Постанова

від 15.04.2024 по справі 826/13514/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року

м. Київ

справа №826/13514/17

адміністративне провадження № К/9901/40751/21 К/9901/44764/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Берназюка Я.О.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2021 року (суддя Чудак О.М.), постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 (колегія у складі суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В., Єгорової Н.М.) та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Бєлової Л.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю.)

у справі № 826/13514/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс-інвест"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправною та скасування постанови.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 23.10.2017 ТОВ "Абріс-інвест" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 14.09.2017 №402-ЦФ-УП-Т.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - Комісія, відповідач) від 22.03.2016 № 332 зупинено торгівлю цінними паперами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Лайф Сайенс» ТОВ «Компанія з управління активами «Холдинг Груп» (далі - ЗНВПІФ «Лайф Сайенс») на будь-якій фондовій біржі з 23.03.2016 до 21.10.2016.

3. 04.05.2016 Комісія прийняла постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів відносно ТОВ «Абріс Інвест», в діях якого за період з 01.01.2016 по 02.02.2016 з інвестиційними сертифікатами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» на ПАТ «Київська міжнародна фондова біржа» (ПАТ «КМФБ») вбачаються ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку, які передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (надалі - Закон № 448).

4. 04.09.2017 Комісія склала акт про правопорушення на ринку цінних паперів №460-ЦА-УП-Т, яким зафіксовано вчинення позивачем правопорушення, передбаченого п. 1, 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448.

5. 14.09.2017 Комісія прийняла постанову №402-ЦА-УП-Т, якою до ТОВ «Абріс-інвест» за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 250000 грн.

6. З вказаної постанови вбачається, що відповідач проаналізував інформацію у вигляді адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, з цінними паперами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» на ПАТ «КМФБ» за участю, зокрема, позивача, який діяв в інтересах ТОВ «Проксіма Трейд» та ТОВ «Добробуд +», та з`ясував, що за період з 11.01.2016 по 02.02.2016 кожного робочого дня ним вчинено 104 правочини за однаковою ціною 1000 грн. за один цінний папір. За результатами операцій біржовий курс не розраховувався. На інших біржах такі операції не проводились. Таким чином, позивач здійснював операції, які надавали або могли надавати уявлення щодо ціни на цінні папери ЗНВПІФ «Лайф Сайенс», що не відповідають дійсності і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності вищевказаних операцій.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів кількість цінних паперів складає 10 000 000 штук, номінальна вартість 100 грн. За інформацією, наявною у Комісії, стосовно складу та структури активів ЗНВПІФ «Лайф Сайенс», активи станом на 30.11.2015 та 31.01.2016 у розрахунку на одну акцію або інвестиційний сертифікат складають 99,99 грн. Зазначене свідчить про відсутність очевидного економічного сенсу від проведених операцій для клієнта позивача ТОВ «Проксіма Трейд».

Між ТОВ «Абріс Інвест» та ТОВ «КУА «Холдинг груп»(яке діє від свого імені та за рахунок активів ЗНВПІФ «Лайф Сайенс») був укладений договір «між Емітентом та Маркет-мейкером» від 01.10.2015. Зазначене свідчить про те, що ТОВ «Абріс Інвест» мало уявлення щодо фінансово-господарської діяльності вказаного емітента та дійсної ціни на фінансовий інструмент.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

7. Позивач звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 10-1 Закону № 448 не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті, зокрема, підтримання цін на емісійні цінні папери у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів.

Позивач діяв на підставі договору між ним (маркет-мейкер) та емітентом від 01.10.2015. Такі дії не є маніпулюваннями цінами на фондовому ринку. Однак Комісія не врахувала існування такого договору.

Окрім того, позивач зазначає, що не встановлював інших цін, ніж ті, що вже існували. Цінні папери ПІФ «Лайф Сайенс» ТОВ КУА «Холдин груп» торгувалися на ПАТ «КМФБ» на рівні 1000 грн ще з 28.01.2013 і трималися на цьому рівні до виходу позивача на ринок (11.01.2016). Останні угоди 25 та 29 грудня 2015 року були за цією ж ціною.

Ані біржа, ані державний представник, який призначається Комісією, жодних дій у період з 21.08.2013 по 29.12.2015, тобто за два роки до виходу на біржу позивача, сумнівних, на його думку, торгів не зупиняв. Отже, позивач підтримував рівень ціни, що вже склалася. При цьому, позивач керувався експертною оцінкою вартості цінних паперів, з якими вчиняв операції купівлі-продажу. Комісія не обґрунтувала, що за відсутності операцій позивача існували б інші, «правильні» ціни.

Окрім того, позивач зазначає, що Комісія викривила п. 1 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, застосувала лише її частину, не враховуючи, що умовою її застосування є вчинення угод у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта. Проте позивач вчиняв угоди не у власних інтересах, а також за рахунок різних клієнтів. Крім того, висувається вимога відсутності очевидної законної мети, однак клієнт мав очевидну мету - скупити цінні папери, і ця мета є законною.

8. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що у період з 01.01.2016 по 10.02.2016 позивач на ринку (ПАТ «КМФБ») щодня вчиняв правочини стосовно цінних паперів ПІФ «Лайф Сайенс» ТОВ КУА «Холдин груп» на користь, зокрема, ТОВ «Проксіма Трейд» із незначною різницею в хвилини та за однаковою ціною у розмірі 1000 грн. За результатами здійснених операцій біржовий курс не розраховувався. Операції з такими цінними паперами на інших біржах не відбувалися.

Позивач також здійснював операції з вказаними цінними паперами на позабіржовому ринку. За наявною у Комісії інформацією, вчинено операції з цінними паперами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» 14.01.2016 за ціною 1 грн. за один інвестиційний сертифікат; 28.01.2016 - за ціною 0,03 грн. за один інвестиційний сертифікат. Зазначене свідчить про відсутність очевидного економічного сенсу від проведення операцій для клієнта ТОВ «Абріс Інвест» - ТОВ «Проксіма Трейд».

Таким чином, позивач діяв не в інтересах свого клієнта та, крім цього, такі операції є такими, що надають або можуть надавати уявлення щодо ціни, яка не відповідає дійсності і призводить до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності вказаних операцій. Таким чином, в діях позивача є ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку.

Відповідач зазначив, що обов`язком маркет-мейкера є підтримка ліквідності цінних паперів на ринку. Водночас підтримання цін на емісійні цінні папери в будь-якому разі повинно вчинятися з урахуванням ринкових умов та не повинно мати ознак штучного ціноутворення.

Відповідно до п. 3 розділу IV Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Комісії № 1688 від 22.11.2012, серед зобов`язань маркет-мейкера є забезпечення граничного спреду двостороннього котирування не більше 5%. Натомість згідно додатку № 1 від 01.10.2015 до договору між Емітентом та Маркет-мейкером, передбачено мінімальну та максимальну котирувальну ціну одного цінного паперу - 1000 грн., що свідчить не про підтримання цін, які склалися на ринку, а про фактичне встановлення ціни. Отже, наявність договору про підтримання ціни не спростовує ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку.

9. У відповіді на відзив позивач зазначає, що не створював уявлення щодо ціни, оскільки біржова ціна склалася до участі позивача в торгах. Точне виконання умов договору з емітентом щодо підтримання цін не є маніпулюванням цінами. Це підтверджується судовою практикою у справах № 826/43/16 та № 826/7663/16, якими аналогічні позови були задоволено. Згодом Верховний Суд залишив постанови судів апеляційної інстанції без змін.

Стосовно цін позабіржового ринку, то відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» ринкова вартість емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, визначається як середній біржовий курс таких цінних паперів, розрахований біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.

Відповідно до абзацу 4 ч. 3 ст. 5-2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» ринкова вартість цінних паперів визначається за біржовим курсом - для цінних паперів, які виключені до біржового списку фондової біржі; за вартістю, визначеною незалежним оцінювачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність - для цінних паперів, які не включені до біржового списку фондової біржі. Отже, ціна позабіржового ринку не є ринковою ціною і не може бути базою для порівняння. Саме наведена позивачем біржова ціна, яка склалася до нього, є об`єктивною базою для порівняння.

Крім того, позивач надавав оцінку, зроблену незалежним оцінювачем, яка підтвердила ціну 1000 грн, але відповідач її проігнорував.

Позивач вважає, що всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач посилається на докази, які не були покладені в основу оскаржуваної постанови, а саме на ціни позабіржового ринку. Тому це посилання відповідача не може братися до уваги. З цих же мотивів не можуть братися до уваги аргументи, які стосуються договору маркет-мейкерства від 01.10.2015. Його умови виконувались належно.

Позивач звертає увагу на те, що не формував курс цінних паперів. Відповідач це визнав на с. 12 спірної постанови. Ціна (ринкова вартість) цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, може бути встановлена, якщо є курс. У попередній практиці Комісія завжди пов`язувала маніпулювання саме з встановленням курсу (позивач надав відповідні постанови Комісії). Однак у спірній постанові застосовано інших підхід.

Позивач також надав постанови Комісії від 10.10.2017 № 480-ЦА-УП-Т та 482-ЦА-УП-Т, якими за схожих обставин закрито справу про порушення на ринку цінних паперів відносно торговців.

10. Відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що надані позивачем постанови Комісії та судові рішення були прийняті за інших обставин, а отже не підлягають врахуванню при розгляді справи. Відмінність полягає у тому, що додатковими угодами до договору про виконання функцій маркет-мейкера було визначено різницю в цінах між двосторонніми заявками, які позивач мав підтримувати протягом торговельної сесії.

Натомість у справі, що розглядається, договором передбачено мінімальну та максимальну котирувальну ціну одного цінного папера - 1000 грн., що свідчить не про підтримання цін, які склалися на ринку, а про фактичне встановлення ціни.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, позов задоволено.

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність іншої ціни на вказані цінні папери на ринку до 01.01.2016 та у спірний період; не спростував наявності вказаної ціни на ринку до спірного періоду.

Операції вважаються маніпулюванням, якщо вони призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій. Однак за результатами здійснених операцій біржовий курс не розраховувався, тобто, у даному випадку, відсутня наявність іншої ціни.

Суд звернув увагу, що спірні операції саме призводять до встановлення інших цін, а не гіпотетично можуть призвести до такого встановлення, тобто наявність іншої ціни є обов`язковою умовою, а не може бути припущенням.

Суд відхилив аргумент відповідача на встановлення ціни у договорі від 01.10.2015. Встановлення певної ціни має місце лише у разі, якщо такий рівень ціни не використовується іншими учасниками торгів та на інших біржах. У даному випадку ціна на цінні папери ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» у розмірі 1000 грн вже використовувалась іншими учасниками торгів, а також на позабіржовому ринку.

Відповідачем не доведено, що на момент вчинення спірних операцій позивач дійсно був обізнаний про стан активів емітента. Відповідач не надав жодного документу про дійсний стан активів емітента станом на час вчинення операцій позивачем. На теперішній час також відсутня інформація щодо матеріальних претензій з боку ТОВ «Проксіма Трейд» до позивача стосовно проведених операцій та завдання йому збитків.

Суд також не взяв до уваги у якості доказу вчинення правопорушення інформацію, надану відповідачем, щодо вчинення позивачем операцій на позабіржовому ринку, оскільки спірною постановою застосовано санкції за правопорушення саме на ПАТ «КМФБ».

За таких обставин, позивач не вчинив дії (операції з цінними паперами), передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону, тобто направлені на маніпулювання цін на фондовому ринку, відповідно відсутній факт вчинення правопорушення.

13. У жовтні 2021 року ТОВ «Абріс-інвест» звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32000 грн.

14. Шостий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 10.11.2021 задовольнив частково заяву: стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Комісії на користь ТОВ «Абріс-інвест» відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн., розмір яких зменшено судом апеляційної інстанції з огляду на неспівмірність.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У касаційній скарзі на рішення та постанову судів по суті спору Комісія посилається на неправильне застосування судами та необхідність відступлення від висновку щодо застосування п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»; відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів України".

Комісія зазначає, що наявність договору про підтримання ціни не спростовує наявності ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку.

Також скаржник зазначає про відсутність економічного сенсу від проведення операцій для клієнта ТОВ «Абріс Інвест» - ТОВ «Проксіма Трейд».

16. Як на підставу касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції, відповідач покликається на те, що позивач без поважних причин не надав документи, що підтверджують розмір понесених витрат до закінчення судових дебатів у справі. Окрім того, договір про надання правової допомоги від 25.09.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021, копії яких додано до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, не містять підпису ОСОБА_1 .

Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції вирішив питання судових витрат без урахування висновку щодо застосування ст. 134 КАС України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, щодо критеріїв реальності понесених адвокатських витрат та розумності їхнього розміру. Заявлені ТОВ «Абріс-інвест» витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки ознайомлення адвоката з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції не відповідає критерію необхідності. 29.09.2021 судове засідання тривало 15 хв, а не одну годину, як зазначено в акті. У відзиві від 29.09.2021 зазначалося, що витрати очікувалися у розмірі орієнтовно 20000 грн, в акті від 30.09.2021 вартість послуг становить вже 32000 грн. Обґрунтування зростання витрат на 12000 грн протягом доби позивач не навів.

17. Ухвалами від 03.12.2021 та 17.12.2021 Верховний Суд відкрив провадження у справі, які згодом були об`єднані в одне.

18. Представник позивача у відзиві покликається на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Вважає, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону № 448 не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті підтримання цін на емісійні цінні папери у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів. Позивач здійснює торги на підставі договори маркет-мейкерства, що виключає встановлення факту маніпулювання.

Закон № 448 не встановлює жодних спеціальних вимог до договору маркет-мейкерства і не надає права відповідачу формулювати такі вимоги.

Помилковими є твердження відповідача про те, що позивач встановив нові ціни, адже, позивач вперше зайшов на торги 29.12.2015, а курс у 1000 грн тримався з 28.02.2013 по 24.12.2015. При цьому, ані біржа, ані відповідач жодних претензій щодо цих торгів не мали.

При застосуванні штрафної санкції більшої за мінімальну, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, відповідач повинен обґрунтувати застосування саме такого розміру санкції. Однак мотивів застосування санкції у розмірі, більшому за мінімальний, не наведено.

Позивач клопотав про застосування правових позицій Верховного Суду, висловлених у постановах від 15.08.2019 у справі № 826/43/16 та від 24.07.2020 у справі № 826/7663/16. Позивач відзначав, що після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції судова практика Верховного Суду стала суперечливою. Зокрема, у постанові від 04.05.2022 у справі № 826/3483/17 відбувся відступ від попередньо сформованої практики - виконання функцій маркет-мейкера визнано маніпулюванням. Відступ від попередньої практики відбувся також у постанові від 21.09.2022 у справі № 826/15871/16. Однак у постановах від 01.11.2022 у справі № 826/13759/17 та від 10.01.2023 у справі № 826/6678/16 застосовано попередню правову позицію.

Позивач звертав увагу на те, що Верховний Суд повинен уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до установленої на той час судової практики лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилося юридичне тлумачення відповідної норми права (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 640/5177/20 та від 07.11.2022 у справі № 756/2765/15-ц).

19. 22.11.2023 найшло клопотання представника позивача про передачу справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Клопотання обумовлене наявністю суперечностей у правозастосуванні.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №826/43/16 та від 10.01.2023 у справі №826/6678/16 зазначено, що «… необхідною ознакою маніпулювання на ринку цінних паперів є вчинення дій, які призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок». Розгорнуті формулювання цієї позиції викладені у постановах Верховного Суду від 24.07.2020 у справі №826/7663/16 та від 01.11.2022 у справі №826/13759/17.

У постановах від 01.11.2022 у справі №826/13759/17 та від 10.01.2023 у справі №826/6678/16 Суд дійшов висновку про те, що перелік дій, які мають ознаки маніпулювання, чітко регламентований, а відповідальність за їх вчинення встановлена законом. При цьому, як Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", так і Порядком № 716 визначено перелік дій, які по своїй суті не містять ознак маніпулювання цінами. Так, не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті підтримання цін на емісійні цінні папери у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів. При цьому, необхідною ознакою маніпулювання на ринку цінних паперів є вчинення дій, які призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок.

Водночас, у постанові від 21.09.2022 у справі №826/15871/16 Верховний Суд не підтримав позицію щодо того, що біржові операції на підставі договору маркет-мейкерства не є маніпулюванням цінами. Така позиція була обґрунтована застосуванням останньої в часі правової позиції. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив:

« 59. Колегія суддів не ставить під сумнів те, що відносини, які виникають на підставі договору маркет-мейкерства, самостійно не свідчить про маніпулювання на ринку цінних паперів, однак у спірному випадку такий правочин, як про це можливо стверджувати з фактичних обставин справи, було використано Товариством як інструмент для вчинення дій, що мали ознаки маніпулювання на ринку цінних паперів, а його укладення не мало на меті отримання Товариством реального результату господарської діяльності. При цьому, у сукупності з іншими фактичними обставинами цієї справи, підтвердженими наявними у справі і дослідженими судами попередніх інстанцій доказами, у колегії суддів є обґрунтовані підстави констатувати, що у діях ТОВ "Менеджмент Технолоджіз" є ознаки маніпулювання на фондовому ринку, за критеріями пункту 1 частини першої статті 10-1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"».

20. Ухвалою від 30.11.2023 справу передано на розгляд судової палати, до складу якої входить колегія суддів.

21. Однак ухвалою від 23.01.2024 справу повернуто на розгляд колегії суддів.

У цій ухвалі Судова палата зазначила, що правова оцінка дій маркет-мейкера на предмет маніпулювання цінами на фондовому ринку залежить від встановлення обставин, що свідчать про вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, які у кожній справі є різними.

Зокрема, у справі № 826/3483/17, в якій, на думку представника позивача, відбувся відступ від попередньої судової практики, суд взяв до уваги, що торговець неодноразово укладав біржові контракти з акціями ПАТ «Конкорд IHK» за рахунок коштів одних і тих самих пов`язаних між собою клієнтів. Протягом короткого часу без суттєвих на те підстав відбувалась зміна поточних цін цінних паперів ПАТ «Конкорд IHK.» з 755 грн. до 296 грн. відповідно. За таких обставин, колегія суддів погодилася з висновками суду апеляційної інстанції, що такі дії на біржі були направлені на формування біржового курсу, а ринкова ціна на акцію (штучно через відсутність реального попиту та пропозиції) була зменшена з 750 грн. до 296 грн. (на 454 грн.) (п. 78 - 80 постанови від 04.05.2022).

У справі № 826/15871/16, яку представник позивача теж вважає такою, що не відповідає судовій практиці, на відміну від справи, що розглядається, судом взято до уваги, що попит та пропозиція на акції ПАТ «Хіммет» у другому півріччі 2014 року на біржових торгах, як і ціна на такі цінні папери, створювались штучно одними і тими ж учасниками торгів, які були пов`язані між собою, емітентом і біржею (п. 48 постанови від 21.09.2022).

Отже, обставини зазначених вище справ суттєво відрізняються.

Різниця в оцінці дій маркет-мейкерів (у взаємозв`язку з іншими учасниками ринку) різними колегіями суддів, що входять до складу Судової палати, є наслідком несхожості фактичних обставин справ.

Зважаючи на це, Судова палата не вбачала підстав для відступу від правових висновків, які наведені у постановах Верховного Суду, суперечність між якими стала підставою для передачі справи на розгляд Судової палати.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву по суті спору та дійшов таких висновків.

23. Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (далі - Закон № 448).

24. До основних завдань Національної комісії належить у тому числі, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

25. Нацкомісія є органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, та органом, уповноваженим приймати рішення, спрямовані на захист інтересів держави та інвесторів, а також здійснювати контроль за діяльністю учасників фондового ринку та застосовувати до них санкції в разі виявлення в їх умисних діях ознак маніпулювання на фондовому ринку.

26. Відповідно до покладених на Національну комісію завдань, остання встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку, які визначаються згідно з критеріями, наведеними, зокрема, у Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку.

27. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом від 21.04.2011 N3267-VI Закон № 448 доповнено статтею 10-1 «Маніпулювання на фондовому ринку», яку згодом виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» від 19.06.2020 № 738-IX.

Аналогічну за змістом норму відтворено у ст. 148 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

28. Враховуючи, що предметом спору у справі є постанова Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, передбачене ст. 10-1 Закону № 448, цей Закон підлягає аналізу в редакції, за якою ця норма була чинною.

29. Відповідно до ст. 10-1 Закону № 448 маніпулюванням цінами на фондовому ринку є:

1) здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок;

2) здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів шляхом вчинення умисних протиправних дій, в тому числі шахрайства чи використання інсайдерської інформації;

3) поширення інформації через засоби масової інформації, у тому числі електронні засоби масової інформації, або будь-якими іншими способами, яке призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку щодо ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів фінансових інструментів на фондовій біржі, що не відповідають дійсності, зокрема поширення недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати, що ця інформація була недостовірною;

4) купівля або продаж фінансових інструментів перед закриттям торговельної сесії фондової біржі з метою введення в оману учасників ринку щодо цін, які склалися наприкінці торговельної сесії;

5) неодноразове протягом торговельного дня укладення двома або більше учасниками торгів угод купівлі чи продажу фінансових інструментів у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як продавець та покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), а також надання клієнтом кільком учасникам біржових торгів доручення на укладення в його інтересах однієї або більше угод з одним і тим самим фінансовим інструментом, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта;

6) неодноразове протягом торговельного дня здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких фінансових інструментів не змінюється;

7) неодноразове невиконання учасником біржових торгів зобов`язань за біржовими контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів спричинило значне збільшення або зниження ціни фінансового інструменту, за умови, що такі контракти мали суттєвий вплив на ціну такого інструменту;

8) укладення на фондовій біржі угод з фінансовим інструментом за ціною, що має суттєве відхилення від ціни відповідного фінансового інструменту, яка склалася на фондовій біржі тієї ж торговельної сесії (поточна ціна) шляхом подання безадресних заявок, за умови, що угоди укладені від імені та/або за рахунок осіб, між якими (працівниками яких) існувала попередня домовленість про придбання або продаж фінансового інструменту за ціною, що має суттєве відхилення від поточної ціни.

Не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті:

1) підтримання цін на емісійні цінні папери, у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів;

2) підтримання цін на цінні папери відкритих або інтервальних інститутів спільного інвестування, у зв`язку з їх викупом у випадках, установлених законом;

3) підтримання цін, попиту, пропозиції або обсягів торгів фінансовими інструментами, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з фондовою біржею.

Не є маніпулюванням на фондовому ринку дії, що вчиняються органами державної влади, у зв`язку з реалізацією грошово-кредитної політики або політики управління державним боргом.

30. Аналогічні норми містяться у Рішенні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі» від 14.06.2011 №716 (далі - Порядок №716).

31. Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що перелік дій, які мають ознаки маніпулювання, чітко регламентований, вичерпний, а відповідальність за їх вчинення встановлена законом.

32. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону № 448 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, визначені цим Законом - у розмірі від десяти до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п`ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.

(а) щодо складу правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону № 448

33. Законом № 448 визначено перелік дій, які не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку. Зокрема, не можна визнати маніпулюванням дії, що мають на меті підтримання цін на емісійні цінні папери, у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів (п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону № 448).

34. Обов`язковою умовою для вчинення відповідних дій учасником біржових торгів є наявність договору з емітентом цінних паперів, а їх метою є підтримання цін на емісійні цінні папери, у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом.

35. Важливо зауважити на мету вчинення таких дій - саме підтримання цін на емісійні цінні папери, у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, оскільки вчинення дій, які призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок, вже є маніпулюванням цінами на фондовому ринку.

36. Відповідно до приписів абз. 22 п.2 розділу I Положення про функціонування бірж, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012 № 1688 (далі - Положення № 1688) маркет-мейкер - член фондової біржі, який згідно з правилами фондової біржі зобов`язується підтримувати ліквідність ринку відповідних цінних паперів та інших фінансових інструментів, які допущені до біржових торгів, на підставі відповідного договору з фондовою біржею або з фондовою біржею та емітентом цінних паперів.

37. За приписами абз. 1, 11 п. 4 розділу I Положення № 1688 до функцій фондової біржі належать, зокрема, установлення правил проведення біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами; здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі.

38. Згідно з абзацами 12, 18 пункту 2 розділу ІІІ цього Положення правила фондової біржі щодо порядку організації та проведення біржових торгів повинні визначати, зокрема, процедуру запобігання маніпулюванню та укладанню нестандартних біржових контрактів (договорів) та порядок здійснення діяльності маркет-мейкера.

39. За приписами пункту 3 розділу ІV Положення № 1688 ліквідність ринку відповідних цінних паперів та інших фінансових інструментів, які допущені до торгівлі на фондовій біржі, може підтримуватися маркет-мейкером.

40. Порядок отримання учасником біржових торгів та позбавлення учасника біржових торгів статусу маркет-мейкера, зобов`язання, що приймає на себе маркет-мейкер для підтримання ліквідності цінних паперів та інших фінансових інструментів, встановлюються правилами фондової біржі.

41. Серед зобов`язань, що бере на себе маркет-мейкер для підтримання ліквідності лістингових цінних паперів та/або цінних паперів, які використовуються для розрахунку біржового фондового індексу, мають бути такі зобов`язання:

- підтримання двосторонніх котирувань не менше 70% часу торговельного дня;

- граничний спред двостороннього котирування - не більше 5%;

- МДО - не менше 20000 грн (для боргового цінного папера - не менше 200000 грн);

- підтримання односторонніх котирувань протягом торговельного дня лише після укладання біржових контрактів (договорів) на підставі двосторонніх котирувань протягом цього торговельного дня на загальну суму не менше 300000 грн (для боргового цінного папера - не менше 3000000 грн).

42. Серед зобов`язань, що бере на себе маркет-мейкер для підтримання ліквідності позалістингових цінних паперів та інших фінансових інструментів, мають бути такі зобов`язання:

- підтримання двосторонніх котирувань не менше 60% часу торговельного дня;

- граничний спред двостороннього котирування - не більше 10%;

- МДО - не менше 20000 грн (для боргового цінного папера - не менше 200000 грн);

- підтримання односторонніх котирувань протягом торговельного дня лише після укладання біржових контрактів (договорів) на підставі двосторонніх котирувань протягом цього торговельного дня на загальну суму не менше 100000 грн (для боргового цінного папера - не менше 1000000 грн).

43. З наведеного правового регулювання вбачається, що маркет-мейкер є окремим учасником біржових торгів, що діє на підставі відповідного договору з фондовою біржею та/або з емітентом цінних паперів, та здійснює діяльність, направлену на підтримання ліквідності цінних паперів та інших фінансових інструментів, з урахуванням певних зобов`язань.

44. Такі дії маркет-мейкер повинен виконувати, з урахуванням покладених на нього зобов`язань, дотримуючись при цьому як вимог Закону, так і правил відповідної фондової біржі, зокрема щодо заборони маніпулювання цінами на фондовому ринку, яка здійснює за цим контроль.

45. При цьому договір маркет-мейкерства також має відповідати вимогам законодавства та положенням правил відповідної фондової біржі.

46. Надаючи послуги за відповідним договором, маркет-мейкер для підтримання ліквідності ринку цінних паперів та інших фінансових інструментів приймає на себе зобов`язання щодо виставлення та підтримання протягом торговельної сесії біржі котирувань, заявок, укладення біржових контрактів стосовно певного обсягу цінних паперів (фінансових інструментів) в порядку, визначеному відповідним договором.

47. Водночас такий договір надає йому можливість вчиняти відповідні дії, за умови, що вони відповідатимуть вимогам Закону та правилам відповідної фондової біржі, і не міститимуть у собі ознак, встановлених ч. 1 ст. 10-1 Закону №448, зокрема.

48. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку що не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті підтримання цін на емісійні цінні папери, у зв`язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів (маркет-мейкером). Натомість, вчинення дій, які призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок, містить ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку.

49. Застосовуючи вищенаведені висновки в контексті обставин цієї справи, Суд звертає увагу на те, що спірною постановою Комісії від 14.09.2017 №402-ЦА-УП-Т до ТОВ «Абріс Інвест» за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 250 000 грн.

50. Комісія дійшла висновку, що у діях ТОВ «Абріс Інвест» з інвестиційними сертифікатами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» на ПАТ «КМФБ» з 01.01.2016 по 02.02.2016 встановлено ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448.

51. Ключове правове питання, щодо якого виник спір, у тому чи правильно кваліфіковано дії позивача як маніпулювання цінами на фондовому ринку за ознаками, передбаченими пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, і, відповідно, чи обґрунтовано застосовано санкцію у вигляді штрафу.

52. Порушення, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, Комісія вбачає у тому, що ТОВ «Абріс Інвест» та ТОВ «ІК «Контендо Капітал» здійснювали операції з інвестиційними сертифікатами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс», які надавали або могли надавати уявлення щодо ціни на цінні папери, що не відповідають дійсності і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності вищевказаних операцій.

53. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448 маніпулюванням цінами на фондовому ринку є здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок.

54. Об`єктивна сторона цього правопорушення передбачає: (а) діяння - здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності; (б) наслідок - встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок.

55. Позивач неодноразово зазначав, що внаслідок операцій з інвестиційними сертифікатами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» за його участю ціна не змінилася і залишилася тією ж, яка була сформована задовго до нього, принаймні з 28.01.2013 - 1000 грн. Ці твердження Комісією не спростовано. Комісія не довела, що за відсутності операцій позивача, існували б інші ціни на інвестиційні сертифікати ЗНВПІД «Лайф Сайенс».

56. Суд відхиляє покликання Комісії на те, що ціна на інвестиційні сертифікати ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» є суттєво завищеною та не відповідає реальним його активам, оскільки для притягнення до відповідальності саме за п. 1 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448 має бути встановлено дії учасника ринку, за наслідками яких відбулося встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок. Комісією таких дій не встановлено.

57. З огляду на це, дії позивача як торговця цінними паперами, не мали наслідком впливу на ціну, а тому висновок Комісії про наявність складу правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, є необґрунтований та незаконний.

(б) щодо складу правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448

58. Порушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, Комісія вбачає у тому, що вартість чистих активів ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» станом на 30.11.2015 та на 31.01.2016 у розрахунку на одну акцію або інвестиційний сертифікат складала 99,99 грн. Зазначене, на думку Комісії, свідчить про відсутність очевидного економічного сенсу від проведення операцій для клієнта ТОВ «Абріс Інвест» - ТОВ «Проксіма Трейд».

59. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448 маніпулюванням цінами на фондовому ринку є неодноразове протягом торговельного дня укладення двома або більше учасниками торгів угод купівлі чи продажу фінансових інструментів у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як продавець та покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), а також надання клієнтом кільком учасникам біржових торгів доручення на укладення в його інтересах однієї або більше угод з одним і тим самим фінансовим інструментом, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта.

60. Комісія кваліфікувала дії позивача як маніпулювання за ознакою відсутності очевидного економічного сенсу для клієнта.

61. Суд погоджується з тим, що неодноразове протягом торговельного дня укладення двома або більше учасниками торгів угод купівлі чи продажу фінансових інструментів, які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), є окремим самостійним складом правопорушення, яке передбачене п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448.

62. Важливо підкреслити, що наведена вище правова норма вимагає, щоб угоди купівлі чи продажу фінансових інструментів мали очевидний економічний сенс та очевидну законну мету. Слово «очевидний» тлумачиться як дуже помітний; неприхований; безсумнівний, безперечний. За таких обставин, Комісія має підстави перевіряти ознаки маніпуляції за наявності обґрунтованої підозри (сумніву) щодо законної мети чи економічної доцільності угод. При цьому обґрунтована підозра ґрунтується на тому, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити правопорушення. Такі факти або інформація перевіряються Комісією та їм надається правова оцінка з урахуванням пояснень учасників ринку.

63. На доведення відсутності очевидного економічного сенсу від проведення операцій для клієнта ТОВ «Абріс Інвест» - ТОВ «Проксіма Трейд» Комісія навела два аргументи:

(1) вартість чистих активів ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» станом на 30.11.2015 та на 31.01.2016 у розрахунку на одну акцію або інвестиційний сертифікат складала 99,99 грн;

(2) позивач здійснював операції з цінними паперами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» на позабіржовому ринку, зокрема 14.01.2016 за ціною 1 грн. за один інвестиційний сертифікат; 28.01.2016 - за ціною 0,03 грн. за один інвестиційний сертифікат.

64. Позивач пояснював, що економічний сенс для покупця полягає у реалізації мети скупити цінні папери. Сертифікати продавали фізичні особи через брокера ТОВ «Контендо капітал», а купувало ТОВ «Проксіма трейд» і ТОВ «Добробут+» через брокера ТОВ «Абрис-Інвест». Окрім того, позивач надав висновок експерта Олефіренко В.В. про вартість об`єкта незалежної оцінки, за яким ринкова вартість інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» станом на 30.12.2015 становить 1035 грн.

65. Суд погоджується з Комісією та вважає, що ці пояснення позивача не свідчать про наявність очевидного економічного сенсу і не спростовують обґрунтований сумнів щодо маніпуляції, оскільки позивач не навів переконливих аргументів з приводу причин істотної розбіжності цін на інвестиційні сертифікати ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» на біржовому (1000 грн) і позабіржовому ринку (0,03 грн і 1 грн) і причину їх придбання за 1000 грн за наявності суттєво меншої ціни на позабіржовому ринку.

66. При цьому для оцінки порушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, для доведення відсутності очевидного економічного сенсу не має значення за даними біржового чи позабіржового ринку визначаються ціни на тотожні цінні папери. Важливою, в контексті справи, що розглядається, є істотна, понад 1000 разів, відмінність ціни, а не місце укладення угод.

67. Висновок експерта Олефіренко В.В. про вартість об`єкта незалежної оцінки, за яким ринкова вартість інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» станом на 30.12.2015 становить 1035 грн, теж не пояснює причин істотної розбіжності цін, не спростовує обґрунтованої підозри у маніпулюванні цінами і не доводить очевидної економічної мети (сенсу) укладених угод.

68. Таким чином, Суд вважає, що Комісія довела відсутність очевидного економічного сенсу, а позивач навпаки - не надав докази на підтвердження реальної вартості цінних паперів та економічної мети їх придбання, тому висновок Комісії про наявність складу правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, є обґрунтованим.

69. З огляду на вищенаведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що під час вчинення правочинів на ПАТ «КМФБ» з цінними паперами ЗНВПІФ «Лайф Сайенс» позивач не вчинив дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, однак дійшли неправильного висновку щодо відсутності правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448.

70. Отже, Комісія мала підстави для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448.

71. Оскільки санкцію застосовано за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, визначені цим Законом - і порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448 Комісією доведено, накладення штрафу у розмірі 250 000 грн. є правомірним. При визначенні розміру штрафу Комісією у постанові враховано велику кількість угод, які містять ознаки маніпулювання, обізнаність позивача з реальним фінансовим станом емітента та дійсної ціни на фінансовий інструмент.

72. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

73. Відповідно до ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

74. Вирішуючи справу, суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 448, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

75. За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

76. У зв`язку з скасуванням рішень по суті, втрачає чинність і додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс-інвест" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.А. Єзеров