Постанова

від 24.01.2024 по справі 200/5873/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року справа №200/5873/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання - Кобець О.А.,

за участю: представника відповідача Чернікової В.В.

третьої особи 1 Олійника К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року у справі № 200/5873/21 (головуючий І інстанції Крилова М.М., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі позивач 1), ОСОБА_3 (далі позивач 2), ОСОБА_6 (далі позивач 3) звернулася до суду з позовом до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) за заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1422756300:07:000:0618, поданої 03.07.2020 року; зобов`язання прийняти рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (намісцевості) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1422756300:07:000:0618 власникам земельних часток (паїв) за поданою ними заявою від 03.07.2020 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області щодо неприйняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) за заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1422756300:07:000:0618, поданої 3 липня 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ; скасовано рішення Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 19.03.2021 року № VIII/7-1 на підставі висновків постійної комісії селищної ради з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, агропромислового комплексу, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та комунальної власності, яким скасовано рішення сесії Удачненської селищної ради від 03.08.2020 року № VІІ/56-1, № VІІ/56-3, № VІІ/56-4; зобов`язано відповідача прийняти рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1422756300:07:000:0618 власникам земельних часток (паїв) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 за поданою ними заявою від 3 липня 2020 року; в решті позовних вимог - відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову. Апелянт зазначив, що згідно п. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року № 720/95 паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Станом на 01.01.2021 року вільних земельних ділянок невитребуваного пайового фонду КСП «Дружба» на території Удачненської селищної ради не значиться. Рішеннями відповідача від 03.08.2020 року № VІІ/56-1, № VІІ/56-3, № VІІ/56-4 надано позивачам дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області у розмірі земельного паю КСП «Дружба». Під час прийняття цього рішення був відсутні профільний фахівець-землевпорядник, інформація щодо наявності земельних ділянок по категоріям не була детально проаналізована. У зв`язку з реформою децентралізації відповідачем оформлено право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1422756300:07:000:0618 та вирішено перевірити законність прийнятих рішень від 03.08.2020 року № VІІ/56-1, № VІІ/56-3, № VІІ/56-4. На засіданні комісії з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, агропромислового комплексу, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та комунальної власності Удачненської селищної ради від 18.03.2021 року встановлено помилковість зазначених рішень; 19.03.2021 року рішенням відповдіача № VIII/7-1 скасовано зазначені рішення від 03.08.2020 року № VІІ/56-1, № VІІ/56-3, № VІІ/56-4. Крім того, договором оренди земельної ділянки від 28.12.2010 року з ОСОБА_5 підтверджується факт віднесення земельної ділянки до земель державної власності (т. 4 а.с. 1-13).

Ухвалою суду від 19.01.2022 року залучено до справи в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Головне управління Держгеокадастра у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332).

Представником позивачів подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.

Ухвалою апеляційного суду від 22 листопада 2023 року допущено заміну позивача справі - ОСОБА_6 правонаступником ОСОБА_4 .

Представники відповідача та третьої особи 1 в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи 1, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач 1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Красноармійським МВУ УМВС України в Донецькій області 17 липня 1998 року.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2020 року у справі № 235/193/20 вирішено, зокрема: «...Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на: .... Земельну частку (пай) розміром 6,0 умовних кадастрових гектари, який перебуває в колективній власності КСП «Дружба» Покровського (до перейменування Красноармійського) району Донецької області.»

Відповідно до інформації, яка наявна в Єдиному Державної реєстрі судових рішень, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2020 року № 235/193/20 набрало законної сили 28.04.2020 року.

Позивач 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, зареєстрована за адресою: Донецька область, с. Новосергіївка, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 Красноармійським РВ УМВС України в Донецькій області 20 серпня 1999 року.

На підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН №0117702 ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» розміром 6.90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі свідоцтва про право на спадщину ННТ 750419 № 178 і ННТ 750420 №181 від 16.04.2019р.

Позивач 3 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, зареєстрований за адресою: Донецька область, с. Муравка, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Красноармійським РВ УМВС України в Донецькій області 20 квітня 2001 року (правонаступник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2018 року у справі № 235/6396/17 вирішено, зокрема: «...Визнати за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , право на земельну частку (пай) площею 6,00 умовних кадастрових гектара, яка перебуває в колективній власності КСП «Дружба» Покровського району Донецької області, в розмірі У частки за кожним..»

Відповідно до інформації, яка наявну в Єдиному Державної реєстрі судових рішень, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 4 січня 2018 року № 235/6396/17 набрало законної сили 06.02.2018 року.

03.07.2020 року позивачі звернулись до голови Удачненської селищної ради із заявою про виділення земельної частки паю в натурі (на місцевості) та просили виділити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) в розмірі 6,00 га, та ОСОБА_8 і ОСОБА_6 в розмірі 3,00 га кожному, за рахунок земельної ділянки не витребуваного пайового фонду КСП «Дружба» з кадастровим номером 1422756300:07:000:0618 та надати дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних ділянок для подальшого передання у власність.

Рішенням Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 03.08.2020р. № VІІ/56-4 вирішено надати ОСОБА_2 , дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області у розмірі земельного паю КСП «Дружба».

Рішенням Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 03.08.2020р. № VІІ/56-3 вирішено надати ОСОБА_10 , дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області у розмірі земельного паю КСП «Дружба».

Рішенням Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 03.08.2020р. № VІІ/56-1 вирішено надати ОСОБА_6 , дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області у розмірі У земельного паю КСП «Дружба».

На підставі рішень Удачненської селищної ради, позивачами було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) КСП «Дружба» на території Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. Докази розроблення технічної документації щодо кожного з позивачів наявні в матеріалах справи.

Рішенням відповідача від 19.03.2021 № VIII/7-1 на підставі висновків постійної комісії селищної ради з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, агропромислового комплексу, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та комунальної власності скасовано рішення сесії Удачненської селищної ради від 03.08.2020 року № VІІ/56-1, № VІІ/56-3, № VІІ/56-4.

Висновком про скасування рішень Удачненської селищної ради було зазначено, що земельна ділянка загальною площею 18,5 га, кадастровий номер 1422756300:07:0618 розташовано за межами населених пунктів та не відноситься до категорії земель не витребуваного пайового фонду та відповідно до ст. 122 Земельного кодексу, станом на 03.08.2020 року землями за межами населених пунктів розпоряджається Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого секретарем виконкому Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області Бородіною Ю.В., 09.02.2017 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права власності на частку в розмірі ? в праві спільної часткової власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» Покровського району Донецької області, розміром 6,0 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Частка в розмірі ? в праві спільної часткової власності на земельну частку (пай) у землі належала померлому на праві особистої приватної власності та була отримана згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 4 січня 2018 року у справі № 235/6396/17 (т. 3 а.с. 190).

З приводу додержання строку звернення до суду.

Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно матеріалів справи, рішення відповідача про скасування попереднього рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було прийнято 19.03.2021 року, позивач звернувся до суду 12.05.2021 року, а відтак строк звернення позивача до суду не є пропущеним.

Перевіривши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно достатті 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною першоїстатті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюютьсяКонституцією України,Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Пунктами 8, 16, 17розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу Українивстановлено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями25та118цьогоКодексу.

Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) врегульованоЗаконом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV(далі -Закон України № 899-IV).

Відповідно достатті 1 Закону україни № 899-IVправо на земельну частку (пай) мають:

1) колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

2) громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 2 Закону України №899-IVосновним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За п. 21розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу Україниз дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеногоЗаконупереходять до комунальної власності.

Відповідно достатті 3 Закону України № 899-IV(зі змінами, внесеними згідно ізЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 року № 2498-VІІІ, які набрали чинності з 01.01.2019 року) підставами для виділеним земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Статтею 5 Закону України №899-IV, зокрема, врегульовано повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), а саме, сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Крім того,Законом України №899-IVврегульовано процедуру виділення земельних часток (паїв) та перелік органів, до повноважень яких відноситься виділення останніх.

Згідно з частиною першоюстатті 8 Закону України №899-IVдокументація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За ст. 9 Закону України № 899-IVрозподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України №899-IVвстановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України № 899-IVневитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 122затверджено Порядок організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв). Цей Порядок визначає процедуру розподілу земельних ділянок, що підлягають паюванню, між власниками земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), далі по тексту - Порядок №122).

Пунктами 2, 3 Порядку №122 передбачено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.

У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою рішення щодо внесення змін до проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Згідно п. 11 Порядку № 122 сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація протягом п`яти днів після ознайомлення громадськостіз результатами розподілу вживає заходів до остаточного його погодження згідно з поданими заявами і затверджує протокол зборів з урахуванням внесених змін, а також доручає територіальному органу Держкомзему разом із землевпорядною організацією забезпечити організацію робіт з установлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки (на підставі відповідних договорів).

За ст. 19 Закону України «Про землеустрій»до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно ч. 1статті 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі: б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

За ст. 22 Закону України «Про землеустрій»землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом таЗемельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Відповідно достатті 25 Закону України «Про землеустрій»документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Видами документації із землеустрою є, зокрема: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За визначеннями, наведеними устатті 1 Закону України «Про землеустрій»проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно зістаттею 49-1 Закону України «Про землеустрій»проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), а також земельних ділянок, що передаються з колективної у комунальну власність.

У разі необхідності в проектах землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) здійснюється перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю).

Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій"передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Відповідно достатті 55 Закону України "Про землеустрій"встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 Земельного кодексу України(у випадках, передбачених законом).

Згідно зістаттею 12 Земельного кодексу Українидо повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цьогоКодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цьогоКодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цьогоКодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Як вже було зазначено вище, на підставі розглянутої заяви, відповідачем прийнято рішення про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних ділянок. В подальшому позивачами було складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) КСП «Дружба» на території Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області.

Разом з цим, рішенням відповідача від 19.03.2021 № VIII/7-1 скасовано рішення сесії Удачненської селищної ради від 03.08.2020 року № УІІ/56-1, № УІІ/56-3, № УІІ/56-4 з підстав знаходження земельної ділянки загальною площею 18,5 га, кадастровий номер 1422756300:07:000:0618 за межами населених пунктів, а тому, згідно позиції відповідача, така земельна ділянка не відноситься до категорії земель не витребуваного пайового фонду та відповідно до ст. 122 Земельного кодексу, станом на 03.08.2020 року землями за межами населених пунктів розпоряджається Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Проте суд зауважує, докази про знаходження земельної ділянки загальною площею 18,5 га, кадастровий номер 1422756300:07:0618 за межами населених пунктів в матеріалах справи відсутні. Відомостями про земельну ділянку за кадастровим номером 1422756300:07:000:0618 підтверджується факт права власності на земельну ділянку саме Удачненською селищною радою Покровського району Донецької області. Крім того, представником позивачів було надано документи, які підтверджують право саме у відповідача розпоряджатися земельною ділянкою за кадастровим номером 1422756300:07:000:0618, оскільки дана земельна ділянка була передана на підставі договору оренди землі від 28.12.2018 до ФОП ОСОБА_5 , яким в свою чергу визначено, що земельну ділянку за кадастровим номером 1422756300:07:000:0618 належить до не витребуваного пайового фонду КСП «Дружба» на території Удачненської селищної ради.

Отже, позиція відповідача з приводу відсутності права розпоряджатися земельною ділянкою за кадастровим номером 1422756300:07:000:0618 не підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, неприйняття рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з підстав, визначених у рішенні відповідача від 19.03.2021 № VIII/7-1, порушує конституційне право позивачів на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Удачненської селищної ради щодо прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Згідно Рекомендації №К(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межи завдань адміністративного судочинства.

За абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 дійшов висновку, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві (див. рішення у справі Веуеіег V. Паїу [ОС], N 33202, п. 100, ЄСПЛ 2000-1). Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу.

Враховуючи вимоги діючого законодавства позивачі мали достатньо підстав для сподівання на прийняття відповідачем у встановлені строки відповідного рішення.

Не прийняття рішення за результатами надання всіх необхідних документів, орган місцевого самоврядування, втручається у право власності заявника. Неналежний розгляд заяви позивача у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Позивачі, як добросовісні громадяни та члени територіальної громади не мають перебувати під надмірним для нього тягарем.

За ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Ьеіаз V. Сгоагіа), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (РіпсоVа апй Ріпе V. їйе Сгесй КериЬІіс), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Оазйі V. Сгоагіа), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Тгдо V. Сгоаїіа), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Удачненська селищна рада, зволікаючи із своєчасним прийняттям відповідного рішення порушує вимоги земельного законодавства.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, затвердити проект землеустрою, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Назап апй Сйашй V. ВиІдагіа»

За ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою належного та повного захисту прав позивачів, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог та скасування рішення Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 19.03.2021 № VIII/7-1 на підставі висновків постійної комісії селищної ради з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, агропромислового комплексу, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та комунальної власності, яким скасовано рішення сесії Удачненської селищної ради від 03.08.2020 року № УІІ/56-1, № УІІ/56-3, № УІІ/56-4.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області щодо неприйняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) за заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1422756300:07:000:0618, поданої 3 липня 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (правонаступник ОСОБА_4 ); скасування рішення Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 19.03.2021 року № VIII/7-1 на підставі висновків постійної комісії селищної ради з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, агропромислового комплексу, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та комунальної власності, яким скасовано рішення сесії Удачненської селищної ради від 03.08.2020 року № VІІ/56-1, № VІІ/56-3, № VІІ/56-4; зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1422756300:07:000:0618 власникам земельних часток (паїв) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 за поданою ними заявою від 3 липня 2020 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року у справі № 200/5873/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 24 січня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв