Рішення

від 24.01.2024 по справі 380/20441/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2024 року м. Рівне№380/20441/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Державного підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СП РЕМФЛОТ"доЗахідного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку, -В С Т А Н О В И В:

30.08.2023 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку.

Позивач зазначає, що Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту) (в подальшому позивач, Ренійська філія ДП «АМПУ») відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) здійснено закупівлю послуги «Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги» за кодом CPV за ДК 021:2015 50240000-9 (Ремонт «СДП-Т-50») за процедурою: відкриті торги з особливостями (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-01-24-001651-a.

За результатами проведення закупівлі 14.03.2023 року з переможцем ТОВ «СП РЕМФЛОТ» укладено договір про надання послуг.

Після проведення закупівлі та укладання за її результатами договору відповідачем проведено моніторинг зазначеної закупівлі, який оформлено висновком UA-2023-01-24-001651-a.

Позивач не погоджується з позицією відповідача щодо виявлених порушень та зроблених на її підставі висновків з огляду на те що, із системного аналізу законодавства про закупівлі вбачається відсутність імперативної норми закону щодо встановлення додаткових вимог щодо обґрунтування рішень замовника чи додаткової публікації інформації у сфері публічних закупівель поза межами електронної системи закупівель у обсязі, що не відповідає за змістом ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також позивач зазначає, що розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного вебсайту або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів також не є обов`язковим.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року адміністративну справу №380/20441/23 передано за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду.

03.10.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Щербакову В.В.

Ухвалою суду від 09.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

19.10.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що Держаудитслужба у порядку, установленому статтею 8 Закону № 922, та на підставі наказу «Про початок моніторингу процедур закупівель» здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі за номером ID: UA-2023-01-24-001651-a, проведеної позивачем.

За результатами аналізу відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, встановлено порушення п. 2 частини другої статті 22 Закону.

За результатами аналізу питання своєчасності оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті, або офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів встановлено порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі - Постанова № 710).

Позивачем подано відповідь на відзив. В якому наведено додаткові доводи на спростування заперечень відповідача.

16.01.2023 ухвалю суду залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СП РЕМФЛОТ".

Третя особа, правом на подання пояснень не скористалась.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту) відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівл» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) здійснено закупівлю послуги «Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги» за кодом CPV за ДК 021:2015 50240000-9 (Ремонт «СДП-Т-50») за процедурою: відкриті торги з особливостями (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-01-24-001651-a).

За результатами проведення закупівлі 14.03.2023 року з переможцем ТОВ «СП РЕМФЛОТ» укладено договір про надання послуг.

Після проведення закупівлі та укладання за її результатами договору Держаудитслужба у порядку, установленому статтею 8 Закону № 922, та на підставі наказу від 30.06.2023 № 49 «Про моніторинг закупівель» здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі ID: UА-2023-01-24-001651-а, проведеної позивачем.

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 03.07.2023 року надіслала Замовнику запит про надання пояснень, зокрема, щодо надання інформації та документів, яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення та визначено його очікувану вартість. Також просили надати посилання на сторінку веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Замовник у своїх пояснення оприлюднених у електронній системі закупівель 05.07.2023 року зазначив: «...Необхідність ремонту «СДП-Т-50» обумовлена необхідністю продовження строку дії документів Регістру судноплавства України та підтримання робочого та відповідного технічного стану судна.

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі були визначенні на підставі вимог Регістру судноплавства України («Правила оглядів суден (ПОС)» видання 2012 року, Частина II «Періодичність і обсяги класифікаційних оглядів») та фактичного технічного стану судна. Перелік та обсяги робіт необхідних для проведення ремонту «СДП-Т-50» визначено у Попередній ремонтній відомості (Технічна специфікація (технічні вимоги) до предмету закупівлі Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги за кодом CPV за ДК 021:2015 50240000-9 (Ремонт «СДП-Т-50») додаток 3 до тендерної документації.

Розмір витрат та очікувана вартість предмету закупівлі визначена із дотриманням Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономіки №275 від 12.02.2020, з використанням методу: направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) надавачам послуг за наступним розрахунком: визначення середньої вартості послуг за результатами отриманих листів-пропозиції. На підставі отриманих цінових пропозиції від надавачів послуг було розраховано очікувану вартість предмету закупівлі.».

За результатами моніторингу Держаудитслужбою 14.07.2023 року складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-24-001651-a, в якому зазначено наступне:

За результатами аналізу питання дотримання вимог Постанови №710 встановлено порушення пункту 4-1 цієї Постанови.

За результатами аналізу відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, встановлено порушення п. 2 частини другої статті 22 Закону.

За результатами аналізу питань дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації про закупівлю, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця торгів, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень законодавства у сфері публічних закупівель не установлено.

Позивач, вважаючи вищезазначений висновок Державної аудиторської служби України необґрунтованим та таким, що не відповідає законодавству, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зауважує наступне.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Відповідно до ст.2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п.9 п.4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до п.7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до ст.5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч.2 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922,) а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено ч.2 ст.7-1 Закону №922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч.3 ст.7-1 Закону №922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч.4 ст.7-1 Закону №922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.7-1 Закону №922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Відповідно до ч.6-7 ст.7-1 Закону №922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем пункту 4-1 Постанови №710 внаслідок неопрелюднення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. З Закону України «Про публічні закупівлі» відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону. Якщо для реалізації положень поданого проекту закону про внесення змін до цього Закону необхідні законодавчі зміни до інших законодавчих актів, такі зміни викладаються в розділі «Прикінцеві положення» (перехідні положення) проекту закону про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом (Міністерством економічного розвитку та торгівлі України) та Законом України «Про публічні закупівлі», інформацію про закупівлю.

Слід зазначити, що зазначена стаття містить вичерпний перелік інформації, яка підлягає публікації, і не містить норми щодо обов`язку замовника оприлюднити в електронній системі закупівель інформації щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Інформація про очікувану вартість предмета закупівлі зазначена у оголошенні про проведення відкритих торгів, яке оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» інформація, зазначена у частині першій цієї статті, може додатково оприлюднюватися замовником в інших засобах масової інформації, на вебсайті замовника (за наявності) або на веб-сайтах відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Варто зазначити, що інформація, яка підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель відповідно до ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» оприлюднена позивачем в строки, передбачені Законом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основною функцією Уповноваженого органу є, зокрема, розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель.

Таким чином, із системного аналізу законодавства про закупівлі вбачається відсутність імперативної норми закону щодо встановлення додаткових вимог щодо обґрунтування рішень замовника чи додаткової публікації інформації у сфері публічних закупівель поза межами електронної системи закупівель у обсязі, що не відповідає за змістом ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того пунктом 4-1 Постанови № 710 визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Відповідно до підпункту 8 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Згідно підпункту 6 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Відповідно до підпункту 11 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Згідно п. 3.1 Положення про Ренійську філію ДП «АМПУ» філія є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ»), який не має статусу юридичної особи та здійснює від імені ДП «АМПУ» частину господарської діяльності.

Статутом державного підприємства «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.05.2013 року № 301 у редакції від 14.01.2022 року № 14 (далі - Статут) встановлено, що ДП «АМПУ» є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 133 «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Згідно пунктів 21, 22 Статуту, майно підприємства становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Водночас, частиною 1, 2 ст.55 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст.73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

При цьому, розпорядженням Кабінету міністрів України від 27.05.2015 р. №600-р затверджено перелік підприємств державного сектору економіки, які мають найбільші за розміром активи (станом на 31 грудня 2014 р.), згідно з додатком, зокрема, ДП «Адміністрація морських портів України» (код згідно з ЄДРПОУ 38727770).

Отже, ДП «Адміністрація морських портів України» є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а тому було зобов`язане виконувати вимоги п.4-1 Постанови №710 шляхом забезпечення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Водночас, позивач підтверджує невиконання вимог п.4-1 Постанови №710, що свідчить про порушення вимог законодавства про публічні закупівлі.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених нормативних положень та обставин справи, суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що для останнього, розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов`язковим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що висновки відповідача про порушення позивачем пункту 4-1 Постанови №710 внаслідок неопрелюднення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі є правомірними та обґрунтованими, а тому відповідно вимога відповідача про усунення такого порушення є законною.

Відносно висновку відповідача про порушення позивачем вимог п.2 частини другої статті 22 Закону, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922 у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №922-VIII, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції";

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Згідно із ч.1 ст.17 Закону №922-VIII, замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Відповідно до ч.5 ст.17 Закону № 922-VIII, замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Частиною 6 статті 17 Закону №922-VIII передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що учасник процедури закупівлі має надати документи чи інформацію, зазначену в ч.1 ст.17 Закону №922-VIII. При цьому, замовник не вправі вимагати від учасника процедури закупівлі документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації". Водночас, переможець процедури закупівлі повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Суд зазначає, що невстановлення у тендерній документації вимоги щодо документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом №922-VIII та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, не звільняє переможця торгів від обов`язку відповідно до норми ч.6 ст.17 Закону №922-VIII надати замовнику у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документи шляхом оприлюднення їх електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 ч.1 та ч.2 вказаної статті.

Відповідно до ч.7 ст.33 Закону №922-VIII, у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею

Таким чином, саме факт ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених ст.17 Закону № 922-VIII, має наслідком відхилення тендерної пропозиції.

Суд зазначає, що ч.1 ст.1 Закону №922-VIII визначає поняття переможця процедури закупівлі та учасника процедури закупівлі. Так, переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (п.18); учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п.37).

Таким чином, учасник та переможець закупівлі відрізняються за своїм статусом.

Суд наголошує, що СП «РЕМФЛОТ» набув статусу переможця процедури закупівлі з того моменту, коли позивач повідомив про намір укласти договір, і саме з цього дня був зобов`язаний був надати документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 Закону № 922-VIII.

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 11.07.2023 року надіслала Замовнику запит щодо причини не визначення способу підтвердження відсутності підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 17 в Тендерній документації Замовника.

Замовник у своїх пояснення оприлюднених у електронній системі закупівель 11.07.2023 року зазначив: «...Відповідно до пункту 44 Особливостей - Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Підстави, визначені пунктом 3 частини першої статті 17 не визначені, оскільки інформація міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним.»

Так, пункт 2 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII передбачає відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Згідно з листом Мінекономрозвитку від 20 березня 2018 року № 3304-04/14048-06 вказаний реєстр є відкритим та знаходиться за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua, а тому вказані відомості цілком очевидно замовник має можливість перевірити самостійно.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, введено воєнний стан в Україні.

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення в період дії правового режиму воєнного стану функціонував в обмеженому режимі.

Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції розгулявши листи Міністерства економіки України від 13.05.2022 листом від 31.05.2022 р. № 23-06/12865-22 надало наступні роз`яснення щодо функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі Реєстр) та отримання інформації з нього, зокрема стосовно юридичної особи.

«Також інформуємо, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022, функції з перегляду відомостей стосовно фізичних та юридичних осіб, аналітичний блок Реєстру, а також формування та перевірка сформованих інформаційних довідок з Реєстру наразі тимчасово обмежена з метою забезпечення захисту інформації (пп. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану»). Введення зазначених заходів зумовлено унеможливленням опосередкованої ідентифікації осіб, відомості стосовно яких внесено до Реєстру, а також їх родичів та близьких осіб, оскільки розміщення такої інформації в публічному просторі може бути використано ворогом, та зашкодити, зокрема громадянам України, які можуть перебувати на тимчасово окупованих територіях України.

У зв`язку з цим зазначаємо, що ті можливості роботи з Реєстром, які пов`язані з пошуком та переглядом відомостей стосовно осіб, притягнутих до кримінальної, адміністративної та/або дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, перевірка сформованих інформаційних довідок, а також аналітичний блок Реєстру, не будуть відновлені до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні.»

Крім того, суд зауважує, що НАЗК лише 04.09.2023 відкрило доступ до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, із врахуванням безпекових аспектів про що свідчить повідомлення на офіційному сайті НАЗК.

Наведене спростовує доводи позивача про можливість самостійно перевірити вказану в п.3 ч.1 ст. 17 Закону №922-VIII інформацію.

Також, суд відхиляє доводи позивача про те, що підтвердження відсутності підстав, передбачених, в тому числі п.3 ч.1 ст. 17 Закону №922-VIII не вимагається від переможця процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно, оскільки в силу вимог ч.6 ст.17 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі зобов`язаний надати відповідні документи.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно виніс висновок від 14.06.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-24-001651-а.

Щодо заходів усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень.

Як видно зі змісту спірного висновку, в його констатуючій частині відповідач зазначив, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Наведене доводить, що у висновку відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки висловив Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2022 року (справа № 420/693/21), від 10 листопада 2022 року (справа № 200/10092/20), від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21), від 28 вересня 2023 року (справа №140/13717/21).

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправним та скасування Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрт відповідно до положень ст.139 КАС не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 січня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту) (вул. Дунайська, буд. 188,м. Рені,Ізмаїльський р-н, Одеська обл.,68803, ідентифікаційний код 38728465)

Відповідач: Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (вул. Міцкевича, буд. 14,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 40479801)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СП РЕМФЛОТ" (Україна, 65088, Одеська обл., місто Одеса, ЛЮСТДОРФСЬКА ДОРОГА, будинок 92/94, ЄДРПОУ 41607019)

Суддя В.В. Щербаков