Постанова

від 23.01.2024 по справі 822/5960/15

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/5960/15

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

23 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Смілянець А. Е.,

представника позивача: Гребенюка О.В.,

представника відповідача: Калужської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Лан" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Лан" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.10.2015 №0003972205/1086 та податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 13.10.2015 №0003962205/1087.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що за результатами проведеної посадовими особами відповідача документальної планової виїзної перевірки ПМВКП "ЛАН" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 ДПІ у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області неправомірно прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 13.10.2015 №0003972205/1086 та №0003962205/1087, а тому вважає їх незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2015 залишеною в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 20.04.2021 скасована постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2015 та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у цій справі, а справу направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

У вказаній Постанові зазначено, що колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій у тій частині, що господарські операції позивача із контрагентами ТОВ "Торговий дім Ветек" спрямовані на одержання прибутку, використання придбаного позивачем у вказаних контрагентів товару (нафтопродуктів), підтверджуються подальшим використанням у господарській діяльності ПМВКП "Лан".

Також зазначено, що колегія суддів погоджується з висновками, що результати перевірки проведеної ДПІ у Печерському районі м.Києва та акт від 16.05.2014 №1394/26-55-22-13/38809821, не є самостійним, належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушень податкового законодавства.

Разом з тим, Верховний Суд вказав, що суди під час розгляду даної справи не надали будь-якої правової оцінки вироку Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09.04.2015 у справі №646/3810/15-к, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (засновника та директора ТОВ "ГАЗ Україна-2020"), було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другоюстатті 205Кримінального кодексу України. Поверховий підхід та неповнота при з`ясуванні обставин справи вимагають повторного і більш ретельного дослідження їх судом першої

інстанції.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2023, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2023скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись напорушення судом першої інстанції норм матеріальноготапроцесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції нормматеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішеннясудубез змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що із 10.08.2015 року по 21.09.2015 року на підставі повідомлення №26 від 29.07.2015 р., виданного ДПІ у м.Хмельницькому та відповідно до наказів ДПІ у м.Хмельницькому №2494 від 29.07.2015 р. та №2711 від 07.09.2015 р. проведено документальну планову перевірку ПМВКП «Лан» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р.

За результатами перевіркискладено акт № 3560/22-05/14148278 від 28.09.2015 року, де відображеніпорушення позивачем вимог:

1. п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток всього у сумі 251553 грн., у тому числі:

- за 2013 рік в сумі 81405 грн.;

- за 2014 рік в сумі 170148 грн.

та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2013 рік в сумі 1015811 грн.;

2. п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 393416 грн., в тому числі:

- за червень 2013 року в сумі 224210 грн.;

- за жовтень 2013 року 122367 грн.;

- за грудень 2013 року в сумі 46839 грн.

3. п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Крім того, на підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- від 13.10.2015 року №0003972205/1086, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 314441 грн. (з яких: за основним платежем 251553 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 62888 грн.);

- від 13.10.2015 року №0003962205/1087, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 491770 грн. (з яких: за основним платежем 393416 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 98354 грн.).

Однак, підприємство, не погодившись з вказаними рішеннями, вважачи, що його права порушені, звернулося з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов ПМВКП"Лан", суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення №0003972205/1086 та №0003962205/1087 тавід 13.10.2015 прийняті ДПІ у м.Хмельницькому Головного управління ДФС України у Хмельницькій області неправомірно,а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Спірні правовідносини регулюютьсяПодатковим кодексом України(далі -ПК України) від 02.12.2010 №2755-VI, станом на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до пункту198.1 статті 198 ПК Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту198.2 статті 198 ПК Українидатою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом198.3 статті 198 ПК Українипередбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.200.1 ст.200 ПК Українисума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту198.6 статті 198 ПК Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

Згідно з пунктом201.6 статті 201 ПК Україниподаткованакладнаєподатковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платникаподаткупронаявністьутакомуреєстрі розбіжностейзданимиконтрагентів.Прицьому платник податку протягом 10 днів після отриманнятакогоповідомленнямаєправо уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбаченихрозділом II цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом201.10 статті 201 ПК Українивизначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом частини 2статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України").

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документ які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під пас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мата обов`язкові реквізити (частини і та 2статті 9 Закону №996-ХIV).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Мінфіну від 24.05.1995 №88, (далі Положення №88) первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення №88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення №88).

Відповідно до частини 1статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Таким чином, податкові накладні відносяться до категорії первинних документів в розумінніЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", при цьому вони є документами, які засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням товарів/послуг, а тому є документами, що відповідають вимогам абзацу 11 пункту201.10 статті 201 ПК України.

Щодо правомірності здійснення господарських операцій ПМВКП "Лан" та ТOB "ГАЗ Україна-2020", колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ПМВКП "Лан" та ТОВ "ГАЗ Україна-2020" було укладено договір поставки нафтопродуктів №2905/13-ГСМ-1 від 29.05.2013, згідно умов якого Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець прийшли і оплатити на умовах, викладених 8 Договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару. Номенклатура Товару, його кількість, ціна встановлюється Сторонами за взаємною згодою на основі заявки Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, специфікацією в розумінністатті 266 Господарського кодексу Українита складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання вказаного договору, відповідно до заявок №14/06-01 від 14.06.2013, №17/06-01 від 17.06.2013, №25/06-02 від 25.06.2013, №19/06-01 від 25.06.2013, №19/06-01 від 25.06.2013, №19/06-01 від 25.06.2013, №01/07-01 від 01.07.2013 ТОВ "Газ Україна-2020" відвантажено з нафтобази ТОВ "Анне ЛТД", Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Грузевиця Паливо дизельне Л-0,05-62 (КодУКТ ЗЕД2710194130).

Оскільки видаткові накладні по отриманню товару від ТОВ "Газ Україна 2020 "o договору постачання нафтопродуктів №2905/13-ГCM-1 від 19.05.2013, укладеним між ТОВ "Газ Україна-2020" та ПМВКП "Лан" підписав директор Літницький. Г.В., то відсутні необхідність у видачі довіреності при отриманні ТМЦ.

Крім того у товарно-транспортних накладних вказані водії, які працюють в ПМВКП "Лан", автомобілі які перевозили паливно-мастильні матеріали належать ПМВКП "Лан", про що свідчать дозвільні документи на перевезення небезпечних вантажів.

Тому наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, відсутність товарності господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагента вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, деякими дефектами в розрахункових документах, зумовленими допущеними помилками або ж відсутністю певних документів.

За кожну отриману партію паливно-мастильних матеріалів ПМВКП "Лан" провів повний розрахунок в безготівковому порядку шляхом перерахування, грошових коштів на рахунок вищезгаданого суб`єкта господарювання про, що свідчать банківські виписки.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийняття, оприбуткування та відвантаження паливно-мастильних матеріалів спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними та засвідчують факт настання таких наслідків.

Судом встановлено, що підприємством у складі податкового кредиту з ПДВ відображено суми ПДВ по виписаним податковим накладним: №775 від 17.06.2013 на суму 246329,10 грн., № 776 від 17.06.2013 на суму 1125,30 грн., №816 від 18.06.2013 на суму 249328,05 грн., №817 від 18.06.2013 на суму 2117,55 грн., №1216 від 25.06.2013 на суму 156599,40 грн., №986 від 19.06.2013 на суму 386505,00 грн., №1072 від 20.06.2013 на суму 111669,90 грн., №1073 від 20.06.2013 на суму 137157,30 грн., №1117 від 21.06.2013 на суму 253440,00 грн., №487 від 02.07.2013 на суму 253991,80 грн.

Дана сума податку на додану вартість підприємством відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень та листопад 2013 та зареєстрована постачальником ТОВ "Газ Україна-2020" в єдиному реєстрі податкових накладних (Витяг №16120726 та №12120158).

На момент видачі податкових накладних ТОВ "Газ Україна-2020" було зареєстровано платником ПДВ, а отже, мало право їх витісувати. В свою чергу, ПМВКП "Лан" мало правові підстави включити суму сплачених в вартості товарів ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту, ПМВКП "Лан" в повному обсязі задекларував свої податкові зобов`язання з ПДВ та прибутку та сплатив податки до бюджету

Отримане від ТОВ "Газ Україна-2020" дизпаливо та бензин використані у власній господарській діяльності, (реалізовано споживачам з метою отримання прибутку), що підтверджується:

- товарною книгою кількісного руху нафтопродуктів форма 31-НП,

- видатковими накладними БГД527 від 18.06.2013, БГД531 від 18.06.2013, БГД538 від 20.06.2013, БГД552 від 22.06.2013, БГД541 від 21.06.2013, БГД542 від 21.06.2013, БГД598 від 09.07.2013, БГД617 від 12.07.2013, БГД599 від 09.07.2013, БГД558 від 25.06.2013, БГД459 від 16.07.2013, БГД456 від 16.07.2013, БГД457 від 16.07.2013, БГД453 від 16.07.2013, БГД545 від 19.08.2013;

- товаро-транспортними накладними БГД527 від 18.06.2013, БГД531 від 18.06.2013, БГД538 від 20.06.2013, БГД552 від 22.06.2013, БГД541 від 21.06.2013, БГД542 від 21.06.2013, БГД598 від 09.07.2013, БГД617 від 12.07.2013, БГД599 від 09.07.2013, БГД558 від 25.06.2013, БГД459 від 16.07.2013, БГД456 від 16.07.2013, БГД457 від 16.07.2013, БГД453 від 16.07.2013, БГД545 від 19.08.2013;

- дорученнями на отримання дизпалива від ТОВ "Подільський бройлер", ФГ "Діоніс", СГК "Летава", СТОВ "Шевченка", ДП "Новоушицьке лісове господарство", ТОВ "Класт", ТОВ "Адамівка Агро", СФГ "Мендрика";

- картка рахунків 3711,631.

З урахуванням зазначених обставинг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані ПМВКП "ЛАН" первинні документи оформлені у відповідності до вимогЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Щодо господарських відносин ПМВКП "Лан" із ТОВ "Торговий дім Ветек", колегія суддів зазначає наступне.

Між ПМВКП "Лан" (Покупець) та ТОВ "Торговий дім Ветек" (Постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів №188-300/10/13 від 30.10.2013, відповідно до умов якого Покупець зобов`язується оплачувати та приймати нафтопродукти, що узгоджені сторонами до постачання відповідно до специфікацій до даного договору. Даний договір не може тлумачитись без специфікацій, а специфікації, не можуть тлумачитись без даного договору.

Поставка здійснювалася на умовах FCA франко-перевізник ст. Одеса - Застава І Одеської з/д, згідно Інкотермс-2010 або FCA франко-перевізник на естакаді наливу Постачальника, за адресою вул. Шкодова гора, 1/1, м. Одеса, 65041, згідно Інкотермс-2010, якщо інші умови поставки не були погоджені сторонами в специфікації на постачання певної партії товару. Крім того, відповідно до пункту 3.2 договору поставки нафтопродуктів №188-300/10/13 від 30.10.2013, Покупець надає Постачальнику заявку на поставку на своєму фірмовому бланку за підписом уповноваженої посадової особи з відтиском печатки Покупця. В заявці Покупцем зазначається найменування, кількість товару у поставці якого зацікавлений Покупець, вид транспорту, яким повинно здійснюватися відвантаження.

Між ПМВКП "Лан" та ТОВ "Торговий дім Ветек" було укладено додаток №1 (специфікація №1) від 31.10.2013 до договору поставки нафтопродуктів №188-300/10/13 від 30.10.2013, яка є його невід`ємною частиною.

Відповідно до умов вказаної специфікації, сторони погодили поставку постачальником покупцю партії товару паливо дизельне підвищеної якості євро марки F вид ІІ (кодУКТЗЕД2710194110) в кількості 26,592 тони за ціною 10550 грн. за тону на суму 280545,60 грн., в тому числі ПДВ 46757,60 грн. Товар постачається протягом трьох робочих днів з дати отримання 100% передплати та постачається автомобільним транспортом на умовах поставки FCA (нафтобаза ТОВ "Анне ЛТД", Хмельницька область, Хмельницький район, с.Грузевиця, згідно Інкотермс-2010).

05.11.2013 між ПМВКП "Лан" та ТОВ "Торговий дім Ветек" було укладено додаток №2 (специфікація №2) від 05.11.2013 до договору поставки нафтопродуктів №188-300/10/13 від 30.10.2013, яка є його невід`ємною частиною.

Відповідно до умов вказаної специфікації, сторони погодили поставку постачальником Покупцю партії товару паливо дизельне підвищеної якості євро марки F вид ІІ (кодУКТЗЕД2710194110) в кількості 26,592 тони за ціною 10550 грн. за тону на суму 280545,60 грн., в тому числі ПДВ 46757,60 грн. Товар постачається протягом трьох робочих днів з дати отримання 100% передплати та постачається автомобільним транспортом на умовах поставки FCA (нафтобаза ТОВ "Анне ЛТД", Хмельницька область, Хмельницький район, с.Грузевиця, згідно Інкотермс-2010).

Позивачем у складі податкового кредиту з податку на додану вартість відображено суми ПДВ згідно виписаних податкових накладних: №664 від 30.10.2013 на суму 279575,00 грн.; №718 від 31.10.2013 на суму 970,60 грн.; №131 від 05.11.2013 на суму 281033,70 грн. Суми податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень - листопад 2013 та зареєстровані постачальником ТОВ "Торговий дім Ветек" в єдиному реєстрі податкових накладних (витяги з єдиного реєстру податкових накладних №15125125 та №6164321).

Колегія суддів вважає, що на момент видачі податкових накладних ТОВ "Торговий дім "Ветек" було

зареєстровано платником ПДВ, а отже, мало право їх виписувати, в свою чергу, ПМВКП "Лан" мав правові підстави включити суму сплачених в вартості товарів ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту, ПМВКП "Лан" в повному обсязі задекларував свої податкові зобов`язання з ПДВ та прибутку та сплатив податки до бюджету

Отримане від ТОВ "Торговий дім "Ветек" дизпаливо використано у власній господарській діяльності (реалізовано споживачам з метою отримання прибутку), що підтверджується:

- товарною книгою кількісного руху нафтопродуктів форма 31-НП;

- видатковими накладними БГД1141 від 31.10.2013, БГД1268 від 02.12.2013, БГД1265 від 02.12.2013, БГД1266 від 02.12.2013, БГД1267 від 02.12.2013;

- товаро-транспортні накладні БГД1141 від 31.10.2013, БГД1268 від 02.12.2013, БГД1265 від 02.12.2013, БГД1266 від 02.12.2013, БГД1267 від 02.12.2013;

- дорученнями на отримання дизпалива від ТОВ "Подільський бройлер", СФГ ім.Чернишова, ФГ "Діоніс", ПАТ ДПЗКУ "Богданівецький комбінат";

- картка рахунків 3711, 631.

Щодо посилання апелянта на ухвалу Печерського районного суду м.Києва у справі №757/11963/14-к та на вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09.04.2015 по справі №646/3810/15-к, колегія суддів зазначає наступне.

У матеріалах акту перевірки відповідачем зазначено, що безтоварність господарських операцій позивача підтверджується протоколом допиту підозрюваного від 21.09.2014 ОСОБА_1 , вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09.04.2015 у праві № 646/3810/15-к, висновком експерта №145 від 28.03.2014 та твердженням про те, що ТОВ "Газ України-2020" є ризиковим контрагентом.

За встановленими обставинами щодо засновника та керівника контрагента позивача (ТОВ "Газ Україна - 2020") наявний вирок, відповідно до якого останнього визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого частиною другоюстатті 205 КК України.

Так, вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09.04.2015, який набрав законної сили, затверджено угоду про визнання винуватості від 13.03.2015 обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2статті 205 Кримінального кодексу України(у редакції, чинній на дату винесення вироку).

Колегія суддів звертає увагу, що у вказаних судових рішеннях, суди не досліджували та не встановили жодних обставин щодо господарських операцій ПМВКП "Лан" з ТОВ "Газ Україна-2020". Суди загальної юрисдикції, під час розгляду справи №646/3810/15-к не надавали оцінки господарським правовідносинам ПМВКП "Лан" та ТОВ "Газ Україна-2020", не досліджували первинні документи вказаних осіб. Червонозаводським районним судом м.Харкова та Харківським апеляційним судом досліджено лише правовідносини між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Газ Україна-2020".

Так, відповідно до вироку Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09.04.2015, судом встановлено, що: "Між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Газ Україна-2020" існував договір №14/4260/12, згідно якого в якості передоплати протягом серпня-грудня 2012 перераховано на рахунок фіктивного підприємства ТОВ "Газ Україна-2020" грошові кошти за нібито поставку нафтопродуктів у розмірі 449963820 грн. на підставі платіжних доручень: №7942 від 31.08.2012, №7959 від 31.08.2012, №9969 від 30.10.2012, №10015 від 31.10.2012, №10053 від 31.10.2012, №10039 від 31.10.2012, №10070 від 01.11.2012, №10117 від 05.11.2012, № 10949 від 27.11.2012, №10952 від 27.11.2012, №11208 від 04.12.2012.

У подальшому грошові кошти НАК "Нафтогаз України" в сумі 449963820,00 грн. переведені із рахунку ТОВ "Газ Україна-2020" на рахунки інших підприємств з ознаками фіктивності та привласнені шляхом проведення низки фінансово-господарських операцій. Однак, фактично поставки нафтопродуктів не відбулось, внаслідок чого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було заподіяно велику матеріальну шкоду.".

Вказане судове рішення містить відомості про порядок придбання обвинуваченим юридичної особи - ТОВ "Газ Україна-2020" та відповідно описується склад злочину. Означена інформація жодного відношення до ПМВКП "Лан", а також його господарських операцій з ТОВ "Газ Україна-2020" немає.

Фактично, окрім описаних вище обставин, судами не встановлено жодного факту в розрізі господарських правовідносин ПМВКП "Лан" та ТОВ "Газ Україна-2020", не встановлено фактів здійснення нереальних операцій, або що. Предметом дослідження у справі №646/3810/15-к є інші обставини, зокрема встановлення факту фіктивного підприємства.

Відповідно до частини 4статті 72 КАС Українивирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, обставини щодо діяння фізичних осіб, встановлені під час досудового слідства по кримінальній справі, не можна вважати преюдиційними при перевірці правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Посилання перевіряючих на вказані показання є необґрунтованими, оскільки перевіряючими не вказано доказів наявності відповідного вироку суду у кримінальній справі відносно відповідних осіб (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 у справі № К/9991/29330/12).

Тобто, мають бути встановлені обставини саме щодо діянь ПМВКП "ЛАН", а не його контрагента.

Відповідно до частини 6статті 78 КАС України- вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вище викладене, для доведення правомірності свого рішення податковий орган повинен був навести належні, достатні та достовірні докази на підтвердження факту нереальності господарських операцій ПМВКП "Лан" з контрагентом ТОВ "Газ Україна-2020". Посилання на вирок суду щодо іншої особи (контрагента позивача), що не містить жодної інформації про господарську діяльність позивача не може вважатись належним та достатнім доказом обґрунтованості вчинення платником податкового правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 по справі №160/3364/19, в якій зазначено, що "Підтвердженням господарської операції виходячи з визначенняЗакону №996-XIVє саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

При цьомуПК Українита Закон №996-XIV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другоїстатті 9 Закону №996-XIVта пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зістаттею 44 ПК Українитастаттею 9 Закону №996-XIVпідтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Велика Палата Верховного Суду відхиляє твердження відповідача про те, що засудження посадової особи підприємства застаттею 205 КК України(переважно директора контрагента) свідчить про фактичну відсутність у такої юридичної особи цивільної дієздатності, тобто одного з обов`язкових критеріїв визнання юридичної особи учасником податкових правовідносин, з огляду на те, що в податкових правовідносинах виникнення прав та обов`язків пов`язане насамперед зі спеціальним статусом платника податків, а не із загальною цивільно-правовою дієздатністю юридичної особи. За наявності статусу платника податків суб`єкт господарювання має підстави для складення первинних та інших документів, які повинні братися до уваги при підтвердженні даних податкового обліку.

Отже, вирок щодо посадової особи контрагента застаттею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цієюстаттею КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача."

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що позивач надав контролюючому органу та суду усі належні докази, що підтверджують рух активів суб`єктів господарювання, зміни в майновому стані та економічну вигоду, що підтверджене первинним документами, які містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні, а відтак суми ПДВ правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди, на основі отриманих податкових накладних.

На момент укладення договору та в період його виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації контрагентів були чинні. Крім того, вказані особи були зареєстровані платниками податку на додану вартість, тому посилання відповідача на зазначені на ухвали суду та протоколи допитів по вищезазначених справах є безпідставними та протиправними.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необхідно визнати протиправними та скасувати.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 січня 2024 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.