з Криворізьким локомотивним депо, виходить за межі договору.

Взагалі, вказаний лист лише підтверджує той факт, що Криворізьке локомотивне депо взаємовідносин з ПВКП «Ніколь» у 2013 році не мало.

В свою чергу лист ТОВ «Дизельмашсервіс КР» від 28.10.2013 №13 підтверджує факт перебування у Криворізькому локомотивному депо тепловоза ТГМ-4А у період з 21.10.201 по 04.11.2013. При цьому в акті перевірки не досліджено і не описано яке відношення до спірної господарської операції має ТОВ «Дизельмашсервіс КР» який і поставив до Криворізького локомотивного депо тепловоз ТГМ-4А.

Тобто, вказані листи ніяким чином ані прямо, ані опосередковано не спростовують факт капітального ремонту (КР-2) тепловоза ТГМ-4А саме ПВКП «Ніколь», або третьою особою.

З огляду на викладене, суд вважає, що перевіряючими необгрунтовано зроблено висновок, щодо нереальності здійснення господарських операцій ДП «ЗТМК» з ПВКП «Ніколь» у грудні 2013 року.

Відтак, суд вважає, що державним підприємством «ЗТМК» податковий кредит звітного періоду визначено відповідно до вимог Податкового кодексу України, тому відсутнє з боку ДП ЗТМК порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України

За наведених обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000294720 від 15.04.2014 та №0000304720 від 15.04.2014 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1ст. 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першоїстатті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути 487,20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0000294720 від 15.04.2014 та №0000304720 від 15.04.2014.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 23.01.2024.

Суддя Л.Я. Максименко