Постанова

від 30.05.2024 по справі 380/20441/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20441/23 пров. № А/857/4679/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року (судді Щербакова В.В., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне повний текст рішення складено 24.01.2024) у справі № 380/20441/23 за позовом Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ренійського морського порту) до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «СП РЕМФЛОТ» про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ренійського морського порту) звернулося в суд з позовом до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області ухвалою суду залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТзОВ «СП РЕМФЛОТ» в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 14.07.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-24-001651-a.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує серед іншого, що розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного вебсайту або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів також не є обов`язковим, оскільки Ренійська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не є бюджетною організацією, не має бюджетного призначення, не є розпорядником та/або одержувачем бюджетних коштів та в розумінні Закону використовує власні кошти підприємства.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Представником позивача подано до апеляційного суду заяву відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту) відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) здійснено закупівлю послуги «Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги» за кодом CPV за ДК 021:2015 50240000-9 (Ремонт «СДП-Т-50») за процедурою: відкриті торги з особливостями (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-01-24-001651-a).

За результатами проведення закупівлі 14.03.2023 року з переможцем ТОВ «СП РЕМФЛОТ» укладено договір про надання послуг.

Після проведення закупівлі та укладання за її результатами договору Держаудитслужба у порядку, установленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», та на підставі наказу від 30.06.2023 № 49 «Про моніторинг закупівель» здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі ID: UА-2023-01-24-001651-а, проведеної позивачем.

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 03.07.2023 надіслала Замовнику запит про надання пояснень, зокрема, щодо надання інформації та документів, яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення та визначено його очікувану вартість. Також просили надати посилання на сторінку веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Замовник у своїх пояснення оприлюднених у електронній системі закупівель 05.07.2023 року зазначив: «...Необхідність ремонту «СДП-Т-50» обумовлена необхідністю продовження строку дії документів Регістру судноплавства України та підтримання робочого та відповідного технічного стану судна.

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі були визначенні на підставі вимог Регістру судноплавства України («Правила оглядів суден (ПОС)» видання 2012 року, Частина II «Періодичність і обсяги класифікаційних оглядів») та фактичного технічного стану судна. Перелік та обсяги робіт необхідних для проведення ремонту «СДП-Т-50» визначено у Попередній ремонтній відомості (Технічна специфікація (технічні вимоги) до предмету закупівлі Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги за кодом CPV за ДК 021:2015 50240000-9 (Ремонт «СДП-Т-50») додаток 3 до тендерної документації.

Розмір витрат та очікувана вартість предмету закупівлі визначена із дотриманням Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономіки №275 від 12.02.2020, з використанням методу: направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) надавачам послуг за наступним розрахунком: визначення середньої вартості послуг за результатами отриманих листів-пропозиції. На підставі отриманих цінових пропозиції від надавачів послуг було розраховано очікувану вартість предмету закупівлі.».

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області 14.07.2023 складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-24-001651-a, в якому зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання вимог Постанови №710 встановлено порушення пункту 4-1 цієї Постанови. За результатами аналізу відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, встановлено порушення п. 2 частини другої статті 22 Закону. За результатами аналізу питань дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації про закупівлю, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця торгів, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень законодавства у сфері публічних закупівель не установлено. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, вважаючи вищезазначений висновок Державної аудиторської служби України необґрунтованим та таким, що не відповідає законодавству, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно статті 5 Закону №2939-XIІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної аудиторської служби України» № 868 від 28.10.2015 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

При цьому, підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. А згідно з пунктом 7 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №922-VIII) визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, що виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною 5 статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно частини 6 статті 8 цього Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Згідно з частиною 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися і додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону № 922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною 10 статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Частиною 11 статті 8 Закону № 922-VIII визначено: якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.

Так, Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 (далі - Порядок №86) визначено порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.

Пунктами 3-6 Порядку №86 передбачено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановлено форми висновку про результати моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження.

Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 03.07.2023 надіслала Замовнику запит про надання пояснень, зокрема, щодо надання інформації та документів, яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення та визначено його очікувану вартість. Також просили надати посилання на сторінку веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Замовник у своїх пояснення оприлюднених у електронній системі закупівель 05.07.2023 зазначив: «...Необхідність ремонту «СДП-Т-50» обумовлена необхідністю продовження строку дії документів Регістру судноплавства України та підтримання робочого та відповідного технічного стану судна. Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі були визначенні на підставі вимог Регістру судноплавства України («Правила оглядів суден (ПОС)» видання 2012 року, Частина II «Періодичність і обсяги класифікаційних оглядів») та фактичного технічного стану судна. Перелік та обсяги робіт необхідних для проведення ремонту «СДП-Т-50» визначено у Попередній ремонтній відомості (Технічна специфікація (технічні вимоги) до предмету закупівлі Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги за кодом CPV за ДК 021:2015 50240000-9 (Ремонт «СДП-Т-50») додаток 3 до тендерної документації. Розмір витрат та очікувана вартість предмету закупівлі визначена із дотриманням Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономіки №275 від 12.02.2020, з використанням методу: направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) надавачам послуг за наступним розрахунком: визначення середньої вартості послуг за результатами отриманих листів-пропозиції. На підставі отриманих цінових пропозиції від надавачів послуг було розраховано очікувану вартість предмету закупівлі.».

З метою ефективного використання державних коштів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.10.2016 №710 (далі - Постанова №710, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 4-1 якої визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Вищезазначена постанова є чинною, а тому підлягає застосуванню головними розпорядниками бюджетних коштів (розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктами господарювання державного сектору економіки.

Водночас, частиною 1, 2 статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Пунктом 1.1. Статуту Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 25.03.2016р. №119, воно є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

При цьому, розпорядженням Кабінету міністрів України від 27.05.2015 р. №600-р затверджено перелік підприємств державного сектору економіки, які мають найбільші за розміром активи (станом на 31 грудня 2014 р.), згідно з додатком, зокрема, ДП «Адміністрація морських портів України» (код згідно з ЄДРПОУ 38727770).

Згідно пункту 3.1 Положення про Ренійську філію ДП «АМПУ» філія є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ»), який не має статусу юридичної особи та здійснює від імені ДП «АМПУ» частину господарської діяльності.

Отже, ДП «Адміністрація морських портів України» є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а тому було зобов`язане виконувати вимоги п.4-1 Постанови №710 шляхом забезпечення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Водночас, позивач підтверджує невиконання вимог пункту 4-1 Постанови №710, що свідчить про порушення вимог законодавства про публічні закупівлі.

Відповідно до підпунктами 6, 8, 11 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, виходячи з системного аналізу вищевикладених нормативних положень та обставин справи, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів для позивача є обов`язковим, а тому висновок відповідача про порушення позивачем пункту 4-1 Постанови №710 внаслідок не оприлюднення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі є правомірними та обґрунтованими, а доводами апеляційної скарги не спростовано вказаного.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог пункту 2 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 44 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Зазначена вимога передбачена в Додатку 2 до Тендерної документації.

Пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до статті 17 Закону №922-VIII, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції";

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що учасник процедури закупівлі має надати документи чи інформацію, зазначену в статті 17 Закону №922-VIII. При цьому, замовник не вправі вимагати від учасника процедури закупівлі документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації". Водночас, переможець процедури закупівлі повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Суд зазначає, що не встановлення у тендерній документації вимоги щодо документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом №922-VIII та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, не звільняє переможця торгів від обов`язку відповідно до норми ч.6 ст.17 Закону №922-VIII надати замовнику у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документи шляхом оприлюднення їх електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 ч.1 та ч.2 вказаної статті.

Відповідно до частини 7 статті 33 Закону №922-VIII, у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею

Таким чином, саме факт ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених ст.17 Закону № 922-VIII, має наслідком відхилення тендерної пропозиції.

Суд зазначає, що ч.1 ст.1 Закону №922-VIII визначає поняття переможця процедури закупівлі та учасника процедури закупівлі. Так, переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (п.18); учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п.37).

Таким чином, учасник та переможець закупівлі відрізняються за своїм статусом.

Суд встановив, що СП «РЕМФЛОТ» набув статусу переможця процедури закупівлі з того моменту, коли позивач повідомив про намір укласти договір, і саме з цього дня був зобов`язаний був надати документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону № 922-VIII.

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі відповідач 11.07.2023 надіслала Замовнику запит щодо причини не визначення способу підтвердження відсутності підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 17 в Тендерній документації Замовника.

Замовник у своїх пояснення оприлюднених у електронній системі закупівель 11.07.2023 року зазначив: «...Відповідно до пункту 44 Особливостей - Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Підстави, визначені пунктом 3 частини першої статті 17 не визначені, оскільки інформація міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним.»

Так, пункт 2 частини 1 статті 17 Закону № 922-VIII передбачає відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Згідно з листом Мінекономрозвитку від 20 березня 2018 року № 3304-04/14048-06 вказаний реєстр є відкритим та знаходиться за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua, а тому вказані відомості цілком очевидно замовник має можливість перевірити самостійно.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, введено воєнний стан в Україні.

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення в період дії правового режиму воєнного стану функціонував в обмеженому режимі.

Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції розгулявши листи Міністерства економіки України від 13.05.2022 листом від 31.05.2022 № 23-06/12865-22 надало наступні роз`яснення щодо функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі Реєстр) та отримання інформації з нього, зокрема стосовно юридичної особи.

«Також інформуємо, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022, функції з перегляду відомостей стосовно фізичних та юридичних осіб, аналітичний блок Реєстру, а також формування та перевірка сформованих інформаційних довідок з Реєстру наразі тимчасово обмежена з метою забезпечення захисту інформації (пп. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану»). Введення зазначених заходів зумовлено унеможливленням опосередкованої ідентифікації осіб, відомості стосовно яких внесено до Реєстру, а також їх родичів та близьких осіб, оскільки розміщення такої інформації в публічному просторі може бути використано ворогом, та зашкодити, зокрема громадянам України, які можуть перебувати на тимчасово окупованих територіях України.

У зв`язку з цим зазначаємо, що ті можливості роботи з Реєстром, які пов`язані з пошуком та переглядом відомостей стосовно осіб, притягнутих до кримінальної, адміністративної та/або дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, перевірка сформованих інформаційних довідок, а також аналітичний блок Реєстру, не будуть відновлені до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні.»

Крім того, суд зауважує, що Національне агентство з питань запобігання корупції лише 04.09.2023 відкрило доступ до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, із врахуванням безпекових аспектів про що свідчить повідомлення на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що підтвердження відсутності підстав, передбачених, в тому числі п.3 ч.1 ст. 17 Закону №922-VIII не вимагається від переможця процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно, оскільки в силу вимог ч.6 ст.17 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі зобов`язаний надати відповідні документи, а тому встановлені порушення Закону №922-VIII, а відповідач правомірно виніс висновок від 14.06.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-24-001651-а.

Щодо правомірності обраного відповідачем виду усунення порушень, то колегія суддів враховує наступне.

Згідно оскаржуваного висновку відповідач дійшов висновку, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Визначений відповідачем спосіб усунення порушення не суперечить наведеним вище приписам статті 8 Закону № 922-VIII, а саме: спірна вимога містить не лише визначення про зобов`язання вчинення дій щодо недопущення порушень у подальшому, а і запропоновано можливий шлях усунення порушень.

Колегія суддів дійшла висновку, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, встановив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, з урахуванням характеру порушення, що свідчить про його чіткість та визначеність. Отже висновок моніторингу процедури закупівлі як щодо обставин виявлених порушень, так і їх правової кваліфікації, є вірним та відповідає матеріалам справи.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак довів правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, відповідно апеляційна скарга позивача не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, тому задоволенню не підлягає.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року справа № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року справа № 200/10092/20, від 24 січня 2023 року справа № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року справа № 260/2993/21, від 30 березня 2023 року у справі №420/11945/21, від 28 вересня 2023 року справа №140/13717/21, від 02 листопада 2023 року № 420/2133/23 які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 380/20441/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 03.06.2024