Ухвала

від 23.01.2024 по справі 826/13514/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2024 року

м. Київ

справа №826/13514/17

адміністративне провадження №К/9901/44764/21, К/9901/40751/21

Верховний Суд у складі суддів палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2021 року (суддя Чудак О.М.), постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 (колегія у складі суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В., Єгорової Н.М.) та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Бєлової Л.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю.)

у справі № 826/13514/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс-інвест"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправною та скасування постанови.

УСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - Комісія, відповідач) від 22.03.2016 № 332 зупинено торгівлю цінними паперами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Лайф Сайенс» ТОВ «Компанія з управління активами «Холдинг Груп» (далі - ЗНВПІФ «Лайф Сайенс») на будь-якій фондовій біржі з 23.03.2016 до 21.10.2016.

2. 04.05.2016 Комісія прийняла постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів відносно ТОВ «Абріс Інвест», в діях якого за період з 01.01.2016 по

02.02.2016 з інвестиційними сертифікатами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» на ПАТ «Київська міжнародна фондова біржа» (ПАТ «КМФБ») вбачаються ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку, які передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (надалі - Закон № 448).

3. 04.09.2017 Комісія склала акт про правопорушення на ринку цінних паперів №460-ЦА-УП-Т, яким зафіксовано вчинення позивачем правопорушення, передбаченого п. 1, 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448.

4. 14.09.2017 Комісія прийняла постанову №402-ЦА-УП-Т, якою до ТОВ «Абріс-інвест» за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 250000 грн.

5. З вказаної постанови вбачається, що відповідач проаналізував інформацію у вигляді адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі з цінними паперами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» на ПАТ «КМФБ» за участю, зокрема, позивача, який діяв в інтересах ТОВ «Проксіма Трейд» та ТОВ «Добробуд +», та з`ясував, що за період з 11.01.2016 по 02.02.2016 кожного робочого дня ним вчинено 104 правочини за однаковою ціною 1000 грн. за один цінний папір. За результатами операцій біржовий курс не розраховувався. На інших біржах такі операції не проводились. Таким чином, позивач здійснював операції, які надавали або могли надавати уявлення щодо ціни на цінні папери ЗНВПІФ «Лайф Сайенс», що не відповідають дійсності і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності вищевказаних операцій.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів кількість цінних паперів складає 10 000 000 штук, номінальна вартість 100 грн. За інформацією, наявною у Комісії, стосовно складу та структури активів ЗНВПІФ «Лайф Сайенс», активи станом на 30.11.2015 та 31.01.2016 у розрахунку на одну акцію або інвестиційний сертифікат складають 99,99 грн. Зазначене свідчить про відсутність очевидного економічного сенсу від проведених операцій для клієнта позивача ТОВ «Проксіма Трейд».

Між ТОВ «Абріс Інвест» та ТОВ «КУА «Холдинг груп»(яке діє від свого імені та за рахунок активів ЗНВПІФ «Лайф Сайенс») був укладений договір «між Емітентом та Маркет-мейкером» від 01.10.2015. Зазначене свідчить про те, що ТОВ «Абріс Інвест» мало уявлення щодо фінансово-господарської діяльності вказаного емітента та дійсної ціни на фінансовий інструмент.

6. 23.10.2017 ТОВ "Абріс-інвест" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 14.09.2017 №402-ЦФ-УП-Т.

ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

7. Позивач звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 10-1 Закону не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті, зокрема, підтримання цін на емісійні цінні папери у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів.

Позивач діяв на підставі договору між ним (маркет-мейкер) та емітентом від 01.10.2015. Такі дії не є маніпулюваннями цінами на фондовому ринку. Однак Комісія не врахувала існування такого договору.

Окрім того, позивач зазначає, що не встановлював інших цін, ніж ті, що вже існували. Цінні папери ПІФ «Лайф Сайенс» ТОВ КУА «Холдин груп» торгувалися на ПАТ «КМФБ» на рівні 1000 грн ще з 28.01.2013 і трималися на цьому рівні до виходу позивача на ринок (11.01.2016). Останні угоди 25 та 29 грудня 2015 року були за цією ж ціною.

Ані біржа, ані державний представник, який призначається Комісією, жодних дій у період з 21.08.2013 по 29.12.2015 не вчиняв, тобто за два роки до виходу на біржу позивача, сумнівних, на його думку, торгів не зупиняв. Отже, позивач підтримував рівень ціни, що вже склалася. При цьому, позивач керувався експертною оцінкою вартості цінних паперів, з якими вчиняв операції купівлі-продажу. Комісія не обґрунтувала, що за відсутності операцій позивача існували б інші, «правильні» ціни.

Окрім того, позивач зазначає, що Комісія викривила п. 1 ч. 1 ст. 10-1 Закону, застосувала лише її частину, не враховуючи, що умовою її застосування є вчинення угод у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта. Проте позивач вчиняв угоди не у власних інтересах, а також за рахунок різних клієнтів. Крім того, висувається вимога відсутності очевидної законної мети, однак клієнт мав очевидну мету - скупити цінні папери, і ця мета є законною.

8. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що у період з 01.01.2016 по 10.02.2016 позивач на ринку (ПАТ «КМФБ») щодня вчиняв правочини стосовно цінних паперів ПІФ «Лайф Сайенс» ТОВ КУА «Холдин груп» на користь, зокрема, ТОВ «Проксіма Трейд» із незначною різницею в хвилини та за однаковою ціною у розмірі 1000 грн. За результатами здійснених операцій біржовий курс не розраховувався. Операції з такими цінними паперами на інших біржах не відбувалися.

Позивач також здійснював операції з вказаними цінними паперами на позабіржовому ринку. За наявною у Комісії інформацією, вчинено операції з цінними паперами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» 14.01.2016 за ціною 1 грн. за один інвестиційний сертифікат; 28.01.2016 - за ціною 0,03 грн. за один інвестиційний сертифікат. Зазначене свідчить про відсутність очевидного економічного сенсу від проведення операцій для клієнта ТОВ «Абріс Інвест» - ТОВ «Проксіма Трейд».

Таким чином, позивач діяв не в інтересах свого клієнта та, крім цього, такі операції є такими, що надають або можуть надавати уявлення щодо ціни, яка не відповідає дійсності і призводить до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності вказаних операцій. Таким чином, в діях позивача є ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку.

Відповідач зазначив, що обов`язком маркет-мейкера є підтримка ліквідності цінних паперів на ринку. Водночас підтримання цін на емісійні цінні папери в будь-якому разі повинно вчинятися з урахуванням ринкових умов та не повинно мати ознак штучного ціноутворення.

Відповідно до п. 3 розділу IV Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Комісії № 1688 від 22.11.2012, серед зобов`язань маркет-мейкера є забезпечення граничного спреду двостороннього котирування не більше 5%. Натомість згідно додатку № 1 від 01.10.2015 до договору між Емітентом та Маркет-мейкером, передбачено мінімальну та максимальну котирувальну ціну одного цінного паперу - 1000 грн., що свідчить не про підтримання цін, які склалися на ринку, а про фактичне встановлення ціни. Отже, наявність договору про підтримання ціни не спростовує ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку.

9. У відповіді на відзив позивач зазначає, що не створював уявлення щодо ціни, оскільки біржова ціна склалася до участі позивача в торгах. Точне виконання умов договору з емітентом щодо підтримання цін не є маніпулюванням цінами. Це підтверджується судовою практикою у справах № 826/43/16 та № 826/7663/16, якими аналогічні позови були задоволено. Згодом Верховний Суд залишив постанови судів апеляційної інстанції без змін.

Стосовно цін позабіржового ринку, то відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» ринкова вартість емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, визначається як середній біржовий курс таких цінних паперів, розрахований біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.

Відповідно до абзацу 4 ч. 3 ст. 5-2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» ринкова вартість цінних паперів визначається за біржовим курсом - для цінних паперів, які включені до біржового списку фондової біржі; за вартістю, визначеною незалежним оцінювачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність - для цінних паперів, які не включені до біржового списку фондової біржі. Отже, ціна позабіржового ринку не є ринковою ціною і не може бути базою для порівняння. Саме наведена позивачем біржова ціна, яка склалася до нього, є об`єктивною базою для порівняння.

Крім того, позивач надавав оцінку, зроблену незалежним оцінювачем, яка підтвердила ціну 1000 грн, але відповідач її проігнорував.

Позивач вважає, що всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач посилається на докази, які не були покладені в основу оскаржуваної постанови, а саме на ціни позабіржового ринку. Тому це посилання відповідача не може братися до уваги. З цих же мотивів не можуть братися до уваги аргументи, які стосуються договору маркет-мейкерства від 01.10.2015. Його умови виконувались належно.

Позивач звертає увагу на те, що не формував курс цінних паперів. Відповідач це визнав на с. 12 спірної постанови. Ціна (ринкова вартість) цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, може бути встановлена, якщо є курс. У попередній практиці Комісія завжди пов`язувала маніпулювання саме з встановленням курсу (позивач надав відповідні постанови Комісії). Однак у спірній постанові застосовано інших підхід.

Позивач також надав постанови Комісії від 10.10.2017 № 480-ЦА-УП-Т та 482-ЦА-УП-Т, якими за схожих обставин закрито справу про порушення на ринку цінних паперів відносно торговців.

10. Відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що надані позивачем постанови Комісії та судові рішення були прийняті за інших обставин, а отже не підлягають врахуванню при розгляді справи. Відмінність полягає у тому, що додатковими угодами до договору про виконання функцій маркет-мейкера було визначено різницю в цінах між двосторонніми заявками, які позивач мав підтримувати протягом торговельної сесії.

Натомість у справі, що розглядається, договором передбачено мінімальну та максимальну котирувальну ціну одного цінного папера - 1000 грн., що свідчить не про підтримання цін, які склалися на ринку, а про фактичне встановлення ціни.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, позов задоволено.

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність іншої ціни на вказані цінні папери на ринку до 01.01.2016 та у спірний період; не спростував факт наявності вказаної ціни на ринку до спірного періоду.

Операції вважаються маніпулюванням, якщо вони призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій. Однак за результатами здійснених операцій біржовий курс не розраховувався, тобто, у даному випадку, відсутня наявність іншої ціни.

Суд звернув увагу, що спірні операції саме призводять до встановлення інших цін, а не гіпотетично можуть призвести до такого встановлення, тобто наявність іншої ціни є обов`язковою умовою, а не може бути припущенням.

Суд відхилив аргумент відповідача на встановлення ціни у договорі від 01.10.2015. Встановлення певної ціни має місце лише у разі, якщо такий рівень ціни не використовується іншими учасниками торгів та на інших біржах. У даному випадку ціна на цінні папери ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» у розмірі 1000 грн вже використовувалась іншими учасниками торгів, а також на позабіржовому ринку.

Відповідачем не доведено, що на момент вчинення спірних операцій позивач дійсно був обізнаний про стан активів емітента. Відповідач не надав жодного документу про дійсний стан активів емітента станом на момент вчинення операцій позивачем. На теперішній час також відсутня інформація щодо матеріальних претензій з боку ТОВ «Проксіма Трейд» до позивача стосовно проведених операцій та завдання йому збитків.

Суд також не взяв до уваги у якості доказу про вчинення правопорушення позивачем інформацію, надану відповідачем, щодо вчинення позивачем операцій на позабіржовому ринку, оскільки спірною постановою застосовано санкції за правопорушення саме на ПАТ «КМФБ».

За таких обставин, позивач не вчинив дії (операції з цінними паперами), передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону, тобто направлені на маніпулювання цінами на фондовому ринку, відповідно відсутній факт вчинення правопорушення.

13. У жовтні 2021 року ТОВ «Абріс-інвест» звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32000 грн.

14. Шостий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 10.11.2021 задовольнив частково заяву: стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Комісії на користь ТОВ «Абріс-інвест» відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн., розмір яких зменшено судом апеляційної інстанції з огляду на неспівмірність.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У касаційній скарзі на рішення та постанову судів по суті спору Комісія посилається на неправильне застосування судами та необхідність відступлення від висновку щодо застосування п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»; відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів України".

Комісія зазначає, що наявність договору про підтримання ціни не спростовує наявності ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку.

Також скаржник зазначає про відсутність економічного сенсу від проведення операцій для клієнта ТОВ «Абріс Інвест» - ТОВ «Проксіма Трейд».

16. Як на підставу касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції, відповідач покликається на те, що позивач без поважних причин не надав документи, що підтверджують розмір понесених витрат до закінчення судових дебатів у справі. Окрім того, договір про надання правової допомоги від 25.09.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021, копії яких додано до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, не містять підпису Бєлкіна Л.М.

Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції вирішив питання судових витрат без урахування висновку щодо застосування ст. 134 КАС України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, щодо критеріїв реальності понесених адвокатських витрат та розумності їхнього розміру. Заявлені ТОВ «Абріс-інвест» витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки ознайомлення адвоката з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції не відповідає критерію необхідності. 29.09.2021 судове засідання тривало 15 хв, а не одну годину, як зазначено в акті. У відзиві від 29.09.2021 зазначалося, що витрати очікувалися у розмірі орієнтовно 20000 грн, в акті від 30.09.2021 вартість послуг становить вже 32000 грн. Обґрунтування зростання витрат на 12000 грн протягом доби позивач не навів.

17. Ухвалами від 03.12.2021 та 17.12.2021 Верховний Суд відкрив провадження у справі, які згодом були об`єднані в одне.

18. Представник позивача у відзиві покликається на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Вважає, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону № 448 не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті підтримання цін на емісійні цінні папери у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів. Позивач здійснює торги на підставі договору маркет-мейкерства, що виключає встановлення факту маніпулювання.

Закон № 448 не встановлює жодних спеціальних вимог до договору маркет-мейкерства і не надає права відповідачу формулювати такі вимоги.

Помилковими є твердження відповідача про те, що позивач встановив нові ціни, адже, позивач вперше зайшов на торги 29.12.2015, а курс у 1000 грн тримався з 28.02.2013 по 24.12.2015. При цьому, ані біржа, ані відповідач жодних претензій щодо цих торгів не мали.

При застосуванні штрафної санкції більшої за мінімальну, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, відповідач повинен обґрунтувати застосування саме такого розміру санкції. Однак мотивів застосування санкції у розмірі, більшому за мінімальний, не наведено.

Позивач клопотав про застосування правових позицій Верховного Суду, висловлених у постановах від 15.08.2019 у справі № 826/43/16 та від 24.07.2020 у справі № 826/7663/16. Позивач відзначав, що після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції судова практика Верховного Суду стала суперечливою. Зокрема, у постанові від 04.05.2022 у справі № 826/3483/17 відбувся відступ від попередньо сформованої практики - виконання функцій маркет-мейкера визнано маніпулюванням. Відступ від попередньої практики відбувся також у постанові від 21.09.2022 у справі № 826/15871/16. Однак у постановах від 01.11.2022 у справі № 826/13759/17 та від 10.01.2023 у справі № 826/6678/16 застосовано попередню правову позицію.

Позивач звертав увагу на те, що Верховний Суд повинен уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до установленої на той час судової практики лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилося юридичне тлумачення відповідної норми права (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 640/5177/20 та від 07.11.2022 у справі № 756/2765/15-ц).

V. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ

19. 22.11.2023 надійшло клопотання представника позивача про передачу справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Клопотання обумовлене наявністю суперечностей у правозастосуванні.

20. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №826/43/16 та від 10.01.2023 у справі №826/6678/16 зазначено, що «… необхідною ознакою маніпулювання на ринку цінних паперів є вчинення дій, які призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок». Розгорнуті формулювання цієї позиції викладені у постановах Верховного Суду від 24.07.2020 у справі №826/7663/16 та від 01.11.2022 у справі №826/13759/17.

21. У постановах від 01.11.2022 у справі №826/13759/17 та від 10.01.2023 у справі №826/6678/16 Суд дійшов висновку про те, що перелік дій, які мають ознаки маніпулювання, чітко регламентований, а відповідальність за їх вчинення встановлена законом. При цьому, як Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", так і Порядком № 716 визначено перелік дій, які по своїй суті не містять ознак маніпулювання цінами. Так, не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті підтримання цін на емісійні цінні папери у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів. При цьому, необхідною ознакою маніпулювання на ринку цінних паперів є вчинення дій, які призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок.

22. Водночас, у постанові від 21.09.2022 у справі №826/15871/16 Верховний Суд не підтримав позицію щодо того, що біржові операції на підставі договору маркет-мейкерства не є маніпулюванням цінами. Така позиція була обґрунтована застосуванням останньої в часі правової позиції. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив:

« 59. Колегія суддів не ставить під сумнів те, що відносини, які виникають на підставі договору маркет-мейкерства, самостійно не свідчить про маніпулювання на ринку цінних паперів, однак у спірному випадку такий правочин, як про це можливо стверджувати з фактичних обставин справи, було використано Товариством як інструмент для вчинення дій, що мали ознаки маніпулювання на ринку цінних паперів, а його укладення не мало на меті отримання Товариством реального результату господарської діяльності. При цьому, у сукупності з іншими фактичними обставинами цієї справи, підтвердженими наявними у справі і дослідженими судами попередніх інстанцій доказами, у колегії суддів є обґрунтовані підстави констатувати, що у діях ТОВ "Менеджмент Технолоджіз" є ознаки маніпулювання на фондовому ринку, за критеріями пункту 1 частини першої статті 10-1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"».

23. Ухвалою від 30.11.2023 справу передано на розгляд судової палати, до складу якої входить колегія суддів.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Судова палата розглянула доводи касаційної скарги та відзиву по суті спору, обґрунтування підстав відступу та дійшла таких висновків.

25. Передача справи на розгляд Судової палати обґрунтована суперечністю правових висновків в оцінці дій маркет-мейкерів. Однак порівняння правових висновків вимагає, щоб вони були релевантними: відповідні обставини повинні мати принципову схожість та не мати принципових відмінностей та розбіжностей з фактами конкретної справи.

26. Правова оцінка дій маркет-мейкера на предмет маніпулювання цінами на фондовому ринку залежить від встановлення обставин, що свідчать про вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, які у кожній справі є різними.

27. Зокрема, у справі № 826/3483/17, в якій, на думку представника позивача, відбувся відступ від попередньої судової практики, суд взяв до уваги, що торговець неодноразово укладав біржові контракти з акціями ПАТ «Конкорд IHK» за рахунок коштів одних і тих самих пов`язаних між собою клієнтів. Протягом короткого часу без суттєвих на те підстав відбувалась зміна поточних цін цінних паперів ПАТ «Конкорд IHK.» з 755 грн. до 296 грн. відповідно. За таких обставин, колегія суддів погодилася з висновками суду апеляційної інстанції, що такі дії на біржі були направлені на формування біржового курсу, а ринкова ціна на акцію (штучно через відсутність реального попиту та пропозиції) була зменшена з 750 грн. до 296 грн. (на 454 грн.) (п. 78 - 80 постанови від 04.05.2022).

28. У справі № 826/15871/16, яку представник позивача теж вважає такою, що не відповідає судовій практиці, на відміну від справи, що розглядається, судом взято до уваги, що попит та пропозиція на акції ПАТ «Хіммет» у другому півріччі 2014 року на біржових торгах, як і ціна на такі цінні папери, створювались штучно одними і тими ж учасниками торгів, які були пов`язані між собою, емітентом і біржею (п. 48 постанови від 21.09.2022).

29. Отже, обставини зазначених вище справ суттєво відрізняються.

30. Різниця в оцінці дій маркет-мейкерів (у взаємозв`язку з іншими учасниками ринку) різними колегіями суддів, що входять до складу Судової палати, є наслідком несхожості фактичних обставин справ.

31. Зважаючи на це, Судова палата не вбачає підстав для відступу від правових висновків, які наведені у постановах Верховного Суду, суперечність між якими стала підставою для передачі справи на розгляд Судової палати.

32. Передача справи на розгляд палати за відсутності підстав, зазначених у ст. 346 КАС України (суд, який розглядає справу у складі колегії суддів передає справу на розгляд палати, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного суду), та з порушенням порядку передачі, зазначених у статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України (суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу) призводить до перевищення повноважень палати, а саме положень Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють діяльність останньої (стаття 33 Кодексу адміністративного судочинства України), а тому остання не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно такого судового провадження.

33. Судова палата враховує, що ст. 347 КАС України не містить положень, як діяти палаті у випадку встановлення порушення порядку для передачі справи на її розгляд. Однак при застосуванні таких повноважень як повернення справи відповідній колегії суддів для розгляду, палата враховує, що Європейський суд з прав людини визнає, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, може ухвалювати рішення, яке не було чітко визначене законом. У випадку такого застосування закону суд повинен надати чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine) від 20.07.2006, заяви № 29458/04 та № 29465/04, "ТОВ "Базальт-Імпекс" проти України" (Bazalt Impeks, TOV v. Ukraine, заява № 39051/07) від 01.12.2011).

34. За схожих обставин Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вже повертала справи для розгляду колегією суддів (ухвали від 03.11.2021 у справі № 640/3417/19, від 01.06.2022 у справі №340/5086/20 та 14.11.2023 у справі №640/22936/20).

35. З огляду на зазначене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що справа підлягає поверненню колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021, для продовження розгляду.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 14, 33, 248, 256, 346, 347 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 826/13514/17 повернути колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А. для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Кравчук

Судді: Я.О. Берназюк

А.Ю. Бучик

А.А. Єзеров

Н.В. Коваленко

А.І. Рибачук

О.П. Стародуб

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій

С.М. Чиркін