Постанова

від 24.01.2024 по справі 480/7935/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 р. Справа № 480/7935/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД ТРОСТЯНЕЦЬ" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2023, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, по справі № 480/7935/23

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД ТРОСТЯНЕЦЬ"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд Тростянець", в якій просить суд:

- стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) в сумі 963424, 79 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 465907,85 грн.; з орендної плати з юридичних осіб в сумі 439523,40 грн.; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 15305,71 грн.; з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення в сумі 1246,39 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/7935/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд Тростянець" звернулось до суду із зустрічним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 17.06.2021 №426518280701, №427018280701, №428218280701.

Ухвалою суду від 07 квітня 2023 року зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано позивачу за зустрічним позовом строк для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та надання доказів поважності причин його пропуску, та документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем за зустрічним позовом до канцелярії суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивовану тим, що розгляд справи №480/6026/21 у суді, формування нових позицій Верховним Судом та дія воєнного стану (м. Тростянець) унеможливили звернення з позовом про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень на підставі п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, протягом шести місяців з моменту їх прийняття.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд Тростянець" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто позивачу за зустрічним позовом.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що після початку збройної агресії Російської Федерації та оголошення на всій території України воєнного стану, з окупацію м. Тростянець Сумської області у період з 24.02.2022 по 26.03.2022 на території якого знаходиться ТОВ "Шляхбуд Тростянець", роботу товариства не на повну потужність.

Також зазначає, що з моменту прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - рішень не пройшов шестимісячний строк за який вони не перебували під оскарженням у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, а отже позов подано без зволікання.

На переконання позивача, процесуальний строк визначений ст. 122 КАС України було пропущено ТОВ "Шляхбуд Тростянець" з поважних причин.

Головним управлінням ДПС у Сумській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Згідно з п.3 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду 1-ї інстанції про повернення заяви позивачу розглядаються судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в поновленні строку та повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вказані у заяві про поновлення строку на звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, отже позовна заява підлягає поверненню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Згідно з правовою позицією викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №640/46/19, відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Проте, у постанові від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа №813/4921/17).

Правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що предметом спору є податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 17.06.2021 №426518280701, №427018280701, №428218280701.

У поданій позовній заяві позивач не зазначає про застосування процедури адміністративного оскарження спірних рішень відповідача, доказів цього не надав.

Отже, за таких обставин строк звернення до суду з позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Сумській області, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач дізнався про порушення його прав, у зв`язку із прийняттям контролюючим органом податкових повідомлень-рішень у серпні 2021 року.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №815/3087/19.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 17.06.2021 №426518280701, №427018280701, №428218280701, однак, звернувся до суду із цим позовом лише 29.08.2023, тобто через два роки після того, як дізнався про спірні податкові повідомлення-рішення, та за поза межами шестимісячного строку звернення до суду, що обчислюється з дати отримання податкових повідомлень-рішень.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про поважність причин пропуску процесуального строку на звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач вказує на введення воєнного стану на території України, окупацію м. Тростянець Сумської області у період з 24.02.2022 по 26.03.2022 на території якого знаходиться ТОВ "Шляхбуд Тростянець", роботу товариства не на повну потужність.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який, після його продовження триває на даний час.

Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема щодо строку звернення до суду, та їх обчислення до КАС України не вносились.

Крім того, строку звернення до суду, визначеного частиною четвертою статті 122 КАС України, фактично сплинули до початку військової агресії.

Також, суд бере до уваги, що з 26.03.2022 м. Тростянець було деокуповане.

Колегія суддів вказує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що подає позов та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення такого строку у всіх абсолютно випадках.

Посилання апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин є необґрунтованим, оскільки з 26.03.2022 м. Тростянець було деокуповане, а саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення процесуального строку на подання позовної заяви.

Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, позивач жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану, повітряні тривоги, відключення електроенергії перешкодили позивачу звернутись з позовною заявою у встановлений КАС України строк, не надав, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість подати позов у встановлений законодавством строк.

Колегія суддів зазначає, що організація роботи підприємства є суб`єктивним чинником та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку.

Разом з тим, вірним є висновки суду першої інстанцій про те, що позивачем не наведено обставин, які об`єктивно перешкоджали звернутися позивачу до суду із позовом у встановлений шестимісячний строк, саме з підстав запровадження правового режиму воєнного стану.

Щодо доводів апеляційної скарги, що з моменту прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - рішень не пройшов шестимісячний строк за який вони не перебували під оскарженням у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Помилковими є і доводи апеляційної скарги, що на час розгляду справи №480/6026/21 строки звернення до суду перервались, так як позивач не міг ще раз звернутись із позовом, оскільки провадження за позовом і так тривало.

Судова колегія наголошує, що початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Особа реалізує своє право на звернення до суду на власний розсуд в межах відповідних строків. Реалізація права на звернення до суду як і вибір способу судового захисту залежать від волевиявлення позивача. А тому обрання неналежного способу захисту та/або винесення судового рішення, яке не відповідає очікуванням позивача, не можуть бути тими обставинами, що зупиняють чи переривають процесуальні строки.

Аналогічна правова позиція викладена ВПВС в постанові по справі № 9901/243/20 від 03 лютого 2021 року.

При цьому, судова колегія не може не погодитися із посиланнями Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД ТРОСТЯНЕЦЬ" на те, що зміна судової практики (відносно того чи іншого спірного питання) може слугувати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, факт винесених спірних податкових повідомлень-рішень №426518280701, №427018280701, №428218280701 мав місце ще - 17.06.2021, а згадана позивачем практика щодо правомірності проведення податкових перевірок була сформована в кінці 2022, що не заперечується апелянтом.

Між тим, як вже зазначалося вище, до суду позивач звернувся лише на 29.08.2023, а тому посилання на зміну судової практики зі спірного питання протягом вказаного періоду не може свідчити на користь того, що позивач без зволікань та протягом розумного строку (достатнього для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду) вчинив активні дії відносно отримання інформації про правильність або помилковість винесених ГУ ДПС в Сумській області податкових повідомлень-рішень.

Отже, вказані у заяві про поновлення строку на звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У свою чергу за змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки вказані у заяві про поновлення строку на звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, отже позовна заява підлягає поверненню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ТОВ "ШЛЯХБУД ТРОСТЯНЕЦЬ" про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та повернув позовну заяву позивачу.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 по справі № 480/7935/23 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД ТРОСТЯНЕЦЬ" - залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 по справі № 480/7935/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва