УХВАЛА
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 120/11969/23
адміністративне провадження № К/990/44066/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М., перевіривши касаційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби, в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №120/11969/23 за позовом Відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку,
УСТАНОВИВ:
Відділ житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-24-010175-а від 24 липня 2023 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, позов задоволено.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби, в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №120/11969/23 було повернуто особі, яка її подала.
26 грудня 2023 року до Суду повторно надійшла касаційна скарга Північного офісу Держаудитслужби, в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №120/11969/23.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. з 10 січня 2024 року по 23 січня 2024 року перебувала у відпустці, що підтверджується наказом від 08 січня 2024 року №8-к, у зв`язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 9 частини другої статті 21 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі». Зауважує, що судами адміністративної юрисдикції різних інстанцій, різної територіальної юрисдикції неоднаково трактується норма пункту 9 частини другої статті 21 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі».
Суд зазначає, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Проте, всупереч зазначених вимог, заявником не указано у чому полягає неправильне застосування зазначеної норми права та який висновок щодо її застосування необхідно сформувати Верховним Судом у контексті того, що зазначена скаржником норма є загальною та суди попередніх інстанцій, застосовуючи указану норму при вирішенні цього спору, виходили з обставин безпосередньо обставин цієї справи.
Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до незгоди скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладу фактичних обставин справи з посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби, в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №120/11969/23 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2024 |
Оприлюднено | 25.01.2024 |
Номер документу | 116520723 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні